Вольвокс колоніальний організм. Губка та ульва (зелений морський салат) багатоклітинні організми



Дата24.07.2016
өлшемі0.67 Mb.
#219621



Біологія 6 клас Дата____________

Тема: вольвокс — колоніальний організм. Губка та ульва (зелений морський салат) — багатоклітинні організми

Мета: сформувати поняття про колоніальні (на прикладі вольвоксу) та примітивні (на прикладі губки та ульви) багатоклітинні організми; установити ознаки відмінності між колоніальними і багатоклітинними організмами; розвивати вміння аналізувати, порівнювати та робити узагальнюючі висновки; формувати вміння працювати в групах; виховувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

Обладнання: зошит, малюнки, кросворд

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.



ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1. «Юні кросвордисти».

Відгадати кросворд «Бактерії» і визначити зашифроване слово.






1






















2


































3
















4


































5




























1. Шар слизу, який покриває клітинну стінку бактерії ззовні.

2. Органела, яка відсутня у бактеріальній клітині.

3. Компонент клітини, який відсутній у бактерії.

4. Організми, клітини яких не мають ядра.

5. Організми, клітини яких мають ядро.

Відповіді: 1 — капсула, 2 — хлоропласт, 3 — ядро, 4 — прокаріоти, 5 — еукаріоти.

Зашифроване слово: спора.

2. Упізнай організм за трьома ознаками.

1. ......................... (Дріжджі.)

• одноклітинний організм, який здатний утворювати колонії;

• розмножується вегетативно, інколи спорами;

• використовується у пивоварінні.

2. ......................... (Бактерії.)

• можуть мешкати в організмі інших істот;

одноклітинні організми;

• здатні розмножуватися кожні 20–30 хв.

3. ......................... (Хламідомонада.)

• клітина має грушоподібну форму;

• розмножується статево і нестатево;

• має вічко.

4. ......................... (Інфузорія.)

• має травні вакуолі;

• форма тіла постійна;

• має клітинний рот.

3. «Мозковий штурм».

— Чому квашені овочі зберігаються значно довше, ніж свіжі?

(В основі квашення овочів лежить молочнокисле бродіння, яке спричиняється діяльністю молочнокислих бактерій. У результаті накопичується молочна кислота, яка створює кисле середовище, що запобігає розмноженню гнилісних бактерій.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Постановка проблемного питання:

— У чому полягає головна відмінність багатоклітинних організмів від одноклітинних? (У кількості клітин.)



Слово вчителя

Відповідь, що багатоклітинні організми відрізняються від одноклітинних за кількістю клітин, є неточною. Оскільки і в деяких одноклітинних із безлічі клітин утворюються колонії, проте всі клітини в їхньому складі однакові. Кожна з них забезпечена всіма пристосуваннями для самостійного існування.

Запитання до учнів:

— Чи може клітина багатоклітинного організму існувати самостійно?



(Обговорення відповідей учнів.)

Організми навіть нескладних багатоклітинних рослин чи тварин містять спеціалізовані клітини, що пристосовані до виконання певних функцій і різняться своєю будовою. Кожна із цих клітин не може існувати окремо, її життя залежить від інших клітин. Тож у багатоклітинному організмі спеціалізовані клітини взаємодіють між собою.

Сьогодні на уроці ми починаємо вивчати будову та особливості життєдіяльності багатоклітинних організмів.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Вольвокс — колоніальний організм

Пригадайте:

— До якої групи організмів належить вольвокс? (До колоніальних організмів.)



Слово вчителя

Які ж переваги одержують найпростіші, об’єднані в колонію, порівняно з одноклітинними?

1. Можливо, разом їм буде легше знайти собі їжу?

2. Легше захищатися від хижаків? Може й легше, хижаки поїдають маленьких жертв.

3. Можна розподілити функції: одні виступають у ролі мотора, інші спрямовують до світла або їжі.

Клітини одноклітинних організмів можуть об’єднуватися в колонії для спільного виконання життєвих функцій. Але при цьому кожна клітина колонії, як і раніше, може сама виконувати всі функції живого і є окремим самостійним організмом. Одноклітинні колоніальні організми були проміжною ланкою в процесі виникнення багатоклітинних організмів.

Одними з представників колоніальних організмів є колоніальні зелені водорості, наприклад вольвокс. Дуже поширені колоніальні форми й серед інших груп водоростей.




Вольвокс



Вольвокс (збільшено)

Колонія вольвоксу виглядає як невелика рухлива зелена куля (до 2–3 мм у діаметрі). Кожна колонія об’єднує від сотень до десятків тисяч клітин вольвоксу, розташованих на поверхні кулі. Між собою клітини з’єднані особливими цитоплазматичними містками. Внутрішня порожнина сфери заповнена рідкою слизовою речовиною. Клітини вольвоксу за будовою подібні до хламідомонади. Парні джгутики кожної клітини звернені назовні.

Завдання для учнів:

— Які особливості розмноження вольвоксу?

(Обговорення відповідей учнів.)


«Мозковий штурм»

— Американський письменник Джон Апдайк писав: «Вольвокс нас цікавить тому, що він винайшов смерть». Поясніть цей вислів.



Очікувана відповідь учнів:

Усі одноклітинні тварини ніколи не вмирали природною смертю. Розмножуючись, одноклітинна тварина ділилась навпіл. А поділившись, знову жила у збільшеній кількості. А у вольвоксу деякі клітини крупніші за інші, у результаті їхнього поділу утворюються нові колонії. Спочатку вони розвиваються в середині материнської колонії, а потім материнська куля розривається і гине, а дочірні колонії вивільнюються. Так вольвокс «узаконив» смерть.



Запитання до учнів:

— Чому вольвокс не можна назвати справжнім багатоклітинним організмом?



Очікувана відповідь учнів:

Вольвокс не можна назвати справжнім багатоклітинним організмом, хоч він і складається з великої кількості клітин. Як відомо, джгутикові найпростіші, з яких складається колонія вольвоксу, побудовані в цілому однаково, тоді як в багатоклітинному організмі клітини спеціалізовані й об’єднані в тканини. Але завдяки колоніальній будові вольвокс відрізняється від більшості одноклітинних і зближується з багатоклітинними організмами. Отже, вольвокс займає ніби проміжне положення між одноклітинними і багатоклітинними.



2. Ульва (зелений морський салат) — багатоклітинна рослина, особливості її будови та життєдіяльності

Запитання до учнів:

— Пригадайте, які органи характерні для рослинного організму.



(Обговорення відповідей учнів.)

Розповідь учителя

Існують нижчі рослини, тіло яких, на відміну від вищих рослин, не поділене на корінь, стебло і листки, має просту будову, розміри від кількох нанометрів до 40 м. До цієї групи рослин належать водорості. Їхнє тіло називається талом, або слань.



Розглянемо будову й особливості життєдіяльності водоростей на прикладі ульви.

Ульва, або зелений морський салат,— це багатоклітинна зелена водорість, яка живе в морській воді. Вона має пластинчасту слань завдовжки 0,5–1,5 м, яка може бути цільною, розсіченою або розгалуженою. Це найбільша зелена водорість.






Ульва розповсюджена найчастіше на мілководді. На глибині практично не трапляється, тому що це світлолюбна і теплолюбна рослина. Найбільш сприятливі умови для швидкого розмноження й росту водорості наявні в невеликих морських бухтах і затоках, що добре прогріваються сонцем. В Україні трапляється в Чорному морі.

Запитання до учнів:

— Яку роль відіграє ульва в природі?



Очікувана відповідь учнів:

Ці водорості є кормом для багатьох підводних мешканців. Багато риб відкладають на них ікру. У заростях ульви ікринки добре зберігаються.

Повідомлення учня

У багатьох країнах, зокрема в Японії та Кореї, ульва, або морський салат, вживається в їжу, наприклад, такий вид, як ульва салатна. Слані водоростей використовуються у свіжому (для приготування салату) або у вареному вигляді (при готуванні супу), іноді їх додають у гарніри до риби або м’яса. Часто ульву після відповідної обробки використовують як добавку до тіста при випіканні здобних виробів, завдяки чому вони тривалий час не черствіють, набувають своєрідного смаку і збагачуються вітамінами.

Слані ульви багаті на Ферум, Манган, Йод, інші мікроелементи, а також вітамінами, амінокислотами. Ульву часто застосовують у комплексних програмах зі зниження ваги з метою нормалізації обміну речовин в організмі людини.

3. Губка — примітивна багатоклітинна тварина, особливості її будови та життєдіяльності

Розповідь учителя

Губки — примітивні багатоклітинні тварини, які ведуть прикріплений спосіб життя. Перші представники губок з’явилися в протерозойську еру. На сьогодні відомо понад 3000 видів губок. Губки поширені в прісних і солоних водах усіх кліматичних зон, представлені як поодинокими, так і колоніальними формами.







У багатьох губок тіло має вигляд келиха або мішечка, прикріпленого до субстрату (дна, каменів, черепашок).

У верхній частині розташований отвір — устя, через яке центральна порожнина губки сполучається із зовнішнім середовищем. Стінка губки складається з двох шарів. У зовнішньому шарі містяться плоскі клітини, які виконують захисну функцію. Внутрішній шар складається з комірцевих клітин, які мають джгутик. Стінка тіла пронизана численними наскрізними порами, утвореними великими клітинами циліндричної форми. Крізь пори вода надходить до губки, а через устя виходить.



Запитання до учнів:

— Що змушує воду заходити через пори до центральної порожнини?



Учитель вислуховує відповіді учнів, а потім пропонує звернутися до тексту підручника і визначити, яка відповідь була правильна.

Правильна відповідь: змушує воду рухатися, створюючи постійний плин у напрямку до устя, безперервний злагоджений рух джгутиків клітин внутрішнього шару.

Це цікаво!

Одна губка заввишки 10 см і завширшки 4 см за добу перекачує через себе майже 80 л води!



«Коло ідей»

— Запропонуйте дослід, за допомогою якого можна довести, що вода потрапляє в тіло губки через пори, а виходить через устя.

(Зафарбувати воду навколо губки і спостерігати за її рухом.)

Розповідь учителя

Щоб забезпечити постійний потік води, губка повинна бути достатньо жорсткою. Між зовнішнім та внутрішнім шарами клітин міститься речовина — мезоглея. У неї занурені подібні до голок спікули або волокна. Вони складаються з речовин, які виробляються клітинами губок: спікули із солей Кальцію, силіцій оксиду, а волокна — з органічної речовини спонгіну. Ці опорні елементи губок зростаються, утворюючи як скелет окремої особини, так і скелет усієї колонії.

— Як відбуваються основні процеси життєдіяльності губок?

Робота в групах

Завдання для груп:

I група — живлення; виділення

II група — дихання; розмноження

Виступи учасників груп та обговорення питань, які виникли в учнів.

Запитання до учнів:

— Чому не відбувається масового поширення губок, адже вони можуть розмножуватися кількома способами і мають високий рівень регенерації?



Очікувана відповідь учнів:

Головною причиною, яка перешкоджає масовому поширенню губок, є відсутність відповідного субстрату. Більшість губок не можуть жити на мулистому дні, оскільки частинки мулу закупорюють пори, що призводить до загибелі тварини. Великий вплив на поширення мають солоність і рухливість води, температура.

— Пригадайте, що таке регенерація. Як ви гадаєте, чи здатні губки до регенерації? (Обговорення відповідей учнів.)

Це цікаво!

Губки можуть відновлювати втрачені частини тіла. Наприклад, якщо протерти шматочки губки через дрібне сито, клітини, які утворяться через деякий час, зберуться у групи, а через 6–7 днів сформують мініатюрну губку.



Заповнення таблиці

Клітини тіла губки

Функції








Учитель пропонує учням назвати загальні ознаки представників типу Губки та записати їх у зошит.

Складання опорного конспекту

Загальні ознаки представників типу Губки:

• група одних з найбільш примітивних багатоклітинних тварин;

• більшість із них не мають характерної симетрії тіла;

• складаються з різних типів клітин, які виконують різноманітні функції;

• функціонально клітини губок мало пов’язані між собою;

• розміри — від 1,5 мм до 2 м;

прикріплений спосіб життя;

• тривалість життя — від кількох тижнів до двох років; кінська губка може жити до 50 років;

• здатність до регенерації;

• розмноження: статеве і нестатеве.



Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, яку роль губки виконують у природі та житті людини?



Учитель вислуховує відповіді учнів, а потім пропонує звернутися до тексту підручника і перевірити, чи всі відповіді були правильними.

Бесіда з учнями та складання опорної схеми



Це цікаво!

— Вилучених з води купальних (грецьких) губок Середземного моря віджимають і залишають на сонці гнити, при цьому м’які частини руйнуються, а роговий шар зберігається, його використовують для обтирання тіла під час миття і купання.

— Свердлильні губки проробляють ходи у твердому вапняковому субстраті. Своєю життєдіяльністю ці губки руйнують гірські породи, зокрема скелясті узбережжя, завдають шкоди господарствам, які розводять устриць.

V. Узагальнення і закріплення знань

1. «Мозковий штурм».

— Визначте, які спільні риси властиві живленню губок та одноклітинних тварин.

— Губки ведуть прикріплений спосіб життя. Поясніть, навіщо їм потрібний скелет.

— Чому водорості відносять до нижчих рослин?



2. Скласти сенкани на теми «Губки», «Вольвокс», «Ульва».

Наприклад:

Губки

найпримітивніші, бокалоподібні



фільтрують, живляться, розмножуються

ведуть прикріплений спосіб життя

бодяга

3. Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1. До колоніальних організмів належить:

А вольвокс В губка

Б ульва Г хламідомонада

2. Укажіть, зі скількох шарів клітин складається тіло губок.



А із трьох В із чотирьох

Б із двох Г з одного

3. Вода потрапляє в губку через:



А устя В мезоглею

Б пори Г амебоцити

4. У губок спікули виконують функцію:



А захисну В опорну

Б рухову Г видільну

5. Клітини вольвоксу за будовою подібні до:



А хламідомонади В амеби

Б хлорели Г евглени

Відповіді: 1 — А, 2 — Б, 3 — Б, 4 — В, 5 — А.

4. «Логічні пари».

Установіть відповідність між поняттями лівого і правого стовпчиків:



1 джгутик А зовнішній шар

2 мезоглея Б комірцеві клітини

3 центральна порожнина В устя

4 плоскі клітини Г спікули

Відповіді: 1 — Б, 2 — Г, 3 — В, 4 — А.

5. «Творча лабораторія».

— Деякі біологи та екологи, вказуючи на кришталево чисту воду в озері Байкал, стверджують, що це заслуга особливих прісноводних губок, які там мешкають. Наведіть аргументи на підтвердження чи спростування цієї гіпотези.

(На дні озера Байкал справді живуть незвичайні губки, які, можливо, раніше були поширені і в інших водоймах, та у зв’язку із забрудненням води поступово вимерли. Губки озера Байкал профільтровують воду, очищають її, а ще вбивають шкідливі мікроорганізми, виділяючи специфічні речовини.)

VІ. Підбиття підсумків уроку

Учитель разом з учнями підбиває підсумки уроку.



VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати конспект уроку. Підготуватися до узагальнюючого уроку з теми.

Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет