Вперше термін радіоелектроніка з'явився років 50 тому. Це означало технічну І наукову інтеграцію двох самостійних галузей науки І техніки, радіотехніки І електроніки, які відокремилися від фізики на межі XIX і XX ст



Дата15.03.2016
өлшемі244.36 Kb.
#55400




  1. Вступ

Вперше термін радіоелектроніка з'явився років 50 тому. Це означало технічну і наукову інтеграцію двох самостійних галузей науки і техніки, радіотехніки і електроніки, які відокремилися від фізики на межі XIX і XX ст. Перша розробляла принципи і пристрої для одержання, передавання (випромінювання), приймання і обробки інформації за допомогою високочастотних електромагнітних хвиль. Вона займалася проектуванням, розробкою конструкцій та технологій виготовлення цих пристроїв. Друга - забезпечувала розробку і виготовлення елементної бази (електронних ламп, напівпровідникових приладів, конденсаторів, резисторів тощо) для побудови радіотехнічних пристроїв. Елементи електроніки не мали самостійного функціонального значення. Лише сполучені радіоконструктором у каскади і блоки вони утворювали функціонально самостійні підсилювачі, перетворювачі, генератори електричних сигналів тощо.

3 появою і розвитком інтегральної та функціональної мікроелектроніки розробка принципів побудови і конструкцій радіотехнічних пристроїв стала справою спеціаліста з електроніки. Тепер в одній мікросхемі, в єдиному технологічному процесі формуються транзистори і конденсатори, усі допоміжні, основні та узгоджуючі елементи, які визначають режими роботи і технічні параметри інших блоків і самохідних у функціональному відношенні пристроїв від радіоприймачів до мікропроцесорів. Відбулася не тільки інтеграція окремих радіоелектронних компонентів, але й інтеграція колись самостійних наук, технологій, спеціальностей. До того ж з опануванням над високими частотами передавання інформації здійснюється не тільки радіотехнічними методами з випромінюванням радіохвиль, а й по кабельних і світловодних мережах.

Радіоелектроніка, умовно кажучи, займає деяке проміжне місце між фундаментальними науками (радіофізикою, фізикою твердого тіла, оптикою), та технічними (електротехнікою, автоматикою, технічною кібернетикою). Умовність такого розподілу підкреслюється саме тим, що у багатьох своїх

компонентах вони перетинаються. Відбулось взаємне проникнення методів дослідження, способів побудови, апаратурної реалізації багатьох основних інструментів усіх цих наук.

3 розвитком радіоелектроніки від неї відокремилися такі нові напрямки науки і техніки, як квантова електроніка, оптоелектроніка, мікроелектроніка, кріогенна електроніка, акусто і магніто електроніка, хемотроніка та ін.

Сьогодні досягнення радіоелектроніки широко використовують медицина, економіка, лінгвістика, хімія, біологія, психологія, археологія, астрономія і досить багато багатогалузевих та спеціалізованих напрямків наукової і практичної людської діяльності. Кожен з цих напрямків, в свою чергу, має численні розгалуження. У кожній галузі сучасної техніки радіоелектроніка дає потужний поштовх для якісного нового рівня розвитку. Це обумовлено, перш за все, високою швидкодією, точністю і чутливістю її елементної бази, електронних приладів. 3 її допомогою дуже просто і з дуже високим коефіцієнтом корисної дії перетворюють інші види енергії на електричну і навпаки. Різноманітні електронні датчики та вимірювальні пристрої дають змогу з високою точністю вимірювати, реєструвати, регулювати зміну різноманітних неелектричних величин.

Процеси перетворення енергії в пристроях радіоелектроніки відбуваються дуже швидко, що зумовлено малою інерційністю її приладів, а чутливість

радіоелектронних пристроїв не може бути досягнута ніякими іншими відомими людям фізичними способами. Радіоелектроніка оперує електричними сигналами до сотень гігагерц, із силою струмів від 10-17А та напругами від 10В так електронні мікроскопи, які збільшують у мільйони разів дали можливість глибоко вивчити світ атомів, а спеціальні електронні пристрої радіоастромії відкривають перед людством чисельні явища всесвіту які відбуваються за сотні світлових років від нас.

Багато явищ і процесів навколо нас здійснюються настільки швидко, що людині потрібні пристрої, які б збільшували швидкість реакції. Такими пристроями є сучасні електронні автоматичні пристрої та ЕОМ.

Отже, знання основ радіоелектроніки, вміння грамотно і свідомо експлуатувати різноманітні радіоелектронні пристрої є не лише невід'ємним елементом фахової підготовки майбутнього спеціаліста у багатьох галузях, але й мірилом його загальнокультурного рівня.

2. Інструкція по ремонту, регулюванню та випробуванню пристрою

2.1. Вступна частина

Телевізор JVC AV-1401 UBE являє собою стаціонарний багато стандартний телевізор кольорового зображення із 50 Гц розгорткою на напівпровідниково-інтегральній елементній базі високої степені інтеграції з моноплатною конструкцією шасі, дистанційним цифровим керуванням з відображенням на екрані інформації про команди, які виконуються у вигляді МЕНЮ, декодером, всехвильовим селектором каналів, враховуючи кабельні, із синтезатором частоти та процесором керування. Технічні характеристики представлені в таблиці 1.

Телевізор забезпечує:


    • функцію «Ключ» для блокування керування з передньої панелі;

    • цифрове шумозниження та корекцію колірних переходів;

    • регулювання амплітудно-частотної характеристики.

Таблиця 1.

Телевізійні радіочастотні системи

B, G, I, D, K

Системи кольорового зображення

PAL, SECAM, NTSC 3.58MHz, NTSC 4.43MHz

Канали прийому

Нижній канал ДВЧ (VL), верхній канал ДВЧ(VH), канал УВЧ(U), приймає кабельні канали у середньому, супервисокому і гіпервисокому діапазоні

Вимоги до живлення

Від 160В до 240В, 50Гц/60Гц

Зовнішній вхід/вихід

ВХІД

Вхід VIDEO, вхід AUDIO

ВИХІД

Вихід VIDEO, вихід AUDIO

Гніздо для наушників

Стерео міні гніздо (3,5мм у діаметрі)


2.2. Технічний опис пристрою

2.2.1. Призначення та загальна характеристика пристрою

Основні технічні характеристики блока живлення

Напруга живлення: 160-240 В, 50/60 Гц.

Вихідні напруги: 115В, 20В, 15В.

Основні технічні характеристики рядкової розгортки

Напруга живлення: +115В.

Частота роботи: 15625Гц

Блок живлення (імпульсний)

Схема джерела живлення формує вторинні постійні напруги, гальванічно розв’язані від мережі, необхідні для живлення телевізора в робочому або режимі очікування. Принцип роботи джерела живлення заснований на перетворенні випрямленої мережевої напруги у високочастотну імпульсну напругу, з наступною трансформацією і випрямленням цієї напруги у вторинних ланцюгах.



Рядкова розгортка

Рядкова розгортка слугує для формування імпульсів відхиляючого струму рядкової розгортки, вторинних напруг для живлення кінескопу, вихідних відео підсилювачів, вихідного каскаду кадрової розгортки, гасіння електроної плями кіснескопу.


2.2.2. Опис функціональної і структурної схеми пристрою
Блок живлення телевізора.

Імпульсний блок живлення (Додаток 1) формує слідуючі напруги: +115В, +20В, +15В. Імпульсний блок живлення виконаний по схемі ШІМ-перетворювача (широтно-імпульсна модуляція). Мікросхема IC921 разом з імпульсним трансформатором виконує функції широтно-імпульсного модулятора. В своєму складі вона має схему запуску, потужний ключовий транзистор, підсилювач похибки, внутрішній керуємий генератор. Вихідний каскад широтно-імпульсного модулятора реалізований на потужному польовому транзисторі в складі вказаної мікросхеми. Навантаженням цього транзистора є імпульсний трансформатор.


Рядкова розгортка.

Імпульси запуску рядкової розгортки (Додаток 2) надходять з мікроконтролера IC701 на базу транзистора Q521 та підсилюються по потужності. Навантаженням каскаду на Q521 є узгоджуючий трансформатор T501. З його вторинної обмотки рядкові імпульси надходять на вихідний каскад. Він виконаний по схемі з послідовним живленням на транзисторі Q522, до складу якого входить демпферний діод. Навантаженням вихідного каскаду рядкової розгортки є трасформатор діодно-каскадний рядковий (ТДКР) та рядкові відхиляючі котушки. Живлення вихідного каскаду рядкової розгортки здійснюється напругою +115В.


2.3. Вказівки заходів безпеки.

Радіомеханік, який ремонтує радіотелевізійну апаратуру повинен суворо дотримуватися “Правил техніки безпеки при роботах з установки, ремонту та обслуговування радіотелевізійної апаратури ”.

Радіомеханік на робочому місці повинен мати наступні засоби індивідуального захисту:


  • Інструменти з ізольованими ручками;

  • Діелектричний гумовий килимок;

В усіх випадках роботи з увімкненими приладами та КВП, коли є небезпека дотику до струмоведучих частин, необхідно користуватися інструментами з ізольованими ручками.

Для запобігання ураження електричним струмом забороняється перевіряти наявність напруги в ланцюзі “на іскру”. Перевірку напруги проводити за допомогою вимірювального приладу.

Ремонтувати і перевіряти прилади під напругою дозволяється тільки в тих випадках, коли виконання робіт з вимкненим приладом неможливе (налагодження, вимірювання режимів, знаходження непостійних контактів, тощо).

Категорично забороняється ремонтувати пристрій, що увімкнений в електромережу, в вологих приміщеннях, в приміщеннях, що мають заземлення, цементні і вологі поли, високу температуру повітря, їдкі пари, струмопровідний пил.

Всі напівпровідникові прилади в пристрої встановлюються методом пайки. Наявність в транзисторах і діодах металів і сплавів, що мають низьку температуру плавлення, створює небезпеку пошкодження приладу в результаті дії високої температури під час пайки.

В приладах, які працюють з імпульсним блоком живлення дозволяється проводити ремонт тільки з вимкненим живленням.

Складний ремонт джерела живлення з вимірюванням постійних та змінних напруг виконувати в стаціонарних майстернях при увімкнені його тільки через розділювальний трансформатор.

При ремонті приладів зі знятою задньою стінкою необхідно користуватися перехідним шнуром, який має розетку з плавкими запобіжниками, при заміні запобіжників і деталей необхідно вимикати прилади від мережі живлення. Перед заміною деталей необхідно зняти залишковий заряд з конденсаторів, фільтрів живлення.

Забороняється ремонтувати прилади поблизу заземлених конструкцій (батарей центрального опалення, тощо) якщо вони не мають спеціальної ізолюючої огорожі.

При пайці виводів напівпровідникових приладів необхідно виконувати слідуючі правила:

1. Паяльник повинен бути невеликого розміру, потужністю не більше 40 Вт, напругою 36 В і з температурою жала не вище 200С;

2. Застосовувати припій з низькою температурою плавлення (ПОС- 61);

3. При пайці слід застосовувати теплопровід (пінцет) між корпусом деталі та місцем пайки;

4. Процес пайки повинен бути короткочасним (не більше 4 с);

5. Корпус паяльника повинен бути заземлений;

6. Необхідно захистити корпус і ізолятори напівпровідникових приладів від попадання на них паяльного флюсу;

7. Випаювати і впаювати напівпровідникові прилади можна тільки при відключеному живленні пристрою, при чому вивід бази транзисторів впаюють першим і випаюють останнім;

8. Забороняється ремонтувати пристрій поблизу заземлених конструкцій, якщо вони не мають спеціальної загорожі;

9. Радіомеханік при ремонті повинен керуватися також загальними правилами техніки безпеки і виробничої санітарії, що діють на даному підприємстві;

10. При пайці мікросхем радіомеханік повинен надівати на руку браслет для захисту мікросхем від пробою статичною електрикою;

11. На робочому місці не допускається присутність агресивних рідин

(ацетон, розчинник, тощо);

Проводити пайку на спеціальному обладнаному робочому місці з витяжною вентиляцією, що забезпечує швидкість руху повітря в зоні пайки не менше 0,6 м/с.

2.4. Методика пошуку і усунення несправностей

2.4.1 Загальні вказівки

Пошук несправності потрібно почати з виявлення зовнішніх ознак несправності, але перед цим з’ясувати чи не занижена або підвищена напруга живлення.

Слід усунути можливість появи порушень, пов’язаних з поганим контактом, не правильним розташуванням перемикачів і органів регулювання.

При ремонті модуля особливу увагу слід звертати на те, щоб не пошкодити пластмасові деталі паяльником, такі як корпус мікросхем і транзисторів.

Не протирати пластмасові деталі бензином, ацетоном та іншими розчинниками.

Потрібно слідкувати за тим, щоб не пошкодити монтаж, працюючи з печатною платою модуля.

Паяти виводи мікросхем і інших деталей обережно не допускаючи перегріву. Не перегрівати контактні майданчики друкованого монтажу, так як перегрів призводить до відшарування мідної фольги від плати і обриву провідників. Роботи повинні проводитись у відповідності до вказівок заходів безпеки.
2.4.2. Методи пошуку несправностей пристрою

1. Метод зовнішніх проявів. Заснований на тому, що по характеру відмінності вихідного параметру пристрою від норми вибирають з цієї множини елементів підмножину, в якій можуть знаходитись дефекти, що призводять до даного зовнішнього прояву.

2. Метод аналізу монтажу. Його доцільно використовувати в двох випадках: на ранніх етапах пошуку дефектів - при аварійному режимі. На пізніх етапах, коли за допомогою інших методів область знаходження дефекту вже визначено.

3. Метод вимірювань. Використовується у випадку, коли вже існує заключення про можливі причини дефекту - визначена область його знаходження, суть цього методу полягає в тому, щоб за допомогою вимірювальних приладів знайти протиріччя в роботі пристрою і на основі цих протиріч відшукати дефективні елементи.

4. Метод “чорного ящика”. Багато складальних елементів, що входять до складу приладу можуть бути представлені у вигляді багатополюсників, що мають m- входів та n- виходів. Цей метод може бути сформульований наступним чином: якщо при повному наборі вхідних сигналів, вихідні сигнали відрізняються від очікуваних, то можна говорити про наявність дефекту в цій області; якщо ж вихідні сигнали в нормі - в середині цієї області дефекту немає.

5. Метод заміни. Суть методу заклечається в тому, що якщо підмножину елементів несправного пристрою замінити на аналогічну підмножину наперед відомих справних елементів і при цьому прояв дефекту зникає, то можна говорити про знаходження дефектного елементу серед елементів цієї підмножини.

6. Метод електропрогону використовується для того, щоб за час прояву дефекту встигнути “спіймати дефект” якимось з розглянутих вище способів, а також щоб перевірити якість виконаного ремонту.
2.4.3. Перелік можливих несправностей пристрою

Несправності блока живлення:

1) При включенні перегорають мережеві запобіжники.

2)При включенні джерело живлення не запускається (відсутні всі вихідні напруги) як в робочому режимі, так і в режимі очікування.

3) Вихідні напруги змінюються в межах, великих допустимого значення при зміні напруги електричної мережі або струму навантаження.

4) Відсутня одна з вихідних напруг джерела живлення: +115В, +20В, +15В.

5) Великий розмах пульсацій однієї із вихідних напруг.

6) Джерело живлення не виходить на нормальний режим роботи, тобто всі або окремі із вихідних напруг вище або нижче норми.

7) Джерело живлення не переходить з режиму очікування в робочий, і навпаки.

Несправності рядкової розгортки:



  1. Порушена лінійність зображення по горизонталі.

  2. Рядкова розгортка не працює взагалі (відсутній растр).

  3. Розфокусоване зображення.

  4. Темний екран.

  5. Зменшений розмір зображення по горизонталі.

  6. На екрані вузька вертикальна лінія.

  7. Телевізор не вмикається, чути періодичний свист.


2.4.4. Послідовність визначень причин несправностей пристрою

При включенні джерело живлення не запускається (відсутні всі вихідні напруги) як в робочому режимі, так і в режимі очікування.

Розгляд пошуку несправностей здійснюється за допомогою діючого макету телевізора



  • Перевірити мереживу змінну вхідну напругу 220В (контрольні точки XN1 та XN2), перевірка здійснюється за допомогою тестера.

  • Перевірити вихідні напруги +115В (контрольна точка XN10 ), +20В (контрольна точка XN9), +15В (контрольна точка XN8), (відносно контрольної точки XN7), перевірка здійснюється за допомогою тестера.

  • Перевірити імпульсний трансформатор, перевіряється опір обмоток за допомогою тестера.

  • Перевірити наявність первинної напруги +310В (контрольна точка XN4, відносно контрольної точки XN7), перевірка здійснюється за допомогою тестера Переконатися в працездатності первинного випрямляча (діоди D901, D902, D903, D904).

  • Перевірити напругу живлення широтно-імпумьсного контролера IC921 +33В (контрольна точка XN5 відносно контрольної точки XN3), перевірка здійснюється за допомогою тестера, при його відсутності перевірити дільник напруги на резисторах

Рядкова розгортка не працює взагалі (відсутній растр).

  • Перевірити наявність напруги живлення +115В (контрольна точка XN6 ).

  • Перевірити наявність імпульсів запуску рядкової розгортки на базах транзисторів Q522 та Q521 (контрольні точки XN11 та XN12).

  • Перевірити транзистори Q521 та Q522.

  • Перевірити узгоджуючий трансформатор T501.


2.4.5. Розробка технологічного процесу ремонту пристрою

Блок живлення.

При включенні джерело живлення не запускається (відсутні всі вихідні напруги) як в робочому режимі, так і в режимі очікування.



Рядкова розгортка

Рядкова розгортка не працює взагалі (відсутній растр).





2.5. Регулювання і налагодження пристрою

2.5.1. Опис методів регулювання і налагодження пристрою
Блок живлення та рядкова розгортка не мають елементів регулювання і налагодження пристрою зводиться до контролю параметрів
2.5.2. Послідовність операцій регулювання і налагодження пристрою

Операції регулювання для даних пристроїв не виконуються.


2.5.3. Таблиці, характеристики, осцилограми, часові діаграми для регулювання і налагодження пристрою.

Блок живлення:



  1. Вхідна мережива змінна напруга контрольні точки XN1 та XN2.

  2. Живлення первинних кіл, анод діоду D902, контрольна точка XN4 +310В (відносно контрольної точки XN3).

  3. Живлення мікросхеми IC921 вивід 5, контрольна точка XN5 +33В (відносно контрольної точки XN3).

  4. Вихідні напруги: контрольна точка XN10 +115В, контрольна точка XN9 +20В, контрольна точка XN8 +15В (відносно контрольної точки XN7).

Рядкова розгортка

  1. Напруга живлення рядкової розгортки вивід _ трансформатора діодно-каскадого рядкового, контрольна точка XN6 +115В (відносно контрольної точки XN7).

  2. Сигнал на базі транзистора Q521 відповідає рис.1.

Рис.1. Осцилограма на базі транзистора Q521.




  1. Сигнал на базі транзистора Q522 відповідає рис.2.

Рис.2. Осцилограма на базі транзистора Q522.




3. Економічна частина

3.1. Розрахунок фонду заробітної плати радіомеханіка

Відповідно до Закону України „Про оплату праці" — „заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник, або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу".

Заробітна плата працівника незалежно від виду підприємства визначається його особистим трудовим вкладом, залежить від кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками і максимальними розмірами не обмежується.

Як соціально-економічна категорія заробітна плата служить основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, засобом перерозподілу кадрів по галузях народного господарства.

Основними видами заробітної плати є номінальна і реальна заробітна плата. Перша з них означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю. Друга - засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей. Реальна заробітна плата знаходиться в певному співвідношенні із номінальною.

Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці, які знаходяться, приблизно у співвідношенні: 70 % - основна заробітна плата, 30 % - додаткова.



Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), її встановлюють у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі

умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.



Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачено законодавством або які провадять понад установлені ним норми.

Основними функціями заробітної плати є:

- відтворювальна (заробітна плата забезпечує нормальне відтворення
робочої сили відповідної кваліфікації);

- стимулююча (оплата праці спонукає працівників до ефективної роботи).


Ріст заробітної плати може бути абсолютним і відносним. Якщо заробітна плата це та частина суспільного продукту, яку одержують працівники і непрацюючі члени їх сімей у грошовій формі для задоволення матеріальних і духовних потреб, то абсолютний ріст передбачає абсолютне збільшення цієї частини, а відносний ріст тієї частини, яка припадає на кожного працюючого.

Державна політика оплати праці реалізується через механізм її регулювання, а саме через встановлення мінімального рівня заробітної плати, рівня оподаткування доходів працівників, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях та ін.

Основою організації заробітної плати на підприємствах є тарифна сітка, яка містить такі елементи:


  1. тарифну сітку;

  2. тарифні ставки;

  3. тарифно-кваліфікаційні довідники;

  4. схеми посадових окладів.

Тарифна сітка є сукупністю кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

Розмір тарифної ставки першого розряду визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру заробітної плати, нижче якого не може проводитись оплата за фактично виконану працівником норму праці.

Тарифні ставки інших розрядів визначаються множенням тарифної ставки першого розряду на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду.

Тарифне кваліфікаційні довідники містять схему цензів, яким повинні відповідати робітники певної професії і кваліфікації.

Система посадових окладів передбачає віднесення працівників до певної групи оплати праці на підставі відповідних кваліфікаційних характеристик.

Підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, а державні тарифні ставки можуть служити орієнтиром в процесі організації оплати праці.

На підприємствах найчастіше використовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну.



Нарахування на фонд заробітної плати.

Загальний фонд основної заробітної плати підприємства складається із фондів тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і доплати по преміальних системах.

Для суб'єктів підприємницької діяльності, підприємств та організацій усіх форм власності, в тому числі й бюджетних, а також для фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності з 01.01.2008р. встановлена ставка збору до Пенсійного Фонду в розмірі 33,2 % від фактичних витрат на оплату праці. Нормами чинного законодавства передбачено також внески до:

- Фонду страхування від непрацездатності в розмірі 1,4 % від фактичних витрат на оплату праці;

- Фонду страхування від безробіття в розмірі 1,3 % від фактичних витрат на оплату праці;

- Фонду страхування від нещасного випадку в розмірі 0,2 % від фактичних витрат на оплату праці.

- Фонд заробітної плати радіо механіка розраховується по робочому мірцю згідно "Положення по оплаті праці радіомеханіка сервісного центру «Медтехсервіс». Згідно цього Положення:

1) Заробітна плата радіо механіка лінійної служби нараховується в розмірі:



  • при обслуговуванні прокатного парку - 12,5 % від одержаної виручки з закріпленої дільниці за мінусом 10 % фіксованої ставки єдиного податку за календарний місяць;

  • при обслуговуванні платної апаратури 30 % від одержаної виручки по діючим розцінкам за мінусом 10 % фіксованої ставки єдиного податку за календарний місяць.

2) Заробітна плата радіомеханіка стаціонарної майстерні нараховується в розмірі:

  • при обслуговуванні прокатного парку - 46 грн. за один ремонт кольорового телевізора;

  • при обслуговуванні платної апаратури 30 % від одержаної виручки по діючим розцінкам за мінусом 10 % фіксованої ставки єдиного податку за календарний місяць.

За повторний ремонт платного апарата (ремонт на потязі гарантійного терміну згідно ДСТУ 201-06.97) заробітна плата не нараховується.

У випадку відсутності лінійного радіомеханіка (хвороба, відпустка) його заробітна плата за обслуговування прокатного парку нараховується в залежності від відпрацьованих днів в даному місяці та середньоденної виручки за цей же місяць.

Заробітна плата радіо механіка, який заміняє відсутнього радіо - механіка залежить від відпрацьованих на чужій дільниці днів та середньоденної виручки на цій дільниці.

При ремонті прокатного парку повторні ремонти не враховуються.

Розрахунок заробітної плати за виконані ремонтні роботи радіомеханіком Чируком Ігорем Олександровичем за травень місяць 2010 р. на підприємстві ТОВ “ МЕДТЕХСЕРВІС” (див. таб. 1).

Таблиця 2.



з/п


Назва апаратури

Вартість ремонту

1

Телевізор LG CF – 21 R51KE

50

2

Радіотелефон PANASONIC KX – TC 1205 RUF

46

3

CD- програвач FIRST FA- 11242-VSD

50

4

DVD- програвач DAEWOO DV-50ES

70

5

DVD- програвач SMSUNG DVD-511

86

6

Магнітофон CASIO SD-501W

42

7

Монітор LG FLATRON L1917S

80

8

Магнітофон TOXI TX-9988WDL

36

9

Автомагнітола PROLOGY MDD-300I

55

10

Автомагнітола KENWOOD KDC-W237Y

60

11

Відеокамера SONY DCP-DVD 308E

110

12

Автомагнітола PROLOGY MCT-525UR

60

13

Автомагнітола PREMERA AMP-540

65

14

Телевізор SHARO 14D2-6

76

15

Телевізор SHIVAK STV-1437

85

16

Телевізор ELENBERG 2948P

80

17

Телевізор SANGO CM29EFSA

70

18

Телевізор Весна 406

50

19

Магнітофон ВЕГА МП-122С

38

20

Телевізор JVC AV-1401 UBE

46

21

Телевізор ЕЛЕКТРОН 51ТЦ 451Д

38

22

Телевізор ЕЛЕКТРОН 51ТЦ 463Д

45

23

Телевізор ЕЛЕКТРОН ЗУСЦТ-51-6Ц380

50

24

Телевізор ГОРИЗОНТ 54ТЦ 418ДИ

60

25

Телевізор ГОРИЗОНТ 51ТЦ 418Д

40

26

Телевізор ОРИЗОН 51ТЦ 507Д

45

27

Телевізор HORIZONT 54CTV-670

43

28

Телевізор ФОТОН 51ТЦ 301Д

100




Всього

1676

Виконано ремонту та надано послуг по ремонту вітчизняної та зарубіжної апаратури на суму 1676грн., з них:

За вітчизняну апаратуру – 509 грн.

За зарубіжну апаратуру – 1167 грн.

Заробітна плата за ремонт:

1167 грн. * 35 % = 408 грн. 45 коп.

509грн. * 30 % = 152 грн. 70 коп.

Всього:

408 грн. 45 коп. + 152 грн. 70 коп. = 561 грн. 15 коп.



Утримання із заробітної плати згідно чинного законодавства:

  1. До пенсійного фонду:

561грн. 15 коп. * 2 % = 11 грн. 22 коп.

2. До фонду страхування від непрацездатності:

561 грн. 15 коп. * 1 % = 5 грн. 61 коп.

3. До фонду страхування від безробіття:

561 грн. 15 коп. * 0,6 % = 3 грн. 37 коп.

4. До фонду профспілок:

561 грн. 15 коп. * 1 % = 5 грн. 61 коп.

Всього:


11 грн.22коп.+5 грн. 61 коп.+3 грн. 37 коп.+5 грн. 61 коп. = 25 грн. 81 коп.

561 грн. 15 коп. – 25 грн. 81 коп. = 535 грн. 34 коп.

5. Отриманий результат дає право на соціальну пільгу:

(535 грн. 34 коп. – 372 грн.) * 15 % = 24 грн. 50 коп.

6. Всього утримано:

25 грн. 81 коп. + 24 грн. 50 коп. = 50 грн. 31 коп.

7. На руки видано:

561 грн. 15 коп. – 50 грн. 31 коп. = 510 грн. 84 коп.

На нараховану заробітну плату 561 грн. 15 коп. підприємство повинно сплатити податки до таких фондів:

- До пенсійного фонду:

561 грн. 15 коп. * 33,2 % = 186 грн. 30 коп.

- До фонду страхування від непрацездатності:

561 грн. 15 коп. * 1,4 % = 7 грн. 86 коп.

- До фонду страхування від безробіття:

561 грн. 15 коп. * 1,6 % = 8 грн. 98 коп.

- До фонду страхування від нещасних випадків:

561 грн. 15 коп. * 0,2 % = 1 грн. 12 коп.

Всього:


186 грн.30 коп.+7 грн.86 коп.+8 грн.98 коп.+1 грн. 12 коп.=204 грн.26 коп.

3.2. Розрахунок вартості ремонту

Розрахунок вартості ремонту здійснюється згідно прейскурантів прийнятих підприємством ТОВ «Медтехсервіс».

Ціни на ремонт взяті зданих прейскурантів за 2008 рік виданих Міністерством побутового обслуговування, а підвищення вартості ремонту здійснюються згідно від зміни заробітної плати і вартості закуплених деталей у відсотковому відношенні.

Витяг з прейскуранту цін підприємства ТОВ «Медтехсерсів» затвердженого 01.01.08.

Таблиця 3.


Телевізори

Покоління

Вартість ремонту

7

70,00

Розрахунок виконується для телевізора JVC AV-1401 UBE, квитанція № 2412.

У вартість ремонту входить :

- ремонт – 70 грн. ;

- вартість і перелік замінених деталей – 25 грн. ;

- націнка на деталі ( 25грн 20% = 5 грн. )

Загальна сума вартості ремонту 70+25+5=100 (грн.).

4.Висновки
У ході виконання дипломної роботи створено діючий макет телевізора JVC AV-1401 UBE. Макет дозволяє наочно представити побудову та розташування внутрішніх вузлів телевізора. Для здійснювання вимірювань, у відповідності до вимог техніки безпеки, виведені контрольні точки, що дозволяють зробити виміри напруг та сигналів форми та номінали яких обумовлені даною роботою. В письмовій записці розглянуті та розроблені питання пов'язані з роботою та ремонтом телевізора JVC AV-1401 UBE блоку живлення та рядкової розгортки. В роботі висвітлене призначення та загальна характеристика, описані електричні принципові схеми, принципи роботи вказаних пристроїв. Висвітлені можливі несправності вказаних блоків телевізора, та способи усунення пошкоджень. Для найшвидшого виявлення несправностей розроблено алгоритми пошуку пошкодження, що дозволяють знайти деталь яка вийшла з ладу та виконати її заміну.

В дипломній роботі також були вказані заходи безпеки при проведені ремонтних робіт.

В економічній частині розраховано заробітна плата радіо механіка та зроблено розрахунок вартості ремонту.

5. Література.


  1. Бойчук І.М. Економіка підприємств: навчальний посібник. – Львів: Сполом, 2000. – 211 с..

  2. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки та підприємства. К: Вища школа, 2003. - 719 стр.

  3. Закон України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.95 р.

  4. Паніна Т.В. Економіка промисловості. – К: Основа, 2002. – 350 с..

  5. Тюнин Н.А. Современные зарубежные телевизоры. – М: Солон-пресс 2003. – 420 с..

  6. Тюнин Н.А. Цифровые телевизоры // РЕМОНТ № 95. – М., 2005 г., ст.. 34 – 45.

  7. Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Охорона праці навчальний посібник для проф. тех. Закладів.-К: Факт, 2005. – 344 стр.

  8. Корякин-Черняк С.Л..Тєлємастер.- Санкт-Петербург: Наука и техника, 2002. - 850 стр.

  9. Николаенко М.Н. Секреты радиолюбителя конструктора. – М: НТ Пресе 2006. – 320 с.

  10. Лукин Н.В. Справочник регулировок радиоелектронной апаратури. – М: Солон-прес, 2000. – 196 с.

  11. Кодекс законів про працю України у редакції закону України № 357/96 - ВР від 10.09.96 р. із змінами і доповненнями внесеними Законами України № 1703/4 від 11.05.2004 р., № 22, ст..1438

13.Рябчинська Г.І.. Радиотехничиские материалы.- К: Гостенергостат, 1996 р. - 278. ст..

14.Соболєвський А.Г. Матеріали в радіоелектроніці.- Київ Гостенергостат, 1996.- 400 ст.

Додаток 1

Рис. 3. Принципова електрична схема блока живлення.

Додаток 2.

Рис. 4. Принципова електрична схема рядкової розгортки.







Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет