КРАМНИЦЯ, -і, ор. -ею. Приміщення для роздрібної торгівлі; магазин: книжкова крамниця, комісійна крамниця, антикварна крамниця, м’ясна крамниця. Пахла ця білизна крамницею і фабричними промтоварами (Є.Гуцало); Уже кілька років устає він рано й, перше ніж іти на роботу, біжить на базар, а вертаючись з роботи, заходить до крамниць купити продукти (Б.Антоненко-Давидович).
КРАСНИЙ. Прекрасний, чудовий; найкращий; приємний. На вгороді верба рясна, Там стояла дівка красна (пісня); – Та встань, моя сестро, та подивись на білий світ, який же він гарний, який же він красний (М.Лазорський); Ізнов прийшла весна-красна, Ізнов зазеленіло поле (Л.Глібов); красний звір (найкращий); красна ціна (найвища); красне письменство (художня література) тощо. Пох. красно. – А коли ж тут так красно. Я завидую вам, опришкам, що ви завше живете у такій красоті (Г.Хоткевич).
...КРАТ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "володар": технократ, плутократ.
...КРАТІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "влада": теократія, технократія.
КРЕЙДЯНИЙ - КРЕЙДИСТИЙ
Крейдяний. Який стосується крейди, виготовлений з неї; який має колір крейди: крейдяні гори, крейдяний період, крейдяний папір, крейдяне обличчя.
Крейдистий. Який містить у своєму складі крейду; подібний до крейди: крейдисті породи, крейдисті вапняки.
КРЕКІНГ-... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "призначений для крекінгування"; пишеться через дефіс: крекінг-процес, крекінг-установка.
КРЕМІНЬ - КРЕМНІЙ
Кремінь, -меню (один камінь – -меня). 1. Дуже твердий мінерал – кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який колись використовували для добування вогню. Той [дідусь] скрутив цигарку, дав Іванові, швидко зліпив собі, дістав з капшука кремінь, кресало, губку (А.М’ястківський). Пох. кремінний.
2. перен. розм. Про людину з твердим характером. – Ваша мама кремінь, а не людина (І.Нечуй-Левицький).
Кремній, -ю, ор. -єм. Хімічний елемент, що входить до складу гірських порід, піску тощо; силіцій. Пох. кремнієвий.
КРЕОЛ - МЕТИС - МУЛАТ
Креол, -а. 1. Нащадок перших європейських (переважно іспанських та португальських) колонізаторів у країнах Латинської Америки.
2. Людина, що походить від змішаного шлюбу іспанців та індіанців, росіян та алеутів тощо.
Метис, -а. 1. Тварина, рослина, одержані внаслідок схрещування різних порід чи сортів рослин.
2. Нащадок від шлюбів представників різних людських рас.
3. В Америці – нащадок від шлюбу індіанців з представниками європейської раси.
Мулат, -а. Нащадок від шлюбу білих і негрів.
КРЕП-... Перша складова частина назв ряду шовкових тканин; пишеться через дефіс: креп-жоржет, креп-сатин, креп-гофре.
КРИВАВИЙ - КРОВНИЙ -КРОВ’ЯНИЙ
Кривавий. Залитий кров’ю; пов’язаний з пролиттям крові; який здійснює, спричиняє багато вбивств, а також переносно: кривава рана, кривавий диктатор, кривавий терор, кривава битва, кривава боротьба, кривава помста, кривава праця, працювати до кривавого поту.
Кровний. Який має спільних предків, а також переносно: кровний брат, кровна рідня, кровний зв’язок, кровна справа, кровне братерство.
Кров’яний. Який міститься в крові або виник з крові: кров’яна пляма, кров’яна плазма, кров’яна ковбаса, кров’яний тиск (тиск крові в серцево-судинній системі людини й тварин).
крига див. лід.
КРИЗ, -у. Вживається переважно в словосп.: гіпертонічний криз, гіпотонічний криз.
крикет див. крокет.
криль див. кріль.
КРИМІНАЛЬНИЙ - КАРНИЙ. У більшості значень ці слова вживаються паралельно: кримінальний (карний) злочин, кримінальна (карна) відповідальність. Однак у юридичній практиці перевагу надають слову кримінальний: кримінальний кодекс, кримінальне право, кримінальне слідство, кримінальна справа. Тільки кримінальний уживається, коли йдеться про художній твір: кримінальний роман, кримінальна новела. Слово карний вживається також у значенні "каральний": карний загін, карна експедиція, карний меч.
КРИНИЦЯ - КОЛОДЯЗЬ
Криниця, -і, ор. -ею. 1. Викопана й захищена від обвалів яма для добування води.
2. перен. Джерело, скарбниця чогось: криниця життєвої мудрості.
Колодязь, -я, ор. -ем. 1. Те саме, що криниця 1: артезіанський колодязь.
2. Яма, що служить для якихось технічних потреб – для спуску в шахту, для проходу до місця закладання міни тощо: соляний колодязь, оглядовий колодязь.
КРИНИЧАНИЙ - КРИНИЧАСТИЙ
Криничаний. Криничний. Вода зелена та чиста, як сльоза, холодна, як криничана (І.Нечуй-Левицький).
Криничастий. Багатий на криниці або джерела. Заховалось за церквою село... у йому... криничастий ставок (Ганна Барвінок).
КРИПТО... Перша частина складних слів, що означає "таємно" або належність до якогось прихованого стану; пишеться разом: криптографічний, криптодепресія.
КРИСАТИЙ - КРИСЛАТИЙ
Крисатий. Який має широкі криси (про капелюх, бриль тощо). Усе це були .. статечні ґазди в крисатих капелюхах та з люльками в зубах (О.Гончар).
Крислатий. 1. Який має розложисте гілля, розкішну крону (про дерево, кущ). Тут росли кілька старих ясенів, кущі шипшини та глоду й крислата черешня (Є.Гуцало); Груша тая була висока та крислата (О.Ільченко).
2. Те саме, що крисатий.
КРИСТАЛ - КРИШТАЛЬ
Кристал, -а. Тверде неорганічне тіло, що має форму правильного багатогранника: блискучий кристал, форма кристала.
Кришталь, -ю, ор. -ем. Скло високого гатунку: дзвінкий кришталь, вироби з кришталю (також гірський кришталь – прозора різновидність кварцу).
КРИСТАЛІЧНИЙ - КРИШТАЛЕВИЙ - КРИШТАЛЬНИЙ
Кристалічний. Який стосується кристалів, складається з кристалів: кристалічна будова, кристалічна структура, кристалічний щит.
Кришталевий. 1. Який стосується кришталю – скла високого ґатунку; зроблений з кришталю: кришталева ваза, кришталевий кубок. В кришталевих посудинах шумувало пиво (О.Соколовський).
2. перен. Який прозорістю, грою барв, мелодійністю, чистотою звучання нагадує кришталь; високоморальний тощо: кришталева вода, кришталева сльоза, кришталевий голос, кришталева людина. Кришталевим мереживом міняться бурульки, спадають з них прозорі краплі (З.Тулуб); Ку-ку! Куку! Дзвінко ллється кришталевий звук (П.Карманський).
Криштальний. Те саме, що кришталевий 2: криштальна чесність, криштальної чистоти людина.
КРИЦЯ, -і, ор. -ею. Сталь; уживається переважно в мові художніх творів. Не треба струн! Меча мені гостри, Заграй на кремені і криці! (О.Олесь).
кришталевий див. кристалічний.
кришталь див. кристал.
криштальний див. кристалічний.
КРІЛЬ - КРИЛЬ - КРОЛЬ
Кріль, кроля, ор. кролем. Невелика тварина родини заячих, яку розводять на м’ясо та для хутра. Пох.: кролячий, кролятина.
Криль, -ю, ор. -ем. Промислова назва планктонних морських рачків, які утворюють скупчення в поверхневих шарах води. Пох. крильний.
Кроль, -ю, ор. -ем. Найшвидший спосіб плавання на грудях.
КРІО... Перша частина складних слів, що вказує на зв’язок з льодом, низькими температурами; пишеться разом: кріобіологія, кріотурбогенератор.
кріп див. окріп.
кровний див. кривавий.
КРОВО... Перша частина складних слів, що відповідає слову кров; пишеться разом: кровоносний, кровопостачання.
кров’яний див. кривавий.
КРОКЕТ - КРИКЕТ
Крокет, -у. Гра, в якій гравці ударами дерев’яних молотків проводять свої шари крізь дротяні ворітця.
Крикет, -у. Спортивна гра з дерев’яним м’ячем, яка відбувається на прямокутному трав’яному полі.
КРОКІ, невідм., с. Начерк плану місцевості; ескіз композиції архітектурної споруди тощо.
КРОКІС - КРОКУС
Крокіс, крокосу. Багаторічна трав’яниста рослина з яскравими квітками, котру використовують як декоративну.
Крокус1, -у. Те саме, що крокіс.
Крокус2, -у. Порошок окису заліза жовтогарячого кольору, що використовується для полірування металу, скла, коштовних каменів тощо.
КРОКОДИЛ - АЛІГАТОР - КАЙМАН
Крокодил, -а. Великий плазун з панцирним покриттям.
Алігатор, -а. Тупорилий крокодил, який водиться в Америці та Південній Азії (в Китаї).
Кайман, -а. Крокодил, який водиться в Центральній та Південній Америці.
крокус див. крокіс.
кроль див. кріль.
КРОНЦИРКУЛЬ - КРУМЦИРКУЛЬ
Кронциркуль, -я, ор. -ем. 1. Циркуль для вимірювання зовнішніх або внутрішніх розмірів предметів.
2. Маленький циркуль для креслення дуг радіусом до 1 мм.
Крумциркуль, -я. Те саме, що кронциркуль 2.
круг див. коло.
кружний див. окружний.
КРУК - КРЮК
Крук, -а. Ворон. Клекотять орли над військом. В’ються хмарами круки (О.Олесь); Десь сіре поле в чорних круках, Що пророкують: кари! кар! (Є.Маланюк).
Крюк1, -а. Гак. Крюком чоловіки утрьох разом звалили-таки одну крокву (А.Головко); Загледівши чабана, що маячить біля отари, Гриня не лінується зробити крюк, завертає і до нього (О.Гончар).
Крюк2, -а, діал. Те саме, що крук. Галок, крюків, ворон сила на стрісі зібралось! (П. Гулак-Артемовський).
крумциркуль див. кронциркуль.
КРУПНИЙ. Вживається переважно в значенні "який складається з однорідних часток великого розміру" (протилежне дрібний) – про пісок, сіль, каміння, зерно, град, плоди тощо.
крюк див. крук.
КСИЛО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "дерево, деревина" (як матеріал); пишеться разом: ксилографічний, ксилометр.
КУБІЧНИЙ - КУБОВИЙ
Кубічний. 1. Який має форму куба: кубічна посудина.
2. Який стосується куба – добутку трьох однакових співмножників: кубічний корінь.
3. Який має три виміри (про міри об’єму): кубічний метр.
Кубовий. Яскраво-синій (про тканину): індиговий кубовий ситець, кубова скатерть.
кубло див. гніздо.
кубовий див. кубічний.
КУДИ-НЕБУДЬ - КУДИСЬ
Куди-небудь, присл. У яке-небудь місце, в якому-небудь напрямі; байдуже куди. Тепер він усе править куди-небудь од усіх заховатись (Марко Вовчок); – Скажи, чи ти хоч куди-небудь ходиш у гості? (О.Гончар).
Кудись, присл. 1. У невизначеному напрямі; невідомо куди; байдуже куди. А дні тим часом йшли кудись (Я.Щоголів); Рибка майнула кудись убік (З.Тулуб); Увечері пани пішли кудись і дітей забрали з собою (Панас Мирний); Він полежав кілька секунд, увігнав у автомат новий диск, посилав кулями кудись уперед (Григорій Тютюнник).
2. У певне, невідоме для мовця місце. Тікали кудись люди і коні (М.Коцюбинський); [Олекса:] А де ж се мати? [Мар’яна:] На часиночку пішли кудись (С.Васильченко).
кукіль див. кокіль.
КУЛІНАРНИЙ - КУЛІНАРСЬКИЙ
Кулінарний. Який стосується кулінарії: кулінарна книжка, кулінарний рецепт, кулінарні вироби.
Кулінарський. Який стосується кулінара, кулінарів, належний їм: кулінарський хист.
КУЛЬТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову культурний; пишеться разом: культактив, культмасовий (але культ- і спортінвентар).
КУЛЬТИВАЦІЯ - КУЛЬТИВУВАННЯ
Культивація, -ї, ор. -єю. Розпушування і обробіток ґрунту культиватором: культивація парів.
Культивування. 1. Те саме, що культивація: культивування ґрунту.
2. Розведення, вирощування (рослин, злаків): культивування пшениці.
3. перен. Сприяння розвиткові чогось якими-небудь способами, прийомами: культивування народної медицини.
КУЛЬТОВИЙ - КУЛЬТІВСЬКИЙ
Культовий. Пов’язаний з культом –- релігійною обрядовістю: культова споруда, культовий спів, культова музика, предмети культового призначення.
Культівський. Пов’язаний з культом особи: культівські роки, культівська атмосфера, культівська ідеологія, культівське минуле, культівські перекручення.
КУЛЬТУРНИЦЬКИЙ. Пов’язаний з просвітництвом: культурницька діяльність, культурницька робота, культурницькі заходи, культурницькі процеси.
КУЛЬТУРНІСТЬ, -ності, ор. -ністю. На відміну від полісемічного культура, вживається тільки у значенні "освіченість, рівень культурного розвитку, властивий комусь". Я був зачарований культурністю, тонкими дотепами і тою особливою простотою майора, що буває у неабияких натур (І.Багмут).
кумуляція див. акумуляція.
КУРАНТИ - КУРАНТ - КУРАНТА
Куранти, -ів, мн. Старовинний годинник.
Курант, -а. Камінь для розтирання фарб.
Куранта. Старовинний танець.
КЮВЕТ - КЮВЕТА
Кювет, -у. Водостічна канава вздовж шляху й залізничного полотна.
Кювета. Ванночка для обробки й промивання фотографічних і інших пластинок та відбитків.
КЮРЕ - КЮРІ
Кюре, невідм., с. У Франції та Бельгії – парафіяльний католицький священик.
Кюрі, невідм., с. Одиниця виміру радіоактивності.
Л (ел). Як назва літери вживається в с. р.: велике л; як назва звука вживається в ч. р.: веляризований л, напіввідкритий л.
ЛАБРАДОРОВИЙ - ЛАБРАДОРСЬКИЙ
Лабрадоровий. Прикм. до лабрадор: лабрадорові породи.
Лабрадорський. Який стосується назви острова Лабрадор: лабрадорський ландшафт.
ЛАВРОВИЙ - ЛАВРСЬКИЙ
Лавровий. Який стосується лавра, властивий лавру: лаврові кущі, лавровий вінок, лавровий лист.
Лаврський. Який стосується лаври (монастиря): лаврська дзвіниця, лаврська бібліотека.
ЛАЗ1, -у. Вузький отвір; стежка в заростях.
ЛАЗ2, -а, мн. лази, -ів. Представник етнографічної групи грузинів, яка живе в Аджарії і Туреччині.
ЛАЗЕР - МАЗЕР
Лазер, -а. Прилад для генерування (одержання) або підсилення й гострого спрямування пучків монохроматичного світла.
Мазер, -а. Прилад для генерування (одержання) або підсилення радіохвиль надвисокої частоти.
лазур див. глазур.
ЛАКОНІЗМ - ЛАКОНІЧНІСТЬ
Лаконізм, -у. Гранична стислість і чіткість мови, зображення тощо: лаконізм вираження, лаконізм викладу.
Лаконічність, -ності, ор. -ністю. 1. Те саме, що лаконізм.
2. Властивість і якість лаконічного: лаконічність композиції, лаконічність стилю.
ЛАКТО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "молоко", "молочний"; пишеться разом: лактоглобулін, лактометр.
ЛАКТОЗА. Молочний цукор.
ЛАМЕНТАЦІЯ, книжн. Скарга, нарікання, ремствування. – Значить, ніяких новин на заводі немає, і не згадує мене ніхто ? – не слухаючи бабиних ламентацій, знову запитав Кирило Сидоренко (В.Собко); Що міг відповісти завжди заклопотаний своїми грандіозними творчими планами Золя на такі ламентації (М.Слабошпицький).
ЛАНГЕТ - ЛОНГЕТ
Лангет, -у. М’ясна страва, приготовлена з тонких довгастих шматочків вирізки.
Лонгет, -а. Знімна пов’язка з гіпсу, застосовувана при зрощуванні зламаних кісток.
ЛАНГУСТ, ЛАНГУСТА - МАНГУСТА
Лангуст, -а, лангуста. Великий морський десятиногий рак.
Мангуста. Невеликий тропічний хижий ссавець родини віверових.
ЛАНДВЕР. 1. р. -а. У Німеччині, Австро-Угорщині, Пруссії, Швейцарії – військовозобов’язаний другої черги.
2. р. -у. Військова частина з цих військовозобов’язаних.
ЛАНДРАТ. 1. р. -у. Орган управління в деяких кантонах Швейцарії.
2. р. -а: а) виборна особа в ФРН, що очолює районний орган місцевого управління; б) в Росії початку XVIII ст. член дворянської ради при губернаторі, який виконував окремі його доручення.
ЛАНДСТИНГ, -у. 1. До 1953 р. верхня палата парламенту Данії (ригсдагу).
2. Орган місцевого самоврядування Швеції.
3. Орган самоврядування на Аландських островах у Фінляндії.
ЛАНДТАГ, -у. Виборний орган самоврядування областей і земель у Німеччині, Австрії та деяких інших країнах.
ЛАТВІЙСЬКИЙ - ЛАТИСЬКИЙ
Латвійський. Який стосується Латвії, латвійців: латвійське мистецтво, латвійська країна, латвійський сир.
Латиський. Який стосується латишів: латиська мова, латиські звичаї.
Пор. латвійці.
ЛАТВІЙЦІ - ЛАТИШІ
Латвійці, -ів, мн. (одн. латвієць, -ійця). Населення Латвії.
Латиші, -їв, мн. (одн. латиш, -а). Нація, яка становить основне населення Латвії.
латиський див. латвійський.
латиші див. латвійці.
...ЛАТРІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "служіння", "поклоніння": астролатрія, зоолатрія.
ЛАФЕТ - ЛАФІТ
Лафет, -а. Станок гармати, агрегату, механізму тощо.
Лафіт, -у. Сорт червоного виноградного вина.
ЛЕБЕДИНИЙ - ЛЕБЕДЯЧИЙ
Лебединий. 1. Який стосується лебедя, належний йому: лебединий пух, лебедині крила.
2. Який чимось нагадує лебедя; такий, як у лебедя: лебедина шия, лебедина пісня.
Лебедячий. Те саме, що лебединий 1.
ЛЕВАДА. Обкопана чи обгороджена присадибна ділянка землі з сінокосом, городом, садом тощо. В леваді пісеньок співають косарі (Л.Боровиковський); Раз якось я біжу пізно ввечері по леваді, а місяць уже стояв височенько на небі і в чорній темряві, під деревами, сріблисті плями тремтіли (М.Старицький); За зеленою левадою сідало весняне сонечко (Д.Мордовець); Корови на левадах Пасуться в холодку (М.Шпак); Мені приснились ночі солов’їні, Дівочі співи, пахощі левад (М.Рильський).
ЛЕГІТИМНИЙ. Законний: легітимна постанова, легітимні форми протесту.
ЛЕГКОПОРАНЕНИЙ - ЛЕГКО ПОРАНЕНИЙ
Легкопоранений, -ого, ім. Той, хто має невелике, легке поранення. Санінструктори тягли під кручу тяжкопоранених. Легкопоранені повзли самі (Л.Первомайський); Серед тих, хто побував у тяжких боях, чимало легко поранених (А.М’ястківський).
Легко поранений, присл. з дієприкм. Він був тільки легко поранений (Ю.Яновський); Тільки ще один, крім нього, був легко поранений (А. Головко).
ЛЕГКОХВОРИЙ - ЛЕГКО ХВОРИЙ
Легкохворий, -ого, ім. Не дуже хвора людина.
Легко хворий, присл. з прикм.
ЛЕДЕНИТИ - ЛЕДЕНІТИ
Леденити, -нить, перех. Пронизувати холодом, холодити, морозити. Сухий колючий сніг., леденив руки (З.Тулуб).
Леденіти, неперех. Перетворюватися на лід, укриватися кригою; мерзнути, ціпеніти. Леденіє крило літака.
ЛЕДІ - МІЛЕДІ
Леді, невідм., ж. Дружина лорда або баронета в Англії; шанобливе, чемне звертання до заміжньої жінки.
Міледі, невідм., ж. Назва заміжньої жінки в аристократичних колах Англії; шанобливе, чемне звертання до неї.
ЛЕЙ - ЛЕЯ
Лей, лея, ор. леєм. Грошова одиниця Румунії та Молдови.
Лея, леї, ор. леєю, мн. леї, лей. Нашивка з цупкої тканини чи шкіри на штанах у кавалеристів.
ЛЕЙБ-... Перша частина складних слів, яка в поєднанні з іншими словами означає "який перебуває при особі монарха; придворний"; пишеться через дефіс: лейб-гвардія, лейб-медик.
ЛЕКСИКОЛОГІЯ - ЛЕКСИКОГРАФІЯ
Лексикологія, -ї, ор. -єю. Розділ мовознавства – наука про словниковий склад мови. Пох. лексикологічний (лексикологічне дослідження).
Лексикографія. Теорія і практика створення словників; сукупність словників певної мови: українська лексикографія. Пох. лексикографічний (лексикографічна праця).
ЛЕН1, -у. Спадкове земельне володіння в епоху феодалізму: податок з ленного маєтку.
ЛЕН2, -у. Адміністративна одиниця (округ) у Швеції.
ЛЕНЧ, -у, ор. -ем. Другий сніданок.
ЛЕПСЬКИЙ. 1. Хороший, гарний, добрий. – Лепського ти узвару приніс, – почав знов Свирид до Олеська, – та й кутя ловка (Олена Пчілка); Скинувши рясу, лишився [єпископ] в новій козацькій сорочині лепського гаптування (О.Ільченко); – Лепська запіканка! – смакував пан Скапа (М.Лазорський).
2. Поганий, кепський. "А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто одняв? Чи попросту забула взяти? Чи, може, ще й не напекла? Е, сором, сором, лепська мати!" (Т.Шевченко); Нараз глядимо: лізе щось улицею, обдерте, згорблене, скулене, ледве ноги за собою тягне. Та й ноги лепські: подряпані, покровавлені по самі коліна (Ї.Франко).
ЛЕС, -у. Пухка гірська порода світло-жовтого кольору, з якої формуються родючі ґрунти. Пох. лесовий.
ЛЕТ, -у. У поетичному вжитку – те саме, що літ, летіння. Після кільканадцяти кілометрів скаженого лету Заболотний, не питаючись згоди, раптом звернув убік (О.Гончар).
летальний див. літальний.
ЛЕТКИЙ - ЛЕТЮЧИЙ - ЛЕТУЧИЙ
Леткий. Який має здатність швидко зникати, поширюючись у повітрі або випаровуючись: летка мазь, леткі речовини.
Достарыңызбен бөлісу: |