Визначення 1.6
Якщо f є деяка функція і А є деяка підмножина всієї ОблВизн dmn f: ,
тоді є звуження f до A, що задається умовою
Bизначення 1.7
Деяке рівняння f(х)=F є крива рівня функції f(х), якщо вона визначена на множині
C dmn f, і при цьому звуження функції fс(х) до C - є константа F
fс(х)= F
Визначення 1.8 про градієнт
Нехай f (x) є функція n змінних x =(x1,x2,...,xn).
Якщо часткові похідні існують, то градієнт функції f по x визначається як n-мірний вектор
Напрямок зростання функції в даній точці (х) визначається вектором, складеним з часткових похідних і називається градієнтом:
Коли функція цілі лінійна , то очевидно що складові градієнта
рівні коефіцієнтам с1, ..., сn при змінних, що задає (незмінний) напрямок зросту (або зменшення) в будь-який
т очці (х) простору R2
Як бачимо, вектор grad f (x) від n змінних є вектор,
який має напрямок найбільшого зростання функції
f в кожній точці в dmn f.
Відповідно, вектор антіградіента «- grad f (x)»,
показує напрямок найшвидшого спуску уздовж поверхні f.
Приклад
для функції f (y, x) = x-y:
напрямок градієнта тут ортогональний
дотичній в точці на фунцціі f (y, x) = x-y
В данному разі напрям дотичної збігається
із самою функцією, так як вона лінійна
Дійсно пряма у = х та вектор с = (с1, с2) = (1, -1)
ортогональні
І останнє - (очевидно з побудови - див. рис справа):
для всіх функцій f (х), що мають безперервний градієнт,
будь-яка крива постійного рівня функції f: f (х) = k,
ортогональна градієнту в кожній точці в dmn f.
Цей факт зафіксуємо очевидним твердженням:
Вектор коефіцієнтів c = (c1, c2, ... cn), що визначає лінійну цільову функцію z = cTx
Достарыңызбен бөлісу: |