вже гостював у Галичині та зав'язав дружні стосунки з пе
редовою молоддю, зокрема з І. Франком та М. Павликом,
тож відтоді його неймовірно вабила Гуцульщина, і він праг
нув побачити її ще раз.
Підчас перебування в Жаб'єму, що тривало лише добу,
М. Драгоманов і С. Подолинський милувалися гірськими
краєвидами, слухали розповіді друга про життя й побут
гуцулів, їх сміливість і невимірну любов до рідного краю.
Наступного дня М. Драгоманов і С. Подолинський при
їхали до Станіславова, звідки поїхали на Буковину до Юрія
Федьковича.
Дорогою до Путилова Драгоманову випало ночувати
на полонині, і враження про полонинське життя гуцулів
фольклорист закарбував у спогадах. Він описує невеличку
будівлю з дерева, з лавами попід стінами, вкриту тільки
з боків. Середина стайні була відкрита, і туди йшов дим від
великого вогнища, що горіло посеред будинку. Це вогнище
було живою ватрою, тобто витертою деревом. Такий вогонь
запалювали, коли приходили на полонину на початку літа,
а потім вогнище мало горіти до кінця сезону. Коли ж воно
гасло, це вважалося поганим знаменням для скоту й для
людей. Згадує Драгоманов і інструмент, котрим витирали
вогонь. Такі деталі посідають значне місце у спогадах іс
торика, і саме це робить його праці такими цікавими й ва
гомими для нащадків.
Іван Франко
Гуцульщина мала велике значення для видатного
українського поета, письменника, ученого, громадського
і політичного діяча Івана Франка й значною мірою вплинула
- 57 —
Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат
на його життя та творчість. Про цей край письменник ді
Достарыңызбен бөлісу: |