Загальна характеристика роботи

У дисертаційній роботі на основі даних ретроспективного аналізу, вивчення біологічних властивостей клінічних та музейних штамів E.coli, їх чутливості до антибіотиків, проведеного експериментального дослідження з використанням антибіотиків в комбінації з колі- та колі-протейним бактеріофагами та узагальнення отриманих результатів визначено напрямки удосконалення лікувальної тактики при перитоніті.

1. При ретроспективному аналізі встановлено, що серед збудників інтраабдомінальної інфекції переважала грамнегативна мікрофлора – 71,2 %, серед якої домінувала E.coli (62,6 %). Питома вага перитонітів в структурі ІАІ становила 9,8 %, де також частіше зустрічалась грамнегативна мікрофлора – 78,8 %, а частка E.coli складала – 60,9 %.

2. Всі штами E.coli, які були вилучені від хворих на перитоніт і відібрані для подальших досліджень, мали типові біологічні властивості. Штами E.coli, які були вилучені від дітей, мали середню та високу адгезивну активність в (48,0±6,5) % та (52±6,7) % відповідно. Штами E.coli, виділені від дорослих хворих на перитоніт (20,0±4,4) % високу, (80,0±8,0) % - середню адгезивну активність у порівнянні зі штамами виділеними від умовно здорових людей.

3. Доведено, що (4,2±2,0)% штамів, які були виділені від дорослих, виявились здатними продукувати α–гемолізин, та проявляли високу резистентність до хіміотерапевтичних препаратів різних груп. При визначенні протеолітичної активності у клінічних та музейних штамів E.coli, встановлено, що всі штами були слабо активними. Штамів з високим ступенем протеолітичної активності виявлено не було.

4. На лабораторних тваринах розроблена модель гострого перитоніту, спричиненого Escherichia coli, основні характеристики якої були підтверджені бактеріологічними та патоморфологічними методами дослідження.

5. Чутливість E.coli до антибіотиків у хворих на перитоніт дітей та дорослих відрізнялася. Так, штами E.coli, які були виділені від дітей виявились чутливими до антибіотиків з групи цефалоспоринів ІІІ та ІV поколінь (89,0±7,4) %, фторхінолонів від (78,0±9,8) % до (89,0±7,4) % відповідно. Штами E.coli, які були виділені від дорослих, навпаки проявляли виражену стійкість до окремих антибіотиків групи пеніцилінів, цефалоспоринів та фторхінолонів від (71,4±12,1) % до (85,7±9,3) % відповідно. У дорослих полірезистентні штами E.coli зустрічалися в 2 рази частіше, ніж у дітей (р≤0,05). Музейні штами E.coli, виявляли виражену стійкість до ампіциліну - 92,8 %, ампіциліну/клавуланату – 78,5 % та цефуроксиму – 64,0 %. Відмічено 100 % чутливість музейних штамів до препаратів з групи карбапенемів.

6. Встановлено, що кількість чутливих до колі- та колі-протейного бактеріофагів штамів E.coli, які вилучені від дітей хворих на перитоніт та музейних, були на одному рівні (60,0±11,2) % та (52,0±9,9) % відповідно. Кількість чутливих штамів E.coli, які були виділені від дорослих, до колі- та колі-протейного бактеріофагу була більшою (80,0±8,0) % та (76,0±8,5) %.

7. На моделі експериментального ешерихіозного перитоніту доведені переваги комбінованого застосування гатифлоксацину з колі- або колі-протейним бактеріофагом, де виживання тварин досягало 90,0 % у порівнянні з монотерапією гатифлоксацином (70,0 %) або колі- чи колі-протейним бактеріофагом (80,0 %).

8. Застосування колі- або колі-протейного бактеріофагу в комплексній терапії з гатифлоксацином при експериментальному ешеріхіозному перитоніті призводило до підвищення показників фагоцитарного числа в 1,2 рази, характеризувалося протизапальним ефектом, де показники СРБ (14,5±1,4) г/л та серомукоїдів (4,0±0,1)S-H на 5-у добу знижувалися з (19,5±1,7) г/л та (4,3±0,1) S-H відповідно, а також вщуханням запальних, дистрофічних і гемореологічних змін в паренхіматозних органах і листках очеревини, в порівнянні з іншими дослідними групами.

На підставі проведеного експерименту було обґрунтовано доцільність застосування комбінації гатифлоксацину (0,25 мг/мл) та колі-протейного бактеріофагу (0,03 мг/мл), протягом 5 – 7 діб 1 раз на добу в залежності від тяжкості процесу для лікування хворих на перитоніт, що представлено в Інформаційному листі № 96 – 2013 «Спосіб потенціювання дії антибіотиків з групи фторхінолонів» та у формі нововведення «Спосіб потенціювання дії протимікробних засобів із групи фторхінолонів»

Враховуючи, що на підставі мікробіологічних, патоморфологічних, імунологічних та клініко-лабораторних досліджень, доведена ефективність застосування комбінації гатифлоксацину з колі- або колі-протейним бактеріофагом це може також бути рекомендовано і для лікування інших захворювань, спричинених E.coli.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Косілова О. Ю. Сучасні підходи в лікуванні хворих на перитоніт, що викликаний шпитальними штамами бактерій [Електронний ресурс] / О. Ю. Косілова // Анали Мечніковського Інституту. – 2012. – № 2. – С. 13–16. Режим доступу до журн.: http://www.imiamn.org/journal.htm.

2. Етіологічна роль умовно–патогенних мікроорганізмів при інтраабдомінальних інфекціях / А. Я. Циганенко, Н. І. Коваленко, Л. С. Габишева, О. Ю. Косілова // Медицина сьогодні і завтра. – 2012. – № 1 (54). – С. 6–10. (Дисертантом проведено ретроспективний аналіз, визначена питома вага E. сoli при різних нозологічних одиницях).

3. Антибіотикорезистентність E. coli – збудника перитоніту / А. Я. Циганенко, Н. І. Коваленко, О. Ю. Косілова, О. О. Головіна // Харківська хірургічна школа. – 2012. – № 2 (53). – С. 77–79. (Дисертантом на основі ретроспективного аналізу визначено рівні антибіотикорезистентності клінічних штамів E. сoli, проведено статистичну обробку матеріалів щодо захворюванності на перитоніт).

4. Біологічна характеристика та антибіотикочутливість Escherichia coli / А. Я. Циганенко, О. Ю. Косілова, О. Г. Перетятко, В. В. Глоба, Н. К. Одражий // Вісник проблем біології і медицини. – 2012. – Вип.4, Т. 2 (97). – С. 170–173. (Дисертантом визначено життєздатність та біологічні властивості, вивчено спектри антибіотикочутливості E. сoli після зберігання в ліофілізованому вигляді).

5. Минухин В. В. Уровень белков острой фазы как критерий эффективности антибактериальной терапии эшерихиозного экспериментального перитонита / В. В. Минухин, О. Ю. Косилова, В. Л. Ткаченко // Запорожский медицинский журнал – 2013. – № 4 (79). – С. 99–101. (Дисертантом відтворено експериментальну частину, проаналізовано експериментальні дані, підготовлено матеріал до друку).

6. Минухин В. В. Фагоцитарная активность при антибиотико- и фаготерапии перитонита вызванного E.coli / В. В. Минухин, А. В. Сирица, О. Ю. Косилова // Научные ведомости Белгородского государственного университета. – 2013. – № 18 (161), Вип. 23. – С. 130–132. (Дисертантом проаналізовано показники фагоцитарної активності при перитоніті, проведено статистичну обробку матеріалів).

7. Мінухін В. В. Морфологічні особливості експериментального перитоніту при застосуванні гатіфлоксацину в режимі монотерапії та в комбінації з коліпротейним бактеріофагом / В. В. Мінухін, О. Ю. Косілова, Н. І. Горголь // Експериментальна і клінічна медицина. – 2013. – № 2 (59). – С. 46–49. (Дисертантом відтворено експериментальну частину, проведено аналіз патоморфологічних досліджень).

8. Патент № 80884. Україна МПК (2013/01), А61К 31/00 Спосіб потенціювання дії антибактеріальних препаратів з групи фторхінолонів / Косілова О. Ю., Мінухін В. В., Габишева Л. С., Ткаченко В. Л., Коваленко Н. І. ; заявник та патентовласник: Харківський національний медичний університет. – № u 201300158, заявл. 03.01.2013 ; опубл. 10.06.2013. – 2013. – Бюл. № 11. – 2 c. (Дисертантом вивчено ступінь прояву морфологічних змін при різних комбінаціях антибактеріальних препаратів)

9. Мінухін В. В. Спосіб потенціювання дії антибіотиків із групи фторхінолонів : [інформаційний лист] / В. В. Мінухін, О. Ю. Косілова. – 2013. – 4 с. (Дисертантом відтворено експериментальну частину, розроблену схему лікування ешерихіозного перитоніту).

10. Kosilova O. Antibiotic resistance of Escherichia coli isolated from patients with peritonitis / O. Kosilova, G. Siritsa, Halo Azad Khidwrbagi// 5^th International Scientific Interdisciplinary Conference for medical students and young doctors, April 25^th – 26^th, 2012. – Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine, 2012. – P. 30. (Дисертантом визначені рівні антибіотикорезистентності клінічних штамів E. сoli, підготовлено матеріал до друку).

11. Етіологія та антибіотикотерапія гнійно–запальних процесів, ускладнених перитонітами / Циганенко А. Я., Сіріца Г. В., Косілова О. Ю., Романова О. І. // Науково – практична конференція за участю міжнародних спеціалістів «Стратегія і тактика боротьби з інфекційними захворюваннями», присвячена 125 – річчю Державної установи «Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова Національної академії медичних наук України» : тези допов. – Харків, 2012. – С. 6. (Дисертантом визначена питома вага виділених мікроорганізмів при різних нозологічних одиницях, вивчено спектри антибіотикочутливості клінічних штамів E.coli ).

12. Косілова О. Ю. Етіологічна структура збудників гнійно–запальних захворювань / О. Ю. Косілова // Медицина та фармація ХХІ століття – крок у майбутнє : Всеукраїнська науково–практична конференція молодих вчених і студентів з міжнародною участю : тези допов. – Запоріжжя, 2012. – С. 100. (Дисертантом особисто вивчено властивості штамів E.coli і їх чутливість до антибіотиків).

13. Косилова О. Ю. Сравнение фагоцитарной активности при антибиотико и фаготерапии перитонита, вызванного E.coli / О. Ю. Косилова, А. В. Сирица // Медицина третього тисячоліття : збірник тез межвузівської конференції молодих вчених та студентів : тези допов. – Харків, 2013. – С. 55–56. (Дисертантом вивчено показники фагоцитарної активності при перитоніті, підготовлено матеріал до друку).

14. Косилова О. Ю. Антибиотикоустойчивость клинических штаммов Esherichia coli, выделенных у детей и взрослых больных перитонитом / О. Ю. Косилова, А. В. Сирица // Фундаментальная наука и клиническая медицина – человек и его здоровье : ХVI Всероссийская медико – биологическая конференция молодых исследователей (с международным участием) 20 апреля 2013 : тезисы. – Санкт–Петербург, 2013. – С. 369–370. (Дисертантом визначено рівні антибіотикорезистентності штамів E.coli, виділених від дітей та дорослих хворих на перитоніт, проведено статистичну обробку матеріалів).

15. Kosilova O. Phagocytic activity in antibiotic and bacteriophage therapy of peritonitis caused by Escherichia coli / O. Kosilova, G. Siritsa // 15th International Congress of Immunology, August 22^th – 27^th, 2013. – Milan, Italy, 2013. – P. 350. (Дисертантом проаналізовано експериментальні дані, підготовлено матеріали до публікації).

16. Косилова О. Ю. Этиология и антибиотикотерапия перитонитов / О. Ю. Косилова, А. В. Сирица // Епідеміологічні дослідження в клінічній медицині: досягнення та перспективи : тези. допов., 3 – 4 жовтня 2013. – Харків, 2013. – С.212–213. (Дисертантом визначена питома вага E.coli при перитоніті, підготовлено матеріал до друку).

17. Косилова О. Ю. Влияние антибиотиков и бактериофагов на показатели периферической крови экспериментальных животных / О. Ю. Косилова, А. В. Сирица, Д. В. Минухина // Актуальні питання парентеральних інфекцій : матеріали науково–практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 90–річчю кафедри інфекційних хвороб ХНМУ : тези. допов., 24 – 25 жовтня 2013. – Харків, 2013. – С. 112–113. (Дисертантом відтворено експериментальну частину, проаналізовано гематологічні показники, проведено статистичну обробку матеріалів).

Дисертаційна робота присвячена вивченню етіологічного фактора при перитонітах. В роботі представлені дані проведеного ретроспективного аналізу. Встановлено, що серед збудників інтраабдомінальних інфекцій (ІАІ) переважала грамнегативна мікрофлора – 71,2 %, серед якої домінувала E.coli, на її частку приходилось 62,6 %. Питома вага перитонітів в структурі ІАІ становила 9,8 %. При перитонітах частіше зустрічалась грамнегативна мікрофлора – 78,8 %, частка E.coli в якій була – 60,9 %. При вивченні чутливості до антибіотиків було встановлено, що E.coli, які виділені від дітей, були чутливими до цефалоспоринів ІІІ та ІV поколінь (89,0±7,4) %, фторхінолонів від (78,0±9,8) % до (89,0±7,4) % відповідно. Штами E.coli, які були виділені від дорослих, навпаки проявили виражену стійкість до окремих антибіотиків групи пеніцилінів, цефалоспоринів та фторхінолонів від (71,4±12,1) % до (85,7±9,3) % відповідно. Встановлено, що чутливість штамів E.coli до колі-фагу та колі-протейного бактеріофагу, які були вилучені від дітей хворих на перитоніт та музейні, знаходились на одному рівні (60,0±11,2) % та (52,0±9,9) % відповідно. Чутливість штамів E.coli, які вилучені від дорослих складала (80,0±8,0) % та (76,0±8,5) %.

Доведено, що лікування гатифлоксацином в комбінації з колі-фагом та колі-протейним бактеріофагом мало оптимальний терапевтичний ефект.

Ключові слова: Escherichia coli, перитоніт, протимікробні засоби, колі-протейний бактеріофаг, антибіотикорезистентність.
АННОТАЦИЯ

Косилова О. Ю. Експериментальное обоснование применения химиотерапевтических и иммунобиологических препаратов при перитоните, вызванном Escherichia coli. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.07-микробиология. – ГУ «Институт микробиологии и иммунологии им. И. И. Мечникова НАМН Украины», Харьков, 2014.

Диссертация посвящена повышению эффективности противомикробной терапии перитонита в эксперименте путем разработки рациональной схемы комбинированного применения антибиотиков и бактериофагов на основании комплексного исследования биологических свойств E. coli, выделенных при перитонитах.

На основании полученных данных было установлено, что удельный вес перитонитов в составе интраабдоминальных инфекций (ИАИ) составил 9,8 %. При перитоните чаще встречалась грамотрицательная микрофлора – 78,8 %, среди которой E.coli составила – 60,9 %. При изучении чувствительности к антибиотикам было установлено, что E.coli, выделенные от детей, были чувствительны к антибиотикам из группы цефалоспоринов ІІІ та ІV поколений 89,0±7,4 %, фторхинолонов от 78,0±9,8 % до 89,0±7,4 % соответсвенно. Штами E.coli, выделенные от взрослых на оборот проявляли выраженную устойчивость к отдельным группам антибиотиков группы пенициллинов, цефалоспоринов и фторхинолонов от (71,4±12,1) % до (85,7±9,3) % соответственно. У взрослых полирезистентные штаммы E.coli встречались в 2 раза чаще, чем у детей (р≤0,05). Установлено, что штамы E.coli, выделенные при перитоните от детей и музейные, были в одинаковой степени чувствительные к коли-фагу и коли-протейному бактериофагу, а именно в (60,0±11,2) % и (52,0±9,9) % случаев соответственно. Количество чувствительных штаммов, выделенных от взрослых, к бактериофагам составляло – (80,0±8,0) % и (76,0±8,5) %. Комбинированная терапия гатифлоксацином с коли-фагом и коли-протейным бактериофагом при лечении експериментального перитонита, вызванного E.coli, характеризовалась противовоспалительным эффектом. Показатели С-реактивного белка и серомукоидов при этом достоверно снижались.

При экспериментально смоделированном перитоните эффективным было комбинированное применение противомикробного средства (гатифлоксацина) с коли- или коли-протейным бактериофагами, где выживаемость животных составила 90,0 % в сравнении с монотерапией гатифлоксацином (70,0 %) и коли- или коли-протейным бактериофагом (80,0 %).

Доказано, что применение коли-фага и коли-протейного бактериофага в комплексной терапии с гатифлоксацином при экспериментальном эшерихиозном перитоните, приводило к повышению показателей фагоцитарного числа в 1,2 раза. Лечение гатифлоксацином в комбинации с коли-фагом и коли-протейным бактериофагом имело оптимальный терапевтический эффект. На пятые сутки наблюдения воспалительные, дистрофические и гемореологические изменения в паренхиматозных органах и листках брюшины по сравнению с другими группами участвующими в опыте, выражены слабо.

Ключевые слова: Escherichia coli, перитонит, противомикробные препараты, коли-протейный бактериофаг, антибиотикорезистентность.
SUMMARY

Kosilova O.Yu. Experimental basis of usage of the chemotherapeutical and immunobioligical medicines at peritonitis caused by Escherichia coli - Manuscript.

The thesis for the PhD degree (candidate of medical science) on speciality 03.00.07-microbiology. – SE “I. I. Mechnikov Institute of Microbiology and Immunology of NAMS of Ukraine”, Kharkiv, 2014.

The thesis is devoted to the study of etiological factors at peritonitis. This paper presents the conducted retrospective analysis. Based on these data it was revealed that Gram-negative microflora - 71.2 % (E.coli - 62.6 %) - was dominated among the causative agents of intra-abdominal infections (IAI). The share of primary peritonitis in the structure of IAI was 9.8 %. Gram-negative microflora - 78.8 % - was more common for peritonitis, in which the proportion of E.coli was 60.9 %. In the study of antibiotic susceptibility it was found that E.coli picked out from children the Cephalosporin group of III and IV generations (89,0 ± 7,4) %, Fluoroquinolones from (78,0 ± 9,8) % to (89,0 ± 7.4) %, respectively. By contrast the strains of E.coli, which were picked out from adults, showed a strong resistance to certain antibiotics Penicillin group, Cephalosporins group and Fluoroquinolones group from 71,4 ± 12,1 % to 85,7 ± 9,3 %, respectively. It is established that the susceptibility of E.coli strains to phage coli and Bacteriophagum coli-proteicum that have been extracted from children with peritonitis and museum, were on the same level (60,0±11,2) % and (52,0 ± 9,9) %, respectively. Susceptibility of strains of E.coli, which were extracted from adults, was (80,0±8,0) % and (76,0 ± 8,5) %. It was proved the treatment with Gatifloxacin in combination with coli phage and Bacteriophagum coli-proteicum had optimal therapeutic effect.