Чутливість штамів E.coli, які ізольовані від хворих на перитоніт, музейних та штамів виділених від умовно здорових людей (група порівняння), до колі- та колі-протейного бактеріофагу, (M±m) %
Бактеріофаг
|
Штами E.coli, які виділені від дітей, n=25
|
Штами E.coli, які виділені від дорослих, n=25
|
Музейні штами, n=19
|
Штами E.coli, які виділені від умовно здорових людей (група порівняння) n=25
|
Абс.
|
M±m, %
|
абс.
|
M±m,%
|
абс.
|
M±m,%
|
абс.
|
M±m,%
|
Колі-бакте-
Ріофаг
|
15
|
60,0±9,8
|
20
|
80,0±8,0
|
10
|
60,0±11,2
|
24
|
96,0±4,0
|
Колі-протейний бактеріофаг
|
13
|
52,0±9,9
|
19
|
76,0±8,5
|
10
|
52,0±11,5
|
23
|
92,0±5,4
|
У п’ятому розділі надано характеристику морфологічних змін внутрішніх органів при змодельованому перитоніті без лікування та при лікуванні хіміотерапевтичними (амікацин, гатифлоксацин) та імунобіологічними (колі-бактеріофаг та колі-протейний бактеріофаг) препаратами. Після розрахунку інфікуючої дози (5×108 мікробних тіл на мишу) здорових мишей розподілили на 9 груп для проведення експериментальної частини. Всього в дослідах було використано 750 мишей. І – а група (порівняння, неліковані) тварини (83 тварини), 2 – а група, яка отримувала амікацин в дозі 0,2 мг/кг (83 тварини). 3 – я група, де тварини отримували гатифлоксацин в дозі 0,25 мг/кг (83 миші). 4 – а група тварин, яким вводили колі – або колі-протейний бактеріофаг (83 миші). 5–а група – тварин отримувала комбінацію амікацину та гатифлоксацину (80 мишей). 6–а група, яка отримувала амікацин з колі- або колі-протейним бактеріофагом (0,03 мг/кг) (83 миші). 7 – а група тварин, які отримували гатифлоксацин та колі- або колі-протейний бактеріофаг (83 миші). 8 – а дослідна група, яка отримувала амікацин, гатифлоксацин та колі- або колі-протейний бактеріофаг (83 миші). 9 – а група – дослідні тварини групи контролю, які отримували 0,9 % розчин NaCl (83 миші). Дослідження гістологічних, гематологічних, фагоцитарної активності лейкоцитів та біохімічних показників у лабораторних тварин проводили на 1 – у, 3 – ю та 5 –у добу. Препарати вводили внутрішньоочеревинно щоденно (1 раз на добу) протягом 5-ти діб. Визначення клінічної ефективності комбінованого застосування антибіотиків з бактеріофагами у лабораторних тварин проводили на 1-у, 3-ю, 5-у добу під час лікування. Результати отримані при застосуванні колі бактеріофагу суттєво не відрізнялись від показників з колі-протейним бактеріофагом.
Виходячи з даних табл. 3 можливо оцінити термін життя піддослідних тварин при ешерихіозному перитоніті і терапії що проводилась, та відповідно оцінити ступінь активності препаратів, які були взяті в експеримент.
При порівняльному аналізі якості монотерапії та комбінованої терапії по показнику тривалості життя піддослідних тварин з ешерихіозним перитонітом ми з΄ясували, що найменша летальність (10,0 %) реєструвалась в 7 групі при лікуванні тварин комбінацією препаратів гатифлоксацину з колі- або колі-протейним бактеріофагом у порівнянні з монотерапією гатифлоксацином (30,0 % - летальних випадків) та окремо колі- або колі-протейним бактеріофагом (20,0 % - летальних випадків) та позитивним контролем, де летальність досягала 100,0 % на 3 добу.
Таким чином, можна зробити висновок, що найбільш ефективним є комбіноване лікування антимікробним препаратом з групи фторхінолонів та колі- або колі-протейним бактеріофагом. Тривалість життя при даній комбінації препаратів – 90,0 %, що говорить про те, що комбіноване застосування препаратів має високий терапевтичний ефект.
Таблиця 3
Виживання піддослідних тварин при ешерихіозному перитоніті
№
|
Група тварин
|
Кількість тварин, що вижили, доба (М±m) %
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
1
|
1 група
(порівн)
|
6 (60±
15,5)
|
4 (60±
15,5)
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
2
|
2 група
(амікац)
|
10
|
8 (80±
12,6)
|
7 (70±
14,5)
|
7 (70±
14,5)
|
6 (60±
15,5)
|
6 (60±
15,5)
|
5(50±
15,8)
|
5(50±
15,8)
|
5(50±
15,8)
|
5(50±
15,8)
|
3
|
3 група
(гатіфл)
|
10
|
9 (90±
9,5)
|
9 (90±
9,5)
|
8 (80±
12,6)
|
8(80±
12,6)
|
7 (70±
14,5)
|
7(70±
14,5)
|
7(70±
14,5)
|
7(70±
14,5)
|
7 (70±
14,5)
|
4
|
4 група
(КПБФ)
|
10
|
8 (80±
12,6)
|
8 (80±
12,6)
|
8 (80±
12,6)
|
8 (80±
12,6)
|
8 (80±
12,6)
|
8(80±
12,6)
|
8(80±
12,6)
|
8(80±
12,6)
|
8 (80±
12,6)
|
5
|
5 група
(А+Г)
|
10
|
7 (70±
14,5)
|
7 (70±
14,5)
|
6 (60±
15,5)
|
6 (60±
15,5)
|
6 (60±
15,5)
|
6(60±
15,5)
|
6(60±
15,5)
|
6(60±
15,5)
|
6 (60±
15,5)
|
6
|
6 група
(А+БФ)
|
10
|
8 (80±
12,6)
|
8 (80±
12,6)
|
7 (70±
14,5)
|
7(70±
14,5)
|
6 (60±
15,5)
|
6(60±
15,5)
|
6(60±
15,5)
|
6(60±
15,5)
|
6 (60±
15,5)
|
7
|
7 група
(Г+БФ)
|
10
|
9 (90±
9,5)
|
9 (90±
9,5)
|
9 (90±
9,5)
|
9 (90±
9,5)
|
9 (90±
9,5)
|
9(90±
9,5)
|
9(90±
9,5)
|
9(90±
9,5)
|
9 (90±
9,5)
|
8
|
8 група
(А+Г+Б
|
10
|
8 (80±
12,6)
|
8 (80±
12,6)
|
7 (70±
14,5)
|
7(70±
14,5)
|
7 (70±
14,5)
|
7(70±
14,5)
|
7(70±
14,5)
|
7(70±
14,5)
|
7 (70±
14,5)
|
9
|
9 група
(NaCl)
|
10
|
10
(100)
|
10
(100)
|
10
(100)
|
10
(100)
|
10
(100)
|
10
(100)
|
10
(100)
|
10
(100)
|
10
(100)
|
Примітка. В експерименті був використаний клінічний штам E.coli, виділений від дорослих хворих на перитоніт та референтний штам АТСС 25922. Відмінностей, щодо виживання піддослідних тварин не було виявлено.
Порівняльний аналіз морфологічних змін в експериментальній моделі перитоніту у мишей показав, що застосування гатифлоксацину в комбінації з колі-протейним бактеріофагом чітко зменшує ступінь вираженості запально-дистрофічних змін і гемореологічних порушень в очеревині та печінці (табл.4).
При лікуванні «гатифлоксацин+колі-протейний бактеріофаг» на 3 –ю добу експериментального перитоніту запальні й дистрофічні зміни в паренхіматозних органах та листках очеревини, порівняно з іншими групами спостережень, виражені слабше (рис. 3). Гіперемія та реологічні порушення незначні. У селезінці зберігаються ознаки антигенної стимуляції у вигляді гіперплазії Т – зон білої пульпи, помірної макрофагальної реакції.
Таблиця 4
Морфологічні зміни у мишей з експериментальним перитонітом
Патологічні зміни
|
Перша група
(без лікування)
|
Друга група (лікування гатифлоксацином)
|
Третя група (лікування гатифлоксацином в комбінації з КПБФ)
|
Запалення парієтальної очеревини
|
+++
|
++
|
+
|
Запалення вісцеральної очеревини
|
++
|
+
|
+
|
Макрофаги в інфільтраті
|
-
|
-
|
+
|
Фібрин в ексудаті
|
++
|
-
|
-
|
Запалення в печінці
|
++++
|
+
|
+
|
Дистрофічні зміни в печінці
|
++++
|
++
|
+
|
Гемореологічні порушення
|
++++
|
+
|
+
|
Примітки:
+++-++++ - сильно виражені запальні та дистрофічні зміни;
++ - помірно виражені запальні та дистрофічні зміни;
+ - слабо виражені запальні та дистрофічні зміни.
КПБФ – колі-протейний бактеріофаг.
На 5 – у добу ще помітніше слабшають запальні й дистрофічні зміни в паренхіматозних органах та очеревині. Так само, як і на 3 – ю добу, зберігається гіперплазія і гіпертрофія Купферових клітин, наявність у запальному інфільтраті макрофагів. Запалення очеревини характеризується втратою нейтрофільної і фібринозної складової, представлено дрібноосередковою лімфогістіоцитарною інфільтрацією на тлі слабо вираженого набряку і помірного повнокров'я судин. Зміни селезінки порівняно з 3–ю добою залишаються на тому самому рівні.
Рис. 3 Лімфогістіоцитарні інфільтрати з домішкою нейтрофільних гранулоцитів. Слабо виражена дистрофія гепатоцитів. Група «гатифлоксацин+колі-протейний бактеріофаг». На 3-ю добу спостереження. Забарвлення гематоксиліном та еозином. × 200.
Таким чином, більш ефективними виявилося лікування «гатифлоксацин» і, особливо, «гатифлоксацин+КПБФ» щодо купіювання запальних змін при мінімальній токсичній дії на паренхіматозні органи. Встановлено, що група гатифлоксацин+колі-протейний бактеріофаг відрізняється від інших оптимальною терапевтичною комбінацією, що знаходить своє морфологічне підтвердження. Запальні, дистрофічні й гемореологічні зміни в паренхіматозних органах та листках очеревини, порівняно з іншими групами спостережень, виражені слабо. Відмічено гіперплазію Купферових клітин, наявність у запальному інфільтраті макрофагів.
У шостому розділі надана оцінка стану кровотворної системи у експериментальних тварин при перитоніті. Вивчали гематологічні зсуви, які можливо виникають під впливом комбінованого застосування колі-протейного бактеріофагу, амікацину та гатифлоксацину. Дослідження клітинного складу периферичної крові проводили на 1-у 3-ю, 5-у добу від початку введення препаратів.
Показано, що комбінована терапія (поєднання хіміотерапевтичних препаратів з колі-фагом та колі-протейним бактеріофагом), дозволяє домогтися максимального лікувального ефекту при достатньо помітному зниженні побічної дії з боку хіміотерапевтичних препаратів.
Під впливом амікацину та гатифлоксацину при окремому застосуванні та в різних комбінаціях (амікацин + гатифлоксацин, амікацин + колі-протейний бактеріофаг, гатифлоксацин + колі-протейний бактеріофаг, амікацин + гатифлоксацин + колі-протейний бактеріофаг) відмічалось зниження кількості лейкоцитів в периферичній крові.
Гатифлоксацин у поєднанні з колі-протейним бактеріофагом та амікацин з колі-протейним бактеріофагом зменшували негативну дію цих препаратів на кровотворну систему.
Були вивченні імунологічні зміни у експериментальних тварин при перитоніті. При дослідженні було встановлено, що показники фагоцитозу в контрольній групі мишей відповідали загальноприйнятій нормі: рівень активності фагоцитозу склав (48,0±5,0) %, фагоцитарний індекс – 1,2 і завершеність фагоцитозу – (70,0±4,6) %.
При монотерапії амікацином і гатифлоксацином, показники активності фагоцитозу були нижчі за контрольні значення впродовж всього періоду експерименту. Згідно з результатами, одержаними в ході експерименту, гатифлоксацин не показав вираженої стимулюючої дії на клітинну ланку імунітету.
При монотерапії колі-протейним бактеріофагом на 1 – у і 3 – ю добу показники активності фагоцитозу перевищували контрольні значення, а на 5-у добу відповідали нормі. Показники фагоцитозу при комбінованому лікуванні колі-протейним бактеріофагом і гатифлоксацином достовірно не відрізнялися від контрольних значень. На тлі введення амікацина в поєднанні з бактеріофагом нормалізація показників фагоцитозу відмічена на 5-й день терапії. Таким чином, при застосуванні амікацину, гатифлоксацину в поєднанні з колі-протейним бактеріофагом і застосування бактеріофага окремо показало, що показники фагоцитозу варіювали в межах норми, що вказує на здатність бактеріофага стимулювати клітинну ланку імунітету.
При лікуванні двома антибіотиками і при комбінованому лікуванні гатифлоксацином, амікацином і колі-протейним бактеріофагом активність фагоцитозу була достовірно нижча за контрольні значення. Можливо, такий результат пов'язаний з підсумовуванням імуносупресивної дії двох антибіотиків.
Відомо, що перитоніт, як і інші запальні захворювання різного генезу, супроводжується підвищенням рівня гострофазних білків - СРБ і серомукоїду.
На відміну від СРБ, що має короткий час напівжиття в крові, серомукоїд має досить тривалий період напівжиття, який становить близько 5 днів, що дозволяє вважати його вдалим індикатором ефективності лікування при запальних захворюваннях різного ґенезу, зокрема, при перитоніті, спричиненому E.coli.
Рівень серомукоїду визначався в крові тварин з перитонітом на першу і третю добу після початку терапії (табл. 5).
Таблиця 5
Вміст серомукоїдів в сироватці крові
Групи тварин
|
Вміст серомукоїдів, S-H
|
Р
|
1 доба
|
3 доба
|
Контрольна група
|
4,0±0,2
|
3,7±0,2
|
р>0,05
|
Тварини з перитонітом
|
4,4±0,2
|
4,4±0,1*
|
р<0,05
|
1-а группа (А)
|
4,4±0,1
|
4,2±0,2
|
р>0,05
|
2-а группа (Г)
|
4,4±0,2
|
4,0±0,2
|
р>0,05
|
3-я група (А+Г)
|
4,4±0,2
|
3,9±0,1*
|
р<0,05
|
4-а группа (А+КПБФ)
|
4,5±0,1
|
4,1±0,1*
|
р<0,05
|
5-а группа (Г+КПБФ)
|
4,3±0,1
|
4,0±0,1*
|
р<0,05
|
6-а группа (А+Г+КПБФ)
|
4,4±0,1
|
4,1±0,1*
|
р<0,05
|
Примітка. S-H – одиниці помутніння за Shank та Hoagland; * - р˂0,05.
При вивченні вмісту СРБ в сироватці крові тварин на 1 – у та 3 – ю доби проведеної терапії було отримано наступні результати: референтна концентрація СРБ в групі контрольних тварин протягом 3 – х діб не змінювалась (табл.6). В групі порівняння концентрація СРБ була достовірно вищою, ніж в контрольній і не знижувалась протягом 3 – х діб (термін спостерігання). У всіх контрольних групах в першу добу введення препаратів концентрація СРБ достовірно не відрізнялась від показників групи порівняння.
Таблиця 6
Вміст СРБ в сироватці крові
Групи тварин
|
Тварини з реакцією СРБ, г/л
|
Р
|
1 доба
|
3 доба
|
Контрольна група
|
12,0±1,8
|
12,0±1,8
|
>0,05
|
Тварини з перитонітом
|
22,4±2,5
|
22,4±2,5*
|
<0,05
|
1 гр. (амікацин)
|
20,1±1,9
|
21,3±2,1
|
>0,05
|
2 гр. (гатіфлоксацин)
|
19,8±1,8
|
17,8±1,2
|
<0,05
|
3 гр. (А+Г)
|
21,3±2,2
|
18,6±1,6
|
<0,05
|
4 гр. (А+КПБФ)
|
20,8±2,0
|
19,2±1,7
|
<0,05
|
5 гр. (Г+КПБФ)
|
19,5±1,7
|
14,5±1,4*
|
<0,05
|
6 гр. (А+Г+КПБФ)
|
20,5±2,0
|
15,2±1,5*
|
<0,05
|
Примітка. СРБ – С-реактивний білок; * - р˂0,05.
На 3 – ю добу в першій, другій, третій та четвертій експериментальних групах (відповідно монотерапія амікацином та гатифлоксацином, комбінацією амікацина з гатіфлоксацином та амікацину у поєднанні з колі-протейним бактеріофагом) концентрація СРБ в сироватці крові також достовірно не знижувалася.
В п΄ятій групі (терапія гатифлоксацину з колі-протейним бактеріофагом) та в шостій групі (терапія комбінацією амікацину, гатифлоксацину та колі-протейного бактеріофагу) концентрація СРБ достовірно знизилася.
Аналіз гострофазних показників (СРБ, серомукоїд) в сироватці крові експериментальних тварин підтвердив наявність у них запального процесу. При вивченні показників концентрації серомукоїдів було встановлено, що на першу добу у тварин з експериментальним перитонітом вміст серомукоїдів достовірно підвищувався і не змінювався протягом 3 – х діб (табл.5).
В усіх дослідних групах (монотерапія та терапія комбінацією препаратів) вміст серомукоїдів в першу добу від початку лікування достовірно не відрізнявся від показників групи порівняння.
На 3 – ю добу від початку лікування вміст серомукоїдів достовірно не змінювався в 1 – й та 2 – й групі тварин (монотерапія амікацином та гатифлоксацином). В 3 – 6 групах (при комбінованій терапії антибіотиками та антибіотиками і колі-протейним бактеріофагом) вміст серомукоїдів достовірно знижувався.
Перитоніт, який викликаний E.coli, супроводжується вираженою гострофазною відповіддю. Визначення СРБ і серомукоїду в динаміці дозволило судити про ефективність запропонованих комбінацій антибактеріальної терапії.
Таким чином, з΄ясовано, що зі всіх використаних комбінацій для лікування найбільш малоефективним є поєднання комбінації амікацину з бактеріофагом.
Ефект застосування комбінації амікацину і гатифлоксацину більш виражений, ніж використання даних препаратів окремо.
Найбільшою ефективністю характеризувалося комбіноване лікування гатифлоксацину з бактеріофагом та (гатифлоксацин + амікацин + бактеріофаг).
В цілому, застосування комбінації антибактеріальних препаратів надає більш виражений ефект на гострофазні показники і, відповідно, на вираженість запального процесу, ніж використання монотерапії.
Достарыңызбен бөлісу: |