Загальна характеристика роботи



бет2/3
Дата13.06.2016
өлшемі0.8 Mb.
#132154
1   2   3

Чутливість штамів E.coli, які ізольовані від хворих на перитоніт, музейних та штамів виділених від умовно здорових людей (група порівняння), до колі- та колі-протейного бактеріофагу, (M±m) %


Бактеріофаг

Штами E.coli, які виділені від дітей, n=25

Штами E.coli, які виділені від дорослих, n=25

Музейні штами, n=19

Штами E.coli, які виділені від умовно здорових людей (група порівняння) n=25

Абс.

M±m, %

абс.

M±m,%

абс.

M±m,%

абс.

M±m,%

Колі-бакте-

Ріофаг


15

60,0±9,8

20

80,0±8,0

10

60,0±11,2

24

96,0±4,0

Колі-протейний бактеріофаг

13

52,0±9,9

19

76,0±8,5

10

52,0±11,5

23

92,0±5,4

У п’ятому розділі надано характеристику морфологічних змін внутрішніх органів при змодельованому перитоніті без лікування та при лікуванні хіміотерапевтичними (амікацин, гатифлоксацин) та імунобіологічними (колі-бактеріофаг та колі-протейний бактеріофаг) препаратами. Після розрахунку інфікуючої дози (5×108 мікробних тіл на мишу) здорових мишей розподілили на 9 груп для проведення експериментальної частини. Всього в дослідах було використано 750 мишей. І – а група (порівняння, неліковані) тварини (83 тварини), 2 – а група, яка отримувала амікацин в дозі 0,2 мг/кг (83 тварини). 3 – я група, де тварини отримували гатифлоксацин в дозі 0,25 мг/кг (83 миші). 4 – а група тварин, яким вводили колі – або колі-протейний бактеріофаг (83 миші). 5–а група – тварин отримувала комбінацію амікацину та гатифлоксацину (80 мишей). 6–а група, яка отримувала амікацин з колі- або колі-протейним бактеріофагом (0,03 мг/кг) (83 миші). 7 – а група тварин, які отримували гатифлоксацин та колі- або колі-протейний бактеріофаг (83 миші). 8 – а дослідна група, яка отримувала амікацин, гатифлоксацин та колі- або колі-протейний бактеріофаг (83 миші). 9 – а група – дослідні тварини групи контролю, які отримували 0,9 % розчин NaCl (83 миші). Дослідження гістологічних, гематологічних, фагоцитарної активності лейкоцитів та біохімічних показників у лабораторних тварин проводили на 1 – у, 3 – ю та 5 –у добу. Препарати вводили внутрішньоочеревинно щоденно (1 раз на добу) протягом 5-ти діб. Визначення клінічної ефективності комбінованого застосування антибіотиків з бактеріофагами у лабораторних тварин проводили на 1-у, 3-ю, 5-у добу під час лікування. Результати отримані при застосуванні колі бактеріофагу суттєво не відрізнялись від показників з колі-протейним бактеріофагом.

Виходячи з даних табл. 3 можливо оцінити термін життя піддослідних тварин при ешерихіозному перитоніті і терапії що проводилась, та відповідно оцінити ступінь активності препаратів, які були взяті в експеримент.

При порівняльному аналізі якості монотерапії та комбінованої терапії по показнику тривалості життя піддослідних тварин з ешерихіозним перитонітом ми з΄ясували, що найменша летальність (10,0 %) реєструвалась в 7 групі при лікуванні тварин комбінацією препаратів гатифлоксацину з колі- або колі-протейним бактеріофагом у порівнянні з монотерапією гатифлоксацином (30,0 % - летальних випадків) та окремо колі- або колі-протейним бактеріофагом (20,0 % - летальних випадків) та позитивним контролем, де летальність досягала 100,0 % на 3 добу.

Таким чином, можна зробити висновок, що найбільш ефективним є комбіноване лікування антимікробним препаратом з групи фторхінолонів та колі- або колі-протейним бактеріофагом. Тривалість життя при даній комбінації препаратів – 90,0 %, що говорить про те, що комбіноване застосування препаратів має високий терапевтичний ефект.
Таблиця 3

Виживання піддослідних тварин при ешерихіозному перитоніті



Група тварин

Кількість тварин, що вижили, доба (М±m) %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

1 група

(порівн)


6 (60±

15,5)


4 (60±

15,5)


0

0

0

0

0

0

0

0

2

2 група

(амікац)


10

8 (80±

12,6)


7 (70±

14,5)


7 (70±

14,5)


6 (60±

15,5)


6 (60±

15,5)


5(50±

15,8)


5(50±

15,8)


5(50±

15,8)


5(50±

15,8)


3

3 група

(гатіфл)


10

9 (90±

9,5)


9 (90±

9,5)


8 (80±

12,6)


8(80±

12,6)


7 (70±

14,5)


7(70±

14,5)


7(70±

14,5)


7(70±

14,5)


7 (70±

14,5)


4

4 група

(КПБФ)


10

8 (80±

12,6)


8 (80±

12,6)


8 (80±

12,6)


8 (80±

12,6)


8 (80±

12,6)


8(80±

12,6)


8(80±

12,6)


8(80±

12,6)


8 (80±

12,6)


5

5 група

(А+Г)


10

7 (70±

14,5)


7 (70±

14,5)


6 (60±

15,5)


6 (60±

15,5)


6 (60±

15,5)


6(60±

15,5)


6(60±

15,5)


6(60±

15,5)


6 (60±

15,5)


6

6 група

(А+БФ)


10

8 (80±

12,6)


8 (80±

12,6)


7 (70±

14,5)


7(70±

14,5)


6 (60±

15,5)


6(60±

15,5)


6(60±

15,5)


6(60±

15,5)


6 (60±

15,5)


7

7 група

(Г+БФ)


10

9 (90±

9,5)


9 (90±

9,5)


9 (90±

9,5)


9 (90±

9,5)


9 (90±

9,5)


9(90±

9,5)


9(90±

9,5)


9(90±

9,5)


9 (90±

9,5)


8

8 група

(А+Г+Б


10

8 (80±

12,6)


8 (80±

12,6)


7 (70±

14,5)


7(70±

14,5)


7 (70±

14,5)


7(70±

14,5)


7(70±

14,5)


7(70±

14,5)


7 (70±

14,5)


9

9 група

(NaCl)


10

10

(100)


10

(100)


10

(100)


10

(100)


10

(100)


10

(100)


10

(100)


10

(100)


10

(100)

Примітка. В експерименті був використаний клінічний штам E.coli, виділений від дорослих хворих на перитоніт та референтний штам АТСС 25922. Відмінностей, щодо виживання піддослідних тварин не було виявлено.

Порівняльний аналіз морфологічних змін в експериментальній моделі перитоніту у мишей показав, що застосування гатифлоксацину в комбінації з колі-протейним бактеріофагом чітко зменшує ступінь вираженості запально-дистрофічних змін і гемореологічних порушень в очеревині та печінці (табл.4).

При лікуванні «гатифлоксацин+колі-протейний бактеріофаг» на 3 –ю добу експериментального перитоніту запальні й дистрофічні зміни в паренхіматозних органах та листках очеревини, порівняно з іншими групами спостережень, виражені слабше (рис. 3). Гіперемія та реологічні порушення незначні. У селезінці зберігаються ознаки антигенної стимуляції у вигляді гіперплазії Т – зон білої пульпи, помірної макрофагальної реакції.
Таблиця 4
Морфологічні зміни у мишей з експериментальним перитонітом


Патологічні зміни

Перша група

(без лікування)



Друга група (лікування гатифлоксацином)

Третя група (лікування гатифлоксацином в комбінації з КПБФ)

Запалення парієтальної очеревини

+++

++

+

Запалення вісцеральної очеревини

++

+

+

Макрофаги в інфільтраті

-

-

+

Фібрин в ексудаті

++

-

-

Запалення в печінці

++++

+

+

Дистрофічні зміни в печінці

++++

++

+

Гемореологічні порушення

++++

+

+

Примітки:

+++-++++ - сильно виражені запальні та дистрофічні зміни;

++ - помірно виражені запальні та дистрофічні зміни;

+ - слабо виражені запальні та дистрофічні зміни.

КПБФ – колі-протейний бактеріофаг.


На 5 – у добу ще помітніше слабшають запальні й дистрофічні зміни в паренхіматозних органах та очеревині. Так само, як і на 3 – ю добу, зберігається гіперплазія і гіпертрофія Купферових клітин, наявність у запальному інфільтраті макрофагів. Запалення очеревини характеризується втратою нейтрофільної і фібринозної складової, представлено дрібноосередковою лімфогістіоцитарною інфільтрацією на тлі слабо вираженого набряку і помірного повнокров'я судин. Зміни селезінки порівняно з 3–ю добою залишаються на тому самому рівні.


Рис. 3 Лімфогістіоцитарні інфільтрати з домішкою нейтрофільних гранулоцитів. Слабо виражена дистрофія гепатоцитів. Група «гатифлоксацин+колі-протейний бактеріофаг». На 3-ю добу спостереження. Забарвлення гематоксиліном та еозином. × 200.
Таким чином, більш ефективними виявилося лікування «гатифлоксацин» і, особливо, «гатифлоксацин+КПБФ» щодо купіювання запальних змін при мінімальній токсичній дії на паренхіматозні органи. Встановлено, що група гатифлоксацин+колі-протейний бактеріофаг відрізняється від інших оптимальною терапевтичною комбінацією, що знаходить своє морфологічне підтвердження. Запальні, дистрофічні й гемореологічні зміни в паренхіматозних органах та листках очеревини, порівняно з іншими групами спостережень, виражені слабо. Відмічено гіперплазію Купферових клітин, наявність у запальному інфільтраті макрофагів.

У шостому розділі надана оцінка стану кровотворної системи у експериментальних тварин при перитоніті. Вивчали гематологічні зсуви, які можливо виникають під впливом комбінованого застосування колі-протейного бактеріофагу, амікацину та гатифлоксацину. Дослідження клітинного складу периферичної крові проводили на 1-у 3-ю, 5-у добу від початку введення препаратів.

Показано, що комбінована терапія (поєднання хіміотерапевтичних препаратів з колі-фагом та колі-протейним бактеріофагом), дозволяє домогтися максимального лікувального ефекту при достатньо помітному зниженні побічної дії з боку хіміотерапевтичних препаратів.

Під впливом амікацину та гатифлоксацину при окремому застосуванні та в різних комбінаціях (амікацин + гатифлоксацин, амікацин + колі-протейний бактеріофаг, гатифлоксацин + колі-протейний бактеріофаг, амікацин + гатифлоксацин + колі-протейний бактеріофаг) відмічалось зниження кількості лейкоцитів в периферичній крові.

Гатифлоксацин у поєднанні з колі-протейним бактеріофагом та амікацин з колі-протейним бактеріофагом зменшували негативну дію цих препаратів на кровотворну систему.

Були вивченні імунологічні зміни у експериментальних тварин при перитоніті. При дослідженні було встановлено, що показники фагоцитозу в контрольній групі мишей відповідали загальноприйнятій нормі: рівень активності фагоцитозу склав (48,0±5,0) %, фагоцитарний індекс – 1,2 і завершеність фагоцитозу – (70,0±4,6) %.

При монотерапії амікацином і гатифлоксацином, показники активності фагоцитозу були нижчі за контрольні значення впродовж всього періоду експерименту. Згідно з результатами, одержаними в ході експерименту, гатифлоксацин не показав вираженої стимулюючої дії на клітинну ланку імунітету.

При монотерапії колі-протейним бактеріофагом на 1 – у і 3 – ю добу показники активності фагоцитозу перевищували контрольні значення, а на 5-у добу відповідали нормі. Показники фагоцитозу при комбінованому лікуванні колі-протейним бактеріофагом і гатифлоксацином достовірно не відрізнялися від контрольних значень. На тлі введення амікацина в поєднанні з бактеріофагом нормалізація показників фагоцитозу відмічена на 5-й день терапії. Таким чином, при застосуванні амікацину, гатифлоксацину в поєднанні з колі-протейним бактеріофагом і застосування бактеріофага окремо показало, що показники фагоцитозу варіювали в межах норми, що вказує на здатність бактеріофага стимулювати клітинну ланку імунітету.

При лікуванні двома антибіотиками і при комбінованому лікуванні гатифлоксацином, амікацином і колі-протейним бактеріофагом активність фагоцитозу була достовірно нижча за контрольні значення. Можливо, такий результат пов'язаний з підсумовуванням імуносупресивної дії двох антибіотиків.

Відомо, що перитоніт, як і інші запальні захворювання різного генезу, супроводжується підвищенням рівня гострофазних білків - СРБ і серомукоїду.

На відміну від СРБ, що має короткий час напівжиття в крові, серомукоїд має досить тривалий період напівжиття, який становить близько 5 днів, що дозволяє вважати його вдалим індикатором ефективності лікування при запальних захворюваннях різного ґенезу, зокрема, при перитоніті, спричиненому E.coli.

Рівень серомукоїду визначався в крові тварин з перитонітом на першу і третю добу після початку терапії (табл. 5).



Таблиця 5

Вміст серомукоїдів в сироватці крові


Групи тварин

Вміст серомукоїдів, S-H

Р

1 доба

3 доба

Контрольна група

4,0±0,2

3,7±0,2

р>0,05

Тварини з перитонітом

4,4±0,2

4,4±0,1*

р<0,05

1-а группа (А)

4,4±0,1

4,2±0,2

р>0,05

2-а группа (Г)

4,4±0,2

4,0±0,2

р>0,05

3-я група (А+Г)

4,4±0,2

3,9±0,1*

р<0,05

4-а группа (А+КПБФ)

4,5±0,1

4,1±0,1*

р<0,05

5-а группа (Г+КПБФ)

4,3±0,1

4,0±0,1*

р<0,05

6-а группа (А+Г+КПБФ)

4,4±0,1

4,1±0,1*

р<0,05

Примітка. S-H – одиниці помутніння за Shank та Hoagland; * - р˂0,05.


При вивченні вмісту СРБ в сироватці крові тварин на 1 – у та 3 – ю доби проведеної терапії було отримано наступні результати: референтна концентрація СРБ в групі контрольних тварин протягом 3 – х діб не змінювалась (табл.6). В групі порівняння концентрація СРБ була достовірно вищою, ніж в контрольній і не знижувалась протягом 3 – х діб (термін спостерігання). У всіх контрольних групах в першу добу введення препаратів концентрація СРБ достовірно не відрізнялась від показників групи порівняння.
Таблиця 6

Вміст СРБ в сироватці крові


Групи тварин

Тварини з реакцією СРБ, г/л

Р

1 доба

3 доба

Контрольна група

12,0±1,8

12,0±1,8

>0,05

Тварини з перитонітом

22,4±2,5

22,4±2,5*

<0,05

1 гр. (амікацин)

20,1±1,9

21,3±2,1

>0,05

2 гр. (гатіфлоксацин)

19,8±1,8

17,8±1,2

<0,05

3 гр. (А+Г)

21,3±2,2

18,6±1,6

<0,05

4 гр. (А+КПБФ)

20,8±2,0

19,2±1,7

<0,05

5 гр. (Г+КПБФ)

19,5±1,7

14,5±1,4*

<0,05

6 гр. (А+Г+КПБФ)

20,5±2,0

15,2±1,5*

<0,05

Примітка. СРБ – С-реактивний білок; * - р˂0,05.


На 3 – ю добу в першій, другій, третій та четвертій експериментальних групах (відповідно монотерапія амікацином та гатифлоксацином, комбінацією амікацина з гатіфлоксацином та амікацину у поєднанні з колі-протейним бактеріофагом) концентрація СРБ в сироватці крові також достовірно не знижувалася.

В п΄ятій групі (терапія гатифлоксацину з колі-протейним бактеріофагом) та в шостій групі (терапія комбінацією амікацину, гатифлоксацину та колі-протейного бактеріофагу) концентрація СРБ достовірно знизилася.

Аналіз гострофазних показників (СРБ, серомукоїд) в сироватці крові експериментальних тварин підтвердив наявність у них запального процесу. При вивченні показників концентрації серомукоїдів було встановлено, що на першу добу у тварин з експериментальним перитонітом вміст серомукоїдів достовірно підвищувався і не змінювався протягом 3 – х діб (табл.5).

В усіх дослідних групах (монотерапія та терапія комбінацією препаратів) вміст серомукоїдів в першу добу від початку лікування достовірно не відрізнявся від показників групи порівняння.

На 3 – ю добу від початку лікування вміст серомукоїдів достовірно не змінювався в 1 – й та 2 – й групі тварин (монотерапія амікацином та гатифлоксацином). В 3 – 6 групах (при комбінованій терапії антибіотиками та антибіотиками і колі-протейним бактеріофагом) вміст серомукоїдів достовірно знижувався.

Перитоніт, який викликаний E.coli, супроводжується вираженою гострофазною відповіддю. Визначення СРБ і серомукоїду в динаміці дозволило судити про ефективність запропонованих комбінацій антибактеріальної терапії.

Таким чином, з΄ясовано, що зі всіх використаних комбінацій для лікування найбільш малоефективним є поєднання комбінації амікацину з бактеріофагом.

Ефект застосування комбінації амікацину і гатифлоксацину більш виражений, ніж використання даних препаратів окремо.

Найбільшою ефективністю характеризувалося комбіноване лікування гатифлоксацину з бактеріофагом та (гатифлоксацин + амікацин + бактеріофаг).

В цілому, застосування комбінації антибактеріальних препаратів надає більш виражений ефект на гострофазні показники і, відповідно, на вираженість запального процесу, ніж використання монотерапії.



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет