Завдання 6.5і За даними таблиці визначте:
-
Приналежність зорі до сузір’я.
-
Відстань до зорі у парсеках, світлових роках, астрономічних одиницях та в кілометрах.
-
Абсолютну зоряну величину зорі та її світність.
-
За стандартами зоряних спектрів (Додаток 5) визначте, до якого належить даний зоряний спектр.
-
Скориставшись відповідністю „спектр-температура-колір” (Додаток 4), визначте температуру зорі та її колір.
-
Радіус зорі
-
Варіант
|
Зоря
|
Блиск, m
|
Річний
паралакс, p″
|
Спектрограма зорі
| |
1
|
γ Cas
|
2,39
|
0,034
|
| |
2
|
γ Ori
|
1,59
|
0,023
|
| |
3
|
βAnd
|
2,06
|
0,042
|
| |
4
|
νEri
|
3,82
|
0,015
|
| |
5
|
α Del
|
3,62
|
0,026
|
| |
6
|
βLep
|
2,58
|
0,019
|
| |
7
|
αHer
|
3,06
|
0,006
|
| |
8
|
αDra
|
3,64
|
0,012
|
| |
9
|
γ Vir
|
2,72
|
0,101
|
| |
10
|
βCrv
|
2,60
|
0,031
|
| |
11
|
δCnc
|
3,94
|
0,011
|
| |
12
|
αPup
|
3,71
|
0,009
|
| Зробіть оцінку маси та густини зорі.
-
Нанесіть положення зорі на діаграму Герцшпрунга-Рессела.
Завдання 6.6і У таблиці наведено дані про деякі цефеїди.
-
Чи спостерігається дана зоря в максимумі свого блиску неозброєним оком?
-
Нанесіть положення зорі на карту.
-
Побудуйте графік залежності амплітуди зміни блиску зорі від періоду змінності.
-
У скільки разів блиск цефеїди в максимумі відрізняється від її мінімального блиску?
-
Скориставшись графічною залежністю „період-світність” для цефеїд (Додаток 6), визначте середню абсолютну величину даної цефеїди, а також відстань до неї.
Варіант
|
Назва
зорі
|
Екваторіальні
координати
|
Зоряна
величина
|
Період,
доби
|
h m
|
° ′
|
Max
|
Min
|
1
|
RT Візничого
|
06 25
|
+30 32
|
5,1m
|
5,8m
|
3,728
|
2
|
W Близнюків
|
06 32
|
+15 22
|
6,7
|
7,5
|
7,914
|
3
|
T Єдинорога
|
06 22
|
+07 07
|
5,6
|
6,4
|
27,021
|
4
|
SU Кассіопеї
|
02 52
|
+68 53
|
6,4
|
7,0
|
1,949
|
5
|
TT Орла
|
19 05
|
+01 13
|
6,4
|
7,5
|
13,755
|
6
|
SV Лисички
|
19 50
|
+27 20
|
6,6
|
7,8
|
45,035
|
7
|
S Стріли
|
19 54
|
+16 30
|
5,2
|
6,1
|
8,382
|
8
|
X Лебедя
|
20 41
|
+35 24
|
5,8
|
6,9
|
16,386
|
9
|
U Орла
|
19 26
|
-07 09
|
6,0
|
6,8
|
7,024
|
10
|
WZ Стрільця
|
18 14
|
-19 06
|
7,5
|
8,5
|
21,850
|
11
|
SV Єдинорога
|
06 18
|
+06 30
|
7,6
|
8,9
|
15,232
|
12
|
Y Стрільця
|
18 18
|
-18 53
|
5,3
|
6,1
|
5,773
|
Завдання 6.7 На малюнку зображено видиму відносну орбіту подвійної зорі
70 Змієносця. Паралакс зорі p = 0″,185. Вважаючи, що велика піввісь орбіти лежить у площині малюнка, оцініть:
-
Період обертання супутника відносно головної зорі.
-
велику піввісь орбіти в а.о.
-
Суму мас компонентів.
VII. НАША ГАЛАКТИКА
Завдання 7.1 Вивчіть матеріал §§ 25, 26. Поповніть свій астрономічний словник новими поняттями та термінами:
Метагалактика - …
Наша Галактика - …
Молочний Шлях – Чумацький Шлях - …
Галактична площина - …
Зоряний диск - …
Ядро Галактики - …
Спіральні рукави - …
Гало - …
Зоряне скупчення - …
Розсіяне зоряне скупчення - …
Кулясте зоряне скупчення - …
Міжзоряне середовище - …
Міжзоряний газ - …
Міжзоряний пил - …
Магнітне поле Галактики - …
Космічні промені - …
Міжзоряне поглинання - …
Темні туманності - …
Світлі дифузні туманності - …
Планетарна туманність - …
Вік Галактики - …
Власний рух зорі - …
Просторова швидкість - …
Променева швидкість - …
Тангенціальна швидкість - …
Апекс - …
Позагалактична астрономія - …
Завдання 7.2 На малюнку зображено частину зоряного неба за зоряним атласом. Вона містить зорі від 1 до 6 зоряної величини. Користуючись малюнком:
-
Порахувати число зір між 20 і 40° схилення і між колами прямого піднесення 18 і 20h (через цю ділянку проходить Молочний Шлях).
-
Порахувати число зір між 50 і 70° схилення і між колами прямого піднесення 18 і 20h (ця ділянка лежить поза полем Молочного шляху).
-
Порівняйте одержані числа одне з одним. Визначте зоряну густину кожної ділянки, т.т. кількість зір, розміщених на ділянці в 1 квадратний градус.
Завдання 7.3і В таблиці наведені дані про кулясті скупчення.
-
Що означає позначення скупчення?
-
Нанесіть положення кулястого скупчення на зоряну карту.
-
Визначте лінійний діаметр скупчення в парсеках, світлових роках, астрономічних одиницях та в кілометрах.
-
Обчисліть абсолютну зоряну величину та світність скупчення
Деякі кулясті зоряні скупчення
Варіант
|
Позначення
|
Екваторіальні
координати
|
Зоряна
величина
|
Кутовий
діаметр
|
Відстань
|
h m
|
° ′
|
|
|
|
1
|
М 2
|
21 31
|
-01 03
|
6,3
|
12
|
11,2
|
2
|
М 3
|
13 40
|
+28 38
|
6,4
|
24
|
8,8
|
3
|
М 4
|
16 21
|
-26 24
|
5,8
|
24
|
2
|
4
|
М 5
|
15 16
|
+02 16
|
5,8
|
14
|
6,7
|
5
|
М 9
|
17 19
|
-18 31
|
7,3
|
2
|
5,8
|
6
|
М 10
|
16 45
|
-04 02
|
6,7
|
14
|
4,3
|
7
|
М 12
|
16 47
|
-01 52
|
6,8
|
14
|
5,3
|
8
|
М 13
|
16 40
|
+36 33
|
5,7
|
18
|
6,3
|
9
|
М 15
|
21 28
|
+11 57
|
6,3
|
12
|
9,8
|
10
|
М 22
|
18 33
|
-23 58
|
5,0
|
24
|
2,7
|
11
|
М 70
|
18 43
|
-32 18
|
9,6
|
3
|
16,0
|
12
|
М 80
|
16 14
|
-22 52
|
7,3
|
9
|
10,0
|
Завдання 7.4 На малюнку зображено об’єкт, що знаходиться в сузір’ї Оріона і носить назву „Кінська голова”.
-
Чим відрізняється даний об’єкт від знаменитої туманності Оріона М 42?
-
Чи можна стверджувати, що за „Кінською головою” зовсім відсутні яскраві зорі?
-
Поясніть, чому на кольорових фотографіях світла туманність, на фоні якої спостерігається „Кінська голова”, має червоне забарвлення?
Завдання 7.5 Порівняйте діаграму Герцшпрунга-Рессела зоряних скупчень І і ІІ. Визначте:
-
Яке скупчення більш старе?
-
У якого скупчення зоряне населення І типу?
-
Яке скупчення містить зорі з відносно високим вмістом металу?
-
Яке скупчення кулясте?
-
Яке скупчення містить багато блакитних зір?
-
Яке із скупчень може містити до 10 млн. зір?
VIII. БУДОВА І ЕВОЛЮЦІЯ ВСЕСВІТУ
Завдання 8.1 Вивчіть матеріал §§ 27, 28, 29. Поповніть свій астрономічний словник новими поняттями і термінами:
Галактики - …
Еліптичні галактики - …
Спіральні галактики - …
Неправильні галактики - …
Взаємодіючі галактики - …
Радіогалактики - …
Галактики з активними ядрами - …
Квазари - …
Космологія - …
Червоне зміщення - …
Закон Габбла - …
Стала Габбла - …
Розширення Всесвіту - …
Туманність Андромеди - …
Магелланові Хмари - …
Місцева група галактик - …
Скупчення галактик - …
Реліктове випромінювання - …
Схована маса - …
Гарячий Всесвіт - …
Відкритий Всесвіт - …
Закритий Всесвіт - …
Вік метагалактики - …
Завдання 8.2 З’ясуйте для себе, що значить „близько” для галактик. Обчисліть, скільки таких галактик, як наша, можна розташувати в ряд одна за одною між Молочним Шляхом і нашою сусідкою – галактикою Андромеди (М 31).
Завдання 8.3 Визначте тип кожної галактики, які зображені на малюнках, згідно класифікації Габбла.
Завдання 8.4 На малюнку зображено галактику Вир (М 51), відстань до якої 7 Мпк, а видима зоряна величина m = 8,9.
-
Класифікуйте галактику в системі Габбла.
-
Використовуючи масштаб малюнка, визначте її кутові розміри.
-
Обчисліть лінійні розміри галактики.
-
Прийнявши сталу Габбла рівною 75 км/(с Мпк), оцініть променеву швидкість галактики.
-
Обчисліть абсолютну зоряну величину і світність.
Завдання 8.5і
Деякі яскраві галактики
Варіант
|
Позначення
|
Екваторіальні
Координати
|
Зоряна
величина
|
Тип
|
Променева
швидкість, км/с
|
h m
|
° ′
|
1
|
NGC 55
|
00 12
|
-39 30
|
7,8m
|
Sc
|
190
|
2
|
M 32
|
00 40
|
+40 36
|
9,1
|
E2
|
17
|
3
|
NGC 253
|
00 45
|
-25 34
|
7,7
|
Sc
|
-70
|
4
|
M 33
|
01 31
|
+30 24
|
6,2
|
Sc
|
-112
|
5
|
M31
|
00 40
|
+41 00
|
4,3
|
Sb
|
-68
|
6
|
M 95
|
10 44
|
+11 42
|
10,4
|
SBb
|
643
|
7
|
NGC 5128
|
13 22
|
-42 45
|
7,9
|
E0
|
260
|
8
|
M 49
|
12 30
|
+07 59
|
8,6
|
E1
|
918
|
9
|
NGC 6822
|
19 42
|
-14 53
|
9,2
|
I
|
98
|
10
|
M 82
|
09 51
|
+69 56
|
9,2
|
I
|
400
|
11
|
M 104
|
12 38
|
-11 39
|
8,7
|
Sa
|
1050
|
12
|
M 84
|
12 25
|
+12 53
|
9,3
|
So
|
880
|
-
Як слід розуміти позначення даної галактики?
-
Встановіть сузір’я, в якому спостерігається дана галактика.
-
Чи можна спостерігати дану галактику неозброєним оком? В бінокль? У шкільний телескоп?
-
До якого типу належить дана галактика? Зробіть схематичний малюнок її зовнішнього вигляду.
-
Скориставшись законом Габбла, зробіть оцінку відстані до галактики в Мпк і у світлових роках. Сталу Габбла прийняти рівною 75 км/(с∙ Мпк).
-
У який бік спектра зміщені спектральні лінії даної галактики? Визначте її „червоне” чи „фіолетове зміщення”.
-
Обчисліть абсолютну зоряну величину та світність галактики.
Достарыңызбен бөлісу: |
