Збірні перекриття завдяки своїй індустріальності набули велико¬го поширення
жүктеу/скачать 2.07 Mb.
|
| 3.7. Побудова епюри матеріалів
З метою економії сталі частину арматури в прольотах і на опорах ригеля обриваємо. 3.7.1. Ригель Р1 У масштабі викреслюємо обриси ригеля і епюру моментів (рис. 3.5). Показуємо поздовжню арматуру, підібрану у першому прольоті (п. 3.5.1) та на першій проміжній опорі зліва (п. 3.5.3). Рис. 3.5. До побудови епюри матеріалів у ригелі Р1 – крок перший Визначаємо момент, який може витримати переріз А-А у прольоті, заармований 422А-ІІІ з площею . Висота стиснутої зони . Робоча висота перерізу А-А при армуванні його 422А-ІІІ (див. дод. 14) . Момент, що може витримати переріз: Цей момент відкладаємо у першому прольоті (лінія 1-1 на рис.3.6). Тепер визначаємо момент, який може витримати переріз після того, як два стержні будуть обірвані. Площа стержнів, що залишилися (222А-ІІІ), становить 760мм2. Висота стиснутої зони . Робоча висота перерізу А-А при армуванні його 222А-ІІІ (див. дод. 14) . Момент, що може витримати переріз: Цей момент також відкладаємо у прольоті (лінія 2-2 на рис. 3.6). Лінія 2-2 пересікає епюру моментів в точках a1 та а2. Це і є точки теоретичного обриву стержнів. Від точок теоретичного обриву стержнів відкладаємо відрізки довжиною 20 діаметрів арматури, що обривається, тобто . Отримаємо точки b1 та b2. Отримані точки фактичного обриву стержнів проектуємо на ригель (точки с1 та с2). Оскільки всі побудови виконано в масштабі, то, замірявши відстані від краю ригеля до точок с1 та с2, можна визначити положення обірваного стержня по довжині ригеля. Рис. 3.6. До побудови епюри матеріалів в ригелі Р1 – крок 2 Визначаємо момент, який може витримати переріз Б-Б на опорі, заармований 418А-ІІІ з площею . Висота стиснутої зони . Робоча висота перерізу Б-Б при армуванні його 418А-ІІІ (див. дод. 14) . Момент, що може витримати переріз Отриманий момент відкладаємо над опорою (лінія 3-3 на рис.3.6). Тепер визначаємо момент, який може витримати переріз після того, як два стержні будуть обірвані. Площа стержнів, що залишилися (218А-ІІІ) становить 509мм2. Висота стиснутої зони . Робоча висота перерізу Б-Б при армуванні його 218А-ІІІ (див. дод. 14) . Момент, що може витримати переріз Цей момент також відкладаємо над опорою (лінія 4-4 на рис. 3.6). Лінія 4-4 пересікає епюру моментів у точці d. Це і є точка теоретичного обриву стержня. Від точки теоретичного обриву стержня відкладаємо відрізок довжиною 20 діаметрів арматури, що обривається, тобто . Отримаємо точку e. Отриману точку фактичного обриву стержнів проектуємо на ригель (точка f). Оскільки всі побудови виконано в масштабі, то, замірявши відстань від краю ригеля до точки f, можна визначити положення обірваного стержня по довжині ригеля. Розрахунки виконано як для елементів прямокутного профілю, оскільки у нашому випадку ригель має прямокутний поперечний переріз. Для ригелів, що мають тавровий поперечний переріз, розрахунок треба виконувати у прольоті (переріз А-А) як для елементів таврового профілю. Висота стиснутої зони . Робочу висоту перерізу визначають, як і в попередніх розрахунках. Якщо виявиться, що , то несучу здатність перерізу визначають за формулою . У протилежному випадку уточнюємо і несучу здатність перерізу визначаємо за формулою: . На опорі розрахунок виконують як для елементів прямокутного профілю з шириною і висотою . жүктеу/скачать 2.07 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|