lf = 2 × (380 - 10) + 2 × (380 - 10) = 1480 мм.
Приймаємо = 3 мм.
Задаємося непрямим армуванням – зварними сітками з арматури 5Вр-І (Rs= 365 MПа) з чарунками 60мм і кроком S =60 мм. Тоді кількість стержнів у сітці в кожному напрямку nx=ny=7; Asx=Asy=19,6мм2; lx=ly=380мм.
Коефіцієнт непрямого армування сітками:
Коефіцієнт ефективності непрямого армування:
де:
Зведена міцність бетону:
де ;
.
Умова міцності: Nloc= 420кНb,redAloc = 52 ×19,3 = 1000кН. Міцність стику забезпечена.
Приймаємо біля торців колони непряме армування зварними сітками в кількості N = 6, розташованими через 60 мм. Тоді довжина ділянки непрямого армування S×(n - 1) = 60× (6 - 1)=300 мм > 10d = 10×12= 120мм (тут d - діаметр стержнів поздовжньої арматури в колоні).
4.8. Конструювання колони
Визначаємо конструктивні розміри колони (рис. 4.5).
Конструктивна висота колони становитиме:
,
де – глибина замурування колони в стакан фундаменту (тут – розмір поперечного перерізу колони); 150мм – відстань між нульовою відміткою першого поверху і обрізом стакана фундаменту; – висота поверху; 700мм – відстань від відмітки підлоги другого поверху до стику колон.
Положення консолі по висоті колони від її верху:
,
де – висота поперечного перерізу ригеля; – висота поперечного перерізу панелі; – конструктивна товщина підлоги (див. дод.15); 700мм – відстань від відмітки підлоги другого поверху до стику колон.
Довжина нижньої частини колони
.
Рис. 4.5. До визначення конструктивних розмірів колони
Стержень колони армуємо плоскими зварними каркасами (див. аркуш 3), які за допомогою шпильок об’єднуємо у просторовий каркас. Консоль і торець колони армуємо відповідно до рисунків 4.3 та 4.4. У колоні передбачені закладні деталі в консолі у вигляді сталевих пластин та в тілі колони у вигляді сталевих трубок для забезпечення з’єднання колони з ригелями. Для влаштування стику колон першого і другого поверхів на верхньому торці колони передбачена закладна деталь у вигляді сталевої пластини з випусками арматури.
Опалубне креслення колони, її армування та арматурні вироби див. рис. 4.6, 4.7 та 4.8. Специфікація арматури, вибірка матеріалів та техніко-економічні показники колони наведені в таблицях 4.2, 4,3 і 4.4.
Рис. 4.6. Опалубне креслення колони
Рис. 4.7. Армування колони
Рис. 4.8. Арматурні вироби колони
Таблиця 4.2.
Специфікація арматури на колону К1
Марка арматурного виробу
|
№ позиції
|
Діаметр і клас арматури
|
Ескіз
|
Довжина позиції, мм
|
Кількість позицій
|
Загальна довжина на виріб , м
|
Загальна довжина на елемент, м
|
Вага 1 м. п., кг
|
Загальна вага, кг
|
Кр-1
2 шт.
|
1
|
12А-ІІ
|
|
4920
|
2
|
9,85
|
19,7
|
0,888
|
17,5
|
2
|
6А-І
|
|
380
|
20
|
7,6
|
14,2
|
0,222
|
3,4
|
Шпильки
|
3
|
6А-І
|
|
380
|
24
|
–
|
9,1
|
0,222
|
2,0
|
Кр2
2 шт.
|
4
|
20А-ІІ
|
|
2460
|
1
|
2,5
|
5,0
|
2,466
|
12,3
|
5
|
14А-ІІ
|
|
520
|
2
|
1,05
|
2,1
|
1,208
|
2,6
|
6
|
14А-ІІ
|
|
320
|
2
|
0,65
|
1,3
|
1,208
|
1,6
|
7
|
14А-ІІ
|
|
220
|
2
|
0,45
|
0,9
|
1,208
|
1,1
|
8
|
6А-І
|
|
880
|
2
|
1,8
|
3,6
|
0,222
|
0,8
|
9
|
6А-І
|
|
680
|
1
|
0,7
|
1,4
|
0,222
|
0,3
|
С1
6шт.
|
10
|
5Вр-І
|
|
380
|
14
|
5,3
|
31,9
|
0,154
|
4,9
|
М1
1шт.
|
11
|
-3808
|
|
380
|
1
|
0,4
|
0,4
|
2,38
|
1,0
|
|
12
|
10А-ІІ
|
|
200
|
4
|
0,8
|
0,8
|
0,617
|
0,5
|
М2
2 шт.
|
13
|
-3008
|
|
400
|
2
|
0,8
|
1,6
|
1,96
|
3,2
|
М3
3 шт.
|
14
|
Труба 30мм
|
|
400
|
1
|
0,4
|
1,2
|
1,85
|
2,2
|
Загальна вага сталі на елемент
|
53,4
|
Таблиця 4.3.
Вибірка матеріалів на колону К1
Арматурна сталь, кг, класу
|
Бетон, м3, класу
|
А-І
|
А-ІІ
|
Вр-І
|
|
|
|
|
В15
|
|
|
6,5
|
42,0
|
4,9
|
|
|
|
|
0,85
|
|
|
Таблиця 4.4.
Техніко-економічні показники на колону К1
Розхід бетону, м3
|
Розхід сталі, кг
|
Розхід сталі в кг/м3
|
0,85
|
53,4
|
62,8
|
Розміщення креслень колони на аркуші 4 див. рис. 5.4.
5.Розрахунок і конструювання фундаменту
по осі „3” під колону К1
5.1. Вихідні дані
Згідно із завданням на проектування фундамент під колону по осі „3” (див. рис. 1,а) має конструктивну глибину закладання , виготовляється з бетону класу В15, армується робочою арматурою класу А-ІІІ, конструктивною класу А-І і експлуатується у ґрунті ( ). Нормативна глибина промерзання ґрунту для ІІІ кліматичного району становить (додаток 21). Умовний розрахунковий опір ґрунту основи .
Із таблиць (додаток 1 та 2) визначаємо: розрахунковий опір бетону класу В15 на стискання і на розтягання ; розрахунковий опір арматури класу А-ІІІ на розтягання і стискання .
Розрахункове навантаження на фундамент N приймаємо з розрахунку колони першого поверху: N = 1110 кН (див. п.4.4).
5.2. Конструювання тіла фундаменту
Збірний центрально навантажений фундамент під колону конструюємо у вигляді суцільного блоку, що складається з плити і підколонника (рис. 5.1 ) і проектуємо квадратним в плані.
Верх фундаменту (верх підколонника) приймаємо на глибині 150мм від рівня підлоги першого поверху, тобто на відмітці -0,15.
Відстань між підошвою і верхом обрізу фундаменту складає його висоту Н.
Попередньо висоту фундаменту призначаємо з таких міркувань:
1) з умов замурування колони у фундаменті:
,
де – розмір поперечного перерізу колони; 250мм – мінімально допустима товщина днища фундаменту під колоною;
2) виходячи з вимог анкерування стиснутої арматури в стакані фундаменту:
,
де d=12мм – діаметр поздовжньої арматури колони; n = 15 при бетоні класу ВІ5 і арматурі колони класу А-II, n = = 10 при В20 і вище і А-II, n = 18 при ВІ5 і А-Ш, n = 15 при В20 i вище і А-III.
3) за заданою з конструктивних міркувань відміткою підошви фундаменту
;
4) за нормативною глибиною промерзання ґрунту
,
де 150мм – у першому випадку величина, яку додають до нормативної глибини промерзання, а у другому – відстань від нульової відмітки до верху обрізу фундаменту.
З чотирьох отриманих значень вибираємо максимальне і заокруглюємо його у більшу сторону кратно 300мм.
Отже, призначаємо висоту тіла фундаменту . Тоді його глибина закладання становитиме .
Необхідна площа підошви фундаменту при :
м2,
де = 1110/1,15 = 965 кН – нормативне навантаження на фундамент ( = 1,15 – усереднений коефіцієнт надійності щодо навантаження); R0 = 0,25 МПа – умовний розрахунковий опір ґрунту основи; =20 кН/м – усереднена об’ємна вага залізобетону і ґрунту; Hзакл – глибина закладання фундаменту.
При квадратному плані фундаменту його розміри будуть:
м
Отримане значення приймається кратним 250 мм. Приймаємо а = b = 2,25м.
Визначаємо розрахунковий тиск на ґрунт:
кН/м2
Робоча висота плитної частини фундаменту:
мм,
де - розмір сторони підколонника, мм (приймається конструктивно, див. рис. 5.1).
Повна висота плитної частини фундаменту, з урахуванням захисного шару 70 мм, h = h0 + 70 = 110 + 70 = 180 мм, приймається кратною 150 мм і не меншою за 600 мм. Приймаємо для нашого випадку висоту плитної частини фундаменту h=600 мм.
Глибину стакана фундаменту призначають з умови:
мм,
де hc - більший розмір поперечного перерізу колони.
Стінки стакана повинні мати товщину не менше як 150 мм. Зазор між колоною і стінкою стакана вверху приймають 75 мм, внизу 50 мм.
За обрахованими вище даними конструюємо тіло фундаменту (див. рис. 5.1 і додаток 22).
Рис. 5.1. Опалубкове креслення фундаменту
Перевіряємо висоту нижнього уступу за умовою міцності на поперечну силу без поперечного армування в нахиленому перерізі:
,
де Q=0,5 ×(a–hc–2 ×h0 ) ×Pg=0,5(2,25–0,4–2 ×0,53) ×220=86,9 кН;
Достарыңызбен бөлісу: |