Збірні перекриття завдяки своїй індустріальності набули велико¬го поширення



бет6/19
Дата20.12.2022
өлшемі2.07 Mb.
#467574
түріРозрахунок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19
ЗБК плита, ригель, колона

Номер
пере-різу

Відстань від лівої опори до перерізу, м

Значення коефіцієнта

Значення моменту, кНм

кНм






Ммах

Мmin

1

2

3

4

5

6

7

8

1. l01=5,9 м

1

0,2l01

1,18

0,065

-

157,8

-

69,75 5,92=
=2428

2

0,4l01

2,36

0,090

-

218,5

-

2

0,425l01

2,53

0,091

-

220,9

-

3

0,6l01

3,54

0,075

-

182,1

-

4

0,8l01

4,72

0,020

-

48,6

-

5

1,0l01

5,90

-

0,0715

-

173,6

2. l0=6,0 м

6

0,2l0

1,2

0,018

0,01

45,2

25,1

69,75 62=
=2511

7

0,4l0

2,4

0,058

+0,022

145,6

+55,2

7'

0,5l0

3,0

0,0625

-

156,9




8

0,6l0

3,6

0,058

+0,024

145,6

+60,3

9

0,8l0

4,8

0,018

0,004

45,2

10,0

10

1,0l0

6,0

-

0,0625

-

156,9

3. l0=
=6,0 м

11

0,2l0

1,2

0,018

0,003

45,2

7,5

69,75 62=
=2511

12

0,4l0

2,4

0,058

+0,028

145,6

+70,3

12'

0,5l0

3,0

0,0625

-

156,9

-

За рисунком додатка 18 визначаємо положення лінії епюри мінімальних моментів біля першої проміжної опори зліва. При відношенні ця лінія закінчується на відстані лівіше від першої проміжної опори.


Розрахункові поперечні сили:
на крайній опорі = 0,4×q×l01 = 0,4×69,75×5,9 = 164,6 кН;
на першій проміжній опорі зліва: = 0,6×q×l01 =0,6×69,75×5,9 = 246,9 кН;
на першій проміжній опорі справа і на середніх опорах зліва і справа = = 0,5×q×l0= 0,5× 69,75× 6 = 209,2 кН.
Обвідна епюра моментів та епюра поперечних сил для половини ригеля (до осі симетрії) показані на рис. 3.4.

Рис. 3.4. Обвідна епюра згинальних моментів та епюра поперечних сил в ригелі


3.5. Розрахунок ригеля на міцність нормальних перерізів

Розрахунковими перерізами ригеля є перерізи по середині прольотів і на опорах, де виникають максимальні моменти. Ці перерізи мають прямокутний профіль з розмірами , тому їх розраховують на міцність як елементи прямокутного профілю за схемою алгоритму 2 [2].


У ригелях таврового поперечного перерізу розрахунки в прольотах треба виконувати як для елементів таврового профілю за схемою алгоритму 6 [2]. Оскільки на опорах полиця тавра знаходиться в розтягнутій зоні і в розрахунках на міцність не враховується, то у цих перерізах розрахунок виконують як для елементів прямокутного профілю з шириною, рівною ширині ребра тавра і з висотою, рівною висоті перерізу, за схемою алгоритму 2 [2].


3.5.1. Переріз по середині першого прольоту (ригель Р1)


Вихідні дані: З епюри моментів (рис. 3.4) видно, що максимальний згинальний момент в першому прольоті (на відстані ) . Ширина перерізу . Висота перерізу . Параметром задаємося в межах 40-60мм. Приймаємо . Розрахунковий опір арматури класу А-ІІІ (дод. 2). Призмова міцність бетону класу В20 (дод. 1). Коефіцієнт умов роботи . Для важкого бетону коефіцієнт . . Мінімальний відсоток армування (дод. 13).
1. Робоча висота перерізу: .
2. Характеристика стиснутої зони бетону:
.
3. . Ні.
4. .
5.Гранична відносна висота стиснутої зони:
.
6. Коефіцієнт .
7. Відносна висота стиснутої зони:
.
8. . Так.
9. Коефіцієнт
.
10. Необхідна площа поперечного перерізу арматури:
.
11. Коефіцієнт армування: .
12. . Так.
13. .
За табл. додатка 4 підбираємо кількість і діаметр стержнів арматури – 422А-ІІІ із фактичною площею поперечного перерізу 1520мм2.


3.5.2. Перерізи посередині середніх прольотів
(ригелі Р2 та Р3)


Вихідні дані: З епюри моментів (рис. 3.4) видно, що максимальний згинальний момент у балці посередині середніх прольотів . Інші вихідні дані такі самі, як і в попередньому розрахунку.
Розрахунок починаємо з п.6, оскільки п.п. 1...5 такі самі, як і в попередньому розрахунку.
6. Коефіцієнт .
7. Відносна висота стиснутої зони:
.
8. . Так.
9. Коефіцієнт .
10. Необхідна площа поперечного перерізу арматури:
.
11. Коефіцієнт армування: .
12. . Так.
13. .
За табл. додатка 4 підбираємо кількість і діаметр стержнів арматури – 418А-ІІІ із фактичною площею поперечного перерізу 1017мм2.


3.5.3. Переріз на першій проміжній опорі (зліва – ригель Р1; справа – ригель Р2)

З епюри моментів (рис. 3.4) видно, що максимальний згинальний момент у балці на першій опорі . Інші вихідні дані такі самі, як і в попередніх розрахунках.


6. Коефіцієнт .
7. Відносна висота стиснутої зони:
.
8. . Так.
9. Коефіцієнт
.
10. Необхідна площа поперечного перерізу арматури:
.
11. Коефіцієнт армування: .
12. . Так.
13. .
За табл. додатка 4 підбираємо кількість і діаметр арматури – 418А-ІІІ із фактичною площею поперечного перерізу 1017мм2.
3.5.4. Переріз на другій проміжній опорі (зліва – ригель Р2;
справа – ригель Р3)

Оскільки згинальний момент у цьому перерізі такий самий, як і в перерізах посередині середніх прольотів (рис. 3.4), то для його армування приймаємо ту саму арматуру, тобто 418А-ІІІ.




3.6. Розрахунок ригеля на міцність нахилених перерізів

Розрахунковими перерізами на дію поперечної сили є перерізи на опорах ригеля, де у кожному прольоті ригеля виникають максимальні за величиною поперечні сили (рис. 3.4). Максимальна поперечна сила по довжині ригеля виникає у першому прольоті на першій проміжній опорі зліва (переріз 5 на рис. 3.4). З цього перерізу і починаємо розрахунок.






Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет