Номер
пере-різу
|
Відстань від лівої опори до перерізу, м
|
Значення коефіцієнта
|
Значення моменту, кНм
|
кНм
|
|
|
Ммах
|
Мmin
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
1. l01=5,9 м
|
1
|
0,2l01
|
1,18
|
0,065
|
-
|
157,8
|
-
|
69,75 5,92=
=2428
|
2
|
0,4l01
|
2,36
|
0,090
|
-
|
218,5
|
-
|
2
|
0,425l01
|
2,53
|
0,091
|
-
|
220,9
|
-
|
3
|
0,6l01
|
3,54
|
0,075
|
-
|
182,1
|
-
|
4
|
0,8l01
|
4,72
|
0,020
|
-
|
48,6
|
-
|
5
|
1,0l01
|
5,90
|
-
|
0,0715
|
-
|
173,6
|
2. l0=6,0 м
|
6
|
0,2l0
|
1,2
|
0,018
|
0,01
|
45,2
|
25,1
|
69,75 62=
=2511
|
7
|
0,4l0
|
2,4
|
0,058
|
+0,022
|
145,6
|
+55,2
|
7'
|
0,5l0
|
3,0
|
0,0625
|
-
|
156,9
|
|
8
|
0,6l0
|
3,6
|
0,058
|
+0,024
|
145,6
|
+60,3
|
9
|
0,8l0
|
4,8
|
0,018
|
0,004
|
45,2
|
10,0
|
10
|
1,0l0
|
6,0
|
-
|
0,0625
|
-
|
156,9
|
3. l0=
=6,0 м
|
11
|
0,2l0
|
1,2
|
0,018
|
0,003
|
45,2
|
7,5
|
69,75 62=
=2511
|
12
|
0,4l0
|
2,4
|
0,058
|
+0,028
|
145,6
|
+70,3
|
12'
|
0,5l0
|
3,0
|
0,0625
|
-
|
156,9
|
-
|
За рисунком додатка 18 визначаємо положення лінії епюри мінімальних моментів біля першої проміжної опори зліва. При відношенні ця лінія закінчується на відстані лівіше від першої проміжної опори.
Розрахункові поперечні сили:
на крайній опорі = 0,4×q×l01 = 0,4×69,75×5,9 = 164,6 кН;
на першій проміжній опорі зліва: = 0,6×q×l01 =0,6×69,75×5,9 = 246,9 кН;
на першій проміжній опорі справа і на середніх опорах зліва і справа = = 0,5×q×l0= 0,5× 69,75× 6 = 209,2 кН.
Обвідна епюра моментів та епюра поперечних сил для половини ригеля (до осі симетрії) показані на рис. 3.4.
Рис. 3.4. Обвідна епюра згинальних моментів та епюра поперечних сил в ригелі
3.5. Розрахунок ригеля на міцність нормальних перерізів
Розрахунковими перерізами ригеля є перерізи по середині прольотів і на опорах, де виникають максимальні моменти. Ці перерізи мають прямокутний профіль з розмірами , тому їх розраховують на міцність як елементи прямокутного профілю за схемою алгоритму 2 [2].
У ригелях таврового поперечного перерізу розрахунки в прольотах треба виконувати як для елементів таврового профілю за схемою алгоритму 6 [2]. Оскільки на опорах полиця тавра знаходиться в розтягнутій зоні і в розрахунках на міцність не враховується, то у цих перерізах розрахунок виконують як для елементів прямокутного профілю з шириною, рівною ширині ребра тавра і з висотою, рівною висоті перерізу, за схемою алгоритму 2 [2].
3.5.1. Переріз по середині першого прольоту (ригель Р1)
Вихідні дані: З епюри моментів (рис. 3.4) видно, що максимальний згинальний момент в першому прольоті (на відстані ) . Ширина перерізу . Висота перерізу . Параметром задаємося в межах 40-60мм. Приймаємо . Розрахунковий опір арматури класу А-ІІІ (дод. 2). Призмова міцність бетону класу В20 (дод. 1). Коефіцієнт умов роботи . Для важкого бетону коефіцієнт . . Мінімальний відсоток армування (дод. 13).
1. Робоча висота перерізу: .
2. Характеристика стиснутої зони бетону:
.
3. . Ні.
4. .
5.Гранична відносна висота стиснутої зони:
.
6. Коефіцієнт .
7. Відносна висота стиснутої зони:
.
8. . Так.
9. Коефіцієнт
.
10. Необхідна площа поперечного перерізу арматури:
.
11. Коефіцієнт армування: .
12. . Так.
13. .
За табл. додатка 4 підбираємо кількість і діаметр стержнів арматури – 422А-ІІІ із фактичною площею поперечного перерізу 1520мм2.
3.5.2. Перерізи посередині середніх прольотів
(ригелі Р2 та Р3)
Вихідні дані: З епюри моментів (рис. 3.4) видно, що максимальний згинальний момент у балці посередині середніх прольотів . Інші вихідні дані такі самі, як і в попередньому розрахунку.
Розрахунок починаємо з п.6, оскільки п.п. 1...5 такі самі, як і в попередньому розрахунку.
6. Коефіцієнт .
7. Відносна висота стиснутої зони:
.
8. . Так.
9. Коефіцієнт .
10. Необхідна площа поперечного перерізу арматури:
.
11. Коефіцієнт армування: .
12. . Так.
13. .
За табл. додатка 4 підбираємо кількість і діаметр стержнів арматури – 418А-ІІІ із фактичною площею поперечного перерізу 1017мм2.
3.5.3. Переріз на першій проміжній опорі (зліва – ригель Р1; справа – ригель Р2)
З епюри моментів (рис. 3.4) видно, що максимальний згинальний момент у балці на першій опорі . Інші вихідні дані такі самі, як і в попередніх розрахунках.
6. Коефіцієнт .
7. Відносна висота стиснутої зони:
.
8. . Так.
9. Коефіцієнт
.
10. Необхідна площа поперечного перерізу арматури:
.
11. Коефіцієнт армування: .
12. . Так.
13. .
За табл. додатка 4 підбираємо кількість і діаметр арматури – 418А-ІІІ із фактичною площею поперечного перерізу 1017мм2.
3.5.4. Переріз на другій проміжній опорі (зліва – ригель Р2;
справа – ригель Р3)
Оскільки згинальний момент у цьому перерізі такий самий, як і в перерізах посередині середніх прольотів (рис. 3.4), то для його армування приймаємо ту саму арматуру, тобто 418А-ІІІ.
3.6. Розрахунок ригеля на міцність нахилених перерізів
Розрахунковими перерізами на дію поперечної сили є перерізи на опорах ригеля, де у кожному прольоті ригеля виникають максимальні за величиною поперечні сили (рис. 3.4). Максимальна поперечна сила по довжині ригеля виникає у першому прольоті на першій проміжній опорі зліва (переріз 5 на рис. 3.4). З цього перерізу і починаємо розрахунок.
Достарыңызбен бөлісу: |