Згідно з типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, у середній школі України поновлено ви­вчення астрономії як обов'язкового предмета інваріантної час­тини навчальних планів

фотографії, слайди.

1. 
   Визначення відстані до зір.
   
2. 
   Видима та абсолютна зоряні величини.
   
3. 
   Температура та спектральні класи зір.
   
4. 
   Визначення радіуса зорі.
   
5. 
   Світність зорі.
   
6. 
   Діаграма «спектр — світність».
   
7. 
   Подвійні зорі та визначення мас зір.
   

Відомий радянський астрофізик Й. С. Шкловський у своїй книзі [39] писав: «Якщо поставити наївне дитяче запитання, які з космічних об'єктів є «найголовнішими», я не вагаючись відповім: зорі. Чому? Ну хоча б тому, що 97 % речовини в на­шій Галактиці зосереджено в зорях».

Світ зір надзвичайно різноманітний, проте в ньому панують певні закономірності. Спробуємо впорядкувати основну необхід­ну інформацію про зорі в кількох таблицях (табл. б — табл. 9).

Наведемо таблицю, яка підсумовує основні дані про зорі різ­них спектральних класів головної послідовності (ГП — табл. 6).

ЇЇ2

g-BANOHL

Розробки окремих уроків

Таблиця 6 Спектральна класифікація зір
Спек­тральний клас	Абсолютна зоряна вели­чина, Мабс	Ефективна температура, тис. К	Основні лінії	Колір
0	-5,7^-3,3	40—28	Н, Не, Н	Світло-бла­китний
В	-4,7ч-+0,5	28—10	Не, Н	Біло-блакит­ний
А	+0,1-5-4-3,7	10—7	Н	Білий
F	+2,6^+4,6	7—6	Н, Са+	Жовтувато-бі­лий
G	+4,4^+6,0	6—5	Са+, Fe, Ті	Жовтуватий
К	+5,9-^+9,0	5—3,5	Fe, Ті	Оранжевий
М	+9,0^+16	3,5—2,5	ТіО	Червонуватий

Зробимо два зауваження. По-перше, треба чітко усвідомлю­вати, що наявність у спектрі ліній поглинання того чи іншого елемента лише свідчить про його наявність в атмосфері зорі, але відносна інтенсивність свідчить не про кількість даного елемен­та, а про те, що температура атмосфери відповідає енергії збу­дження спостережуваних ліній цього елемента. По-друге, крім вищевказаних основних спектральних класів, є ще додаткові класи — С (зі смугами молекулярного вуглецю та його сполук), R і N (зі смугами CN і С₂), S (зі смугами ZrO).

Нещодавно були введені наступні за М спектральні класи L і Т, до яких належать найменші та найхолодніші зорі та суб-зорі — об'єкти, проміжні між зорями та планетами.

Основні дані про зорі деяких спектральних класів головної послідовності по відношенню до Сонця наведено у табл. 7.

Таблиця 7 Характеристики зір головної послідовності

Спек­тральний клас	Маса,	Радіус,	Світність, к	Час життя на ГП, років
В	17—3,2	9—2,8	30 000— 100	8-Ю6 4-Ю8

113

g-BANOHL

Розділ II

Закінчення таблиці 7
Спек­тральний клас	Маса,	Радіус,	Світність,	Час життя на ГП, років
А	3,2—1,5	2,8—1,25	100—4,8	4-Ю8 4-Ю9
F	1,5-1,02	1,25— 1,02	4,8-1,2	4-Ю9—1,1-Ю10
G	1,02— 0,74	1,02— 0,74	1,2—0,35	1,110і0 —1,7-1010
К	0,74— 0,31	0,74— 0,33	0,35— 0,03	1,7-1010—2,8-Ю11

Найважливіпіою з цих характеристик є маса. Вона визна­чає положення зір ГП на діаграмі Герцшпрунга—Рессела й ре­шту їхніх характеристик.

Принаймні половина зір нашої Галактики входить до скла­ду подвійних зоряних систем. Основою їхньої класифікації є спосіб виявлення подвійності (табл. 8).

Подвійні зорі

114

закону Кеплера). Надзвичайно цікаві процеси можуть відбува­тися в тісних подвійних системах (ТПС). ТПС — це подвійна зо­ря, у якій один із компонентів заповнює свою порожнину Ро-ша, що уможливлює перетікання речовини цього компонента на інший. Порожнина Ропіа — це простір навколо компонента подвійної системи, обмежений відстанню від центра цього ком­понента до внутрішньої точки лібрації.

І, нарешті, одне філологічне зауваження. Для позначення об'єкта, про який ідеться, в українській мові можливі два термі­ни — «зоря» і «зірка». Перший є нібито кращим, бо він підкрес­лює те, що ці об'єкти великого розміру. Але поняття «великий» та «малий» відносні. Зоря дуже мала порівняно з Галактикою, тому припустиме вживання обох цих термінів.

_т

Абсолютна зоряна величина; видима зоряна величина; головна послі­довність зір; білі карлики; червоні гіганти; блакитні гіганти; спек­тральні класи; діаграма «спектр—світність»; парсек; північний полярний ряд; світність зорі.

Відповіді на тести та вправи з підручника «Астрономія-11» 13.1. Г; Д. 13.2. Г. 13.3. Е. 13.4. Є. 13.5. Г.

6. 
   Найвищу температуру мають зорі спектрального класу О.
   

6. 
   Видима зоряна величина визначає кількість енергії, яка
   потрапляє від зорі в наше око, якщо ми проводимо спо-
   

ЇЇ6

стереження на поверхні Землі. Абсолютна зоряна величи­на визначає кількість енергії, яка потрапляла б до нашо­го ока, якби ми перебували на стандартній відстані 10 пк.

8. 
   Астрономи визначають температуру зір за допомогою за­
   конів випромінювання абсолютно чорного тіла — законів
   Стефана—Больцмана та Віна.
   
9. 
   Найвищу температуру фотосфери мають зорі синього ко­
   льору, а найменшу — червоні.
   

10. 
    Зорі, що мають меншу від Землі масу, не можуть існувати.
    Зорі, радіус яких менший за радіус Землі, існують — це
    нейтронні зорі.
    
11. 
    Наприклад, якщо це Вега, вона буде в 54 рази яскравішою
    за Сонце.
    

13.1. Що вимірюється парсеками?

А. Паралакси. Б. Відстань до планет. В. Відстань до галак­тик. Г. Світність зір. Д. Відстань до зір. Відповідь. В; Д.

13.2. Неозброєним оком на небі можна побачити найслабкіші

А. +Г . Б. +6^т . В. +10^т . Г. -Г . Д. 0^т . Відповідь. Б.

13.3. Яка зоря є найяскравішою на нашому нічному небі?

А. Вега. Б. Сиріус. В. Капелла. Г. Полярна зоря. Д. Альтаїр. Відповідь. Б.

13.4. Річний паралакс зорі дорівнює Ґ. На якій відстані знахо­
диться зоря?

А. 1 пк. Б. 1 а. о. В. 3,26 св. р. Г. 206 265 а. о. Д. 1 св. р. Відповідь. А; В; Г.

13.5. Зорі якого кольору мають найнижчу температуру?
А. Білі. Б. Жовті. В. Червоні. Г. Зелені. Д. Сині.
Відповідь. В.

ЇЇ7

13.6. 1 парсек дорівнює:

А. -10¹³ км. Б. -3-Ю¹³ км. В. 10¹⁰ км. Г. =3,26 св. р. Д. 206 265 а. о. Відповідь. Б; Г; Д.

13.7. Зорі білі карлики бувають:

А. За розмірами менші від Землі. Б. За розмірами більші від Сонця. В. За масою менші від Землі. Г. За масою більші від Сонця. Д. За густиною менші від густини води. Відповідь. А; Г.

13.8. Світність зорі визначає:

А. Потужність випромінювання зорі. Б. Видиму зоряну величину. В. Абсолютну зоряну величину. Г. Абсолютну температуру зорі. Д. Радіус зорі. Відповідь. А; В.

13.9. Яка зоря є найяскравішою на земному небі?

А. Вега. Б. Сиріус. В. Капелла. Г. Сонце. Д. Альтаїр. Відповідь. Г.

13.10. Зорі червоні гіганти бувають:

А. За розмірами менші від Землі. Б. За розмірами більші за Сонце. В. За масою менші від Землі. Г. За масою більші за Сонце. Д. За густиною більші за густину води. Відповідь. Б; Г.

13.11. Визначити, у скільки разів зоря Капелла (0^т) яскравіша

13.12. Скільки зір п'ятої зоряної величини мають таку ж яскра­

13.13. Обчисліть радіус зорі Антарес, якщо вона має світність

13.14. Визначити відстань до зорі Денеб, якщо видимазорянаве-

мія-11» знаходимо відстань: г = 10 =550 пк.

ЇІ8

g-BANOHL

Розробки окремих уроків

13.15. Визначити видиму зоряну величину Сонця для абориге­нів, які живуть на планеті, що обертається навколо зорі Арктур. У якому сузір'ї буде видно Сонце? Розв'язання. За таблицею на с. 138 у підручнику «Астро­номія- 11» визначаємо, що Арктур знаходиться на відстані 11 пк. На такій відстані видима зоряна величина приблиз­но дорівнює абсолютній, тобто з Арктура видима зоряна величина дорівнюватиме +5^т . Сонце буде видно в напрям­ку сузір'я Кита.

УРОК 14