17
Такі ситуації є стресовими. Ви можете бути приголомшені комбінацією
відчуттів, які включають жаль, жах, огиду чи злість через бездушність та
жорстокість ситуації. Ви можете відчувати вину за те, що підвели їх, чи за те, що
недостатньо допомогли. Ці відчуття є нормальною частиною людського буття.
Ви можете звинувачувати себе чи уряд, чи ще когось.
Найбільше вражають
ситуації, коли жертва нагадує вам когось з близьких, або вас самих.
Пам’ятайте, що ці відчуття є гідними поваги та підтверджують вашу
людяність. Часом, однак, ви можете відчувати емоційне відсторонення та
використовувати «чорний гумор» для того, аби зробити страждання чи смерть
не такими страшними. Що б ви не відчували, пам’ятайте –
завдання потрібно
виконати.
Ці поради можуть допомогти Вам виконати завдання та жити зі
спогадами, не страждаючи від них.
1.
Пам’ятайте про високу мету того, що Ви робите. Ви проявляєте турботу,
даєте надію. Ви займаєтеся тілами для реєстрації та належного поховання.
2.
Пам’ятайте, що мертве тіло – це не людина, це те, що від неї залишилося.
3.
Обмежте вплив негативних стимулів: не розглядайте постраждалих надто
уважно; використовуйте екрани, штори, ширми, покривала, чохли для тіл
та інші бар’єри, щоби відгородити тих, кому не потрібно цього бачити.
4.
Вдягайте рукавички та одноразовий спецодяг, якщо це можливо.
5.
Зменшуйте запахи за допомогою засобів для дезінфекції, дезодорантів,
освіжувачів повітря. Збережіть парфуми і
засоби після гоління на потім,
інакше Ви можете неприємно здивуватись, наскільки запахи повертають
до минулих подій.
6.
Будьте співчутливими, але УНИКАЙТЕ ЗОСЕРЕДЖЕННЯ на окремих
жертвах, особливо на тих, з ким себе ідентифікуєте. Не зосереджуйтеся на
особистих враженнях.
7.
Для аналізу фрагментів тіл та їх ідентифікації залучайте людей,
які НЕ
розшукують тіла.
8.
Підтримуйте гумор, навіть якщо це “чорний” гумор, у спілкуванні з
військовослужбовцями, які це розуміють, але не будьте надто грубими і
не переходьте на особистості (не глузуйте один з одного).
9.
Не оскверняйте та не грабуйте жертв – це злочин.
10.
Моліться мовчки, попросіть провести поминальну службу.
18
11.
Робіть часті перерви; дотримуйтеся правил гігієни,
пийте багато рідини,
споживайте корисну їжу. Командування повинне організувати місця для
вмивання рук та обличчя, а згодом для приймання душу та зміни одягу.
12.
Нехай Ваша команда збирається для взаємної підтримки та
підбадьорювання. Згадуйте про значні моменти, але не затримуйтеся на
спогадах чи деталях.
13.
Допоможіть підлеглим у випадку стресу, уважно вислухавши. Не
поспішайте із заготовленими відповідями. Не сприймайте помилково
почуття людини як слабкість. Скажіть, що вони нормальні та варті поваги.
Нагадайте їм, що виконання цього завдання потрібно продовжувати, і що
кожен є важливий і потрібний підрозділу.
14.
Якщо Вас попередили заздалегідь про те, що треба буде працювати з
пораненими та загиблими, підготуйте себе до того, що ви можете
побачити чи робити; підготуйте спорядження, яке вказане вище.
15.
Після закінчення не звинувачуйте себе за моральне дистанціювання від
страждань чи трагічних смертей окремих людей.
16.
Не впадайте у
відчай від страшних снів, відчуття напруги чи нав’язливих
спогадів. Це нормально, краще справитися з ними одразу ж, ніж
подавляти. Не приховуйте їх. Поділіться ними з вашими підлеглими, але
підтримуйте позитивне ставлення і почуття гумору.
17.
Через один-три дні після інциденту візьміть участь у розборі/обговоренні
того, що відбулось, зі спеціально підготованими фахівцями з числа
духовенства та психологів.
ПІСЛЯМОВА
Наведені в пораднику методи та поради
щодо подолання стресу не
можуть вплинути на події, що відбуваються на війні, але вони можуть допомогти
Вам краще справлятися зі стресом, для успішного виконання бойових та
службових завдань.
Пишайтесь тим, що Ви робите, і враховуйте власний досвід, щоб захистити
себе, своїх підлеглих, а також своїх рідних після повернення додому.
УПРАВЛІННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ МОРАЛЬНО-
ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ