Генріх Гейне (1797-1856) «Задзвени із глибини…». Зв’язок із фольклором (пісня)

- Що може пов’язувати покоління минулі і прийдешні?

(Історія, держава, територія, звичаї, мова).

- Чи є ці фактори існування народу незмінними?

(Історія – це ланцюг подій, які невпинно змінюють одна одну.

Держава. Змінюється під впливом історії, розвитку свідомості, науково-технічного прогресу народу.

Територія. Багато народів змінили свої території проживання. Наприклад, угорці, які від берегів Волги дійшли до Карпат. Міграція аріїв, вихід євреїв із Єгипту в пошуках землі Обітованої тощо.

Звичаї. Теж піддаються змінам під впливом часу, історії, умов проживання.

Мова. Змінюється, живе).

- Що буває, коли мова стає «мертвою», коли немає її носіїв?

(Зникає народ, бо переймає чужу мову і стає іншим).

- Який засіб (форму) придумав народ, щоб передавати свої знання, звичаї, історію, мову від покоління до покоління?

(Фольклор – усну народну творчість).

- Найпоширенішою формою існування фольклору є пісня.

- Хто може заспівати нам українську народну пісню?

- Що називається піснею?

- Як же створювалася народна пісня, коли звичайні слова перетворювалися у вірш?

Звернемося до наукової праці Володимира Похоренка.

«У народній творчості склалися дві форми вірша – пісенний і речитативний.

У народних піснях часто використовують суміжне римування – аавв

(віє-мліє; личку-нічку).

«Може бути тонічна система віршування – однакова кількість наголосів у віршованих рядках за відсутністю поділу їх на стопи»

Ця система віршування досить рідкісна й давня, утворювалася з варязького, давньонімецького і руського фольклору.

Твори, написані тонічним віршем, трапляються у М. Лермонтова, у Г. Гейне, Т. Шевченка.

3. 
   Визначення особливостей вірша Г. Гейне
   

0. 
   Визначення системи віршування вірша.
   

- Давайте визначимо систему віршування цього вірша.

(Сталого правильного ритмічного чергування наголошених і ненаголошених складів немає – отже. Це не силабічне віршування. Гейне використовує тонічне віршування, яке запозичив у народній німецькій пісні).

- В академічній поезії вживали переважно поєднання силабічної та тонічної системи, тобто силабо-тонічне віршування.

Звернення до природи, яка має виконати твоє прохання, теж притаманне для фольклорної пісні всіх народів і часто запозичується поетами. Наприклад, О.С. Пушкін : «Ветер, ветер! Ты могуч, \\ Ты гоняешь стаи туч…»

Порівняйте з українською піснею – калина, тополя, в російській пісні – горобина (рябина).

А) Вірш Г. Гейне «Задзвени із глибини…» за своєю мелодикою близький до …………. (народної пісні).

Б) Німецький поет використав давньонімецьке віршування, яке називається …………….(тонічним).

В) Образ коханої у цьому вірші передано через ……………..(троянду).

Г) Вірш «Задзвени із глибини…» є поетичним ………………. до природи (звертанням).

Д) Основний художній засіб, який використав поет у цьому вірші – це вид метафори ……………….(уособлення).

5. 
   Міжпредметний зв’язок.
   

Переконливим доказом того, що поезія Гейне є надзвичайно мелодійна і близька до народної пісні може стати той факт, що найбільше у світі віршів – близько 1500 віршів поета було покладено на музику. До поезії Гейне зверталися Лисенко, Шуберт та інші композитори.

5. 
   Диференційоване домашнє завдання.
   

1. Створити власну мелодію до цього вірша.

2. За зразком вірша Гейне створити власне поетичне звернення до природи.

3. Описати своє враження від вірша Генріха Гейне «Задзвени із глибини…»

Урок розвитку зв’язного мовлення.

Вдома ви ще раз звернулися до вірша «Задзвени із глибини…», щоб за допомогою поетичного ключика-вірша відкрити власний талант.

Б) написання власного твору за зразком Г. Гейне;

В) опис власних вражень від вірша Г. Гейне.
3. Поетична майстерня.

Література – це мистецтво слова. Поезія – найвишуканіша його частина. Щоб стати майстром, потрібна майстерність, вправність.

Якщо коваль може із міцного заліза, зігнувши його за своїм бажанням, зробити витончений орнамент, то чи не може поет вилити свій візерунок, але не з металу, а зі слова?

Ви можете заперечити, що поети – це особливі люди, яким талант дав Бог. Можливо, ви і праві.

Але, по-перше, ми ще не всі свої таланти знаємо. По-друге, не обов’язково бути поетом: розкривши таїну поетичної майстерності, можна навчитися відчувати вірші, налаштовувати свою душу-камертон на хвилю поета.

Як же бачить світ поет? Які слова «виковує», щоб передати свої враження від побаченого?

На минулому уроці ми зрозуміли, як поет використовує надбання рідного народу.

Сьогодні ми спробуємо відшукати свої слова для малювання літературного пейзажу.

За прикладом об’єкту «небо» підібрати художні засоби до образів «озеро», «вітер», «верба».

Приклад роботи над об’єктом «небо».

Таблиця 1.

3. 
   Диференційоване домашнє завдання¹.
   

Завдання №1 підвищеної складності (на найвищий бал).

1. Створити власний поетичний пейзаж (віршований або прозовий) про озеро Сонячне.

2. Заповнити таблицю до слів «вода», «крига», «верболоз».