Критерії оцінювання

Програма вступного екзамену з хімії / Укладачі: проф., докт. пед.н. Максимов О.С., проф., докт. с.-г. .н. Данченко О.О., проф., к.т.н. Хорошилова Т.І., доц., к.т.н. Хромишев В.О., доц., к.х.н. Хромишева О.О. .- Мелітополь, 2014. – 27с.

Тестові завдання відображають матеріал всіх розділів програми з хімічних дисциплін. За допомогою цих завдань перевіряють майже всі види діяльності, закладені в програмових вимогах з хімічних дисциплін. До кожного із завдань з вибором однієї правильної відповіді пропонується 4 варіанта відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник вибрав та позначив правильну відповідь у бланку відповідей. Завдання вважається невиконаним у випадках, якщо: а) позначено неправильну відповідь; б) позначено два або більше варіантів відповіді, навіть якщо серед них позначено й правильну відповідь; в) правильну відповідь не позначено взагалі.

Вірна відповідь на тестове запитання оцінюється в один бал. Загальна кількість тестових завдань – 100. Рівень знань студента оцінюється на підставі 100-бальної системи. Підсумкова оцінка з державного екзамену у балах переводиться у чотирибальну (державну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS.

Шкала оцінювання

За шкалою Університету	За державною (національною) шкалою	За шкалою ECTS
90–100	відмінно	А
85-89	добре	В
75–84		С
65–74	задовільно	D
60-64		Е
35–59	незадовільно	FX (незадовільно з можливістю перескладання через рік)
1–34		F (незадовільно з можливістю перескладання через рік)

ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ
ВСТУП

Матерія, форми її існування. Речовина та поле. Рух матерії. Хімічна форма руху матерії. Зв'язок хімії з іншими предметами біологічного циклу. Роль хімії в створенні матеріально-технічної бази та охорони навколишнього середовища.

ОСНОВНІ ХІМІЧНІ ПОНЯТТЯ І ЗАКОНИ ХІМІЇ

Короткий огляд виникнення і розвитку атомно-молекулярного вчення. Роботи М.В. Ломоносова, атомистична гіпотеза Дальтона.

Основні хімічні поняття. Атом. Маса атома. Відносна атомна маса.

Молекула. Маса молекули. Відносна молекулярна маса. Елемент, прості і складні речовини.

Кількість речовини, одиниця її виміру. Молярна маса. Молярний об'єм.

Закон збереження матерії. Закон сталості складу. Закон еквівалентів. Атомістика Д. Дальтона. Розвиток молекулярної теорії в роботах Гей-Люссака і Авогадро.

ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

Оксиди. Класифікація та номенклатура. Знаходження в природі. Одержання: а) в промисловості, б) в лабораторії. Фізичні та хімічні властивості. Застосування оксидів.

Кислоти. Основність кислот. Класифікація та номенклатура. Знаходження в природі. Одержання: а) в промисловості, б) в лабораторії. Фізичні та хімічні властивості. Застосування кислот.

Основи. Кислотність основ. Класифікація та номенклатура. Знаходження в природі. Одержання: а) в промисловості, б) в лабораторії. Фізичні та хімічні властивості. Луги. Застосування основ.

Солі. Класифікація та номенклатура. Знаходження в природі. Одержання: а) в промисловості, б) в лабораторії. Фізичні та хімічні властивості. Подвійні солі. Застосування солей.
БУДОВА АТОМУ ТА РОЗВИТОК ПЕРІОДИЧНОГО ЗАКОНУ

Ранні уявлення про складність будови атому. Планетарна модель атому, її достоїнства та недоліки. Теорія будови атому Гідрогену за Н. Бором. Корпускулярно-хвильовий дуалізм часток. Роботи де Бройля, Гейзенберга, Шредінгера в з'ясуванні квантово-механічних уявлень будови мікросвіту. Квантові числа – параметри хвильової функції, їх фізичний зміст.

Багатоелектронні атоми. Три принципи заповнення атомних орбіталей (АО). Електронні формули атомів елементів.

Закон Мозлі, теорія будови ядра Д.Д. Іваненка. Ядро атому як динамічна система протонів і нейтронів. Ядерні реакції і перетворення хімічних елементів.

Сучасне формулювання періодичного закону. Періодична система як вираз періодичного закону. Структура періодичної системи. Періоди та групи.

Зв'язок місця розташування елементу в періодичній системі з електронною будовою його атому. Особливості електронних конфігурацій атомів елементів головних та побічних підгруп.

Деякі властивості ізольованих атомів: радіуси, потенціали іонізації, спорідненість до електрону, відносна електронегативність. Зміна цих величин в межах періодів та груп.

Загальнонаукове і філософське значення періодичного закону.

Основні характеристики хімічного зв’язку: довжина зв’язку, енергія зв’язку. Основні типи хімічного зв’язку: ковалентний та іонний.

Теорія валентного зв’язку (ТВЗ) – фізична ідея методу. Два механізми утворення ковалентного зв’язку. Властивості ковалентного зв’язку. Насичуваність ковалентного зв’язку. Ковалентність атомів елементів малих періодів. Максимальна валентність.

Напрямок ковалентного зв’язку. Гібридизація АО, її типи та геометрія молекул, - та π- зв’язки.

Полярний зв’язок і полярні молекули. Електричний момент диполя.

Метод молекулярних орбіталей (ММО). Основні положення методу. Електронні формули гомонуклеарних молекул І та ІІ періодів. Кратність зв’язку. Поляризація та поляризуюча дія іонів; їх вплив на властивості речовин. Міжмолекулярна взаємодія. Водневий зв’язок. Його роль в біологічних процесах та вплив на властивості речовин.

Теплові ефекти хімічних реакцій. Теплоти утворення сполук. Закон Гесса. Зміна внутрішньої енергії системи. Ентальпія. Ентропія. Енергія Гіббса. Критерії самочинного перебігу хімічних реакцій.

Кінетика хімічних реакцій. Фактори, що впливають на швидкість хімічних реакцій. Закон діючих мас, вплив температури. Поняття про енергію активації.

Каталіз, теорії хімічного каталізу. Ферменти як біологічні каталізатори.

Адсорбція, її види. Фактори, що впливають на адсорбцію. Ізотерма Ленгмюра. Іонообмінна адсорбція. Біологічне значення вибіркової адсорбції.

Зворотні та незворотні реакції. Критерії рівноваги хімічних реакції (порівняння з електрохімічною рівновагою). Розрахунки хімічної рівноваги, виходячи з термодинамічних функцій. Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле-Шател’є.
ВОДА. РОЗЧИНИ

Склад і будова молекул води. Фізико-хімічні властивості води, вплив водневих зв’язків. Роль води в біологічних процесах.

Вчення Д.І. Менделєєва про розчини. Механізм розчинення речовин. Вплив різних факторів на розчинність речовин.

Способи вираження концентрації розчинів. Колігативні властивості розчинів. Осмос, осмотичний тиск, його значення в живій природі. Тиск насиченої пари, температура кипіння і замерзання розчинів.

Дисперсні системи, їх класифікація. Способи добування і властивості.

Колоїдні розчини. Будова колоїдних часток. Гелі та золі. Основні властивості колоїдних розчинів. Значення колоїдних систем в хімії та біології.

Основні положення ТЕД, праці Арреніуса, Каблукова. Механізм процесу дисоціації і сила електролітів. Закон діючих мас для слабких електролітів, константа іонізації. Дисоціація солей, кислот, луг.

Вода як слабкий електроліт, рН середовища. Індикатори. Буферні розчини, їх біологічне значення. Гідроліз солей, кількісна характеристика гідролізу. Добуток розчинності. Протонна теорія кислот та остов Бренстеда.
КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ.

Реакції комплексоутворення. Теорія будови комплексних сполук Д. Вернера. Номенклатура. Добування комплексних сполук. З’ясування природи хімічного зв’язку в комплексних іонах. Хімічні властивості комплексних сполук. Значення комплексних сполук у виробництві та для рослинних і тваринних організмів.

Поняття про ОВР, їх класифікація. Правила розстановки коефіцієнтів методом електронного балансу та електронно-йонним методом. Фактори, які впливають на протікання ОВР. Гальванічний елемент. Електрохімічний ряд напруг. Електроліз. Електроліз в промисловості. Відходи гальванічних виробництв м. Мелітополя, їх знезаражування та утилізація. Практичне значення електролізу. Характеристика та класифікація процесів корозії металів. Електрохімічна корозія металів. Методи захисту металів від корозії.