Криворізький національний університет

Науковий керівник –

Валовой Олександр Іванович

Кривий Ріг – 2013

ЗМІСТ

Вступ ......................................................................................................................4

Розділ 1 Сейсмічні впливи на будівлі та споруди.................................................10

1. 
   Наслідки землетрусів та їх параметри...............................................10
   
2. 
   Поведінка ґрунтів при землетрусах і чинники руйнувань будівель…21
   
3. 
   Методи розрахунків конструкцій на дію сейсмічних навантажень….24
   
4. 
   Особливості розрахунку будівель та споруд, довжина або ширина яких перевищує 30 м.…………………………………………………………31
   
5. 
   Огляд літературних джерел, що присвячені підсиленню та відновленню будівель і споруд в районах з підвищеною сейсмічною активністю……………………………………………………………………….33
   
6. 
   Постановка задачі дослідження……………………………………….35
   

Розділ 2 Загальне обстеження промислової споруди та технічний стан її конструктивних елементів на прикладі складу концентрату №1 ІнГЗК (Кривбас)…………………………………………………………………36

Розділ 3 Дослідження ефективності підсилення рами промислової споруди при сейсмічних навантаженнях……………………….………………….………....…72

Розділ 4 Дослідження напружено-деформованого стану просторової конструкції протяжної промислової споруди при сейсмічних навантаженнях…………………………………………………………101

4.5 Моделювання колони об’ємними кінцевими елементами…………120

4.6 Розрахунок з урахуванням фізичної нелінійності матеріалу колон...125

4.7 Розрахунки з урахуванням сумісної дії бетону й арматури за трьома способами моделювання………………………………………..……128

4.8 Розрахунки сейсмостійкості за трьома модулями ПК «ЛИРА 9.6»...131

4.9 Висновки з розділу 4...............................................................................133

Висновки .................................................................................................................135

Список використаних джерел................................................................................138

Додаток А……………………………….................................................................150

Додаток Б..................................................................................................................162
ВСТУП

Актуальність теми. Землетруси – одні з найбільш страшних природних катастроф, що призводять до великих людських жертв, значних матеріальних збитків та викликають спустошливі руйнування. Сейсмічні райони в яких можуть відбутися підземні поштовхи 6 – 9 балів, займають близько 20% території України (відповідно до мапи А чинних ДБН). Перш за все – це Карпати та Південний берег Криму, більшість Закарпаття, Прикарпаття, Буковини, майже вся Одеська область, частина Кіровоградської, Вінницької, Львівської, Тернопільської областей, а також частина Донбасу [11].

Сейсмічна небезпека території України також пов’язана з техногенним впливом виробничих процесів в різних регіонах країни, обумовлених розробкою родовищ корисних копалин. Поява тисяч свердловин, шахт, кар'єрів сприяє значному зниженню сейсмостійкості ґрунтів і гірських порід майже на 70% території України, особливо на Криворіжжі, в Донбасі та на Прикарпатті, а на ослаблених ґрунтах навіть при 6 балах можуть відбутися великі руйнування (відомо, що техногенні фактори можуть підсилити землетрус на 1-1,5 бали). Тому перед будівною галуззю надзвичайно актуальним постає питання сейсмозахисту будівель та споруд.

Щодо Криворізького залізорудного басейну, то тут актуальні техногенні впливи, обумовлені розробкою родовищ корисних копалин - адже місто Кривий Ріг є промисловим центром Дніпропетровської області і його основними об’єктами є гірничо-збагачувальні комбінати. На цих підприємствах багато будівель та споруд, що мають довжину, яка перевищує 30м. В основному цими спорудами є цехи та склади.

Оскільки основні гірничо-збагачувальні комбінати Криворізького залізорудного басейну були спроектовані та побудовані в період з 1938 по 1970 рік, то вони були розраховані за старими будівельними нормами та вже не відповідають вимогам ДБН 2006 року [11]. В цих нормах, у порівнянні з попередніми, відбулися деякі зміни: по-перше - значно змінилася розрахункова сейсмічність районів (була підвищена на 1-2 бали), а по-друге – підвищилися вимоги до розрахунків як при визначенні сейсмічних навантажень так і при оцінюванні несучої здатності конструкцій.

Отже, необхідно провести моделювання та розрахунок на сейсмостійкість протяжної в плані споруди, враховуючи підвищення сейсмічності району та її значне фізичне зношення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами.

Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи Криворізького національного університету і виконана в межах науково – дослідної теми № 24-735-08 “Загальне обстеження будівельних конструкцій. Оцінка технічного стану конструктивних елементів будівель. Розробка робочої документації на ремонто-відновлювальні роботи. Складання паспортів технічного стану будівель” (№ держреєстрації 0108U005777).

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні задачі:

• 
  виконати аналіз експлуатаційних пошкоджень несучих конструкцій протяжних промислових споруд на прикладі складу концентрату;
  
• 
  виконати математичне моделювання рами протяжної промислової споруди з урахуванням експлуатаційних пошкоджень;
  
• 
  виконати математичне моделювання плоскої та просторової рами протяжної промислової споруди, відновленої до проектних параметрів;
  
• 
  виконати математичне моделювання просторової рами протяжної промислової споруди, підсиленої по одному ряду колон;
  
• 
  виконати обґрунтування необхідності проведення превентивного підсилення рами протяжної промислової споруди;
  
• 
  запропонувати метод превентивного підсилення несучих конструкцій протяжної промислової споруди;
  
• 
  виконати математичне моделювання запропонованого підсилення та дослідити поведінку споруди при сейсмічних навантаженнях різної інтенсивності.
  

– отримані закономірності впливу сейсмічних навантажень різної інтенсивності на несучу здатність основних несучих елементів протяжної промислової споруди з урахуванням виявлених під час обстеження відхилень від проекту та експлуатаційних пошкоджень;

– визначені особливості зміни напружено-деформованого стану двогілкових залізобетонних колон, які працюють у складі плоскої та просторової рами протяжної промислової споруди;

– розроблено методику оцінки напружено-деформованого стану двогілкових залізобетонних колон протяжної промислової споруди після їх відновлення до проектних параметрів та превентивного підсилення;

– отримані закономірності розподілу напружень в колоні при її моделюванні стержневими і об’ємними кінцевими елементами та перерозподіл зусиль в колонах при сейсмічних впливах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні практичних рекомендацій щодо підсилення основних несучих елементів протяжної в плані промислової споруди на підставі аналізу їх напружено-деформованого стану при сейсмічних впливах та в подальшому урахуванні одержаних результатів при проектуванні й відновленні промислових споруд Державним інститутом по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект».

Особистий внесок здобувача полягає в:

– проведенні цілеспрямованого математичного експерименту, аналізуванні та співставленні напружено-деформованого стану конструктивних елементів протяжної промислової споруди при моделюванні землетрусів різної інтенсивності;

– встановленні роботи двогілкових колон протяжної промислової споруди при різній розрахунковій сейсмічності будівельного майданчика при моделюванні пошкодженої в результаті експлуатації та відновленої до проектних параметрів поперечної рами;

– встановленні роботи двогілкових колон при різній розрахунковій сейсмічності будівельного майданчика при моделюванні просторової рами протяжної промислової споруди, відновленої до проектних параметрів та після проведення превентивного підсилення;

– встановленні роботи найбільш навантаженої двогілкової колони протяжної промислової споруди при різній розрахунковій сейсмічності будівельного майданчика при її моделюванні об’ємними кінцевими елементами та з урахуванням фізичної нелінійності конструктивного матеріалу;

– опрацюванні експериментальних даних та винесенні пропозицій щодо способів превентивного підсилення основних несучих елементів протяжної промислової споруди на їх основі.

1. 
   Романенко К.М. Аналіз існуючих сейсмічних впливів, які діють на будівлі та споруди / О.І.Валовой, К.М.Романенко // Вісник Криворізького технічного університету: зб. наук. пр. – Вип. 25. – Кривий Ріг : КТУ, 2010. – С. 127–131.
   
2. 
   Романенко К.М. Порівняння сучасних конструктивних методів сейсмоізоляції будівель та споруд / О.І.Валовой, К.М.Романенко // Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури: зб. наук. пр. – Вип. 38. – Одеса: ОДАБА, 2010. – С. 88–92.
   
3. 
   Романенко К.М. Аналіз ефективності методу відновлення рамних залізобетонних каркасів споруд, які зазнали сейсмічного навантаження / О.І.Валовой, К.М.Романенко // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди : зб. наук. пр. – Вип. 20. – Рівне : НУВГП , 2010. – С. 466-472.
   
4. 
   Романенко К.М. Аналіз спсобів і матеріалів для підсилення та відновлення будівель і споруд в районах з підвищеною сейсмічною активністю / О.І.Валовой, К.М.Романенко // Вісник Криворізького технічного університету: зб. наук. пр. – Вип. 28. – Кривий Ріг : КТУ, 2011. – С. 78-82.
   
5. 
   Романенко К.М. Дослідження сейсмостійкості рами промислової споруди з врахуванням експлуатаційних пошкоджень та при її відновленні / К.М.Романенко // Строительство, реконструкция и восстановление зданий городского хозяйства: зб. наук. пр. – Вип. 3. – Харьков : ХНАГХ , 2012. – С. 151-160.
   
6. 
   Романенко К.М. Математичне моделювання і розрахунок сейсмостійкості рами промислової споруди / О.І.Валовой, К.М.Романенко // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди : зб. наук. пр. – Вип. 24. – Рівне : НУВГП , 2012. – С. 338-345.
   

ВИСНОВКИ

1. 
   В результаті аналізу проведеного обстеження протяжної промислової споруди виявлені пошкодження, які сприяють зменшенню несучої здатності колон та міцності ферм. Ці пошкодження змодельовані в програмному комплексі «ЛИРА 9.6».
   
2. 
   В результаті проведеного моделювання й розрахунків пошкодженої рами складу концентрату встановлено, що переміщення вузла колони складу з урахуванням експлуатаційних пошкоджень перевищують допустимі значення при розрахунковій сейсмічності будівельного майданчика 8 та 9 балів, якщо сейсмічні навантаження спрямовані поперек споруди.
   
3. 
   В результаті проведеного моделювання й розрахунків відновленої до проектних параметрів рами складу концентрату встановлено, що зросла жорсткість конструкції, в зв’язку з чим зменшуються переміщення - вони перевищують допустимі значення при розрахунковій сейсмічності будівельного майданчика вже тільки 9 балів.
   
4. 
   В результаті моделювання просторової рами протяжної промислової споруди та проведення розрахунків на сейсмостійкість з урахуванням відхилення від вертикалі, згину, кручення, а також нерівномірного коливання ґрунту отримані значення, які вказують на зростання напружень та переміщень в елементах споруди в порівнянні з її плоскою рамою. Отже, протяжність будівель та споруд значно змінює НДС конструкції при сейсмічних навантаженнях.
   
5. 
   В результаті розрахунків пошкодженої та відновленої до проектних параметрів рами встановлено, що міцність на стиск не забезпечується у всіх випадках. Міцність на розтяг пошкодженої колони не забезпечується вже при 7 балах, а при її відновленні до проектних параметрів - при 8 та 9 балах.
   

6. 
   В результаті проведеного моделювання й розрахунків просторової рами протяжної промислової споруди відновленої до проектних параметрів встановлено, що переміщення верхнього вузла залізобетонних колон у відновленому стані не перевищують допустимі значення. Міцність на стиск не забезпечується при розрахунковій сейсмічності 7-9 балів; міцність на розтяг не забезпечується при розрахунковій сейсмічності 8 та 9 балів.
   
7. 
   В результаті проведеного моделювання запропонованого в результаті обстеження підсилення пошкоджених колон ряду Ж й розрахунків просторової рами протяжної промислової споруди встановлено, що: напруження зменшуються на 10%, але міцність на стиск все ще не забезпечується при сейсмічності 7, 8 та 9 балів. Але напруження, що перевищують міцністні характеристики конструктивного матеріалу виникають лише в тих колонах, до яких не було застосовано підсилювальних заходів й до яких прикладені кранові навантаження.
   
8. 
   В результаті моделювання й розрахунків підсилення колон по всьому ряду Ж встановлено, що сейсмостійкість протяжної промислової споруди не забезпечується, оскільки виникають недопустимі напруження в колонах ряду А.
   
9. 
   Згідно з результатами проведеного математичного експерименту програмному комплексі «ЛИРА 9.6», дані рекомендації щодо превентивного підсилення двогілкових колон протяжної промислової споруди з урахуванням сейсмічності району.
   
10. 
    При реалізації превентивного підсилення в просторовій моделі споруди, в її найбільш навантаженій колоні, змодельованій з використанням об’ємних кінцевих елементів та з урахуванням фізичної нелінійності бетону в програмному комплексі «ЛИРА 9.6» встановлено, що міцність на стиск та розтяг забезпечується при сейсмічності 7 та 8 балів. Міцність не забезпечується лише при розрахунковій сейсмічності 9 балів, але оскільки землетрус такої інтенсивності на території України для промислових районів не прогнозується, то запропоноване підсилення є прийнятним.
    
11. 
    В результаті проведених досліджень встановлено, що відновлення складу концентрату №1 ВАТ «ІнГЗК» до проектних значень, з точки зору сейсмостійкості, недостатнє. Також недостатнім є підсилення лише пошкоджених колон каркасу ряду Ж.
    
12. 
    Згідно з проведеними дослідженнями визначено, що при розробці підсилення для старих протяжних промислових споруд з недостатньою сейсмостійкістю необхідно виконувати розрахунки їх просторових моделей з урахуванням нерівномірного поля коливань ґрунту, а також врахуванням наявних дефектів і пошкоджень в конструкціях. При цьому, з дуже великою ймовірністю, в залежності від величини сейсмічного навантаження, необхідним буде підсилення не тільки конструкцій з дефектами та пошкодженнями, а й таких, що їх не мають (по всій будівлі).
    
13. 
    
    

1. Вікіпедія: землетрясение в Японии [Електронний ресурс]: – режим доступу: http:// ru.wikipedia.org/ wiki/ Землетрясение_ в_ Японии _(2011).

2. Lenta–ru: Ущерб от землетрясений в Японии оценили в 309 миллиардов долларов [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://lenta.ru/news/2011/03/23/cost.

3. Вести: Число жертв землетрясения в Японии превышает 1800 человек [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vesti.ru/doc.html?id=435818.

4. Комсомольская правда: Аэропорт японского города Сэндай накрыло цунами [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://ufa.kp.ru/online/news/847141.

5. Катастрофы: Япония: ужасные последствия землетрясений и цунами [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://catastrofe.ru/zemletrhd.html.

6. Loveopium: Землетрясение в Японии [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://loveopium.ru/news/zemletryasenie–v–yaponii.html.

7. Вікіпедія: Авария на АЭС Фукусима–1 [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Авария_ на_ АЭС_ Фукусима–1.

8. Liveinternet: Землетрясение и цунами в Японии [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.liveinternet.ru/community/geo_club/post156018869.

9. Катастрофы: Хронология наиболее разрушительных землетрясений [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://catastrofe.ru/nature/tectonic/zemtrs/29–zemtrshronos.html.

10. Википедия: Землетрясение на Гаити [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Землетрясение_на_ Гаити_(2010).

11. Будівництво в сейсмічних районах України: ДБН В.1.1–12:2006.– [Чинний від 2007–01–02]. К.: Міністерство будівництва, архітетури та житловокомунального господарства України, 2006.–84с.– (Державні будівельні норми України).

13. Болт Б. А. Землетрясения / Болт Б.А. – М.: Мир, 1981. – 256 с.

14. Вознесенский Е. А. Землетрясения и динамика грунтов / Вознесенский Е.А. // Соросовской Образовательный Журнал. – 1998. – N2. – C.101–108.

15. Завриев К.С. Расчет зданий и сооружений на сейсмические воздействия / К.С. Завриев, А.Г. Берая. – Тбилиси: Мецниереба, 1967. –94 с.

16. Гутенберг Б. Основы сейсмологии. / Гутенберг Б. – М: ОНТИ, 1938. –149с.

17. Корчинский И.Л. Сейсмические нагрузки на здания и сооружения: пособие для освоения метода расчета строительніх конструкцій на сейсмические воздействия / Корчинский И.Л. – М.: Госстройиздат, 1959. – 77с.

18. Медведев С.В. Сейсмические воздействия на здания и сооружения / Медведев С.В. Карапетян Б.К., Быковский В.А. – М.: Стройиздат, 1968. –190с.

19. Гурвич И.И. Сейсмическая разведка // И.И. Гурвич, Г.Н. Боганик – Москва: Недра, 1980. – 551 с.

20. Айзенберг Я.М. Сооружения с выключающимися связями для сейсмических районов / Айзенберг Я.М. – М.: Стройиздат, 1976. – 229 с.

21. Айзенберг Я.М. Развитие концепций и норм антисейсмического проектирования / Айзенберг Я.М. – М.: минстрой России, ВНИИНТПИ, 1997. –70с.

22. Айзенберг Я.М., Эффективные системы сейсмоизоляции: исследования, проектирование, строительство / Я.М. Айзенберг С.И. Бычков // Сейсмостойское строительство. Безопасность сооружений. – 2002. – № 1. – С.31–37.

23. Айзенберг Я.М. Простейшая сейсмоизоляция. Колонны нижних этажей как елемент сейсмоизоляции зданий / Я.М. Айзенберг //Сейсмостойкое сроительство. Безопасность сооружений. – 2004. – N1. – с. 28–32.

24. Сейсмостойкость конструкций с использованием системы стальной несъемной опалубки / Я. М. Айзенберг, Р. Т. Акбиев, А. А. Гасиев, А. Ю. Першин // Сейсмостойкое строительство. Проектирование, строительство и реконструкция сейсмостойких зданий и сооружений. – 2008. – №4. – с. 44–47.

25. Барашиков А.Я., Расчет прочности железобетонных балок, усиленных эффективными материалами в растянутой зоне // Я.М. Айзенберг, Блали Эль Мустафа // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. – 2003. N10. – С.252–258.

26. Барашиков А.Я. Надежность восстанавливаемых и усиливаемых конструкций зданий и сооружений / Барашиков А.Я., Подольский Д. М., Сирота М. Д. – Черкассы: НПК "Фотоприбор", 1993. – 45 с.

27. Барашиков А.Я. Надежность железобетонных конструкций при повторных нагрузках // Барашиков А.Я. // Проблеми тeopii i практики залізобетону. – 1997. –N1. – С. 42–45.

28. Барашиков А.Я. Експериментальні дослідження згинальних залізобетонних елементів, підсилених різними способами / Барашиков А.Я., Сунак О.П., Боярчук Б.А. / Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. – 2000. – №5.– с. 294 – 299.

29. Барашиков А.Я., . Влияние способа усиления на прочность, трещиностойкость и прогибы железобетонных балок / А.Я. Барашиков М. Блали // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. – 2003. – N9. – c. 416–424.

30. Барашиков А.Я. Прогибы железобетонных балок после усиления растянутой зоны различными матеріалами / Барашиков А.Я., Колякова В.М., Блали М. // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. – 2005. – N13. – c.340–345.

31. Белаш Т.А. Оптимизация параметров энергопоглощения в сооружениях на сейсмоизолирующих фундаментах: автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора технических наук спец. 05.23.02 «Основания и фундаменты, подземные сооружения» / Белаш Т.А. – С.Петербург, 1996. – 46 с.

32. Егупов К.В. Проблемы проектирования на сейсмостойкость протяженных и несимметричных сооружений. / К.В. Егупов / Сейсмостойкое строительство. Безопасность сооружений. – 2000. – № 1. – с.23–29.

33. Зеленьков Ф.Д. Предохранение зданий и сооружений от разрушения с помощью амортизатора. / Зеленьков Ф.Д. – М.: Наука, 1979. – 52 с.

34. Килимник Л. Ш. Современные методы сейсмозащиты зданий и сооружений./ Л. Ш. Килимник, Г.А. Казина. – М.: ВНИИИС, 1987. – 44с.

35. Поляков С. В. Современные методы сейсмозащиты зданий./ Поляков С.В., Килимник Л.Ш, Черкашин А.В. – М.: Стройиздат, 1989.– 319 с.

36. Поляков C.B. Опыт возведения зданий с сейсмоизолирующим скользящим поясом в фундаменте. / Поляков C.B., Килимник Л.Ш., Солдатова Л.Л. – М.: Стройиздат, 1984. – 31 с.

37. Корчинский И.Л. Конструктивные мероприятия, обеспечивающие повышение сохранности каркасов зданий вовремя землетрясения. / Корчинский И.Л., Бородин Л.А., Остриков Г.М. // Строительство и архитектура Узбекистана. – 1977. №3. –с.39 – 42.

38. Сейсмостойкое строительство зданий. / [ Корчинский И. Л., Бородин Л.А. и др. ]; под ред. И.Л. Корчинского. – М.: Высшая школа. – 1971. – 320с.

39. Корчинский И. Л. Натурные испытания строительных конструкций. / Корчинский И. Л. – М. : Гос. изд–во лит. по стр–ву и архитектуре, 1951. – 155 с.

40. Корчинский И. Л. Прочность строительных материалов при динамических нагружениях : пособие для проектировщиков. / И. Л. Корчинский Г. В. Беченева. – М. : Стройиздат, 1966. – 213 с.

41. В.Новацкий. Динамика сооружений. / В.Новацкий; пер. с польск. Л.В. Янушевич; под И. Л. Корчинського. – М. : Госстройиздат, 1963. – 376 с.

42. Основы проектирования зданий в сейсмических районах / [Корчинский И.Л., Поляков С.Б., Быковский Б.А., Рузинкевич С.Ю., Павлык Б.С.]. – М.: Госстройиздат, 1961. – 487 с.

43. Исследование на физических моделях гравитационной системы сейсмоизоляции зданий / [Катин – Ярцев А.С., Назин В.В., Зеленский Г.А., Жулин Ю.М.] // Сейсмостойкое строительство. – 1997. – №3. – С. 34 – 37

44. Егупов К.В. Проблемы проектирования протяженных и несимметричных сооружений / К.В. Егупов // Сейсмостойкое строительство. Безопасность сооружений. – 2000. – №1. – С. 23–29.

45. Немчинов Ю.И. Особенности строительства в сейсмических районах Украины и совершенствование норм проектирования зданий и сооружений / Немчинов Ю.И. // Сейсмостойкое строительство. Безопасность сооружений. – 2000. – №1.– С. 8–15.

46. Ю.И. Немчинов Сейсмостойкость зданий и сооружений / Немчинов Ю.И. – К.: [Б.и.], 2008. – 480 с.

47. Немчинов Ю.И. Опыт гашения колебаний конструкций и их элементов/[Немчинов Ю.И., Марьенков Н.Г., Артеменко Е.А., Талбатов Ю.А.]// Строительная механика и расчет сооружений. – 1984/.– № 1. – С. 68–70.

48. Коренев Б.Г. Об экспериментальном определении параметров маятникового динамического гасителя колебаний. / Коренев Б.Г., Блехерман А.Н., Осроумов Б.В. // Строительная механика и расчет сооружений. – 1972. – № 2. – С. 66–67.

49. Смирнов В. И. Сейсмоизоляция для вновь проектируемых и усиления существующих зданий/ Смирнов В. И. // Сейсмостойкое строительство. Сейсмоизоляция зданий и сооружений. – 2004. – №4. – С. 49– 54.

50. Смирнов В. И. Сейсмоизоляция – инновационная технология защиты высотных зданий от землетрясений в России и за рубежом / Смирнов В. И. // 80 лет ЦНИИСК им. В.А. Кучеренко: зб. Трудов. – 2007. – С.24 – 32.

51. Смирнов В. И. Демпфирование как элемент сейсмозащиты сооружений / Смирнов В. И., Никитина Е.А. // Сейсмостойкое строительство. Безопасность сооружений. –2007. №4. – С.44–47.

52. Мартемьянов А.И. Проектирование и строительство зданий и сооружений в сейсмических районах. / Мартемьянов А.И. – М., Стройиздат, 1985, 254 с.

53. Мартемьянов А.И. Способы восстановления зданий и сооружений, поврежденных землетрясением. / А.И. Мартемьянов, В.В. Ширин – М.: Госстройиздат, 1962. –284 с.

54. Харитонов В.А. Организация восстановительных работ после землетрясения./ В.А.Харитонов , В.А. Шолохов. – М.: Стройиздат, 1989. – 272 с.

55. Черпинский Ю.Д.. Сейсмоизоляция жилых зданий / Черепинский Ю.Д. – К.: Казахстанская арх.–строительная академия. Ассоциация ”СЕЙСМОЗАЩИТА”, 2003. –160 с

56. Беляев В.С. Крупногабаритные стендовые испытания сейсмостойкости конструкций зданий и сооружений / Беляев В.С. //Будівельні конструкції: зб. наук. праць. – 2006. – №64. – С. 389–394.

57. Гаскин В.В. Сейсмостойкость зданий и транспортных сооружений.Учебное пособие. / В.В. Гаскин И.А. Иванов – Иркутск.: ИрГУПС, 2005. – 76 с.

58. Арутюнян А.Р. Современные методы сейсмоизоляции зданий и сооружений / Арутюнян А.Р. // Инженерно – строительный журнал. – 2010. – №3. – С. 56 – 60.

59. Поляков В.С. К вопросу об эффективности гасителей колебаний при сейсмических воздействиях. / Поляков В.С. // Строительная механика и расчет сооружений. – 1980. – №5. – С. 49–53.

60. Жунусов Т.Ж. Экспериментальные методы оценки сейсмостойкости зданий из сборных железобетонных конструкций / Жунусов Т.Ж. // Исследование сейсмотсойкости сооружений и конструкций. – 1982. – С. 3 – 28.

61. Черпинский Ю.Д. Активная защита зданий и сооружений / Черпинский Ю.Д., Жунусов Т.Ж., Горвиц И.Г. – К.: Каз. ННИНТИ, 1985. – 34 с.

62. Айзенберг Я. М. Адаптивные системы сейсмической защиты сооружений. / Айзенберг Я. М. – М.: Наука, 1978. –246 с.

63. Арнольд К. Архитектурное проектирование сейсмостойких зданий / К. Арнольд, Р. Рейтерман; пер. с англ. Л.Л.Пудовкиной. – М.: Стройиздат, 1987. – 195 с.

64. Белаш Т.А. Оптимизация параметров энергопоглощения в сооружениях на сейсмоизолирующих фундаментах : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. техн. наук: спец. 05.23.02 «Основания и фундаменты, подземные соружения» / Т.А. Белаш – СПб, 1996. – 46 с.

65. Белаш Т.А. Демпферы сухого трения в системе сейсмозащиты высотных зданий / Т.А. Белаш, Р.Р. Тюльменев // Будівельні конструкції : зб. наук. праць. – 2008. – Вип. 69. – С. 449 – 452.

66. Зеленьков Ф.Д. Предохранение зданий и сооружений от разрушения с помощью амортизатора. / Зеленьков Ф.Д.– М.: Наука, 1979. – 52 с.

67. А.с. 477227 СССР. Подвесное здание/ И.Л. Корчинский (СССР) – №1691920/29–33; заявл. 29.07.71; опубл. 15.07.76, Бюл. №26.

68. А.с. 344094 СССР. Фундамент сейсмостойкого здания. / В.В. Назин (СССР). – N1437104/29–14; заявл. 08.05.70, Опубл. 19.02.72. Бюл №21.

69. Яременко В. Г. Использование гравитационной системы сейсмоизоляции на качающихся стойках в сложных грунтовых условиях. / В.Г. Яременко, Е.М. Василенко // Сейсмостойкое строительство. – 1980. – №3. – С. 4 – 7.

70. Черепинский Ю.Д. Активная сейсмоза–щита зданий и сооружений. / Черепинский Ю.Д., Жунусов Т.Ж., Горвиц И.Г.– Алма–Ата: КазНИИНТИ, 1985. – 32 с.

71. Михайлов Г.М. Использование упруго–фрикционных систем в сейсмостойком строительстве: (Обзор)/ Г.М.Михайлов, В.В.Жуков. –М.: ЦНТИ по гражданскому строительству и архитектуре, 1975. – 42 с.

72. Авидон Г. Э. Особенности колебаний зданий с сейсмоизолирующими фундаментами /А.М. Карлина // Сейсмостойкое строительство. Безопасность сооружений. – 2008. – №1. – С. 42 – 44.

73. Eiginger, J.M. Seismic isolation for nuclear power plants: technical and nontechnical aspects in decision making / J.M. Eiginger, J.M. Kelly // Nuclear Engineering and Design 84. – 1985. – Pp. 383–409.

74. Сандович Т. А. Экспериментальное исследование демпфера сухого трения. / Сандович Т. А., Альберт И. У., Кондаков В. Е. // Сейсмостойкое строительство. –1992. – вып. 17. – С. 28–32.

75. Белаш Т. А. Использование энергопоглотителей сухого трения в системах сейсмогашения зданий и сооружений. / Т. А. Белаш , И.У. Альберт // Строительство и архитектура. Серия "Сейсмостойкое строительство". Экспресс–информация. –1995. – вып. 5. – С. 35–41.

76. Уздин А. М. Исследование работы фрикционно–подвижных соединений при сейсмических нагрузках. / Уздин А. М., Бенин А. В., Мустафа Хашем Али // «Сейсмостойкое строительство». Экспресс–информация ВНИИС. – 1994. – Вып.1. – С. 32–36.

77. Уздин А. М. Оценка параметров диаграммы деформирования многоболтовых фрикционно–подвижных соединений (ФПС). / А. М. Уздин, Мустафа Хашем Али // «Сейсмостойкое строительство» Экспресс–информация ВНИИС. – 1995. Вып. 5. – С. 24–30.

78. Мустафа Хашем Али. Теоретические основы расчета и проектирования фрикционно–подвижных соединений на высокопрочных болтах (ФПС): автореф. дис. на соискание уч. ст. канд. техн. наук: спец. 05.23.01 «Строительные конструкции, здания и сооружения» / Мустафа Хашем Али . –СПБ, 1996. – 20 с .

79. Уздин А.М. Основы теории сейсмостойкости и сейсмостойкого строительства зданий и сооружений. // Уздин А.М., Сандович Т.А., Аль–Насер–Мохомад Самих Амин. – СПб.: Изд–во ВНИИГ им. Б. Е. Веденеева, 1993. – 176 с.

80. День: Криворожская яма. Как город оказался в нескольких шагах от андрогенной катастрофы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/290619/idsource=275077&mainlang=rus.

81. Рекомендации по оценке надежности строительных конструкций по внешним признакам. /[Добромыслов А.Н., Фролов Ю.В., Кузина О.Л., Третьякова С.В.]. – М.: ЦНИИПРОМЗДАНИЙ, 2001. – 35 с.

82. А.Я. Барашиков Оцінювання технічного стану будівель та інженерних споруд Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / А.Я. Барашиков, О.М. Малишев. – К. : Основа, 2008. – 320 с.

83. Валовой О.І. Ефективні методи реконструкції промислових будівель та інженерних споруд. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за напрямком “Будівництво”. / Валовой О.І – Кривий Ріг: Мінерал, 2003. – 270с.

84. Валовой О.І Проектування, технологія та організація будівництва. Зведення і ремонт будівель та споруд. Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. за напр. "Буд–во". У 5–ти т. / О.І. Валовой. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007 – . – Т.5:Реконструкція промислових будівель та споруд. – 2009. – 480с.

85. Рекомендации по оценке состояния и усилению строительных конструкций промышленных зданий и сооружений / [Стаковиченко Е.И., Харченко Р.Б., Скуцкий В.И. и др.] – М.: Стройиздат, 1989. – 104 с.

86. Савйовский В.В. Оценка технического состояния строительных конструкций реконструируемых зданий. / В.В. Савйовский, И.В. Черняковская. – Х.: Ветерпас, 2002. – 141с.

87. Гиндоян А.Г. Пособие по обследованию строительных конструкций зданий / А.Г. Гиндоян, В.В. Канунников М.: АО ЦНИИПРОМЗДАНИЙ, 2004г. – 200с.

88. Добромыслов А.Н. Диагностика повреждений зданий и инженерных сооружений Справочное пособие. / Добромыслов А.Н. – М.: Ассоциация строительных вузов, 2006. – 256с.

89. Нормативні документи з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд. – К.: Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, Держнаглядохоронпраці України, 1997. – 145 с. – (Нормативний документ держнаглядохорнпраці України).

90. Отчет о научно исследовательской работе «Общее и динамическое обследование строительных конструкций. Оценка технического состояния конструктивных элементов зданий. Разработка рабочей документации на ремонтно–восстановительные работы. Составление паспортов технического состояния зданий: склада концентрата №1; корпуса 3–4 стадии дробления; пульпонасосной станции №1». Склад концентрата №1. / [Бондаренко Н.А., Гончар В.И., Бадов. А.В. и др.]. –Кривой Рог: КТУ, 2005. – 299с.

91. Егупов К.В. Проблемы проектирования на сейсмостойкость протяженных и несимметричных сооружений / Егупов К.В.// Сейсмостойкое строительство. – 2000. – № 1. – C.23–30.

92. Макросейсмическое обследование последствий землетрясения 24 (25) ноября 1971 г. на территории г. Петропавловска–Камчатского. / [ Баранников Л.Б., Борисова Н.С., Ершов И.А., Константинова Т.Г., Медведев С.В., Федотов С.А., Федякова С.Н., Штейнберг В.В., Шумилина Л.С.] // Сильные камчатские землетрясения 1971 г. – 1974 – С.15–62.

93. Барштейн М.Ф. Колебания протяженных в плане сооружений при землетрясениях / Барштейн М.Ф. // Строительная механика и расчет сооружений. – 1968. – № 6. – С.30–36.

94. Амирасланов Н.А. Поступательно–вращательные колебания протяженных в плане сооружений при землетрясениях / Н.А. Амирасланов, М.Ф. Барштейн // Строительная механика и расчет сооружений. – 1970. – № 6. – С.35–39.

95. Поворотные колебания высотного здания / [Жунусов Т.Ж., Кузьмина Н.В., Токмаков В.А., Харин Д.А.] // Вопросы инженерной сейсмологии. – 1980. – Вып. 21. – С.112–116.

96. Кузьмина Н.В. Об измерении угловых колебаний здания башенного типа / Кузьмина Н.В., Лунев А.А., Токмаков В.А. // Вопросы инженерной сейсмологии. –1980. – Вып. 23. – С.148–156.

97. Федякова С.Н. Анализ работы зданий при землетрясении 24 (25) ноября 1971 г. в г. Петропавловске–Камчатском. / Федякова С.Н. // Сильные камчатские землетрясения 1971 г. – 1974. – С.63–80.

98. Халчанский С.А. Проблема регистрации угловых перемещений в сейсмологии. / Халчанский С.А. // Сейсмические приборы. –1998. – Вып 30. – С. 80–82.

99. Huang B.S. Evidence for azimuthal and temporal variations of the rupture propagation of the 1999 Chi–Chi Taiwan, earthquake from seismic data recorded by a dense array. / Huang B.S. // Geophys. Lett. – 2001. – 28. – 3377 – 3380.

100. Newmark N.M. Torsion in symmetrical buldings, Proc. / Newmark N.M. // Fourth World Conference on Earthquake Engineering. – 1969. – 3. – 19–32.

101. Nigbor R. Six–degree–of–freedom ground–motion measurement, Bull. / Nigbor R. // Seism. Soc. Am. – 1994. – 84. – 1665–1669.

102. Takeo M. Ground rotational motions recorded in near–source region of earthquakes. / Takeo M. // Geophys. Res. Lett. – 1998. – 25. – 789–792.

103. ЛИРА 9.2. Примеры расчета и проектирования. / [ М.С. Барабаш, Ю.В.Гензерский, Д.В. Марченко, В.П. Титок ] – К.: Факт, 2005. – 106 с.

104. Комп'ютерні технології проектування залізобетонних конструкцій: Навч.пociб. / [Ю. В. Верюжський, В. I. Колчунов, М. С. Барабаш, Ю. В. Гензерський]. – К.: Книжкове видавництво НАУ, 2006. – 808 с.

105. Навантаження і впливи. Норми проектування: ДБН В.1.2 – 2 – 2006. – [Чинний від 2007–01–01] К.: Мінбуд України, 2006. – 71с. – (Національний стандарт України).

106. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення: ДБН В.2.6–98:2009. – [Чинний від 2007–01–01]. – К.: Мінрегіонбуд України, 2011. – 71с. – (Державні будівельні норми України).

Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html