РОЗРАХУНОК ШКФ
Визначення ШКФ за кліренсом сечовини та креатиніну:
Примітки:
ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації (мл/хв/м2);
ВSA – площа поверхні тіла (м2);
Uvol – об’єм зібраної сечі (мл);
t – тривалість збору сечі у хвилинах (зазвичай - 1440);
Uurea, Ucreat – концентрації сечовини і креатині у сечі;
Рurea, Рcreat – сироваткові концентрації сечовини і креатиніну;
Додаток 2
Катетер
Адаптер
Захисний ковпачок
Додаток 3
СХЕМА ПРОХОДЖЕННЯ КАТЕТЕРУ ЧЕРЕЗ ЧЕРЕВНУ СТІНКУ ТА НОРМАЛЬНИЙ ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД МІСЦЯ ВИХОДУ КАТЕТЕРУ
Додаток 4
ПРИНЦИП РОБОТИ Y-ПОДІБНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ ПД
Додаток 5
РЕЖИМ ПАПД – 4 ОБМІНИ/ДОБУ
ДІАГРАМА ВАРІАНТІВ ПД РЕЖИМІВ
(адаптовано з Oxford Textbook of CLINICAL NEPHROLOGY, III edition, 2005)
РЕЖИМИ ПРОВЕДЕННЯ ПД
(адаптовано з Oxford Textbook of CLINICAL NEPHROLOGY, III edition, 2005)
Варіант ПД
|
Тривалість циклу (години)
|
Тривалість діалізу на добу
|
Кількість обмінів на добу
|
Кількість діалізату (літр/тиждень)
|
ПАПД
|
4-5 (день)
8-10 (ніч)
|
постійно
|
3-4 (день)
1 (ніч)
|
8 х 7 = 56
|
ПЦПД
|
2 (ніч)
14-16 (день)
|
8-10 (ніч)
14-16 (день)
|
3-5 (ніч)
1 (день)
|
8 х 7 = 56
2 х 7 = 14 70
|
НІПД
|
1
|
10 (ніч)
|
5-8 (ніч)
|
14 х 7 = 98
|
ППД
|
0,3 (20 хвилин)
|
8-10 (ніч)
|
24-30
|
28 х 7 = 196
|
Примітки: НІПД – нічний інтермітуючий перитонеальний діаліз
ПЦПД – постійний циклер-асоційований перитонеальний діаліз
ПАПД – постійний амбулаторний перитонеальний діаліз
ППД - приливний перитонеальний діаліз
Додаток 6
РОЗРАХУНОК Kt/V
Розрахунок ниркового Kt/V
-
Обчислення ниркового кліренсу сечовини:
RCUr =(Urсечі/Urкрові) x Vсечі/1440
Примітки:
RCUr – нирковий кліренс сечовини
Urсечі – концентрація сечовини у сечі,
Urкрові - концентрація сечовини у крові,
Vсечі – об’єм сечі.
2. Розрахунок тижневого ниркового кліренсу сечовини:
Тижневий кліренс сечовини = RClUr x 10080
3. Розрахунок ниркового KT/Vr:
Kt/Vr= тижневий кліренс сечовини /VUr
Примітка:
VUr – об’єм розподілення сечовини (визначається за номограмами).
Розрахунок перитонеального Kt/V
-
Розрахунок перитонеального кліренсу сечовини (PCUr)
визначається як добуток загального об’єму діалізату, який пацієнт використав протягом доби, на кількість днів у тижні.
-
Розрахунок тижневого перитонеального Kt/Vр:
Kt/Vр = PCUr/ VUr
Розрахунок загального KT/V: Kt/V = Kt/Vr+ Kt/Vр
Додаток 7
Показники адекватності діалізу за рекомендаціями національних робочих груп
|
Kt/Vurea
(тижд)
|
CCr (л/тижд/1.73м2)
|
NKF:K/DOQI (2000)
|
ПАПД
|
|
|
Низький та середньо-низький транспортери
|
2,0 (D)
|
60 (D)
|
Високі та середньо-високі транспортери
|
2,0 (D)
|
60 (D)
|
ПЦПД
|
2,1 (D)
|
63 (D)
|
НІПД
|
2,2 (D)
|
66 (D)
|
ERA-EDTA (2005)
|
ПАПД та АПД
|
≥1,7 (А)
|
45(С)
|
UK Renal Association (2010)
|
|
|
|
≥1,7 (А)
|
≥50(А)
|
Canadian Society Of Nephrology (2011)
|
ПАПД та АПД
|
≥1,7 (А)
|
45(С)
|
ISPD (2011)
|
ПАПД та АПД
|
≥1,7(D)
|
|
Примітка: у дужках наведено рівень доказовості.
Додаток 8
Розрахунок площі поверхні тіла (ППТ) за формулою DUBois
ППТ (м2) = 0,007184 х (зріст пацієнта, см)0,725 х (вага пацієнта, кг)0,425
Номограма оцінки ППТ
Маса (кг)
|
Зріст (см)
|
120
|
130
|
140
|
150
|
160
|
170
|
180
|
190
|
200
|
40
|
1,11
|
1,17
|
1,24
|
1,30
|
1,37
|
1,43
|
1,49
|
1,55
|
1,61
|
50
|
1,22
|
1,29
|
1,36
|
1,43
|
1,50
|
1,57
|
1,63
|
1,70
|
1,76
|
60
|
1,32
|
1,40
|
1,47
|
1,55
|
1,62
|
1,69
|
1,77
|
1,84
|
1,91
|
70
|
1,41
|
1,49
|
1,57
|
1,65
|
1,73
|
1,81
|
1,89
|
1,96
|
2,04
|
80
|
1,49
|
1,58
|
1,66
|
1,75
|
1,83
|
1,92
|
2,00
|
2,08
|
2,15
|
90
|
1,56
|
1,66
|
1,75
|
1,84
|
1,93
|
2,01
|
2,10
|
2,18
|
2,27
|
100
|
1,64
|
1,73
|
1,83
|
1,92
|
2,02
|
2,11
|
2,20
|
2,28
|
2,37
|
110
|
1,70
|
1,81
|
1,91
|
2,00
|
2,10
|
2,19
|
2,29
|
2,38
|
2,47
|
Додаток 9
КЛАСИФІКАЦІЯ ВАРІАНТІВ ПЕРИТОНЕАЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ ЗА ТЕСТОМ ПЕРИТОНЕАЛЬНОЇ РІВНОВАГИ
Перитонеальний транспорт
|
D/P креатинін
|
Глюкоза діалізату (мг/дл)
|
Об’єм діалізату
|
Чиста ультрафільтрація (мл)
|
Високий
|
0.82-1.03
|
230-501
|
1580-2084
|
(-) 470-35
|
Середньо-високий
|
0.66-0.81
|
502-722
|
2085-2367
|
35-320
|
Середньо-низький
|
0.50-0.64
|
724-944
|
2369-2650
|
320-600
|
Низький
|
0.34-0.49
|
945-1214
|
2651-3326
|
600-1276
|
Додаток 10
УСКЛАДНЕННЯ ХРОНІЧНОГО ПЕРИТОНЕАЛЬНОГО ДІАЛІЗУ
I. Неінфекційні ускладнення.
1. Ускладнення катетеру:
-
Перикатетерне протікання діалізату;
-
Порушення витікання діалізату з черевної порожнини;
-
Ерозія зовнішньої манжети.
2. Ускладнення, пов’язані з балансом рідини:
-
Гіповолемія;
-
Гіперволемія.
3. Метаболічні ускладнення:
-
Гіпонатріємія або гіпернатріємія;
-
Гіпокаліємія та гіперкаліємія;
-
Гіпокальціємія та гіперкальціємія;
-
Алкалоз та ацидоз;
-
Гіперглікемія;
-
Порушення білково-енергетичного балансу;
-
Гіперліпідемія;
-
Ожиріння.
4. Ускладнення, пов’язані з черевної стінкою:
-
Кили;
-
Скротальний (лабіальний) набряк;
-
Протікання до плевральної порожнини;
-
Болі у спині та/або в животі.
5. Еозинофілія ексфузату.
6. Інкапсульований перитонеальний склероз.
II. Інфекційні ускладнення:
-
Перитоніт;
-
Інфекція місця виходу катетера;
-
Тунельна інфекція.
Додаток 11
ПАРАМЕТРИ ХАРЧОВОГО СТАТУСУ,
МЕТОДИ ТА ЧАСТОТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ
Переддіалізний альбумін плазми.
Цільовим значенням є рівень, що перевищує нижню межу норми (для методу визначення з бромкрезолом зеленим) – 40 г/л.
Показник
|
Норма
|
Ступінь недостатності харчування
|
Легкий
|
Середній
|
Важкий
|
Альбумін, г/л
|
> 35
|
35-30
|
30-25
|
< 25
|
Відсоток від звичайної ваги тіла (% ЗВТ).
% ЗВТ = (вага тіла після діалізу / ЗВТ) х 100
ЗВТ – стабільна вага тіла пацієнта до захворювання.
Відсоток від стандартної ваги тіла (% СВТ)
% СВТ = (вага тіла після діалізу / СВТ) х 100
Відповідно даних результатів дослідження (NHANES ІІ), маса тіла з 50-ої персентилі використовується як стандарт маси тіла для пацієнтів того ж зросту, статі, віку та складу тіла.
-
Пацієнти з масою тіла 90% - 81% від стандартної мають легкий ступінь синдрому БЕН.
-
Пацієнти з масою тіла 80% - 71% від стандартної мають середній ступінь синдрому БЕН.
-
Пацієнти з масою тіла менше 70% від стандартної мають важкий ступінь синдрому БЕН.
-
Маса тіла 115-130% від стандартної відповідає легкому ступеню ожиріння. 130-150% - помірний ступінь, більше 150% - важкий ступінь ожиріння.
Суб’єктивна глобальна оцінка.
А. Анамнез
|
Важкий ступінь
|
Середній, помірний ступінь
|
Норма
|
1. Зміна маси тіла
За останні 6 місяців За останні 2 тижні
___ < 5% ___ збільшення маси
___ 5-10% втрати маси ___ стабільна маса
___ > 10% втрати маси ___ втрата маси
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
2. Харчування
___ звичайне харчування
___ менше звичайного
___ неспроможність до харчування
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
3. Гастроінтестинальні симптоми
___ відсутні ___ анорексія ___ нудота ___ блювання ___ діарея
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
В. Фізикальне обстеження
|
Важкий ступінь
|
Середній, помірний ступінь
|
Норма
|
Товщина складки над тріцепсом ___ мм
лопаткою ___ мм
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
Площина поперечного розміру м’язів середини плеча ___ см2
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
Вміст жиру (відсоток від маси тіла) ___ %
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
С. Загальна класифікація СГО
|
Остаточний показник
|
1. Нормальне або добре харчування
Рівень 6-7 в більшості категоріях або значне та стабільне покращення
|
|
2. Помірна недостатність харчування
Рівень 5 у визначених або більшості категорій
|
|
3. Середня недостатність харчування
Рівень 3-4 у визначених або більшості категорій
|
|
4. Важка недостатність харчування
Рівень 1-2 у більшості категорій
|
|
Втрата маси за останні 6 місяців:
-
10% - виражена (1-2 бали);
-
5-10% - помірна (3-5 балів);
-
до 5% - відсутня або мало виражена (6-7 балів).
Динаміка зміни маси тіла від початку корекції харчового статусу оцінюється кожні 2 тижні.
Харчування:
-
звичайне харчування – 6-7 балів;
-
менше звичайного – 3-5 балів;
-
неспроможність до харчування – 1-2 бали.
Гастроінтестинальні симптоми:
-
відсутні – 7 балів;
-
анорексія – 5-6 балів;
-
нудота – 3-5 балів;
-
блювання – 1-2 бали;
-
діарея – 1-2 бали.
Фізикальне обстеження (див. нижче).
Дієтичні інтерв’ю або щоденники.
Записи про вживання продуктів (щоденники, ведуть особисто пацієнти тривалістю 3-7 діб). Оцінка даних проводиться згідно таблиць хімічного складу їжі.
Вживання білку повинно бути не меншим 1,1 г/кг ідеальної маси тіла/день.
Калорійність харчування повинна складати не менше 30 ккал/кг ідеальної маси тіла/день для людей старших 55 років та 35-40 ккал/кг ідеальної маси тіла/день для людей молодших 55 років в залежності від фізичної та нервової активності.
Недостатнє споживання білку та/або енергії без відхилення інших показників розцінюється як недостатність харчування легкого ступеня.
Індекс маси тіла (ІМТ).
ІМТ = маса тіла (кг) / зріст (м2)
ІМТ для чоловіків має складати не менше 23,6; для жінок - не менше 24,0 кг/м².
Вимірювання товщини шкірножирової складки (над біцепсом, тріцепсом, під лопаткою, над гребенем клубової кістки).
Вимірювання кожної шкірножирової складки проводять чотири рази, та записують середнє значення з чотирьох.
Вимірювання ширини ліктя.
Пацієнт стоїть прямо обличчям до дослідника. Пацієнт підіймає руку
горизонтально вперед, згинає лікоть на 90°, так щоб кисть була повернута тильною поверхнею до дослідника. Тримаючи каліпер під кутом 45° до горизонту, визначається найбільша ширина між надмищелками ліктя.
Оцінка розмірів тіла за шириною ліктя (см) у дорослих жінок та чоловіків за даними отриманими у дослідженні NHANES ІІ
Вік
|
Скелетний розмір тіла
|
Малий
|
Середній
|
Великий
|
Чоловіки
|
|
|
|
18-24
|
≤ 6,6
|
>6,6 <7,7
|
≥7,7
|
25-34
|
≤ 6,7
|
>6,7 <7,9
|
≥7,9
|
35-44
|
≤ 6,7
|
>6,7 <8,0
|
≥8,0
|
45-54
|
≤ 6,7
|
>6,7 <8,1
|
≥8,1
|
55-64
|
≤ 6,7
|
>6,7 <8,1
|
≥8,1
|
65-74
|
≤ 6,7
|
>6,7 <8,1
|
≥8,1
|
Жінки
|
|
|
|
18-24
|
≤ 5,6
|
>5,6 <6,5
|
≥6,5
|
25-34
|
≤ 5,7
|
>5,7 <6,8
|
≥6,8
|
35-44
|
≤ 5,7
|
>5,7 <7,1
|
≥7,1
|
45-54
|
≤ 5,7
|
>5,7 <7,2
|
≥7,2
|
55-64
|
≤ 5,8
|
>5,8 <7,2
|
≥7,2
|
65-74
|
≤ 5,8
|
>5,8 <7,2
|
≥7,2
|
Розрахунок БВА (білкового еквівалента виведення азоту) у пацієнтів на перитонеальному діалізі.
БВА (г/д) = 15,1 + 0,195 х виведення сечовини (ммоль/24 години) + добова протеїнурія ( г/24 години)
Якщо втрата білку не виміряна, можна користуватися спрощеною формулою:
БВА (г/д) = 20,1 + 0,209 х виведення сечовини (ммоль/24 години)
Отримане значення БВА слід стандартизувати або скоректувати за розміром тіла. Найбільш часто використовувана стандартизація (рекомендована також Робочої Групою з адекватності гемодіалізу DOQI) – за обсягом розподілу сечовини (V), поділене на 0,58.
стБВА = БВА / (V / 0,58)
Однак ця формула не підтверджена у ПД-пацієнтів і буде вносити додаткові помилки в оцінку стБВА, оскільки V визначається не прямо, а розраховується за формулою Watson.
Немає даних, щоб підтримати інші методики стандартизації БВА, але нормалізацію за фактичною вагою без набряків (aBWef - actual oedema-free body weight) слід вважати кращою за нормального ІМТ (19-27 кг/м2).
Саме цю нормалізацію рекомендує Робоча Група DOQI з харчування:
стБВА = БВА / aBWef
Однак у пацієнтів з ожирінням або дефіцитом маси тіла стандартизацію за фактичною вагою тіла проводити не можна.
Достарыңызбен бөлісу: |