Лікування методом перитонеального діалізу хворих на хронічну хворобу нирок V стадії адаптована клінічна настанова, заснована на доказах



жүктеу/скачать 4.85 Mb.
бет15/15
Дата27.05.2016
өлшемі4.85 Mb.
#97731
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

РОЗРАХУНОК ШКФ
Визначення ШКФ за кліренсом сечовини та креатиніну:

Примітки:

ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації (мл/хв/м2);

ВSA – площа поверхні тіла (м2);

Uvol – об’єм зібраної сечі (мл);

t – тривалість збору сечі у хвилинах (зазвичай - 1440);

Uurea, Ucreat – концентрації сечовини і креатині у сечі;

Рurea, Рcreat – сироваткові концентрації сечовини і креатиніну;




Додаток 2

Катетер


Адаптер


Захисний ковпачок


Додаток 3


СХЕМА ПРОХОДЖЕННЯ КАТЕТЕРУ ЧЕРЕЗ ЧЕРЕВНУ СТІНКУ ТА НОРМАЛЬНИЙ ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД МІСЦЯ ВИХОДУ КАТЕТЕРУ




Додаток 4
ПРИНЦИП РОБОТИ Y-ПОДІБНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ ПД




Додаток 5

РЕЖИМ ПАПД – 4 ОБМІНИ/ДОБУ



ДІАГРАМА ВАРІАНТІВ ПД РЕЖИМІВ

(адаптовано з Oxford Textbook of CLINICAL NEPHROLOGY, III edition, 2005)





РЕЖИМИ ПРОВЕДЕННЯ ПД

(адаптовано з Oxford Textbook of CLINICAL NEPHROLOGY, III edition, 2005)

Варіант ПД

Тривалість циклу (години)

Тривалість діалізу на добу

Кількість обмінів на добу

Кількість діалізату (літр/тиждень)

ПАПД

4-5 (день)

8-10 (ніч)
постійно

3-4 (день)

1 (ніч)


8 х 7 = 56

ПЦПД

2 (ніч)

14-16 (день)
8-10 (ніч)

14-16 (день)
3-5 (ніч)

1 (день)


8autoshape 9 х 7 = 56

2 х 7 = 14 70

НІПД

1

10 (ніч)

5-8 (ніч)

14 х 7 = 98

ППД

0,3 (20 хвилин)

8-10 (ніч)

24-30

28 х 7 = 196

Примітки: НІПД – нічний інтермітуючий перитонеальний діаліз

ПЦПД – постійний циклер-асоційований перитонеальний діаліз

ПАПД – постійний амбулаторний перитонеальний діаліз

ППД - приливний перитонеальний діаліз




Додаток 6
РОЗРАХУНОК Kt/V

Розрахунок ниркового Kt/V

    1. Обчислення ниркового кліренсу сечовини:


RCUr =(Urсечі/Urкрові) x Vсечі/1440
Примітки:

RCUr – нирковий кліренс сечовини

Urсечі – концентрація сечовини у сечі,

Urкрові - концентрація сечовини у крові,

Vсечі – об’єм сечі.
2. Розрахунок тижневого ниркового кліренсу сечовини:
Тижневий кліренс сечовини = RClUr x 10080

3. Розрахунок ниркового KT/Vr:
Kt/Vr= тижневий кліренс сечовини /VUr
Примітка:

VUr – об’єм розподілення сечовини (визначається за номограмами).



Розрахунок перитонеального Kt/V


  1. Розрахунок перитонеального кліренсу сечовини (PCUr)

визначається як добуток загального об’єму діалізату, який пацієнт використав протягом доби, на кількість днів у тижні.




  1. Розрахунок тижневого перитонеального Kt/Vр:


Kt/Vр = PCUr/ VUr

Розрахунок загального KT/V: Kt/V = Kt/Vr+ Kt/Vр

Додаток 7
Показники адекватності діалізу за рекомендаціями національних робочих груп




Kt/Vurea

(тижд)


CCr (л/тижд/1.73м2)

NKF:K/DOQI (2000)

ПАПД







Низький та середньо-низький транспортери

2,0 (D)

60 (D)

Високі та середньо-високі транспортери

2,0 (D)

60 (D)

ПЦПД

2,1 (D)

63 (D)

НІПД

2,2 (D)

66 (D)

ERA-EDTA (2005)

ПАПД та АПД

≥1,7 (А)

45(С)

UK Renal Association (2010)










≥1,7 (А)

≥50(А)

Canadian Society Of Nephrology (2011)

ПАПД та АПД

≥1,7 (А)

45(С)

ISPD (2011)

ПАПД та АПД

≥1,7(D)




Примітка: у дужках наведено рівень доказовості.


Додаток 8
Розрахунок площі поверхні тіла (ППТ) за формулою DUBois

ППТ (м2) = 0,007184 х (зріст пацієнта, см)0,725 х (вага пацієнта, кг)0,425


Номограма оцінки ППТ


Маса (кг)

Зріст (см)

120

130

140

150

160

170

180

190

200

40

1,11

1,17

1,24

1,30

1,37

1,43

1,49

1,55

1,61

50

1,22

1,29

1,36

1,43

1,50

1,57

1,63

1,70

1,76

60

1,32

1,40

1,47

1,55

1,62

1,69

1,77

1,84

1,91

70

1,41

1,49

1,57

1,65

1,73

1,81

1,89

1,96

2,04

80

1,49

1,58

1,66

1,75

1,83

1,92

2,00

2,08

2,15

90

1,56

1,66

1,75

1,84

1,93

2,01

2,10

2,18

2,27

100

1,64

1,73

1,83

1,92

2,02

2,11

2,20

2,28

2,37

110

1,70

1,81

1,91

2,00

2,10

2,19

2,29

2,38

2,47


Додаток 9
КЛАСИФІКАЦІЯ ВАРІАНТІВ ПЕРИТОНЕАЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ ЗА ТЕСТОМ ПЕРИТОНЕАЛЬНОЇ РІВНОВАГИ



Перитонеальний транспорт

D/P креатинін

Глюкоза діалізату (мг/дл)

Об’єм діалізату

Чиста ультрафільтрація (мл)

Високий

0.82-1.03

230-501

1580-2084

(-) 470-35

Середньо-високий

0.66-0.81

502-722

2085-2367

35-320

Середньо-низький

0.50-0.64

724-944

2369-2650

320-600

Низький

0.34-0.49

945-1214

2651-3326

600-1276



Додаток 10
УСКЛАДНЕННЯ ХРОНІЧНОГО ПЕРИТОНЕАЛЬНОГО ДІАЛІЗУ
I. Неінфекційні ускладнення.

1. Ускладнення катетеру:



  • Перикатетерне протікання діалізату;

  • Порушення витікання діалізату з черевної порожнини;

  • Ерозія зовнішньої манжети.

2. Ускладнення, пов’язані з балансом рідини:

  • Гіповолемія;

  • Гіперволемія.

3. Метаболічні ускладнення:

  • Гіпонатріємія або гіпернатріємія;

  • Гіпокаліємія та гіперкаліємія;

  • Гіпокальціємія та гіперкальціємія;

  • Алкалоз та ацидоз;

  • Гіперглікемія;

  • Порушення білково-енергетичного балансу;

  • Гіперліпідемія;

  • Ожиріння.

4. Ускладнення, пов’язані з черевної стінкою:

  • Кили;

  • Скротальний (лабіальний) набряк;

  • Протікання до плевральної порожнини;

  • Болі у спині та/або в животі.

5. Еозинофілія ексфузату.

6. Інкапсульований перитонеальний склероз.



II. Інфекційні ускладнення:

  • Перитоніт;

  • Інфекція місця виходу катетера;

  • Тунельна інфекція.



Додаток 11
ПАРАМЕТРИ ХАРЧОВОГО СТАТУСУ,

МЕТОДИ ТА ЧАСТОТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ
Переддіалізний альбумін плазми.

Цільовим значенням є рівень, що перевищує нижню межу норми (для методу визначення з бромкрезолом зеленим) – 40 г/л.



Показник

Норма

Ступінь недостатності харчування

Легкий

Середній

Важкий

Альбумін, г/л

> 35

35-30

30-25

< 25


Відсоток від звичайної ваги тіла (% ЗВТ).

% ЗВТ = (вага тіла після діалізу / ЗВТ) х 100

ЗВТ – стабільна вага тіла пацієнта до захворювання.
Відсоток від стандартної ваги тіла (% СВТ)

% СВТ = (вага тіла після діалізу / СВТ) х 100


Відповідно даних результатів дослідження (NHANES ІІ), маса тіла з 50-ої персентилі використовується як стандарт маси тіла для пацієнтів того ж зросту, статі, віку та складу тіла.

  • Пацієнти з масою тіла 90% - 81% від стандартної мають легкий ступінь синдрому БЕН.

  • Пацієнти з масою тіла 80% - 71% від стандартної мають середній ступінь синдрому БЕН.

  • Пацієнти з масою тіла менше 70% від стандартної мають важкий ступінь синдрому БЕН.

  • Маса тіла 115-130% від стандартної відповідає легкому ступеню ожиріння. 130-150% - помірний ступінь, більше 150% - важкий ступінь ожиріння.


Суб’єктивна глобальна оцінка.


А. Анамнез

Важкий ступінь

Середній, помірний ступінь

Норма

1. Зміна маси тіла

За останні 6 місяців За останні 2 тижні



___ < 5% ___ збільшення маси

___ 5-10% втрати маси ___ стабільна маса

___ > 10% втрати маси ___ втрата маси


1

2

3

4

5

6

7

2. Харчування

___ звичайне харчування

___ менше звичайного

___ неспроможність до харчування
1

2

3

4

5

6

7

3. Гастроінтестинальні симптоми

___ відсутні ___ анорексія ___ нудота ___ блювання ___ діарея
1

2

3

4

5

6

7



В. Фізикальне обстеження

Важкий ступінь

Середній, помірний ступінь

Норма

Товщина складки над тріцепсом ___ мм

лопаткою ___ мм
1

2

3

4

5

6

7

Площина поперечного розміру м’язів середини плеча ___ см2

1

2

3

4

5

6

7

Вміст жиру (відсоток від маси тіла) ___ %

1

2

3

4

5

6

7



С. Загальна класифікація СГО

Остаточний показник

1. Нормальне або добре харчування

Рівень 6-7 в більшості категоріях або значне та стабільне покращення



2. Помірна недостатність харчування

Рівень 5 у визначених або більшості категорій



3. Середня недостатність харчування

Рівень 3-4 у визначених або більшості категорій



4. Важка недостатність харчування

Рівень 1-2 у більшості категорій




Втрата маси за останні 6 місяців:

  • 10% - виражена (1-2 бали);

  • 5-10% - помірна (3-5 балів);

  • до 5% - відсутня або мало виражена (6-7 балів).

Динаміка зміни маси тіла від початку корекції харчового статусу оцінюється кожні 2 тижні.

Харчування:

  • звичайне харчування – 6-7 балів;

  • менше звичайного – 3-5 балів;

  • неспроможність до харчування – 1-2 бали.

Гастроінтестинальні симптоми:

  • відсутні – 7 балів;

  • анорексія – 5-6 балів;

  • нудота – 3-5 балів;

  • блювання – 1-2 бали;

  • діарея – 1-2 бали.

Фізикальне обстеження (див. нижче).
Дієтичні інтерв’ю або щоденники.

Записи про вживання продуктів (щоденники, ведуть особисто пацієнти тривалістю 3-7 діб). Оцінка даних проводиться згідно таблиць хімічного складу їжі.

Вживання білку повинно бути не меншим 1,1 г/кг ідеальної маси тіла/день.

Калорійність харчування повинна складати не менше 30 ккал/кг ідеальної маси тіла/день для людей старших 55 років та 35-40 ккал/кг ідеальної маси тіла/день для людей молодших 55 років в залежності від фізичної та нервової активності.

Недостатнє споживання білку та/або енергії без відхилення інших показників розцінюється як недостатність харчування легкого ступеня.
Індекс маси тіла (ІМТ).

ІМТ = маса тіла (кг) / зріст (м2)

ІМТ для чоловіків має складати не менше 23,6; для жінок - не менше 24,0 кг/м².

Вимірювання товщини шкірножирової складки (над біцепсом, тріцепсом, під лопаткою, над гребенем клубової кістки).
Вимірювання кожної шкірножирової складки проводять чотири рази, та записують середнє значення з чотирьох.
Вимірювання ширини ліктя.

Пацієнт стоїть прямо обличчям до дослідника. Пацієнт підіймає руку


горизонтально вперед, згинає лікоть на 90°, так щоб кисть була повернута тильною поверхнею до дослідника. Тримаючи каліпер під кутом 45° до горизонту, визначається найбільша ширина між надмищелками ліктя.
Оцінка розмірів тіла за шириною ліктя (см) у дорослих жінок та чоловіків за даними отриманими у дослідженні NHANES ІІ


Вік

Скелетний розмір тіла

Малий

Середній

Великий

Чоловіки










18-24

≤ 6,6

>6,6 <7,7

≥7,7

25-34

≤ 6,7

>6,7 <7,9

≥7,9

35-44

≤ 6,7

>6,7 <8,0

≥8,0

45-54

≤ 6,7

>6,7 <8,1

≥8,1

55-64

≤ 6,7

>6,7 <8,1

≥8,1

65-74

≤ 6,7

>6,7 <8,1

≥8,1

Жінки










18-24

≤ 5,6

>5,6 <6,5

≥6,5

25-34

≤ 5,7

>5,7 <6,8

≥6,8

35-44

≤ 5,7

>5,7 <7,1

≥7,1

45-54

≤ 5,7

>5,7 <7,2

≥7,2

55-64

≤ 5,8

>5,8 <7,2

≥7,2

65-74

≤ 5,8

>5,8 <7,2

≥7,2



Розрахунок БВА (білкового еквівалента виведення азоту) у пацієнтів на перитонеальному діалізі.
БВА (г/д) = 15,1 + 0,195 х виведення сечовини (ммоль/24 години) + добова протеїнурія ( г/24 години)

Якщо втрата білку не виміряна, можна користуватися спрощеною формулою:


БВА (г/д) = 20,1 + 0,209 х виведення сечовини (ммоль/24 години)
Отримане значення БВА слід стандартизувати або скоректувати за розміром тіла. Найбільш часто використовувана стандартизація (рекомендована також Робочої Групою з адекватності гемодіалізу DOQI) – за обсягом розподілу сечовини (V), поділене на 0,58.
стБВА = БВА / (V / 0,58)
Однак ця формула не підтверджена у ПД-пацієнтів і буде вносити додаткові помилки в оцінку стБВА, оскільки V визначається не прямо, а розраховується за формулою Watson.

Немає даних, щоб підтримати інші методики стандартизації БВА, але нормалізацію за фактичною вагою без набряків (aBWef - actual oedema-free body weight) слід вважати кращою за нормального ІМТ (19-27 кг/м2).



Саме цю нормалізацію рекомендує Робоча Група DOQI з харчування:
стБВА = БВА / aBWef
Однак у пацієнтів з ожирінням або дефіцитом маси тіла стандартизацію за фактичною вагою тіла проводити не можна.


жүктеу/скачать 4.85 Mb.

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15



©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз
    Басты бет