Таблиця Р.З
Витра-
|
Глибина залягання грунтових вод, м
|
та
|
|
води в
|
|
каналі,
|
|
м3/с
|
до 3
|
3
|
5
|
7,5
|
10
|
15
|
20
|
25
|
1
|
0,63
|
0,79
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
3
|
0,50
|
0,63
|
0,82
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
10
|
0,41
|
0,50
|
0,65
|
0,79
|
0,91
|
-
|
-
|
-
|
20
|
0,36
|
0,45
|
0,57
|
0,71
|
0,82
|
-
|
-
|
-
|
ЗО
|
0,35
|
0,42
|
0,54
|
0,66
|
0,77
|
0,94
|
-
|
-
|
50
|
0,32
|
0,37
|
0,49
|
0,60
|
0,69
|
0,84
|
0,97
|
-
|
100
|
0,28
|
0,33
|
0,42
|
0,52
|
0,58
|
0,73
|
0,84
|
0,94
|
де ks - коефіцієнт фільтрації екрана, м/добу;
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 105
Додаток С
(рекомендований)
Схеми регулювання водорозподілу
Таблиця C.I
Спосіб поливу
|
Тип і конструкція во-
|
Рекомендована схема
|
|
доводів
|
регулювання
|
Постійна внутрішньогосподарська мережа
|
Полив дощувальними машинами:
|
|
|
незалежно від уклону
|
напірні трубопроводи
|
в напірних трубопроводах
|
уклони перевищують критичні
|
самонапірні трубопро-
|
в напірних трубопроводах, по ниж-
|
|
води
|
ньому б'єфу на трубопроводах
|
Середньоуклонні поверхні землі по
|
канали
|
каскадне регулювання по ниж-
|
трасі каналу менше ніж 0,001
|
|
ньому б'єфу або змішане регулю-
|
|
|
вання
|
Полив затопленням на рисових систе-
|
канали
|
каскадне регулювання по ниж-
|
мах
|
|
ньому б'єфу
|
Міжгосподарська мережа
|
Полив дощувальними машинами і зато-
|
|
|
пленням на рисових системах:
|
|
|
середні уклони поверхні землі по
|
канали
|
каскадне регулювання (по нижньо-
|
трасі каналу менше ніж 0,001
|
|
му б'єфу, змішане регулювання,
|
|
|
підтримування постійних пере-
|
|
|
падів)
|
середні уклони поверхні землі по
|
канали
|
каскадне регулювання з перетіка-
|
трасі каналу менше ніж 0,002
|
|
ючими б'єфами
|
Уклони менші за критичні
|
канали
|
по верхньому б'єфу
|
Середні уклони поверхні землі понад
|
канали
|
по верхньому б'єфу
|
0,002
|
|
|
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 106
Додаток Т
(рекомендований)
Верхня межа допустимого вмісту солей
Таблиця T.I - Верхня межа допустимого вмісту солей у грунті залежно від типу засолення, %, на суху наважку (за даними аналізу водної витяжки 1:5)
|
Тип засолення
|
Параметри
|
хлоридний
|
сульфат-но-хлоридний
|
хлоридно-сульфатний
|
сульфатний
|
хлоридно-содовий та содово-хлориднчй
|
сульфатно-содовий та содово-сульфатний
|
сульфатно-хлоридно-гідрокарбо-натний
|
Загальний вміст солей (густий залишок)
|
0,150
|
0,200
|
0,4 (0,6)
|
0,6(1,2)
|
0,200
|
0,250
|
0,400
|
Сума токсичних солей
|
0,100
|
0,120
|
0,250
|
0,300
|
0,150
|
0,250
|
0,300
|
Токсичний сульфат-іон
|
0,020
|
0,040
|
0,110
|
0,140
|
—
|
0,007
|
0,100
|
Хлор-іон
|
0,030
|
0,030
|
0,030
|
0,030
|
0,020
|
-
|
0,030
|
Рухливий натрій-іон
|
0,046
|
0,046
|
0,046
|
0,046
|
0,046
|
0,046
|
0,046
|
Гідрокарбонат-іон
|
0,080
|
0,080
|
0,080
|
0,080
|
0,100
|
0,100
|
0,100
|
рН в суспензії 1:2,5
|
8,300
|
8,300
|
8,300
|
8,300
|
8,500
|
8,500
|
8,500
|
Поглинутий натрій
|
У високогумусних та малогумусних грунтах верхня межа не повинна перевищувати
відповідно 10% і 5% суми катонів
|
Примітка 1. Цифри без дужок відповідають вмісту гіпсу в грунтах не більше ніж 0,5%, у дужках - понад 0,5%.
Примітка 2. Вміст солей не повінен перевищувати величини будь-якого з наведених показників.
|
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 107
Додаток У
(рекомендований)
Розрахунок міждренних відстаней
При обгрунтуванні параметрів закритої та відкритої регулювальної осушувальної мережі необхідно використовувати матеріали фактичних спостережень на об'єктах-аналогах, а також апробовані у даному регіоні методи, що грунтуються на фільтраційних розрахунках або врахуванні генетичних особливостей грунтів.
У.1 Фільтраційні розрахунки горизонтального дренажу в однорідних грунтах при атмосферному та ґрунтовому водному живленні слід проводити за формулами:
для випадку
; ( У.1)
для випадку
, ( У.2 )
де hd - відстань від осі дрени до водоупору, м;
ad - відстань між дренами (каналами), м ;
Lf - загальні фільтраційні опори за ступенем та характером розкриття пласта, м;
H - розрахунковий напір, м;
T - провідність пласта, м2/добу;
-
інтенсивність інфільтраційного живлення ( середній за розрахунковий період
приплив до закритих дрен, каналів) , м/добу;
kf - коефіцієнт фільтрації грунту, м/добу;
Li - фільтраційні опори за характером розкриття пласта, м;
D - зовнішній діаметр дрени, м
. Загальні фільтраційні опори Lf, визначаються за формулою
, ( У.3)
де hо =0,5 Н
Розрахунковий напір Н, м, слід визначати за формулою
H=dв - 0,6Jnd, (У .4)
де Jnd - норма осушення, м;
dd - глибина до осі дрени, м.
. (У.5)
Інтенсивність інфільтраційного живлення q, м/добу, визначається на основі регіональних даних або визначається за формулою
(У.6)
де W - шар води, що підлягає відведенню, м;
t - час зниження рівня ґрунтових вод до норми осушення, діб.
Шар води, що підлягає відведенню,
(У.7)
де hs - шар води, що залишився на поверхні після сходу весняних або зливових вод. З
урахуванням заходів щодо організації поверхневого стоку hs слід приймати 0,01 м:
ДБН В.2.4 -1-99 С. 108
- коефіцієнт водовіддачі, що визначається при вишукуваннях;
Р - опади, що випали за розрахунковий період приймаються для нив та пасовищ
10%-ї і сіножатей - 25%-ї забезпеченості, м;
Е - добовий шар випаровування за розрахунковий період у рік 10%-ї
забезпеченості для нив та пасовищ і 25%-ї - для сіножатей, мм.
Фільтраційні опори за характером розкриття пласта Lі, м, залежно від конструкції дрен слід приймати:
- керамічні труби без фільтра ........................................................................................ 8
- те саме, з обгортанням стиків рулонними захисно-фільтруючими матеріалами..... 3
- те саме, із суцільним обгортанням .............................................................................. 1
- гофровані пластмасові труби без фільтра .................................................................. 4
- те саме, з обгортанням рулонними захисно-фільтруючими матеріалами ............... 0,5
- при влаштуванні об'ємних фільтрів завтовшки 20 см і більше.................................. 0,0
Для розрахунку відстаней між відкритими каналами слід приймати D=0,53 де
- змочений периметр каналу, Li=0, величини Н, dd, hd необхідно визначати від рівня води в каналі.
У.2 Відстань між дренами аd , м, при спільному атмосферному та грунто-напірному в одному живленні для випадку, коли визначається за формулою
( У.8)
де (У.9)
( У.10)
( У.11)
( У.12)
де - перевищення п'єзометричного напору над віссю дрени, м;
( У.13)
- градієнт висхідного потоку.
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 109
У.З Розрахунок відстаней між дренами при підґрунтовому зволоженні слід виконувати за формулою У. 1. При цьому
( У.14)
( У.15)
( У.16)
де Но - напір води у дрені, м;
h1 - відстань від осі дрени до рівня ґрунтових вод перед зволоженням, яку визначають по
середині відстані між дренами, м;
h2 - те саме, після зволоження, м;
t - час зволоження, діб;
- коефіцієнт водовіддачі, що визначається при вишукуваннях;
Е - добовий шар випаровування за розрахунковий період у рік розрахункової забеч-
печеності, м/добу;
Р - середньодобова кількість опадів за розрахунковий період у рік розрахункової
забезпеченості, м/добу.
У.4 Відстань між відкритими каналами стоку слід визначати за формулою
(У.17)
, м, при їх розрахунку на відведення поверхневого
де t - час відведення поверхневих вод, год;
n - шорсткість поверхні приймається за дослідними даними, а у разі їх відсугності дорівнює: для
борозен уздовж уклону на виораній поверхні - 0,05; для рівної укоченої поверхні - 0,08; для
виораної поперек уклону поверхні без борозен 0,12; для поверхні з високим травостоєм - 2,3;
- коефіцієнт поверхневого стоку; за відсутністю даних приймається за таблицею У. 1;
і - уклон поверхні;
h - шар опадів, мм, що випали за час ta, год.
Таблиця У.1
|
|
Коефіцієнт поверхневого стоку
уклон водозбірної площі
|
Водопроникність
грунтів
|
Коефіцієнт
фільтрації
м/
|
незначний
(менше ніж 0,01)
|
середній
(0,01-0,05)
|
великий
(понад 0,05)
|
Добра
|
2,0
|
0,10-0,20
|
0,15-0,25
|
0,20-0,30
|
Середня
|
1,0
|
0,15-0,25
|
0,20-0,30
|
0,25-0,40
|
Нижче середньої
|
0,5
|
0,20-0,30
|
0,25-0,45
|
0,35-0,60
|
Слабка
|
0.1
|
0,25-0,40
|
0,30-0,60
|
0,50-0,75
|
Мерзлий грунт
|
—
|
0,30-0,60
|
0,40-0,75
|
0,80-0,95
|
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 110
Достарыңызбен бөлісу: |