Міністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру



бет1/3
Дата09.07.2016
өлшемі400.5 Kb.
#188356
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ



ІНСТРУКЦІЯ


з передачі українською мовою

географічних назв і термінів Франції




Київ - 2001



УДК 528 (06)



ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів Франції.
Вид. 1 - К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001.

Інструкція є нормативним документом, що видається з метою упорядкування передачі українською мовою географічних назв і термінів Франції в різних наукових, навчальних, довідкових, інформативних і картографічних виданнях тощо.

Інструкція призначена для використання в установах, організаціях та підприємствах, діяльність яких пов’язана із застосуванням географічних назв.

Інструкція розроблена Державним науково-виробничим підприємством “Картографія”.

Уклала А.М.Клепікова. Редактор В.З.Пономаренко.

Інструкція схвалена і рекомендована до видання Національною радою з географічних назв.


Вводиться в дію з 01.01.2002 р.

© Мінекоресурсів України, 2001


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ця інструкція визначає основні правила передачі українською мовою географічних назв Франції, а також назв французького походження в інших країнах (Бельгія, Канада, колишні французькі володіння тощо).

Внаслідок складності французької орфографії та значної різниці у звукових системах українсь­кої та французької мов, передати французькі назви українською мовою часом дуже важко, і тому у багатьох випадках передача має умовний, приблизний характер.

Часом однакові літери або буквосполучення у французьких словах читаються неоднаково, тому встановити тверді правила читання та передачі українською мовою багатьох французьких назв є немож­ли­вим. Внаслідок цього у сумнівних випадках треба користуватися спеціальними довідниками, які вказують вимову географічних назв.

1.2. Французькі географічні назви передаються українською мовою згідно з літературною вимо­вою француької мови без урахування діалектних особливостей. Місцева (провансальська та бретонська) вимова відображається тільки у написанні міс­цевих назв. Назви на о. Корсика, які наводяться у французьких посібниках в італійській формі, передаються в італійській вимові за правилами інструкції про передачу українською мовою італійських географічних назв. Географічні назви Ельзасу передаються у французькій вимові.

1.3. З відхиленням від правил цієї інструкції наводяться назви низки об’єктів, які закріпилися в українській літературі та картографії у традиційній формі (див. п.4.1).

1.4. В інструкції подані орієнтовні списки основних номенклатурних термінів та інших слів, які входять до складу географічних назв Франції (додаток 1), і основних скорочень, що трапляються на картах Франції (додаток 2).

1.5. Основними джерелами для встановлення автентичного написання французьких географічних назв мають бути великомасштабні карти і атласи останніх років видання французькою мовою.

1.6. Окрім картографічних джерел, для встановлення правильного написання географічних назв французькою мовою повинні використовуватися переписи, довідники населених пунктів, довідники адміністративно-територіального поділу, інші видання подібного плану.

2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ ЛІТЕР ТА БУКВОСПОЛУЧЕНЬ


2.1. Французький алфавіт складається з 26 основних знаків: Aa, Bb, Cc, Dd, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Jj, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo, Pp, Qq, Rr, Ss, Tt, Uu, Vv, Ww, Xx, Yy, Zz.

2.2. Окрім основних знаків французького алфавіту, вживаються додаткові орфографічні знаки:

а) діакритичні знаки (акценти) ´, `, ˆ, які ставлять над голосними (é, è, à, â, ê) для позначення відтінків вимови або для розрізнення слів;

б) знак трема ˙˙ (ï) – показник роздільності вимови (часом особливої вимови) голосної у сполученні з іншою голосною;

в) знак ¸ (седій) у сполученні з літерою с /ç/ – показник її вимови перед а, о, u як с, а не к;

г) апостроф, який зберігається при передачі, – відображення автентичного написання службових слів, що мають одну літеру.


2.3. Довгі та короткі, відкриті та закриті голосні звуки у транскрипції не відображуються. Так звані німі голосні та приголосні звуки, як правило, не передаються. Про передачу подвоєних при­го­лос­них див. п.2.6.4.
2.4. Таблиця передачі українською мовою літер та буквосполучень французької мови:


з/п

Фран-цузька літера або букво-сполу-чення

Передача українсь-


­­кою мовою


Позиція у слові

Приклади

Примітки


1

2

3

4

5

6

1.

а
а

а
я

не у сполученні з іншими


голосними

після gn та ill



Arcy – Арсі

Epinal – Епіналь

Flavignac – Флавіньяк


Aurillac – Орійяк






1

2

3

4

5


6

2.

â, à

а



Gâtinais – Ґатіне
Cauchy-à-la-Tour – Коші-а-ла-Тур





3.

ае

а



Caen – Кан





4.

аі, ау

е



Aiguillon – Еґюйон
Montaigu – Монтеґю
Flayosc – Флеоск
Auray – Оре





5.

au, eau

о



Aude – Од
Meaux – Мо





6.

an

ан



Lagoubran – Лаґубран
La Maison Blanche – Ла-Мезон-Бланш

носова голосна

7.

аm
аm

ан
ам

перед р, b, m, які чуються у вимові, та в кінці слова


Orchamps – Оршан
Am
freville – Анфревіль

Chambord – Шамбор
Champlitte – Шампліт
HamАм

носова голосна
-“-

8.

ain

ен



Saint Martin – Сен-Мартен


носова голосна

9.

aon

аон

ан




Raon l’Etape – Раон-л’Етап
Thaon – Тан

-“- місцева вимова

10.

b*

б



Béarn – Беарн
Erbray – Ербре




11.

с

с



к

с


перед а, о, u та перед приголосними

перед е, і, у


Cambrai – Камбре
Coudraу – Кудре
Cucuron – Кюкюрон
Clère – Клер
Arcy – Арсі
Cézac – Сезак

Про пе­ре­да­чу с, cq у кін­ці сло­ва див. пп. 2.6.1, 2.6.2

12.

ç

с

перед а, о, u
Buzançais – Бюзансе
Besançon – Безансон




13.

ch

ch

ch



ш

ш

к



перед голосними та німим е на початку та в середині слова наприкінці слова

-“-

La Cheze – Ла-Шез


Tachoir – Ташуар
La Manche – Ла-Манш
Auch – Ош
St. Roch – Сен-Рок

у назвах південної

Франції

-“-


14.

d

д



Chandai – Шанде




15.

e

e



e

є


на початку слова, у середині слова, після приголосних і голосних, крім а та і

після і, іll


Epinal – Епіналь
Bedous – Беду
Gouesnou – Ґуену
Brienon – Брієнон
Guillestre – Ґюйєстр

Про пе­ре­да­чу е ви­пад­ного у сере­дині та у кін­ці слова див. пп. 2.4.1, 2.4.2

16.

é, è
é, è

е
є

у всіх позиціях, крім пози­цій після і та пт після і та gn
Éréaс – Ереак
Francoulés – Франкулес
Bièvre – Б’євр
Freigné – Френьє




17.

ê

е



Forêt d ’Ecouves – Форе-д-Екув




18.

еі, еу

є

після gn
Gugney-aux-Aulx – Ґюньє-оз-О







еі, еу

е

у всіх інших пози­ціях
Seiche – Сеш
Aveyron – Аверон
Eygurande – Еґюранд
Eix – Екс




1

2

3

4
5

6

19.

еu, oeu

еu, oeu


є

е


після і

у всіх інших пози­ціях


Lagnieu – Ланьє
Eure – Ер
Oetrange – Етранж
Creuse – Крез
Joeuf – Жеф




20.

еn
еn

еn


ан
ен

єн


на початку та в середині слова

у кінці слова

після і

Engadine – Анґадін
Trentels – Трантель
Pleyben – Плабен
Querrien – Кер’єн
Plussulien – Плюсюльєн

носова голосна

-“-


-“-

21.

еm

еm


ан

ам, ем

перед p, b, m, які чуються у вимові, та у кінці слова

Еmfreville – Анфревіль
Empurany – Ампюрані
Tremblay – Трамбле
Yquem – Ікем

-“-

-“-


22.

ein

ен



Peintre – Пентр

носова голосна

23.

eim

ен



Montagne de Reims – гора Рс

носова голосна

24.

enc

енк

у кінці слова
Mézenc – Мезенк

носова голосна

25.

ens

енс

у кінці слова,
але
Pezens – Пезенс
Argens – Аржанс

у більшос­ті випад­ків

26.

f

ф



Fau – Фо
Joeuf – Жеф




27.

g*

g

gh


ґ

ж

ґ



перед а, о, u та приго­лосни­ми
у сполученні gu перед голосними u випадає,

але
перед голосними е, і, у


Gartempe – Ґартамп
Glos – Ґло
Bourgogne – Бурґонь
Draguignan – Драґіньян
Guines – Ґін
Longuyon – Лонґюйон
Gisors – Жізор
Gurgy – Ґюржі
Saint-Germain – Сен-Жермен
Le Burghet – Ле-Бюрґе Blaringhem – Бларінґем

як правило


місцева вимова

28.

gn

нь

наступні а, е, і, о, оu, y передаються відповідно через я, є, ї, йо, ю, ї

Champagne – Шампань

Cognac – Коньяк

Rigné – Ріньє

Lagnicourt – Ланьїкур

Avignon – Авіньйон

Lognou – Лонью

Balagny-sur-Thérain – Баланьї-сюр-Терен





29.

h

-

не передається

Ham – Ам

Cahors – Каор

Thauron – Торон





30.

і

і

не у сполученні з іншими голосними

Ifs – Іф

Polisot – Полісо

Про пере­да­чу напів­­го­лосної і у бук­­воспо­лу­чен­нях ai, ay, ain, aim, ei, ein, eim див. пунк­ти, що сто­сують­­ся пер­ших лі­тер спо­лу­чень


1

2

3

4

5

6


31.

j

ж



Jarze – Жарзе





32.

k*

к



Kerlouan – Керлуан





33.

l



l
l


л

ль
-



перед голосними

перед приголосними та у кінці слова

не передається перед d та n

Lalande – Лаланд

Til Châtel – Тіль-Шатель

Malbе – Мальбо

Chaulnes – Шон

Sauldre – Содр


Про пере­дачу l у кінці сло­ва див. пп. 2.6.1, 2.6.2

34.

lh

lh


й

л


після і

після а, аu, o, ou


Milhaud – Мійо

Paulhaguet – Полаґе

Graulht – Ґроле


у назвах Південної Франції

35.

m

м



Malandry – Маландрі

Fixem – Фіксем





36.

n

н



Pluduno – Плюдюно





37.

o

о
не у сполученні з іншими голосними

Ozon – Озон

Plélo – Плело





38.

ô

o



Môle – Моль





39.



ya

ye


oe



Coëffeteau – Куафто

Moët – Мует

Ploërmel – Плоермель


згідно з вимовою

40.

oi, oy

ya



Pontoise – Понтуаз

Troyes – Труа





41.

ou

y



Oudan – Удан

Bouan – Буан





42.

on

он



Renaison – Ренезон

Seboncourt – Себонкур


носова голосна

43.

om

om


он

ом

перед р, b, m, якщо вони чуються у вимові


Vic le Comte – Вік-ле-Конт Combres – Комбр

Dommartin – Доммартен


-“-

44.

оin

уен



*Floing – Флуен


носова голосна

45.

p*

п



Pabu – Пабю





46.

ph

ф



Phalsbourg – Фальсбур





47.

q*

к

у сполученні qu голосна

u не вимовляється і не транскрибується

La Quarte – Ла-Карт

Quimper – Кемпер





48.

r

р



Chaource – Шаурс

Про пере­дачу кін­­це­вого r див. пп. 2.6.1, 2.6.2


49.

s*
s
s

с
3
-

на початку слова та перед приголосними поміж двома голосними

та після l

не передається перед l, m і часто перед n

Serre – Сер

Asté – Асте

Vesoul – Везуль

Belsunce – Бельзенс

Fisme – Фім

Isle – Іль

Fresnay – Френе





50.

sc

sc


с

ск


перед е, і, у

перед а, о, u


Sceaux – Со

Scillé – Сійє

Scye – Сі

La Scarpe – Ла-Скарп

Scolette – Сколет





51.

sch

ш



Schorbach – Шорбак







1

2

3

4

5


6

52.

t*

t


t

т

т


с

на початку слова, перед

закінченнями -ier, -iers,
-
iere
перед і, після якої стоїть голосна, якщо перед t не стоїть s або х

Latour – Латур

Tiercé – Тьєрсе

Noirmoutier – Нуармутьє

Poitiers – Пуатьє

La Mulatiere – Ла-Мюлатьєр Gentioux – Жансью

St. Sebastien – Сен-Себастьєн





53.

th

т



Thionville – Тьонвіль





54.

u

ю



Uzes – Юзес

Suarce – Сюарс

Pui – Пюї

Tuchan – Тюшан


Про пере­дачу и в спо­лучення gu та qu див. пп. 27 та 47

55.

un

ен



Unverre – Енвер


носова голосна

56.

um

ем

перед b, р, т

Lumbres – Лембр


носова голосна

57.

v*

в



Vauban – Вобан





58.*

w

w


в

уе




Wirwignes – Вірвінь

Wessant – Уесан

у фла­мандських назвах



59.

x*
x

x


кс
ґз

с


на початку слова та у середині
на початку слова
на початку слова, часто у

середині слова між голосни­ми

Xures – Ксюр

Buxerulles – Бюксерюль Xaronval – Ґзаронваль

Xertigny – Сертіньї

Auxerre – Осер


як правило
відповідно до вимови у довідни­ку відповідно до вимови у довідни­ку

60.

ех
ех

ех


еґз
ек

екс

на початку слова перед


голосними

на початку слова перед s

або с

на початку слова перед іншими приголосними та h


Exilles – Еґзіль

Exeideuil – Ексідей

Exhilly – Ексійї


У всіх ви­падках пра­вильну ви­мову мож­­на встановити за до­по­мо­гою довід­ни­ка



61.

y



y


і

ї

після ill, gn

Ypres – Іпр

Donzy – Донзі




Pоuilly – Пуйї

Potigny – Потіньї


Про пе­ре­дачу на-півголосної у див. п. 2.5.2

Про пере­дачу спо­лучень ау, еу, оу див. пп. 4, 18, 41




Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет