Моніторинг інтернет-ресурсів щодо новин Європейського Союзу та подій/заходів з питань європейської інтеграції

1. Чехія висуває нову умову для підписання Лісабонської угоди

Під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Швеції, яка головує в ЄС, Фредріком Райнфельдтом президент Чехії Вацлав Клаус вимагав включити деякі примітки до Хартії про основні права, яка є складовою угоди щодо реформування керівних структур Євросоюзу. далі...

2. Туреччині розхотілось вступати в ЄС - президент

В майбутньому Туреччина може відмовитися від членства в Євросоюзі, заявив президент Туреччини Абдулла Гюль. далі...

3. «Сезон Туреччини у Франції»: люб’язності на тлі зачинених дверей Евросоюзу

Брюссель – У Франції проходять численні заходи, присвячені так званому «Турецькому сезону», що триватиме аж до початку наступного року. Президент Туреччини Абдуллах Ґюль з цієї нагоди прибув до Парижа, а Ейфелева вежа ось вже декілька днів світиться кольорами національного прапора цієї країни. Проте одне складне питання затьмарює це святкове освітлення. Йдеться про приєднання Туреччини до Європейського Союзу, активним супротивником якого є французький президент Ніколя Саркозі. далі...

4. Додаткова цінність ЄС, або Десять років Європейської стабільності та політики оборони

Рік 2009-й є знаковим у світовій діяльності ЄС. Цього року виповнюється десятиріччя Європейської політики безпеки та оборони (ESDP). Протягом цього часу ЄС став основним чинником безпеки у глобальному масштабі, а це означало велику різницю в житті людей в усьому світі. В той же час ми на порозі нової ери, коли набере силу Ліссабонський договір, завдяки чому наші зовнішні дії отримають новий імпульс. далі...

5. Бузек оптимістичний щодо ратифікації Чехією Лісабонської угоди

Президент Європарламенту Єжи БУЗЕК оптимістично налаштований щодо ратифікації Чехією Лісабонської угоди. далі...

6. У Брюсселі відбудеться прес-конференція комісара ЄС з питань розширення Оллі Рена

В ході прес-конференції комісар представить комюніке щодо стратегії розширення ЄС, в якому міститиметься огляд політики розширення та прогрес, здійснений за останній рік країнами, що претендують на членство в ЄС. далі...

7. У Варшаві водинадцяте обговорять приєднання України до ЄС

21-22 жовтня у Варшаві відбудеться чергова українсько-польська конференція з питань європейської інтеграції України. далі...

8. Президент Польщі підписав Лісабонський договор

Президент Польщі Лех КАЧИНЬСЬКИЙ у Варшаві підписав Лісабонський договір, повідомляють польські ЗМІ. далі...

9. Євросоюз заявляє про опозицію смертній карі

Євросоюз підтверджує "абсолютну опозицію" практиці застосування смертної кари. Про це йдеться у заяві ЄС, яку Шведське головування організації поширило з приводу міжнародного Дня проти смертної кари, що відзначається сьогодні у світі всьоме і втретє - у форматі Європейського дня проти смертної кари. далі...

1. Україна завершила переговори про приєднання до європейського Енергетичного співтовариства

Україна завершила переговори про приєднання до європейського Енергетичного співтовариства, націленого на створення єдиного ринку електроенергії і газу. Про це повідомили в Міністерстві палива і енергетики. далі...

2. "Газпром" заробить зайві мільярди на жорстких контрактах з Європою

«Газпром", завдяки жорстким контрактів з європейськими споживачами, зможе в 2010 році заробити більше 2 мільярдів доларів. далі...

3. Експерти ЄС зацікавилися, як Україна протистоїть тютюновій контрабанді

Питанням протидії контрабанді була присвячена трьохстороння зустріч експертів місії EUBAM з керівництвом Чернівецької обласної митниці та чернівецького прикордонного загону, яка проходила на Буковині у пункті пропуску «Мамалига». Про це ЗІКу повідомили 9 жовтня у СЗГ Чернівецької обласної митниці. далі...

4. Експерт: Найкоротший шлях України до ЄС – двостороння асоціація

Україна може інтегруватись у ЄС подавши офіційне прохання про вступ, вступивши в багатосторонню економічну асоціацію, або зреалізувавши сценарій поглибленої двосторонньої співпраці, заявив у статті для «Дзеркала тижня» віце-президент міжнародної НУО «Україна в Європі» Володимир Посельський у статті для «Дзеркала тижня». далі...

5. Україна та ЄС практично домовились про митне співробітництво

Україна та ЄС практично узгодили питання митного співробітництва та покращення умов торгівлі в рамках переговорів про зону вільної торгівлі (ЗВТ). далі...

6. Експерт назвав найкоротший шлях України до ЄС

Україна може інтегруватись у ЄС подавши офіційне прохання про вступ, вступивши в багатосторонню економічну асоціацію, або зреалізувавши сценарій поглибленої двосторонньої співпраці, заявив у статті для «Дзеркала тижня» віце-президент міжнародної НУО «Україна в Європі» Володимир Посельський. далі...

7. ЄС не може бути закритим для України чи Грузії - президент Польщу

Євросоюз є надзвичайно вдалим експериментом у сучасній історії людства й не може бути закритим для країн, які хочуть приєднатися до нього. Про це сьогодні у Варшаві перед урочистим підписанням акту ратифікації Лісабонської угоди заявив президент Польщі Лех Качинський, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу. далі...

1. . Львівську молодь навчатимуть, як реалізовувати проекти міжнародних молодіжних обмінів

24-25 жовтня у Львові відбудеться тренінг-семінар щодо підготовки та реалізації проектів міжнародних молодіжних зустрічей в рамках програми „Молодь в Дії” ЄС. Тренінг організовує Академія української молоді при співпраці з Українським Католицьким Університетом в рамках реалізації соціокультурного проекту за підтримки Львівської міської ради. Про це «Об’єктивно» повідомили організатори. далі...

1. Західна преса побачила в Україні приводи для оптимізму

Мильна опера про «любовний трикутник» Росія-Україна-Захід знову отримала продовження на сторінках західної преси. далі...

2. Пінчук заплатив Блеру десятки тисяч фунтів стерлінгів - західні ЗМІ

Західні ЗМІ активно обговорюють відносини українського олігарха, зятя екс-президента Віктора Пінчука і британського політика, екс-прем'єр-міністра Тоні Блера. Останнього підозрюють в отриманні "гонорарів" від українського олігарха. далі...

1. Чехія висуває нову умову для підписання Лісабонської угоди

Під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Швеції, яка головує в ЄС, Фредріком Райнфельдтом президент Чехії Вацлав Клаус вимагав включити деякі примітки до Хартії про основні права, яка є складовою угоди щодо реформування керівних структур Євросоюзу.

Досі президент Чехії відмовлявся підписувати документ, доки Конституційний суд не ухвалить рішення щодо відповідності угоди законам Чеської республіки.

Чехія залишається єдиною країною, яка не ратифікувала чи не засвідчила бажання завершити ратифікацію Лісабонського договору.

Учора про намір підписати документ у суботу повідомив президент Польщі Лех Качинський.

ДО РОЗДІЛУ

2. Туреччині розхотілось вступати в ЄС - президент

В майбутньому Туреччина може відмовитися від членства в Євросоюзі, заявив президент Туреччини Абдулла Гюль.

«Можливо, в майбутньому Туреччина не захоче стати членом ЄС і піде шляхом Норвегії», - сказав Гюль.

Нагадаємо, що під час обговорення питання про членство Норвегії в ЄС громадяни цієї країни виступили проти вступу до цієї структури. В результаті, не дивлячись на те, що Норвегія відповідає європейським стандартам, вона відмовилася від членства в Євросоюзі.

Відносини і співпраця між Туреччиною і ЄС почалися з підписання в 1964 році договору в Анкарі.

На сьогоднішній день офіційний статус кандидатів в члени ЄС мають Хорватія, яка може вступити в організацію в 2010 або 2011 роках, а також Туреччина, проти прийому якої, зокрема, заперечують «локомотиви» ЄС - Франція і Німеччина, і з якою переговори про вступ, за оцінкою експертів, можуть затягнутися на 10-15 років. В той же час ініціативу вступу Туреччини до ЄС активно підтримують США і Польща.

Відзначимо, європейський експерт з інтеграції Туреччини в ЄС Фаді Хакура вважає, що заяву президента Гюля варто розглядати як реакцію на негативне ставлення до Туреччини з боку країн Євросоюзу, зокрема Франції, Німеччині, Австрії та деяких інших, які виступають проти прийняття Туреччини до складу ЄС, вважає Хакура. Справжньої зміни курсу країни на євроінтеграцію, на його думку, це заява не спричинить. Щодо можливості створення альтернативного Євросоюзу альянсу, про що неодноразово заявляли в офіційних колах Туреччини, Хакура висловив великий сумнів в реалізації такої ініціативи, повідомляє Росбалт.RU.

ДО РОЗДІЛУ

3. «Сезон Туреччини у Франції»: люб’язності на тлі зачинених дверей Евросоюзу

Брюссель – У Франції проходять численні заходи, присвячені так званому «Турецькому сезону», що триватиме аж до початку наступного року. Президент Туреччини Абдуллах Ґюль з цієї нагоди прибув до Парижа, а Ейфелева вежа ось вже декілька днів світиться кольорами національного прапора цієї країни. Проте одне складне питання затьмарює це святкове освітлення. Йдеться про приєднання Туреччини до Європейського Союзу, активним супротивником якого є французький президент Ніколя Саркозі. «Це шизофренія, – кажуть політичні експерти. – З одного боку, люб’язності та символічні жести. З іншого – невпинна критика, що лунає з Парижа на адресу Анкари, і багаторічне відтягування переговорів про її вступ до Євросоюзу».

Навіть попри святкування «Сезону Туреччини у Франції», стосунки між цими двома країнами мирними й конструктивними не назвеш. Французький президент Ніколя Саркозі – визнаний лідер табору європейців, що не хочуть бачити турків у клубі європейських держав.

Тим часом, офіційна Анкара послідовно нагадує про своє бажання приєднатися до Євросоюзу. Саме для спроби переконати Ніколя Саркозі у іншому підході до Туреччини й прибув до Парижа президент Абдуллах Ґюль. Проте сухі офіційні комюніке тільки констатували: «Сторони обговорили перебіг вступного процесу, і кожна з них ще раз підтвердила свою позицію у цьому процесі». Вочевидь, це означає відсутність прогресу у цьому питанні.

«Туреччина зміцнить ЄС та вестиме діалог цивілізацій» – французький експерт

«Ось уже 4 чи 5 років cпостерігаємо глибоке погіршення відносин із Туреччиною, – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Дідьє Бійон, політолог із французького Інституту міжнародних та стратегічних відносин. – Нині амортизатори цих відносин зламані, тож такі люб’язності, як «Турецький сезон», нічого не змінять.

«Поведінка офіційного Парижа нагадує шизофренію, – каже він. – З одного боку, всі ці святкові заходи, а з іншого – невпинне зволікання та постійні зауваження Анкарі з боку французького лідера».

Дідьє Бійон переконаний, що є, принаймні, дві поважні причини для того, щоб Туреччину колись таки прийняти до Євросоюзу.

«Гадаю, що вступ Туреччини до ЄС стане фактором зростання потужності і Євросоюзу, і самої Туреччини, – пояснює політолог. – Ми знаємо, що Кавказ і Близький Схід мають особливо важливу роль і для рівноваги у регіоні, і для Євросоюзу. Це перше. По-друге, відомо, що зіткнення цивілізацій – це незаперечна реальність. Напруга у цьому регіоні наростає. Тому така світська держава, як Туреччина, що має мусульманську культуру, може відігравати велику роль у проведенні діалогу цивілізацій», – вважає Бійон.

У п’ятницю після відкриття виставки «Від Візантії до Стамбула: один порт для двох континентів» президенти Туреччини й Франції усамітнилися для бесіди. Без сумніву, йшлося й про членство у Євросоюзі.

«Євросоюз не може розширюватися безкінечно» – Саркозі

Аргументи Ніколя Саркозі не змінилися. Вони такі: з одного боку, Європа не може розширюватися безкінечно. З іншого, Туреччина не може стати членом ЄС, бо не має «європейського покликання».

Париж за підтримки Берліна відстоює ідею привілейованого партнерства між Туреччиною та Євросоюзом. Тому, з 2005 року в переговорах про вступ Анкара просунулася тільки у 10 пунктах з 35 необхідних для набуття членства.

«Дайте нам шанс привести Туреччину у відповідність до стандартів Європейського Союзу», – зазначив президент Абдуллах Ґюль на одній із прес-конференцій у Парижі.

Він також додав, що у майбутньому може статися й таке, що Туреччина сама відмовиться від вступу до співдружності.

Єврокомісія нарікає на брак свободи та неповагу до основних прав

А тим часом, новий щорічний звіт Європейської Комісії щодо Туреччини знову вказує на слабкий розвиток реформ, здійснюваних Анкарою.

«У сфері свободи висловлювань та культів, правах профспілок та рівноправ’я між чоловіком та жінкою Туреччина потребує суттєвих змін. Домашнє насильство, злочини через помсту та примусові шлюби залишаються серйозними проблемами турецького суспільства», – йдеться у звіті.

4. Додаткова цінність ЄС, або Десять років Європейської стабільності та політики оборони

Рік 2009-й є знаковим у світовій діяльності ЄС. Цього року виповнюється десятиріччя Європейської політики безпеки та оборони (ESDP). Протягом цього часу ЄС став основним чинником безпеки у глобальному масштабі, а це означало велику різницю в житті людей в усьому світі. В той же час ми на порозі нової ери, коли набере силу Ліссабонський договір, завдяки чому наші зовнішні дії отримають новий імпульс.

Протягом десяти років ми здійснили 20 операцій на трьох континентах з метою запобігання насильству, відновлення миру, подолання наслідків конфліктів. Від Кабулу до Приштини, від Рамалли до Кіншасу — скрізь сили ЄС тримають під контролем кордони, мирні угоди, здійснюють навчання підрозділів охоронців правопорядку, будують системи кримінального судочинства, охороняють судна від піратських нападів. Завдяки нашим досягненням ми отримуємо все більше прохань про допомогу під час кризи або після війни. Нам довіряють, бо ми маємо цінності, а також волю їх зберігати.

ЄС пішов навипередки часу 1999 року. Наш багатогранний, всеохоплюючий підхід тоді був чимось зовсім новим. ЄС лишається єдиною організацією, яка спроможна використовувати у повному масштабі засоби та ресурси країн-членів з метою вдаватися до випереджальних заходів, запобігати кризу, відновлювати мир, відбудовувати інституції після конфлікту.

Саме в цьому полягає додаткова, виключна цінність ЄС. Ми поєднуємо гуманітарну допомогу з підтримкою розбудови інституцій, правильним державним управлінням, засобами боротьби із кризою, технічною та фінансовою допомогою, а також політичні діалогом та посередництвом. Цивільно-військовий підхід з боку ЄС дає нам можливість здійснювати гнучку політику, пропонувати заздалегідь продумані рішення складних проблем. Сьогоднішні конфлікти є ще більш наочним свідченням того, що військове вирішення конфлікту не є єдиним або найкращим, особливо під час стабілізації кризи. Саме це підкреслює президент Барак Обама.

Політика ESDP пройшла перше випробування на Балканах. Коли розпочалася війна в Югославії у 90-х роках, ми бачили як палали квартали поруч з нами, але тоді у нас не було засобів впливу на кризу. Ми навчилися з цього досвіду, організувалися, отримали можливість такого впливу, також виробили процедури ухвалення рішень, доктрину безпеки. 2003 року ми спромоглися дипломатичним шляхом відвернути бойові дії в Македонії, колишній Югославській Республіці, а потім здійснили операцію «Конкордія». 2004 року було здійснено операцію «Алтея», коли контингент НАТО передав ЄС місію підтримання миру в Боснії та Герцеговині. Зараз ми все ще дуже опікуємося Балканами, боротьбою з організованою злочинністю, розбудовою правоохоронної структури. Наприклад, EULEX (спеціальна місія Європейського Союзу у складі 2000 цивільних осіб та представників правоохоронних органів, яка з самого початку була призначена для відправки до Косова у рамках плану Ахтісаарі) на сьогоднішній день є наймасштабнішою місією ЄС. Там працює близько 2 тис. осіб, включаючи офіцерів поліції, юристів, інспекторів та персоналу пересувних митниць.

Діяльність ЄС із питань подолання кризи та відбудови миру не є другорядною. Ми спромоглися досягти значних змін на краще в Африці — наприклад, коли ми забезпечили мирну атмосферу виборів у Демократичній Республіці Конго, коли захистили біженців та допоміжних працівник від наслідків кризи у Дарфурі. Минуло року ми розпочали першу військово-морську операцію EU NAVFOR, метою якої є захист від піратів у водах біля Сомалі. Хто б міг подумати десять років тому, що ЄС колись відрядить оперативну групу в складі 10 фрегатів в Індійському океані і що це знизить удвічі рівень успішних піратських нападів?

Цього року ЄС одночасно здійснює 12 таких операцій — більше ніж будь-коли. Починаючи з 2003-го року, 70 тис. чоловіків та жінок було задіяно у заходах, спрямованих на подолання криз. Ці люди походять із країн-членів ЄС, також з інших країн, які беруть участь у наших операціях, включаючи Норвегію, Швейцарію, Україну, Туреччину, США.

Серед цих 23-х місій шість були військовими, решта 17 — цивільними. Ми використовуємо армію та флот там і коли це потрібно задля збереження миру, аж ніяк для війни. ЄС не є військовим альянсом. Вирішення проблеми будь-якої кризи, надзвичайної ситуації, конфлікту має завжди бути політичним, тому наші дії у рамках ESDP зажди чітко виважені згідно із політичною стратегією, усі рішення приймаються шляхом консенсусу.

В процесі виконання завдань у рамках ESDP ми дійшли аж до провінції Ачех в Індонезії, де ми контролювали здійснення угоди, яку було укладено після цунамі 2004 року, після десятків років громадянської війни. Ми тісно співпрацювали з Асоціацією держав Південно-Східної Азії, були посередниками між повстанцями та урядом, слідкували за процесом ліквідації озброєнь.

Із надбанням досвіду та уміння ми все частіше беремо на себе вирішення особливо важливих завдань. Наша успішна операція «Артеміда» в Демократичній Республіці Конго, коли сили ЄС втрутилися 2003 року, після кривавих зіткнень та гуманітарної кризи в Бунії, допомогла нам приготуватися до операції EUFOR у Чаді та Центрально-Африканській Республіці, також до операції EU NAVFOR у Сомалі. До речі, Південна Африка заявила про свою зацікавленість у приєднанні до операції.

Минулого року ми продемонстрували, як швидко ми вміємо мобілізуватися, коли ми менш ніж за три тижні зорганізували місію моніторингу ситуації на Кавказі, з метою залагодження кризи між Росією та Грузією, після досягнення мирної угоди за посередництвом ЄС. Як член «міжнародного квартету», ЄС бере активну участь у дипломатичних зусиллях, спрямованих на досягнення миру на Близькому Сході, між Ізраїлем та Палестиною. Щойно ми досягнемо такої угоди між цими країнами, ми будемо готові надати допомогу на місці. У нас вже є місія на Західному березі, яка допомагає відбудувати цивільну структуру охорони правопорядку — поліцію, — а також систему кримінального судочинства. У Сомалі ми розглядаємо можливість реформи сектору безпеки, з метою сприяння /операції/ EU NAVFOR у Сомалі, надання гуманітарної допомоги, політичної підтримки — саме те, чим ми займаємося зараз.

У відповідь на зростаючу кількість прохань про допомогу у разі виникнення регіональних та глобальних конфліктів ЄС має поліпшити якість та зміст своїх зовнішніх акцій. Зараз у нас існує розбіжність між нашими амбіціями та ресурсами, які ми повинні використовувати. Нам потрібні чіткіше визначені пріоритети й розумніше використання коштів нашого бюджету. Нам також потрібно зміцніти наші цивільні та військові можливості, витрачати більше грошей на них, аби мати можливість використовувати їх на підтримку наших політичних рішень.

Необхідно розвивати унікальний цивільно-військовий підхід до проблем з боку ЄС, зробити нашу політику ще гнучкішою. Треба також підсилити нашу спроможність застосовувати сили швидкого реагування. Протягом другого десятиліття виконання плану ESDP ЄС матиме все це під своїм контролем завдяки статтям Ліссабонського договору.

Хав’єр СОЛАНА — Верховний представник із питань зовнішньої політики та політики безпеки Європейського Союзу.

№182, субота, 10 жовтня 2009

5. Бузек оптимістичний щодо ратифікації Чехією Лісабонської угоди

Президент Європарламенту Єжи БУЗЕК оптимістично налаштований щодо ратифікації Чехією Лісабонської угоди.

Як повідомили власному кореспонденту УНІАН в Брюсселі у прес-службі Європарламенту, про це він заявив сьогодні у Празі після зустрічі з Президентом Чехії Вацлавом КЛАУСОМ.

“Після зустрічі я дуже оптимістичний, і буду працювати над пошуком рішення”, - заявив Є.БУЗЕК.

Він зазначив, що зустріч була відкритою і відвертою. При цьому, за його словами, Президент Чехії також виступає за те, щоб на Чехію не розповсюджувалася дія Хартії фундаментальних прав, як цього добилися для себе Великобританія та Польща.

Як повідомляв УНІАН, після ратифікації Лісабонської угоди на референдумі в Ірландії 2 жовтня, лише Польща та Чехія поки не завершили процес ратифікації документу. Разом з тим, офіційна церемонія підписання Президентом Польщі ратифікації Лісабонської угоди відбудеться завтра, 10 жовтня в присутності Президента Європарламенту Є.БУЗЕКА, Президента Єврокомісії Жозеф БАРРОЗУ та прем’єр-міністра головуючої в ЄС Швеції Фредеріка РЕЙНФЕЛЬДТА.

Хартія фундаментальних прав є документом, на який містяться посилання в Лісабонській угоді. Великобританія та Польща отримали право не застосовувати цю Хартію після набуття Лісабонською угодою чинності.

Довідка УНІАН. 13 грудня 2007 року лідери 27 країн - членів ЄС підписали у Лісабоні нову угоду ЄС, яке одержало назву Лісабонського договору.

Нову угоду прийнято замість Конституції ЄС, яку не вдалося затвердити через провал її ратифікації на референдумах у Франції і Нідерландах в 2005 році. Нова угода спрямована на реформування інститутів ЄС для ефективнішого ухвалення рішень. Серед іншого угода передбачає запровадження посади президента та Верховного представника з питань зовнішньої політики (по суті міністра закордонних справ) ЄС.

ДО РОЗДІЛУ

6. У Брюсселі відбудеться прес-конференція комісара ЄС з питань розширення Оллі Рена

В ході прес-конференції комісар представить комюніке щодо стратегії розширення ЄС, в якому міститиметься огляд політики розширення та прогрес, здійснений за останній рік країнами, що претендують на членство в ЄС. На сьогодні є три країни-кандидата на членство в ЄС: Хорватія, Туреччина та колишня югославська республіка Македонія. Серед потенційних кандидатів – Албанія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Сербія, Косово. Єврокомісія представить доповіді щодо прогресу всіх цих країн, а також багаторічний фінансовий рамковий документ, в якому будуть визначені суми фінансової допомоги на 2009-2012 роки.

Дата події: 14 жовтня 2009 року.

Час початку: 12-15.

7. У Варшаві водинадцяте обговорять приєднання України до ЄС

21-22 жовтня у Варшаві відбудеться чергова українсько-польська конференція з питань європейської інтеграції України.

Як повідомили УНІАН у посольстві України у Варшаві, у конференції, яка стане 11 з початку заснування такого формату співробітництва між Україною та Польщею в 1999 році, візьмуть участь заступник міністра закордонних справ Костянтин ЄЛІСЕЄВ та заступник глави польського МЗС Анджей КРЕМЕР.

Під час дводенної конференції сторони планують обговорити найактуальніші питання співробітництва у сфері європейської інтеграції з тим, аби зробити ефективнішою цю співпрацю.

“Буде обговорено весь спектр питань: від візових до зони про вільну торгівлю”, - сказав співрозмовник агентства.

Серед питань, які будуть обговорюватися, у посольстві озвучили нову ініціативу Європейського союзу “Східне партнерство”, яке розраховане в тому числі на реалізацію проектів в Україні.

У посольстві додали, що в рамках конференції діє 5 робочих груп.

“Це (конференція) практичний інструмент європейської інтеграції України”, - відзначили в українському дипредставництві.

8. Президент Польщі підписав Лісабонський договор

Президент Польщі Лех КАЧИНЬСЬКИЙ у Варшаві підписав Лісабонський договір, повідомляють польські ЗМІ.

"Немає ніяких перешкод до підписання договору", - заявив Президент Польщі, нагадавши, що поляки схвалили договір на референдумі 2007 року, зазначає NEWSru.

За словами Л.КАЧИНЬСЬКОГО, договір дозволить якісно змінити роботу Євросюзу.

На церемонію підписання були запрошені голова Європейського парламенту Єжі БУЗЕК, голова Європейської комісії Жозе Мануель БАРРОЗУ і прем`єр-міністр головуючої в ЄС Швеції Фредерік РЕЙНФЕЛЬДТ.

Договір не набере чинності до тих пір, поки всі 27 країн Євросоюзу не ратифікують його.

Президент Чехії Вацлав КЛАУС поставив підписання Лісабонського договору в залежність від внесення до нього застереження, що обмежує дію Європейської хартії про права людини на території Чехії.

Він зажадав внесення змін до Лісабонського договору з метою захисту Чехії від можливих майнових претензій із боку судетських німців і збереження незалежності судової системи країни. Інакше, на думку В.КЛАУСА, три мільйони німців, які змушені були залишити Чехословаччину після Другої світової війни, можуть в обхід чеської юстиції подати майнові позови до чеської держави безпосередньо до Європейського суду.

9. Євросоюз заявляє про опозицію смертній карі

Євросоюз підтверджує "абсолютну опозицію" практиці застосування смертної кари. Про це йдеться у заяві ЄС, яку Шведське головування організації поширило з приводу міжнародного Дня проти смертної кари, що відзначається сьогодні у світі всьоме і втретє - у форматі Європейського дня проти смертної кари.

"Євросоюз впевнений, що заборона смертної кари є інтегральною частиною поваги до прав людини та захисту людської гідності. Смертна кара торкається права кожного на життя. Держава, яка несе особливу відповідальність за гарантування всіх особистих прав, не повинна позбавляти життя будь-кого. Європейський Союз підтримує всі заходи, які вживаються з огляду на необхідність заборони смертної кари", - йдеться у документі.

Євросоюз привітав рішення Бурунді і Того, які в 2009 році повністю скасували смертну кару. ЄС підтримав припинення виконання всіх смертних вироків в Кенії та Гані, а також зусилля держав зі зменшення використання цього виду покарання, зокрема, повну заборону смертної кари в американському штаті Нью-Мехіко.

"Європейський Союз і надалі закликає Білорусь, єдину країну в Європі, яка продовжує застосовувати смертну кару, заборонити цей вид покарання. Євросоюз засуджує велику кількість страт, які все ще здійснюються у деяких країнах, включаючи Китай, Іран, Саудівську Аравію, Пакистан, США та Ірак", - наголошується у заяві.

ЄС нагадав, що зараз 140 країн світу повністю відмовилися від вищої міри покарання. Євросоюз привітав зусилля Генеральної Асамблеї ООН, яка ще у 2007 році ухвалила резолюцію із закликом до мораторію на виконання всіх смертних вироків і надіслала таким чином усьому світові потужний сигнал щодо необхідності заборони смертної кари. Європейське співтовариство висловило намір сприяти зусиллям ООН у продовженні цієї роботи та у поверненні до розгляду проблеми протягом 2010 року.

До заяви Євросоюзу приєдналися країни-кандидати, країни-учасниці процесу стабілізації і асоціації та потенційні кандидати на входження до ЄС, члени Європейської зони вільної торгівлі та Європейського економічного простору, а також Молдова й Україна.

ДО РОЗДІЛУ
УКРАЇНА – ЄС

1. Україна завершила переговори про приєднання до європейського Енергетичного співтовариства

Україна завершила переговори про приєднання до європейського Енергетичного співтовариства, націленого на створення єдиного ринку електроенергії і газу. Про це повідомили в Міністерстві палива і енергетики.

Заступник генерального директора департаменту з енергетики і транспорту Єврокомісії Фабріціо Барбасо відзначив, що Україна "приєднується до великого загальноєвропейського ринку, який дає можливість торгувати електроенергією і газом". "Ми переконані, що це буде хороший сигнал, щоб в енергетичному секторі України реалізовувалися великі інвестиційні проекти", - сказав він.

Міністр палива і енергетики Юрій Продан, у свою чергу, відзначив, що сторони почали переговори менше трьох років тому. "Вступ України до Енергетичного співтовариства відповідає цілям енергетичної стратегії країни до 2030 року і меморандуму з ЄС про співпрацю в енергетиці", - додав він.

ДО РОЗДІЛУ

2. "Газпром" заробить зайві мільярди на жорстких контрактах з Європою

«Газпром", завдяки жорстким контрактів з європейськими споживачами, зможе в 2010 році заробити більше 2 мільярдів доларів.

Напередодні стало відомо, що на 2010 рік європейські клієнти "Газпрому" замовили менше газу, ніж повинні сплатити за контрактами.

Мінімальний обсяг газу, законтрактований Європою на 2010 рік, становить 160 мільярдів кубометрів палива, однак який саме обсяг газу планують закупити європейські компанії, не ясно. Видання наводить слова співробітника групи "Газпром", який стверджував, що мінімальний прогноз щодо експорту до Європи в 2010 році складе 150 мільярдів кубометрів газу.

Різницю в 10 мільярдів кубометрів європейці повинні будуть до початку 2011 року сплатити "Газпрому". При цьому в даному випадку це буде не штраф, а аванс клієнтів за майбутні поставки невибраного в 2010 році газу. При цьому вибрати цей газ європейці зможуть, лише перевищивши мінімальні ліміти в наступні роки, які будуть поступово збільшуватися.

У 2009 році "Газпром" планує поставити в Євросоюз 143 млрд кубометрів газу, що на 10% менше обсягу поставок 2008 року. "Газпром" може оштрафувати компанії-партнери у Німеччині, Італії та Туреччини мінімум на 2 мільярди доларів за недобір газу в 2009 році.

Європейські компанії намагаються домогтися від "Газпрому" поблажок, однак російська монополія, не має наміру поступатися, оскільки для цього немає правових підстав.

Варто відзначити, що ціни "Газпрому" на довгострокові контракти на постачання газу часто вдвічі вище біржових розцінок на паливо в Євросоюзі. Частково через це країни Західної Європи у першому півріччі знизили закупівлі російського газу на 29% - до 46 мільярдів кубометрів.

Німецький концерн E. ON веде з "Газпромом" і норвезькими постачальниками газу переговори про відстрочення його закупівель за укладеними контрактами. За його словами, компанія розраховує купувати газ за нижчими цінами на спотовому ринку.

Наприкінці вересня стало відомо, що "Газпром" добуде до кінця року 474 млрд кубометрів газу - мінімальний показник за всю історію компанії.

Скорочення видобутку пов'язане зі зниженням попиту на продукцію компанії. В далеке зарубіжжя компанія планує продати 142,5 мільярда кубометрів палива. У Росії буде продано 268,4 мільярда кубометрів, а в країни СНД - 56 мільярдів кубометрів.

ДО РОЗДІЛУ

3. Експерти ЄС зацікавилися, як Україна протистоїть тютюновій контрабанді

Питанням протидії контрабанді була присвячена трьохстороння зустріч експертів місії EUBAM з керівництвом Чернівецької обласної митниці та чернівецького прикордонного загону, яка проходила на Буковині у пункті пропуску «Мамалига». Про це ЗІКу повідомили 9 жовтня у СЗГ Чернівецької обласної митниці.

У ході презентації, яку провели фахівці Чернівецької обласної митниці, були продемонстровані результати роботи в напрямку боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, зокрема щодо випадків виявлення незаконного переміщення через митний кордон України тютюнових виробів. Лише за минулу добу співробітники Чернівецької обласної митниці запровадили 8 справ про порушення митних правил, де предметом порушення є цигарки. Понад три тисячі пачок тютюнового товару на загальну суму 20 тисяч гривень вилучено. А загалом з початку року чернівецькими митниками вилучено понад 6 мільйонів штук цигарок на суму півтора мільйона гривень.

Презентаційні матеріали викликали інтерес моніторингової групи, до складу якої входили експерти з Великобританії, Фінляндії, Угорщини та Польщі.

Представники місії звернулись із пропозицією щодо запровадження процедури надання митницею інформації щодо затриманих в пунктах пропуску транспортних засобів і товарів.

ДО РОЗДІЛУ

4. Експерт: Найкоротший шлях України до ЄС – двостороння асоціація

Україна може інтегруватись у ЄС подавши офіційне прохання про вступ, вступивши в багатосторонню економічну асоціацію, або зреалізувавши сценарій поглибленої двосторонньої співпраці, заявив у статті для «Дзеркала тижня» віце-президент міжнародної НУО «Україна в Європі» Володимир Посельський у статті для «Дзеркала тижня».

«Перед Україною відкриваються три можливі шляхи інтеграції до Євросоюзу, які умовно можна назвати «балкансько-турецькою», «норвезькою» чи «швейцарською» моделями», — переконаний експерт.

Найбільші шанси на швидкі інтеграційні процеси між Україною та ЄС дає розвиток двосторонніх відносин Україна-ЄС, впевнений Володимир Посельський.

«Найвірогідніший сценарій євроінтеграційного поступу України полягає у досягненні нею поглибленої двосторонньої асоціації з Євросоюзом за прикладом відносин ЄС—Швейцарія. Фундамент таких відносин має закласти нова базова Угода про асоціацію між Україною та ЄС, переговори щодо якої виходять на фінішну пряму. У майбутньому цю угоду було б доповнено низкою інших нормативних документів, зокрема угодою про безвізовий режим тощо», — стверджує експерт.

Натомість подання заяви про вступ до ЄС буде не найкращим шляхом для швидкої інтеграції, вважає він.

«Услід за Туреччиною та Балканськими державами, Україна подає офіційне прохання про вступ, стаючи у довгу чергу «аутсайдерів розширення». Об’єктивні труднощі в інституційному «перетравленні» України та масштаби необхідних внутрішніх перетворень роблять нашу державу потенційно останньою країною, яка приєднається до Євросоюзу», — певен експерт.

Більші шанси для налагодження співпраці з європейською спільнотою дає, на думку Посельського, формат Східного партнерства чи інших економічних асоціації.

«Реальніші можливості для запровадження багатосторонніх форм асоціації з ЄС дає запущений у травні нинішнього року проект Східного партнерства. Можна також уявити «реінкарнацію» теперішнього Європейського економічного простору (після вступу до Євросоюзу Ісландії, а можливо — згодом і Норвегії) у форматі реформованого об’єднання ГУАМ як багатосторонньої зони вільної торгівлі, приєднаної до єдиного ринку ЄС», — вважає він.

Детальніше читайте в статті Володимира Посельського «Європейський Союз після ратифікації Лісабонського договору» в свіжому номері «ДТ».

5. Україна та ЄС практично домовились про митне співробітництво

Україна та ЄС практично узгодили питання митного співробітництва та покращення умов торгівлі в рамках переговорів про зону вільної торгівлі (ЗВТ).

Про це українським журналістам в Брюсселі повідомив заступник міністра економіки України Валерій П’ЯТНИЦЬКИЙ по завершенню чергового раунду переговорів.

“На цьому раунді ми практично закінчили частину, яка стосується митного співробітництва і покращення умов торгівлі за винятком одного питання, яке має відношення до торгівлі товарами, що стосується митних зборів”, - сказав він.

Крім того, за його словами, в ході нинішнього раунду переговорів сторони підійшли до більш серйозної дискусії щодо двох відносно нових в рамках переговорного процесу тем, пов’язаних з прозорістю та врегулюванням суперечок.

За словами В.П’ЯТНИЦЬКОГО сторони також зробили крок в пошуку порозуміння в сфері санітарних та фітосанітарних заходів і обговорили питання захисту інтелектуальної власності, в якому однією з найбільш складних тем залишається питання географічних зазначень.

“Ми рухаємося вперед, обговорюючи велику кількість деталей, які так або інакше необхідно обговорити інколи для того, щоб можливо краще зрозуміти одне одного, з одного боку, а з іншого, для нас кожен переговорний процес, або час між переговорами, це час, коли ми намагаємося зрозуміти, як виконати те, про що ми домовляємося, чи можемо ми почати робити це вже сьогодні, чи, може, через певний час, і що для цього треба”, - сказав заступник міністра економіки України.

Як повідомляв УНІАН, з 5-го по 9-е жовтня в Брюсселі пройшов 8-ий раунд переговорів між Україною та ЄС про зону вільної торгівлі (ЗВТ).

Україна та ЄС розпочали переговори про створення зони вільної торгівлі, що має стати складовою новою угоди про асоціацію між Україною та ЄС, 18 лютого 2008 року.

ДО РОЗДІЛУ

6. Експерт назвав найкоротший шлях України до ЄС

Україна може інтегруватись у ЄС подавши офіційне прохання про вступ, вступивши в багатосторонню економічну асоціацію, або зреалізувавши сценарій поглибленої двосторонньої співпраці, заявив у статті для «Дзеркала тижня» віце-президент міжнародної НУО «Україна в Європі» Володимир Посельський.

«Перед Україною відкриваються три можливі шляхи інтеграції до Євросоюзу, які умовно можна назвати «балкансько-турецькою», «норвезькою» чи «швейцарською» моделями», — переконаний експерт.

Найбільші шанси на швидкі інтеграційні процеси між Україною та ЄС дає розвиток двосторонніх відносин Україна-ЄС, впевнений Володимир Посельський.

«Найвірогідніший сценарій євроінтеграційного поступу України полягає у досягненні нею поглибленої двосторонньої асоціації з Євросоюзом за прикладом відносин ЄС—Швейцарія. Фундамент таких віднос

ин має закласти нова базова Угода про асоціацію між Україною та ЄС, переговори щодо якої виходять на фінішну пряму. У майбутньому цю угоду було б доповнено низкою інших нормативних документів, зокрема угодою про безвізовий режим тощо», — стверджує експерт.

Натомість подання заяви про вступ до ЄС буде не найкращим шляхом для швидкої інтеграції, вважає він.

«Услід за Туреччиною та Балканськими державами, Україна подає офіційне прохання про вступ, стаючи у довгу чергу «аутсайдерів розширення». Об’єктивні труднощі в інституційному «перетравленні» України та масштаби необхідних внутрішніх перетворень роблять нашу державу потенційно останньою країною, яка приєднається до Євросоюзу», — певен експерт.

Більші шанси для налагодження співпраці з європейською спільнотою дає, на думку Посельського, формат Східного партнерства чи інші економічні асоціації.

«Реальніші можливості для запровадження багатосторонніх форм асоціації з ЄС дає запущений у травні нинішнього року проект Східного партнерства. Можна також уявити «реінкарнацію» теперішнього Європейського економічного простору (після вступу до Євросоюзу Ісландії, а можливо — згодом і Норвегії) у форматі реформованого об’єднання ГУАМ як багатосторонньої зони вільної торгівлі, приєднаної до єдиного ринку ЄС», — вважає він.

7. ЄС не може бути закритим для України чи Грузії - президент Польщу

Євросоюз є надзвичайно вдалим експериментом у сучасній історії людства й не може бути закритим для країн, які хочуть приєднатися до нього. Про це сьогодні у Варшаві перед урочистим підписанням акту ратифікації Лісабонської угоди заявив президент Польщі Лех Качинський, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу.

"Після трансформації Євросоюзу в 90-х роках сьогодні в його складі є 27 країн. Я глибоко переконаний, що це не кінець. Незабаром до Спільноти вступить Хорватія, але й вона не може бути останньою країною", - наголосив він. На його переконання, ЄС повинен включити "зелене світло" для країн, які лежать на південний схід від Польщі - України та Грузії. "Не можна забирати у них надії", - наголосив Л.Качинський.

Він також висловив думку, що Європа у більшій мірі повинна відігравати роль "експортера стабілізації й миру".

1. Львівську молодь навчатимуть, як реалізовувати проекти міжнародних молодіжних обмінів

24-25 жовтня у Львові відбудеться тренінг-семінар щодо підготовки та реалізації проектів міжнародних молодіжних зустрічей в рамках програми „Молодь в Дії” ЄС. Тренінг організовує Академія української молоді при співпраці з Українським Католицьким Університетом в рамках реалізації соціокультурного проекту за підтримки Львівської міської ради. Про це «Об’єктивно» повідомили організатори.

До участі організатори запрошують представників громадських організацій, навчальних закладів, молодіжних груп та молодіжних лідерів. Під час тренінгу-семінару учасники матимуть можливість ознайомитись з особливостями підготовки та реалізації проектів, прикладами міжнародних зустрічей, які проводилися в Україні та за кордоном, а також зможуть навчитися опрацьовувати програми міжнародної молодіжної зустрічі з врахуванням елементів неформального навчання.

Метою реалізації проекту „Львів – місто, відкрите для  молоді світу” є сприяння розвитку міжнародної співпраці та промоція міста Львова через підвищення професійного рівня громадських організацій щодо управління проектами міжнародних молодіжних зустрічей та поширення інформації про можливості, які пропонує програма „Молодь в Дії” ЄС

. ДО РОЗДІЛУ
ІНОЗЕМНІ ЗМІ ПРО УКРАЇНУ

1. Західна преса побачила в Україні приводи для оптимізму

Мильна опера про «любовний трикутник» Росія-Україна-Захід знову отримала продовження на сторінках західної преси.

Зокрема, додалася до цього серіалу нова сюжетна лінія, пов’язана із Лісабонським договором.

Російське напруження/

За традицією, насамперед європейці цікавилися усе ж-таки російсько-українськими взаєминами. Щоправда, на такий їх аспект, як відсутність формальної зустрічі між Ющенком та Мєдвєдєвом на саміті СНД, звернула увагу лише швейцарська газета Le Temps.

Алєксандр Бійєт, який на час написання статті ще не знав, що коротка неформальна зустріч між російським та українським президентами таки відбулася, стверджував, що Ющенко «мріяв про цей маленький тет-а-тет примирення з Дмітрієм Мєдвєдєвим перед об’єктивами фотоапаратів та камер».

Пояснював «мрію» Ющенка швейцарський журналіст тим, що перед виборами Вікторові Андрійовичу вкрай необхідно подібним кроком позмагатися за прихильність російськомовного електорату. Адже наразі, писав Бійєт, «на погляд Кремля, в Ющенка є одні лише недоліки» - і Москва про це активно заявляє, намагаючись вплинути на результат президентських перегонів.

Швейцарець наголосив і на тому, що у конкурентки Ющенка, Юлії Володимирівни, з Росією відносини хороші, а стосовно запланованої на вересень зустрічі ЮВТ із Путіним запевнив: «можна побитися об заклад, що ця зустріч відбудеться».

Марі Жиґо тим часом на сторінках Le Monde розповідала читачам про «підводні камені», пов’язані з можливим продажем Францією Росії вертолітного авіаносця класу «Містраль». Оскільки цей авіаносець може суттєво збільшити силу та маневреність російського флоту, писала Жиґо, то така угода може «розізлити» Україну.

Російський чорноморський флот продовжував турбувати і Філіпа Пана із американської газети The Washington Post, який присвятив чергову статтю кримській проблемі України. Сюжет її також був звичним – йшлося про здогади, наскільки ймовірним може бути російсько-український конфлікт на півострові.

Лісабонське майбутнє.

Нехай англійську пресу на цьому тижні й наповнювали переважно матеріали про суботній футбольний матч між їхньою та українською збірними (і, зокрема, про незручності, пов’язані з трансляцією цього матчу в Англії виключно через Інтернет), декілька згадок про Україну було і в геополітичному контексті.

Приводом цих згадок стало ухвалення ірландцями Лісабонського договору на повторному референдумі – воно підживило дискусії про майбутнє євроінтеграційного курсу нашої держави. Саме про це писало, наприклад, видання The Guardian.

На думку видання, контроверсійний «Лісабон» наразі досягнув прямо протилежного результату, ніж сподівалися його автори – розбудив потужний євроскептицизм, який може стати на перешкоді подальшому розширенню ЄС.

Більш детально розглядав проблему Роджер Бойєс на шпальтах The Times. Автор почав із того, що нагадав попередню історію розширення Євросоюзу, яка у колективній уяві європейців породила, зокрема, загрозливий образ «орд потенційних іммігрантів з України».

Роджер Боєс розглядав Лісабонський договір великою мірою як відповідь на подібні страхи. Виходячи із цього, він висловив дещо несподівану думку, буцімто однією з основних цілей (і, за формулюванням автора, «найглибшою» із них) цього документа було «знайти інституційно прийнятні шляхи до блокування вступу Туреччини і України».

Більш загальноприйнятим був погляд на «Лісабон» Яцека Павліцкого із польського видання Gazeta Wyborcza – автор бачив у договорі саме шлях до продовження розширення, а не намагання його призупинити. Ба більше, Павліцкі нагадував, що саме з прийняттям Лісабонського договору євросоюзні лідери пов’язували саму можливість подальшого розширення ЄС: «Закляття «Лісабону» було зручною ширмою, за якою союзні керівники приховували брак справжньої дискусії про майбутнє Союзу. Тепер настав час для дій».

Однак у самій по собі ратифікації документу Ірландією Павліцкі не вбачав особливих приводів для оптимізму – адже дискусії про майбутнє розширення як не було, так і немає. «Аби, наприклад, вирішити, що попри численні знаки запитання в Союзі є місце для Туреччини, України, Білорусі (…), потрібна політична воля. А її в договорі не запишеш».

При цьому якраз у питанні розширення автор вбачав перший тест на справність для нового, пост-лісабонського Євросоюзу. Принагідно зазначивши, що Україна збирається наступного року формалізувати свої амбіції щодо членства у ЄС.

Польський оптимізм/

Тим часом інший дописувач польської газети, Марцін Войцєховскі, вирушив у подорож Україною, і описав свої враження у об’ємному матеріалі під заголовком «Україна: і все-таки вона крутиться».

Чимало спостережень автора стосувалося всюдисущої української політичної реклами. Зокрема, його здивувало, що політтехнологи намагаються подати Яценюка – «яйцеголового окулярника з флегматичною вдачею» – як політичного бійця, а не як європейського інтелектуала.

Щодо української кризи Войцєховскі зауважив, що «в Україні не так погано, як звикли вважати»: вже не чути ні про масові звільнення, зниження пенсій чи занепад підприємств. У відносній стабільності гривні польський журналіст теж побачив хороший знак.

Іншим приводом для задоволення автора стало те, що він помітив – симпатія до поляків в Україні не гасне, хоч як би багато про це говорили у Польщі. Цю «правду» він, за власним зізнанням, почерпнув не від політиків, а від звичайних людей, науковців, митців та журналістів.

ДО РОЗДІЛУ

2. Пінчук заплатив Блеру десятки тисяч фунтів стерлінгів - західні ЗМІ

Західні ЗМІ активно обговорюють відносини українського олігарха, зятя екс-президента Віктора Пінчука і британського політика, екс-прем'єр-міністра Тоні Блера. Останнього підозрюють в отриманні "гонорарів" від українського олігарха.

Британський тижневик The Sunday Times пише, що колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер (останніми роками - спеціальний посланець Європейського Союзу на Близькому Сході), мабуть, виявився першим європейським лідером, що отримав десятки тисяч фунтів стерлінгів від українського мільярдера єврейського походження Віктора Пінчука, який ратує за прийняття України до ЄС.

Times пише, що Пінчук не тільки найняв колишнього члена кабінету міністрів Лейбористської партії Стівена Байерса, але і заплатив Блеру за виступ з програмною промовою на конференції "Ялтинської європейської стратегії" (YES). За версією британського видання, українські дипломати бачать в Блері "ключового союзника".

У статті наголошується, що отримання Блером грошей від Пінчука цього місяця обговорюватиметься чинним прем'єр-міністром Великої Британії Гордоном Брауном з іншими лідерами.

Автори публікації нагадують, що Тоні Блер також відвідував зустріч в Давосі (Швейцарія), яку спонсорував Пінчук. За цю поїздку він гонорару не отримував, пише Times, відзначаючи, що у форумі також брали участь Біл Гейтс, сер Річард Бренсон і Білл Клінтон.

Представник Блера підтвердив, що екс-прем'єр не отримував ніяких грошей за участь в Давоському форумі. Від коментарів з приводу можливого отримання гонорару за участь в конференції "Ялтинської європейської стратегії" представник Блера відмовився.

Відзначимо, що Пінчук досить давно звернув на себе увагу західної преси як людина, яка намагається "купити повагу за гроші", повідомляє NEWSru.ua.