Леонова И.С., Козлова Е.В., Падалко В.И

Леонова И.С., Козлова Е.В., Падалко В.И.

Высокий уровень загрязнения окружающей среды тяжелыми металлами является характерной чертой современной цивилизации. На сегодняшний день прямой связи между уровнем накопления металлов в организме и степенью развития возрастзависимых заболеваний не установлено. При этом возраст организма считается важным фактором при оценке токсичности металлов, а также признается, что сами металлы могут играть определенную роль в интенсификации процессов старения. Однако механизмы этого социально значимого явления остаются в значительной степени не изученными.

В настоящей работе исследовано влияние одного из распространенных загрязнителей окружающей среды – кадмия (в форме хлорида кадмия) на состояние метаболических процессов и продолжительность жизни Drosophila melanogaster.

Установлено, что в гомогенатах “молодых” (в возрасте 3 – 5 суток) насекомых уменьшалась скорость потребления кислорода в состоянии 4 по Чансу при внесении в питательную среду хлорида кадмия, тогда как в состоянии 3 этот показатель существенно не изменялся. В тоже время у “взрослых” (25 суток) насекомых динамика изменений исследуемых показателей была иной − скорость потребления кислорода в состоянии 4 и 3 по Чансу в присутствии ксенобиотика увеличивались в 2 и 1,7 раза, соответственно, а дыхательный контроль достоверно уменьшался.

Показано, что развитие насекомых на среде, содержащей хлорид кадмия, приводило к усилению оксидативных повреждений белков (о котором судили по уровню карбонилированных белков) в тканях как молодых, так и взрослых мух, практически в одинаковой степени.

Анализ кривых дожития дрозофил свидетельствует о достоверном снижении как средней (в 1,6 раза), так и максимальной (в 1,2 раза) продолжительности жизни насекомых, получавших ксенобиотик, по сравнению с контрольной группой мух.

Лішневська В.Ю., Парасюк О.І.

Державна установа “Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова
НАМН України”, 04114, Київ.
sekret1310@rambler.ru

Метою нашого дослідження було вивчення взаємозв’язку активності фізіологічного компенсаторного ангіогенезу з активністю внутрішньосудинного запалення, маркером якого є фактор некрозу пухлин, та NO-синтазною активністю ендотелію у практично здорових людей різних вікових груп.

Матеріали і методи. Було обстежено 10 практично здорових людей у віці 20-29 років, 10 практично здорових людей у віці 40-50 років, 10 практично здорових людей у віці 60-74 років. Функціональний стан ендотелію вивчали методом лазерної доплерівської флоуметрії на апараті ЛАКК-2 (Росія). Рівень фактору росту ендотелію судин (VEGF) визначали в сироватці крові методом імуноферментного аналізу (ІФА) за допомогою набору реактивів фірми Bender Medsystems (Австрія). Рівень фактору некрозу пухлин (TNF) визначали в сироватці крові методом ІФА за допомогою набору реактивів фірми Вектор бест (Росія). Рівень капіляризації тканин оцінювали за допомогою методу телевізійної біомікроскопії на капіляроскопі ТМ-1.

Результати. При вивченні стану капіляризації тканин у людей різного віку було показано, що в осіб похилого віку спостерігали достовірне зниження щільності капілярів порівняно з групою людей молодого − 12,51±0,45; та середнього віку − 11,32±0,65. Однак за станом капіляризації тканин обстежені похилого віку розрізнялися і були розподілені на дві групи: із збереженою кількістю функціонуючих капілярів − 60 % (кількість капілярів 10,18±0,12)*, і з капілярною розрідженістю − 40 % обстежених (кількість капілярів 8,28±0,15)* (p<0,05). Зважаючи на те, що рівень VEGF є доведеним показником активності ангіогенезу, нами було вивчено рівень даного показника в групах обстежуваних. Було показано, що у практично здорових людей 40-50 років спостерігається незначне підвищення рівню VEGF − (220,2±11,6) пг/мл, порівняно із групою людей 20-30-річного віку − (202,5±15,7) пг/мл. При визначенні рівня фактору росту ендотелію судин осіб похилого віку обстежені були розподілені на дві підгрупи: у 60 % досліджуваних його рівень продовжував зростати відповідно до вікових потреб − (242,3±19,9)* пг/мл; а у 40 % спостерігали недостатнє підвищення рівня даного показника − (221,5±10,2) пг/мл (p<0,05). З метою визначення механізмів порушення активності ангіогенезу в осіб похилого віку нами було досліджено взаємозв’язок рівня фактору росту ендотелію судин з рівнем фактору некрозу пухлин та NO-синтазною активністю ендотелію. Згідно отриманих даних, з віком спостерігали підвищення рівня фактору некрозу пухлин (0,71±0,12) пг/мл у осіб молодого віку та (0,85±0,13) пг/мл у осіб середнього віку), однак його рівень в осіб літнього віку з нормальним (1,55±0,35)* пг/л та зниженим рівнем фактору росту ендотелію судин (1,68±0,43)* пг/мл не відрізнявся (p<0,05). При вивченні NO-синтазної активності ендотелію суттєвих відмінностей відсотка приросту показника мікроциркуляції в групі практично здорових людей молодого і середнього віку не спостерігали. В групі людей похилого віку спостерігалась загальна тенденція до зниження рівня ендотелійзалежної вазодилатації порівняно з особами молодого − 281,8±4,9 та середнього віку 269,1±4,6; однак у групі пацієнтів із збереженою капіляризацією тканин відсоток приросту показника мікроциркуляції був вірогідно вищий − 219,3±4,1*, ніж у осіб із капілярною розрідженістю − 197,5±3,6*(p<0,05).

Висновки. Важливу роль фізіологічного компенсаторного ангіогенезу в забезпеченні достатнього рівня капіляризації тканин при старінні підтверджує наявність кореляційного зв’язку рівня фактору росту ендотелію судин із кількістю функціонуючих капілярів (r=0,38). Вагомий внесок ендотелію в забезпеченні достатньої активності ангіогенезу доводить взаємозв’язок рівня фактору росту ендотелію судин з рівнем ендотелійзалежної вазодилатації (r=0,39). Активність компенсаторного ангіогенезу осіб похилого віку не пов'язана з активністю внутрішньосудинного запалення, про що свідчить відсутність кореляційного взаємозв’язку рівня фактору росту ендотелію судин з рівнем фактору некрозу пухлин.

ИЗМЕНЕНИЕ МАССЫ ПЕЧЕНИ И ДЫХАНИЯ МИТОХОНДРИЙ ПРИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНОМ КОРМЛЕНИИ ПОСЛЕ ГОЛОДАНИЯ У КРЫС
РАЗНОГО ВОЗРАСТА

жүктеу/скачать 2.61 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: