83
З хребетних тварин найчисленішими є птахи — їх нарахову-
ють понад 250 видів. Відомими і помітними є пелікани. З інших
птахів, зокрема, занесених до
Червоної книги України, можуть
бути згадані косар і коровайка. Крім того, в заповіднику налічу-
ють понад 100 видів риб.
Характеризуючи заповідник, не
можна обійти увагою той
факт, що місцеві мешканці з давніх-давен ловлять у дельті рибу,
косять очерет та випасають на луках худобу. У цій сфері існують
певні традиції, на які потрібно зважати.
З людської діяльності можна згадати також будівництво та
експлуатацію судноплавного каналу, що проритий на виході з
рукава Бистрий. Акваторію цього рукава Дунаю напередодні ви-
конання робіт відповідним указом
президента було вилучено зі
складу заповідника.
Офісний будинок збудовано у м. Вилкове. Звідси можна
на катері вийти в Дунай, а за потреби і в Чорне море. Очолює
заповідник кандидат біологічних наук Волошкевич Олександр
Миколайович.
Опинившись у
цій місцевості, доцільно приділити увагу
м. Вилкове, яке відоме як “Українська Венеція”. Таку назву міс-
то отримало через те, що чимало
вулиць у ньому є каналами,
якими пересуваються на човні. Цікавою є й історія міста. Воно
було засновано на березі моря в середині XVIII ст. так званими
старообрядцями — людьми, які не прийняли церковної реформи
1650—1660 рр. Монументальним свідченням прибуття сюди пере-
селенців є пам’ятник засновникам міста, встановлений на березі
Дунаю. Після розформування в 1775 р. Запорізької Січі сюди
прибули і запоріжці.
Хоча Дунайський біосферний заповідник і м. Вилкове дуже
привабливі для туристів, їх тут порівняно небагато. Як і в бага-
тьох інших випадках, їх відвіданню
заважають віддаленість від
великих міст і далеко не найкраща транспортна інфраструктура.
Особливо це стосується ділянки автошляху біля м. Вилкове.
Достарыңызбен бөлісу: