Підручник
Договірна повна матеріальна відповідальність
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| Договірна повна матеріальна відповідальність працівників
підрозділяється на індивідуальну і колективну. Повна індивідуальна матеріальна відповідальність. Стаття 135-1 КЗпП України передбачає правило відповідно до якого письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Донині діє постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. № 447/24, якою затверджено Перелік посад і робіт, заміщуваних або виконуваних працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевозки або застосування в процесі виробництва, а також Типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 492 Варто звернути увагу на обов’язки працівника і роботодавця, які передбачають п. 1 і 2 Типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Працівник, який обіймає посаду чи виконує роботу, безпосередньо зв’язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності наданих йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей, і у зв’язку з цим зобов’язується: а) бережливо ставитися до переданих йому на зберігання чи для інших цілей матеріальних цінностей підприємства, установи, організації і здійснювати заходи із запобігання шкоді; б) своєчасно повідомляти адміністрації підприємства, установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності наданих йому матеріальних цінностей; в) вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки наданих йому матеріальних цінностей; г) брати участь в інвентаризації наданих йому матеріальних цінностей. Роботодавець зобов’язується: а) створювати працівнику умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повної схоронності наданих йому матеріальних цінностей; б) ознайомити працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, а також з чинними інструкціями, нормативами і правилами зберігання, прийомки, обробки, продажі (відпуску), перевезення чи застосування в процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей; в) проводити у встановленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей. На наш погляд, цілком вірною є позиція вчених які вважають, що конструкція договору про повну матеріальну відповідальність вже не відповідає сучасним уявленням про договори як про добровільні двосторонні угоди (М.О. Жильцов). Правильніше говорити про одну з умов трудового договору, що укладається між працівником і роботодавцем. Тобто йдеться про працівників, на яких відповідно до виконуваної трудової функції поширюється умова, передбачена законодавством, про відшкодування шкоди в повному розмірі. жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|