Привітали сьме молодых лемківскых русиністів новембра 2008 у Пряшові, котры пришли з Педаґоґічной академії у Кракові, де штудують русиньску і російску філолоґію

Їх першы крокы вели до близкой їм інштітуції – Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, де в першім рядї взяли участь на отвореній годинї русиньского языка, яку вів доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н.. Послухали лекцію з фонетікы і фонолоґії і думам собі, же штуденты-гостї ся могли нелем дачому приучіти, але і порівнати „пряшівскы“ лекції з русиньского языка з лекціями лемківской фонетікы і фонолоґії, якы слухають дома, на педаґоґічній академії. В лїтнїм семестрї зась ґрупа штудентів-русиністів Пряшівской універзіты у Пряшові бы мала прийти на подобну навщіву до Педаґоґічной академії в Кракові. Такых вымін штудентів бы требало веце і частїше. По годинї гостї ся стрїтили з далшыма робітниками інштітуту: ПгДр. Аннов Плїшковов, ПгД., Мґр. Аленов Блыховов, ПгДр. Кветославов Копоровов, ПгДр. Маріёв Мальцовсков і Аліцёв Віетошевовов. При малім погощіню ся розвинула жыва дебата о русиньскім школстві і о далшых проблемах Русинів на Словеньску і в Польску.

З інштітуту польскы штуденты продовжовали далшый проґрам свого єдноденного перебываня в Пряшові. Завітали до Музею русиньской културы, де їх привітала директорка музею ПгДр. Ольґа Ґлосікова, др. н., і поінформовала їх о історії взнику музею, о ёго сучасній роботї і далшых планах. Потім їм представила скромну експозіцію, де в сучасности домінує выставка фотоґрафій під назвов Підкарпатьска Русь чеськой фотоґрафкы Даны Кіндровой.

Далшов заставков проґраму штудентів з Польщі была редакція Народных новинок і Русина на ул. Духновічовій ч. 1, де мать свій центер нелем тото обчаньске здружіня, але і ряд іншых орґанізацій на челї з найвекшов з них – Світовым конґресом Русинів. Шефредактор русиньскых періодічных і неперіодічных выдань і выконный секретарь Світовой рады Русинів, як выконного орґану Світового конґресу Русинів, Мґр. Александер Зозуляк коротко росповів штудентам о дїятельстві высшеспомянутых обидвох орґанізацій а потім в добрій атмосферї до дебаты ся запоїли вшыткы: штуденты, О. Дуць-Файфер, Боґдан Ґамбаль і редакторка а сучасно асістентка ІРЯК ПУ і писателька Марія Мальцовска. Гостї ся чули в редакції приємно і были рады, же дістали русиньскы періодікы Народны новинкы, Русина, дакотры книжкы, но главно ілустровану публікацію Народ нивыдкы професора Павла Роберта Маґочія.

Послїднёв заставков быв Театер Александра Духновіча, де о 19.00 год. была про Лемків із Польска шпеціална акція, а то выступлїня драматічного колектіву з гров Василя Турка Угорьскый сімпліцісімус або Прінцовы галушкы в режії Блага Углара. На тото выступлїня, окрем штудентів-русиністів із Кракова, пришли на двох автобусах і Лемкы середнёго і старшого віку з Ґорліць і Криніцї. Любило ся мі, же міряли таку дорогу у вечурных годинах там і назад, лем жебы попозерали выступлїня в русиньскім языку. Ту веце не треба коментарїв.

Вірю, же молодшы і старшы Лемкы ся в Пряшові чули як у братів-Русинів і домів одходили повны новых зажытків, інформацій і в добрій наладї, а тыж з віров, же мы Русины не сьме так далеко од себе, навспак вдяка членству нашых штатів в Европскій унії, про многых із нас уж граніцї не суть нияков барьєров. Аж на єден выняток – Русинів на Підкарпатю. Мы віриме, же і тота граніця раз буде минулостёв.