„російська усна народна творчість”
жүктеу/скачать 214.5 Kb.
|
| вод(а) водян(ий),
вод(а) водн(ий), водян(ий) водянк(а), водян(ий) водянист(ий), водянист(ий) водянистість^). Похідна основа формально більша від твірної на один (і тільки на один) афікс, водночас похідна основа семантично мотивується твірною (водяний — "такий, що якісно пов'язаний з водою" і т. д.), тобто вона є завжди мотивованою. Виходячи з вищезазначеного, можна дати більш розширене, конкретизоване визначення похідної основи (слова). Похідна основа — це основа, у складі якої, крім кореневої морфеми, виділяються один чи кілька словотворчих афіксів і яка мотивується семантично-словотвірними зв'язками з іншими слонами того самого кореня (СУЛМ, 1994: 147). З цього визначення логічно випливає, що в його першій частині зафіксовано збіг понять "подільність" та "похідність", оскільки обидва і поняття мають точку перетину в тому плані, що і подільна, і похідна основи завжди є ширшими, ніж корінь. Саме цей факт пояснює те, що в шкільному курсі української мови, як і в деяких вузівських підручниках, поняття "подільна" замінюється поняттям "похідна", однак з чисто наукової точки зору така підміна некоректна, оскільки похідна — це основа, яка утворена від іншої (твірної) основи і мотивується останньою. Як зазначалося вище, основи слів набережна і вулиця подільні, але тільки перша з них є похідною, оскільки утворена від основи (слова) бере, і за допомогою біморфеми на-... -н-, тобто слово набережна є похідним від слина берег. Цього не можна сказати про слово вулиця, яке має зв'язаний корінь вул-, що без афіксів не вживається, тому неможливо знайти для нього твірне слово, яке б формально було меншим за нього і яке б мотивувало його. Це означає, що слово вулиця має подільну, але непохідну основу, оскільки не відповідає диференційним ознакам похідного слова. Таким чином, в українській мові з точки зору подільності та похідності можна виділити такі групи слів: а) слова з подільними та похідними основами (морозн(ий) «— мороз; при-летіти <— летіти і т. д.); б) слова з подільними, але непохідними основами (хіміj(а) <— твірного немає). Отже, Похідна основа—це основа, яка містить в собі як обов'язкові компоненти твірну основу та афікс і значення якої мотивується значенням слова з цією твірною основою. Слово, що має в своїй структурі похідну основу, називають похідним. Непохідна основа — це основа, значення якої є немотивованим. З точки зору структури непохідна основа може бути як неподільною, що складається тільки з кореня, так і подільною. Слово, що має у своїй структурі непохідну основу, називають непохідним. Похідне слово (основа) характеризується диференційними ознаками, головними з яких є словотвірна мотивованість, повна вільна подільність, бінарність будови. Ці ознаки не притаманні непохідним словам (основам). Виходячи з вищесказаного, можна визначити різницю між подільністю та похідністю: подільність відображає статику у співвідношенні мовних одиниць ,в той час як похідність відображає динаміку цього співвідношення; подільність — це відповідь на питання, з яких значущих частин складається слово; похідність – це відповідь на питання, як утворене слово; подільність стосується формального боку слова; похідність — внутрішнього; подільність пов'язана з похідністю, але не зумовлена останньою. Саме тому в мові є слова подільні, але непохідні. Похідність не тільки зв'язана з подільністю, але іі зумовлюється нею, оскільки будь-яке похід похідне слово (основа) з необхідністю є подільним; подільність належить до розділу морфеміки, похідність — до словотвору, або, точніше, дериватології. 2.2. Твірна основа і словотворчий формант Усі похідні слова сучасної української мови незалежно від їх морфемного складу включають два основні елементи —твірну базу і формант. З потенційних компонентів твірної бази формується матеріальна основа похідного слова. Твірна база - інше слово. Вона існує в словах мови у готовому вигляді або утворюється під час словотворчого акту. Наприклад, ніч → нічний → нічник; жити → прожити → прожиток → прожитковий. Твірна основа складає лексичне ядро нового слова; це частина твірного слова, яка повторюється у складі співвідносного з ним похідного слова: мережити → мереживо, ходити → хід, лічити → лічба, лежати → лежень, брехати → брехня. Твірну основу ще називають мотивуючою основою, оскільки вона мотивує (пояснює) значення новоутворених слів. Це — спільна ланка мотивувального (твірного) і мотивованого (похідного) слова (Горпинич, 1998:110). Отже, похідне слово припускає обов'язкову наявність твірної основи, без якої, по суті, не може існувати ніяка похідна основа. Твірна основа — це така частина твірного слова, від якої твориться похідне і яка цілком або у дещо видозміненому вигляді повторюється у цьому похідному. Виходячи з такого розуміння, твірну основу виявляємо шляхом "накладання" твірного слова (або твірних слів у складних словах) на похідне. Частини, які збігаються, і становитимуть твірну основу, наприклад: жүктеу/скачать 214.5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|