Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на
жүктеу/скачать 3.33 Mb.
|
| Розмежування убивств па очевидні і таємні дозволяє уже під час порушення кримінальної справи вибрати відповідний напрям розслідування. В першому випадку (очевидний факт убивства і відомий його виконавець) слідчий після провадження огляду місця події і трупа зосереджує зусилля на встановлення відповідності показань обвинуваченого і очевидців об'єктивній картині події; встановлення мотивів убивства і даних, ідо характеризують особу винного і потерпілого, їх взаємовідносин та обставин, ідо сприяли скоєнню злочину. В другому випадку (факт убивства неочевидний і особа, що його скоїла, невідома) першочерговим завданням розслідування є встановлення обставин події і винної особи, а інколи (в разі розчленування трупа) і встановлення особи потерпілого. Убивство - це злочин, який завжди залишає сліди взаємодії елементів, що входять до його складу. До елементів криміналістичної характеристики убивств відносяться:
У криміналістичній характеристиці убивств важливе значення мають дані щодо особи потерпілого. Вивчення його особи - складова частина діяльності слідчого щодо розслідування злочину, що включає збирання даних про дану особу, їх аналіз і фіксацію у відповідних процесуальних документах. Це не лише автобіографічні відомості, а й службова, громадська, побутова характеристика, відомості про стан здоров'я, спосіб життя, судимість, коло знайомих, світогляд, поведінку тощо. В сукупності такі дані дозволяють визначити індивідуальну віктимність потерпілого (потенційна здібність, обумовлена біофізичними, психічними та соціальними якостями, стати жертвою злочину у відповідній життєвій ситуації). Виявлення особи потерпілого дозволяє висунути версії щодо убивці, мотивів учинення злочину тощо. До елементів криміналістичної характеристики убивств відносяться дані щодо особи злочинця: відомості про його спосіб життя, відношення до праці, особисті якості, коло знайомих, зв'язки і стосунки з потерпілим тощо. Особа убивці порівняно часто характеризується явними і прихованими негативними якостями (жорстокість, егоїзм, агресивність тощо). Окремим із них притаманна велика сила волі, цинізм, неврівноваженість психики, схильність до зловживання алкогольними напоями, наркотичними речовинами. Окрему різновидність складають особи, що скоїли вбивство під час перевищення меж необхідної оборони чи в стані афекту. Як правило, ці особи не мають вказаних вище негативних якостей і вчиняють злочин внаслідок неправильної оцінки конкретної ситуації, що склалася. Такі особи найчастіше після убивства з'являються з повинною і розкаюються. В криміналістичній характеристиці убивств звертається увага і на такі елементи, як місце і час вчинення злочину. Місце вчинення убивства дозволяє визначити обстановку, виявити і зафіксувати сліди, що вказують на механізм його скоєння, особу злочинця і знаряддя, що застосовувалось. Аналіз справ про убивства показує, що вони частіше вчиняються у вечірній і нічний час. На відкритій місцевості вони в більшості випадків скоюються в затемнених малолюдних місцях. При розчленуванні трупа місцем убивства майже завжди є помешкання злочинця чи потерпілого. Встановлення часу скоєння убивства необхідно для організації оперативно-розшукових заходів щодо виявлення і затримання злочинця тощо. Спосіб вчинення є одним із елементів криміналістичної характеристики убивств. Це цілий комплекс дій злочинця, спрямованих на підготовку, здійснення злочинного умислу та приховування слідів. Таке розуміння способу вчинення убивства в методичному плані дуже важливе, оскільки орієнтує на повне виявлення ретельно продуманих дій, які застосовують злочинці. Однак не будь-яке убивство вчиняється способом, що включає всі перераховані види умисних дій. Практиці відомі випадки умисних вбивств без попередньої підготовки і без приховування їх слідів (наприклад, убивства, що скоюються в стані сильного душевного хвилювання, під час перевищення меж необхідної оборони, алкогольного чи наркотичного сп'яніння). «Слідова картина» події - це наявність на місці убивства трупа потерпілого, ушкоджень на ньому, плям крові, слідів ніг, пальців рук, зубів, залишків їжі тощо. Вказані сліди, виявлені, зафіксовані і приєднані до справи, складають найчастіше основний матеріал, який використовується в ході розслідування. Значення перерахованих та інших речових доказів у справах про убивства особливо велике в зв'язку з тим, що в більшості їх відсутні свідки - очевидці. Тому головна увага в доказуванні події злочину і вини певної особи в цих справах зосереджується на дослідженні речових доказів, які характеризують «слідову картину». Спосіб приховання. З метою приховання убивств і їх слідів злочинці застосовують різні способи в залежності від умов місця скоєння злочину (наприклад, закопування трупа, його знищення, спалювання, утеплення, розчленування). Застосовується також інсценування убивства під нещасний випадок чи самогубство. §2. Початковий етап розслідування Головними завданнями, вирішенням яких доводиться займатися слідчому на початковому етапі розслідування майже кожного убивства, є встановлення: місця вчинення злочину; чи насильницька смерть, чи вона настала від інших причин; безпосередньої причини смерті; якщо смерть насильницька, то спосіб її спричинення; знарядь; жертв; убивць; мотивів убивства, інших обставин. Діяльність слідчого щодо встановлення обставин убивства, точного часу його скоєння, способу і мотивів, особи потерпілого і убивці на початковому етапі, як правило, пов'язана з перевіркою багатьох версій, виявленням і дослідженням різних за походженням слідів і речових доказів. Здійснення її вимагає дотримання ряду умов, що випливають із особливостей цих злочинів:
Приводами для порушення кримінальної справи можуть бути: а) виявлення трупа з ознаками насильницької смерті; б) заява очевидців убивства, а також потерпілих із числа осіб, що залишилися живими; в) зникнення людини у разі наявності обставин, що вказують на можливість її убивства; г) явка з повинною; д) безпосереднє виявлення органами дізнання, слідчим, прокурором чи судом ознак злочину. Визначення напрямів розслідування залежить від способу вчинення злочину: очевидний чи неочевидний (таємний); від характеру «слідової картини» - чи є труп на місці події чи його немає. У першому випадку розслідування починається від трупа, а в другому - від зібраної інформації стосовно події. В деяких випадках розслідування може початися від потерпілого, який залишився живим. Особливістю порушення кримінальних справ про убивства є те, що слідчий може приймати рішення та порушувати кримінальну справу за фактом, що містить ознаки злочину, або за заявою потерпілого. Вирішення питання про порушення кримінальної справи у випадках виявлення трупа з явними ознаками насильницької смерті чи його частин, а також за заявами очевидців убивства не викликає особливих труднощів. В інших випадках виявлення трупа питання про порушення кримінальної справи може бути вирішено лише після огляду місця виявлення та встановлення наявності ознак насильницької смерті. Після порушення кримінальної справи і на початку її розслідування основним завданням слідчого є вивчення обставин події, виявлення і фіксація слідів та інших доказів, особливо тих, які швидко змінюються чи взагалі зникають. Під час будь-якої ситуації, що складається на початку розслідування убивства, чітко сплановані початкові слідчі дії та 354 оперативно-розшукові заходи, проведені організаційно та якісно, є основою успішного його розкриття і викриття злочинця. В залежності від вихідних даних, на підставі яких порушено кримінальну справу, на початковому етапі розслідування можуть виникати такі типові ситуації:
Під час виявлення трупа розслідування починається, як правило, з огляду місця події. Якщо особа людини, що загинула, невідома, то встановлюються дані ігро цю особу: детально вивчаються і фіксуються ознаки зовнішності трупа, одягу, особистих предметів, організується пред'явлення його для упізнання тощо. Суттєве значення має допит свідків злочину чи тих, хто першими виявив труп. Вони можуть повідомити прикмети злочинця і відомості про обставини події тощо. Після огляду трупа, в залежності від його результатів і обстановки на місці події, може бути проведено опитування з метою встановлення особи потерпілого. На підставі зібраних даних висуваються всі можливі версії про обставини події і причини убивства, особу потерпілого, організуються оперативно-розшукові заходи. До основних слідчих дій на цьому етапі належать: призначення судово-медичної експертизи, допит свідків, вивчення виявлених слідів і речових доказів, збір відомостей про потерпілих у можливого злочинця. У випадках виявлення частин розчленованого трупа розслідування також починається з огляду місця їх виявлення, до- 23* 355 питу свідків, організації розшуку інших частин трупа, судово- медичного дослідження виявлених частин з метою одержання відомостей про особу потерпілого. Оперативно-розшукові заходи, які здійснюються паралельно із слідчими діями, спрямовані переважно на розшук усіх частин трупа, встановлення осіб, що пропали безвісті в даній місцевості, вияснення обставин події та підозрюваних осіб. Розслідування у зв'язку з надходженням заяви про зникнення людини починається, як правило, з побудови слідчих версій, спрямованих на встановлення обставин і причин зникнення, визначення можливих місць її знаходження чи виявлення трупа. З цією метою здійснюються допити заявників та інших осіб, які знали особу, що зникла, її спосіб життя, коло знайомих, взаємовідносини з родичами, близькими і знайомими, можливі причини раптового зникнення і місця її перебування. жүктеу/скачать 3.33 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|