Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри

178 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ 
ною в США. Гігантська тривимірна гологра­
ма, в якій фантастиці більше ніколи не суди­
лося бути дзеркалом, простягнутим майбу­
тньому, але повторною і безнадійною галю­
цинацією минулого. 
Ми більше не здатні уявити собі інший 
світ: нас було позбавлено милості трансцен­
дентності. Класична наукова фантастика бу­
ла фантастикою світу, що розширявся, до то­
го ж вона постійно отримувала свої нервові 
імпульси з оповідань про дослідження космі­
чного простору, що перегукувалися з більш 
земними формами дослідження та освоєння, 
притаманними XIX і XX століттям. У цьому 
немає якогось причинно-наслідкового зв'я­
зку: адже зовсім не тому, що земний простір 
сьогодні віртуально виражений за допомо­
гою коду, нанесений на карти, переписаний, 
насичений і відтак ніби замкнувся в собі вна­
слідок мондіалізації,— універсальний ринок, 
ринок не лише товарів, а й цінностей, знаків, 
моделей, не полишає жодного місця уявно­
му,— власне, не зовсім через це дослідниць­
кий (технічний, ментальний, космічний) світ 
наукової фантастики також припинив своє 
функціонування. Однак обидва вони чітко 
пов'язані між собою і є двома сторонами того 
самого загального процесу імплозії, що при­
йшов на зміну гігантському процесу експло­
зії та експансії, характерному для минулих 
століть. Коли система досягає своїх власних 
меж і стає насиченою, відбувається ревер­
сія — постає інше, у тому числі і в уявному. 
До цього часу у нас завжди був заповідник 
уявного — тож коефіцієнт реальності пропо­
рційний заповіднику уявного, який надає йо­
му його питомої ваги. Це має сенс також що­
до географічних та космічних досліджень: 

жүктеу/скачать 1.67 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: