дцять п'ять в'язнів, але більшість із них повернулися з

190 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ 
також потребує відповідальності, самовряду­
вання, аби краще відповідати імперативові 
виробництва. Будь-яка людина потребує пси­
хічного життя для своєї адаптованості. Іншої 
причини для пришестя психічного, свідомого 
чи несвідомого, не існує. І його "золотий 
вік", який триває досі, збігатиметься в часі з 
неможливістю раціональної соціалізації в 
усіх сферах. Ані гуманітарні науки, ані пси­
хоаналіз ніколи не постали б, якби якимсь 
дивом було можливо звести людину до "раці­
ональних" типів поведінки. Усе це відкриття 
психологічного, складність якого може зро­
стати до безконечності, викликане неможли­
вістю експлуатувати до смерті (робітників), 
тримати під вартою до смерті (в'язнів), відго­
довувати до смерті (тварин), виходячи з чі­
ткого закону еквівалентності: 
— стільки-то калорій енергії і часу = сті­
льки-то робочої сили; 
— такий-то злочин = таке-то еквівалентне 
покарання; 
— стільки-то їжі = оптимальна вага та ін­
дустріальна смерть. 
Усі ці речі пробуксовують, і тоді постає 
психічне, ментальне, невротичне, психо-соці-
альне тощо, і не для того, щоб розірвати це 
маячне рівняння, але для того, щоб відновити 
скомпрометований принцип еквівалентності. 
У підсумку, виявившись в'ючними твари­
нами, вони змушені були працювати для лю­
дини. Як піддослідні тварини, вони мають 
відповідати на запитання науки. Як тварини, 
призначені для споживання, вони стали інду­
стріальним м'ясом. Як тварини, що зазнали 
соматичних змін внаслідок психічних пере­
живань, вони зобов'язані сьогодні розмовля­
ти мовою "психів", відповідати за своє психі­
чне і за злочини свого несвідомого. З ними 

жүктеу/скачать 1.67 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: