Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри
Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Ефект Бобура, імплозія і відстрашування 109
| 108 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
Ми не здатні збагнути це насильство, тому що все наше уявне сфокусоване на логіці систем, які розширюються. Воно не піддаєть ся розшифруванню через свою невизначе ність. Можливо, воно навіть більше не нале жить до схеми недетермінованості. Адже алеаторні моделі, що прийшли на зміну кла сичним моделям детермінованості та при чинності, не є докорінно відмінними. Вони виражають перехід від визначених експан сивних систем до систем виробництва та роз ширення в усіх напрямках — байдуже як, у вигляді зірки чи ризоми, — усі філософські системи розщеплення енергії, променеподіб ного поширення напруженості та молекуля- ризації бажання рухаються в тому самому на прямку, в напрямку від насичення до інтер- стиціальності та безконечності мереж. Різни ця між глобальним і молекулярним криється лише в модуляції, можливо, останній, у фун даментальному енергетичному процесі сис тем, які розширюються. Інша річ, якщо ми перейдемо від тисячо літньої фази вивільнення та розщеплення енер гії до фази імплозії, після чогось на кшталт максимального випромінювання (слід пере глянути концепти втрати та витрати Батая у цьому значенні, а також сонячний міф про невичерпне випромінювання, на якому він засновує свою антропологію, пов'язану з об меженням і регулюванням витрат: це остан ній експлозивний і променистий міф нашої філософії, по суті, останній феєрверк загаль ної економіки, однак це вже не має для нас значення) до фази реверсії соціального — гі гантської реверсії поля в момент досягнення точки насичення. Зоряні системи також не перестають існувати після розсіяння енергії Ефект Бобура, імплозія і відстрашування 109 їх випромінювання: вони зазнають імплозії, процес якої протікає спочатку повільно, а потім поступово прискорюється,— вони стис каються з неймовірною швидкістю і перетво рюються на скручені всередину системи, що поглинають всю навколишню енергію, аж поки не стають чорними дірами, в яких світ, у тому значенні, в якому ми його розуміємо, тобто як випромінювання і невизначений по тенціал енергії, перестає існувати. Може бути, що великі метрополії— безу мовно, вони, якщо ця гіпотеза має сенс, — перетворилися на осередки імплозії в цьому значенні, осередки абсорбції та резорбції са мого соціального, золотий вік якого, сучас ник подвійного концепту капіталу і револю ції, поза сумнівом, лишився в минулому. Соціальне повільно, а подеколи різко скоро чується в полі інертності, котре вже огортає політичне. (Зворотна енергія?) Слід бути обе режним і не сприймати імплозію як не гативний, інертний та регресивний процес, до чого нас спонукає мова, підносячи протилеж ні терміни еволюції та революції. Імплозія — специфічний процес із наслідками, які не можливо прорахувати. Травень 68-го року був, без сумніву, першим імплозивним епізо дом, тобто, на противагу своєму перероблен ню в термінах революційної просопопеї, пер шою насильницькою реакцією на насичення соціального, стисненням, викликом гегемонії соціального, втім, усупереч ідеології самих учасників, які думали піти в соціальному далі,— така вже природа уявного, яке по стійно домінує над нами, — а втім, значна жүктеу/скачать 1.67 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|