РЕЗОНАНС СТРУМІВ
Мета роботи:
1) ознайомлення з явищем резонансу, яке має місце в єлектричному колі з паралельним з'єднанням індуктивної котушки та конденсатора;
2) дослідження умов виникнення резонансу;
3) побудова резонансних кривих та частотних характеристик кола;
4) використання, для аналітичних розрахунків, співвідношень, що характеризують резонансний режим.
Підготовка до роботи
При підготовці до роботи студенти мають скласти протокол звіту, ознайомитись з методичними вказівками, робочим завданням та відповіс-ти на такі запитання:
1. Яке фізичне явище називають резонансом?
2. Чому явище резонансу в паралельному коливальному контурі називають резонансом струмів?
3. Зміною яких параметрів досягається резонанс в паралельному ко-ливальному контурі?
4. Які енергетичні процеси мають місце в коливальному контурі при резонансі струмів?
5. Чому дорівнює повна провідність паралельного коливального контуру при резонансі струмів?
6. Що називають хвильовою провідністю, добротністю та згасаням паралельного резонансного контура?
7. Як визначити наявність резонансного стану в електричному колі за показом приладів?
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1. Скласти електричне коло з паралельним сполученням конденса-тора і індуктивної котушки (рис.25.1).
Рис. 25.1
2. Для живлення електричного кола використати джерело синусоїд-ної напруги регульованої частоти; величину робочої напруги та діапазон робочої частоти задає викладач.
3. Вважаючи відомими середнє значення діапазону робочої частоти та одне із значень змінної індуктивності котушки, розрахувати резонансну ємність, користуючись умовою резонансу в ідеальному коливальному контурі. Перевірити результати розрахунків експериментом та пояснити розбіжність експериментальних та дослідних значень
4. Занотувати значення резонансної ємності Со, індуктивності Lo та частоти fo.
5. Виміряти величини, зазначені в таблиці 25.1, для трьох дослідів:
а) змінюючи в можливих межах індуктивність котушки при незмін-них резонансних ємності Со та частоті fo;
б) змінюючи в можливих межах ємність конденсатора при незмін-них резонансних індуктивності Lo та частоті fo;
в) змінюючи в межах, визначених викладачем, частоту джерела жив-лення при незмінних резонансних ємності Со та індуктивності Lo.
Таблиця 25.1
Д о с л і д
|
L
|
C
|
f
|
U
|
UL
|
UC
|
І
|
P
|
|
Змінюється L
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Змінюється С
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Змінюється f
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. За результатами вимірів п.5 побудувати резонансні криві струму кола I, струмів в котушці індуктивності та конденсаторі , куту зсуву фаз кола для кожного із трьох дослідів а, б, с..
7. За результатами вимирів п.5б побудувати векторні діаграми кола для випадків С Со ; С = Со ; С > Со.
8. Розрахувати хвильову провідність , добротність Q та згасання контуру d.
9. Зробити і записати у протоколі звіту висновки по роботі.
Завдання на навчально-дослідну роботу студентів
1. Побудувати частотні характеристики паралельного коливного кон-туру.
2. Довести, що при R1 = R2 = в контурі спостерігається резонанс при будь-якій частоті джерела енергії.
3. Пояснити можливість досягнення в колі резонанса струмів при двох різних значеннях індуктивності та незмінній ємності.
4. Проаналізувати, чи завжди можна досягти резонансу в реальному паралельному контурі, змінюючи лише частоту вхідної напруги.
5. Побудувати резонансні характеристики паралельного коливального контуру, що живиться від джерела струму, частота якого змінюється.
Методичні вказівки
Для виявлення особливостей резонансних режимів в електричних колах синусоїдного струму слід спочатку ознайомитись з методичними вказівками до лабораторної роботи № 24.
Резонанс струмів спостерігається в електричному колі з паралельним з'єднанням індуктивної котушки і конденсатора (рис.25.2). Якщо R1 = 0 і R2 = 0 , коло розглядається, як ідеальний коливний контур.
Рис.25.2
Умова резонансу в електричному колі при паралельному з’єднані його віток
ВВХ = ВL - ВC = 0.
Для електричного кола рис.25.2, користуючись методом провідностей, можно записати:
(25.1)
З виразу (25.1) випливає, що резонансу в такому колі можна досягти, змінюючи одну з п'яти величин: , L, C, R1, R2. Розв’язання цього рівняння відносно кутової частоти:
В ідеальному паралельному коливальному контурі (рис.25.3) резонансу можна досягти, змінюючи L, С чи , як і в ідеальному послідовному коливальному контурі; так само визначається і резонансна частота:
.
Рис.25.3
При резонансі струмів повна провідність кола Y = G є активною за характером та найменш можливою за величиною. При цьому струм, що споживається від джерела Iо = YU = GU і досягає мінімального значення. Струми віток IL = BLU та IC = BCU, залежно від значень BL чи BC, можуть досягати теоретично досить великих значень, що набагато перевищують значення струму в нерозгалудженій частині кола.
Перевищення струмів у реактивних елементах над струмом у нероз-галудженій частині кола, настає за умови:
де - хвильова провідність кола.
Величина
називається добротністю кола і вона визначає перевищення реактивної складової струму в індуктивній котушці або конденсаторі над загальним струмом у колі при резонансі. Користуються також оберненою величиною – згасанням контуру .
Частотні характеристики параметрів кола виражаються залежнос-тями:
G() = = const; BL() =; BC () = C;
; ;
() = .
Резонансні характеристики кола будуються за такими виразами:
IR() = UG; IL() =; IC() = UC.
Список рекомендованої літератури
1. Теоретические основы электротехники: В 3-х т. Учебник для вузов. Том 1 – 4-е изд./ К.С. Демирчян, Л.Р. Нейман, Н.В. Коровкин, В.Л. Чечурин. – СПб.: Питер, 2003. – 463с.: ил.
2. Зевеке Г.В., Ионкин П.А., Нетушил А.В., Страхов С.В. Основы теории цепей. - М.: Энергия. 1975.- 752 с.
3. Бессонов Л.А. Теоретические основы электротехники. Электрические цепи: Учебник. – 9-у изд., перераб. и доп. – М.: Гардарины. 2001. - 528 с.
4. Петренко І.А. Основи електротехніки та електроніки: Навчальний посібник для дистанційного навчання: У 2 ч. – Ч.1.: Основи електротехніки. – К.: Університет “України”, 2006. - 411с.
5. Електротехніка та електроніка. Теоретичні відомості, розрахунки та дослідження за підтримкою комп’ютерних технологій: Навчальний посібник / А.А. Щерба, В.М. Рябенький, М.Є. Кучеренко, К.К. Побєдаш, В.І. Чибеліс, А.Т. Кінаш, Л.В. Солобуто: За заг. ред. А.А. Щерби та В.М. Рябенького. – К.: “Корнійчук”, 2007. – 488 с.: ил.
6. Перхач В.С. Теоретична електротехника. - К.: Вища школа. 1992. - 440 с.
7. Щерба А.А., Грудская В.П., Спінул Л.Ю. Розрахунок лінійних кіл змінного струму: Навч.-метод. посіб. – К., 2004. – 88 с.
8. Щерба А.А., Грудская В.П., Чибеліс В.І. Взаємна індукція у колах змінногоструму: Навч.-метод. посіб. – К., 2004. – 48 с.
9. Шебес М.Р. Задачник по теории линейных электрических цепей. - М.: Высш. шк., 1982.- 488 с.
ЗМІСТ
Ст.
Лабораторна робота № 21
Послідовне, паралельне та мішане сполучення елементів
електричного кола синусоїдного струму ………………………………..
|
9
|
Лабораторна робота № 22
Мостові схеми синусоїдного струму ….………………………………….
|
21
|
Лабораторна робота № 23
Електричні кола з взаємною індуктивністю ..……………………………
| 27 |
Лабораторна робота № 24
Резонанс напруг ……………………………………………………………
|
38
|
Лабораторна робота № 25
Резонанс струмів ……………………………………….………………….
|
43
|
Список рекомендованої літератури ………………………………………
|
50
|
|
|
Достарыңызбен бөлісу: |