Управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств

На правах рукопису

ОХТЕНЬ Олексій Олександрович
УДК 658:339.13:621

УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами

(переробна промисловість)

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук
Науковий керівник – Лепа Роман Миколайович,

доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Донецьк – 2008

Зміст

Вступ

Концептуальні основи теорії конкурентоспроможності в економіці були закладені такими зарубіжними авторами, як С. Брю, Е. Демінг, Ф. Котлер, К. Макконнелл, М. Портер; різні підходи до визначення джерел конкуренто-проможності підприємств запропоновані Р. Грантом, Дж. Барні, С. Смітом, Г. Джонсоном, М. Дертоузосом, А. Френсісом, Г. Ші. Питання оцінки й управління конкурентоспроможністю підприємств і продукції, що ними випускається, розглядаються в роботах таких вітчизняних учених: О.І. Амоша, В.Д. Андріанов, І.П. Булєєв, А.Е. Воронкова, Ю.Б. Іванов, Ю.В. Макогон, Г.М. Скудар, О.М. Тридід, Р.А. Фатхутдінов, О.Б. Чернега, М.О. Яновський; і зарубіжних науковців: О. Амбашта, Дж. Кідд, М. Хаммер. Застосуванню математичних методів і моделей у процесі управління конкурентоспроможністю підприємств і продукції присвячені роботи І. Ансоффа, В.М. Гейця, М.Г. Гузя, В.А. Заброд-

Проте деякі питання, пов'язані з оцінкою та управлінням конкуренто-спроможністю машинобудівних підприємств, залишаються не вирішеними і потребують подальшого наукового розгляду. Зокрема, підходи до управління конкурентоспроможністю мають ураховувати специфіку даної галузі та її продукції.

Необхідність подальших досліджень у даній предметній сфері зумовила вибір теми дисертаційної роботи, її мету та задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено згідно із планами науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: «Розвиток механізму фінансового регулювання виробничого потенціалу» (номер державної реєстрації 0104U003429, 2004-2007 рр.), було здійснено аналіз існуючих підходів до оцінки й управління конкурентоспроможністю підприємств і продукції та запропоновано науково-методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності машинобудівної продукції промислового призначення, в рамках якого використовуються фактори, що враховують специфіку даного виду продукції; «Розробка ситуаційного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств» (номер державної реєстрації 0106U003528, 2006-2007 рр.), запропоновано методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності промислових підприємств, оснований на аналізі зовнішніх проявів конкурентоспроможності; «Фінансово-економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва» (номер державної реєстрації 0107U009796, 2007-2010 рр.), запропоновано науково-методичний підхід до обґрунтування рішень із забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств, оснований на регулюванні рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається, у комбінації з оптимізацією внутрішніх факторів конкурентоспроможності підприємств.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних положень, розробка науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств та їх продукції.

Для досягнення мети в дисертації поставлено та вирішено такі задачі:

проаналізовано теоретичні засади оцінки й управління конкурентоспроможністю промислових підприємств та продукції, що ними випускається;

проаналізовано сучасний стан підприємств машинобудування в Україні;

розроблено концептуальні положення щодо управління конкурентоспроможністю промислових підприємств, які враховують взаємозв'язок конкурентоспроможності підприємств і продукції;

удосконалено науково-методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності машинобудівної продукції промислового призначення, оснований на використанні релевантного для даного виду продукції набору факторів;

удосконалено науково-методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності промислових підприємств на основі аналізу зовнішніх проявів конкурентоспроможності;

розроблено науково-методичний підхід до обґрунтування рішень із забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств, який базується на регулюванні конкурентоспроможності продукції у комбінації з оптимізацією внутрішніх факторів конкурентоспроможності підприємств;

розроблено організаційну структуру координаційного центру з питань конкурентоспроможності та визначено його взаємозв'язки з існуючими структурними підрозділами промислового підприємства;

дістала подальшого розвитку інформаційна модель управління конкурентоспроможністю промислових підприємств;

здійснено апробацію запропонованих науково-методичних підходів і моделей у рамках діючого промислового підприємства.

Об'єктом дослідження є процеси управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств та їх продукції.

Предмет дослідження – методи управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств та їх продукції.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертації є роботи вітчизняних і зарубіжних учених у сфері аналізу економічних процесів, оцінки й управління конкурентоспроможністю підприємств і продукції. Інформаційну базу дослідження становлять дані Державного комітету статистики України, Системи розкриття інформації на фондовому ринку України, комерційна інформація, що містить основні характеристики конкуруючої продукції.

У роботі використано сукупність методів і підходів:

статистичного аналізу – при виявленні основних тенденцій на ринку машинобудівної продукції;

системного аналізу – при вивченні існуючих теорій оцінки й управління конкурентоспроможністю;

економіко-математичного моделювання – при побудові моделей оцінки й управління конкурентоспроможністю продукції, а також при моделюванні впливу внутрішньофірмовіх факторів на конкурентоспроможність підприємств;

процесного моделювання – для розробки інформаційної моделі управління конкурентоспроможністю;

абстрактно-логічний підхід – при теоретичному узагальненні та формулюванні висновків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних положень, розробці науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств та їх продукції. До основних наукових результатів роботи відносяться такі:

уперше:

обґрунтовано концепцію управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств, яка базується на якісному розмежуванні й кількісному зіставленні внутрішніх факторів і зовнішніх проявів конкурентоспроможності підприємств, що дозволяє підвищити ефективність їх фінансово-господарської діяльності завдяки більш повному врахуванню взаємозв'язку конкурентоспроможності підприємств і продукції;

запропоновано науково-методичний підхід до обґрунтування рішень із забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств, що базується на комплексі моделей управління конкурентоспроможністю продукції у комбінації з оптимізацією внутрішніх факторів конкурентоспроможності підприємств за критерієм мінімізації відхилень від еталонних значень;

удосконалено:

науково-методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності машинобудівної продукції промислового призначення на основі розрахунку інтегрального показника, відмінними рисами якого є можливість визначення на його основі розрахункової ринкової частки продукції, використання релевантного набору факторів конкурентоспроможності продукції та відмова від експертних оцінок;

науково-методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності промислових підприємств, оснований на використанні інтегрального показника конкурентоспроможності підприємств у комбінації з показником неоднорідності зовнішніх проявів конкурентоспроможності – обсягу реалізації продукції, розміру прибутку й розміру чистих активів;

дістали подальшого розвитку:

напрями удосконалення організаційної структури промислових підприємств на основі створення координаційного центру з питань конкурентоспроможності, призначеного для вдосконалення взаємодії підрозділів підприємств при вирішенні питань управління їх конкурентоспроможністю;

інформаційна модель управління конкурентоспроможністю промислових підприємств, основана на використанні методології процесного підходу, яка містить адекватний набір потоків інформації та процесів її обробки, що дозволяє мінімізувати витрати на автоматизацію системи управління конкурентоспроможністю підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані в дисертаційній роботі науково-методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності машинобудівної продукції промислового призначення, оцінки конкурентоспроможності промислових підприємств, а також до обґрунтування рішень із забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств дозволяють скласти комплексне методичне забезпечення функціонування координаційного центру з питань конкурентоспроможності на машинобудівному підприємстві. Таким чином, практичну значущість результатів дисертації визначають можливості підвищення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств і їх продукції у поєднанні з поліпшенням результатів фінансово-господарської діяльності підприємств.

Одержані у дисертації наукові результати, концептуальні положення, методичні підходи і моделі управління конкурентоспроможністю знайшли практичне застосування на підприємствах ВАТ «Ковельсільмаш» (економічний ефект від упровадження пропозицій склав 376 тис. грн., довідка № 50/01-4772 від 28.11.2007 р.) і ВАТ «Новогорлівський машинобудівний завод» (економічний ефект від упровадження пропозицій склав 54 тис. грн., довідка № 30/01 від 14.11.2007 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дослідження доповідалися і обговорювалися на наукових і