Вдосконалення техніки змагальних дій рапіристів

і спорту України

УДК 796.862.015.134

24.00.01 – олімпійський і професійний спорт

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ – 2013

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Ахметов Рустам Фагимович, Житомирський державний університет ім. Івана Франка; завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання;

Захист відбудеться «30» квітня 2013 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ–150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ–150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий «27» березня 2013 р.

спеціалізованої вченої ради В. І. Воронова

На сьогоднішній день у багатьох видах спорту зростання спортивних результатів значною мірою обумовлене вдосконаленням технічної майстерності атлетів, тому дана проблема є одною з основних в багаторічному процесі тренування спортсменів (В. Платонов, 2004; І. Ратов, 2007; В. Кашуба, 2008). Технічна майстерність базується на таких поняттях, як спортивна техніка і технічна підготовка (А. Лапутін, 2005; І. Ратов, 2007; Ю. Гавердовський, 2007; В. Гамалій, 2004–2007).

У сучасному фехтуванні успіх у поєдинку залежить від багатьох факторів, провідним серед яких, на думку фахівців (S. Stewart, 2005; О. Шевчук, 2008; M. Gholipour, 2008; Д. Тишлер, 2010; Г. Тишлер, 2010), є технічна підготовленість спортсмена. Атаки, захисти з відповідями і контратаки це  основний технічний арсенал дій в сучасному фехтуванні, тому фахівці (Ю. Бичков, 2004; B. Pitman, 2004; І. Рощін, 2007; О. Шевчук, 2010; Д. Тишлер, 1997–2011) особливу роль приділяють удосконаленню цих бойових дій. Проблема вдосконалення технічної майстерності фехтувальників-рапіристів досліджувалася багатьма авторами. Так, в роботах Д. Тишлера (1997–2010), J. Smith (2003), B. Pitman (2004) було вивчено техніку виконання основних прямих і кругових захистів, а також розроблено практичні рекомендації для їх удосконалення. Визначено обсяг і ефективність захисних дій у фехтувальників різної кваліфікації (О. Павлов, 2005; О. Стукалін, 2009; М. Ридник, 2009; К. Воронежський, 2011).

У дослідженнях М. Сініцина (1987), О. Лисиха (1989), Е. Сладкова (1989); M. Gholipour (2008), J. Frère (2011) визначені кінематичні та динамічні параметри простих і складних атакувальних дій в різних умовах за ступенем готовності спортсмена до їх виконання, розроблені кореляційні та факторні моделі рухової структури атак фехтувальників різної кваліфікації. Авторами Е. Сладков (1985), Д. Тишлер (1985), М. Іткін (1988) визначено критерії оцінки атакувальних дій. Створені програми та практичні рекомендації з технічної та техніко-тактичної підготовки фехтувальників (М. Сініцин, 1987; Ю. Бичков, 2004; В. Бусол, 2006; Д. Тишлер, 1997–2010; О. Стукалін, 2009; О. Шевчук, 2010).

При цьому всі дослідження в даному напрямку проводилися, в основному, з використанням методів відеореєстрації рухів в одній площині. У роботах S. Hassan (1998), S. Stewart (2005), H. Games (2006), M. Gholipour (2008), N. Morris (2011) реєстрація рухів спортсменів проводилася в трьох площинах, проте дані про техніку фехтувальних прийомів представлені фрагментарно без цілісного аналізу і синтезу рухових дій.

Не з’ясованою остаточно залишається проблема вдосконалення техніки змагальних дій кваліфікованих фехтувальників-рапіристів на етапі спеціалізованої базової підготовки, що негативно впливає на ефективність тренувального процесу і технічну підготовленість спортсменів (Е. Сладков, 1989; В. Бусол, 1980, 2006; О. Стукалін, 2009; Г. Тишлер, 2011).

У зв’язку з викладеним вище актуальними є систематизація наявного масиву знань про технічну підготовленість фехтувальників-рапіристів різної кваліфікації та про особливості змін в техніці виконання фехтувальних прийомів з ростом кваліфікації спортсмена; здійснення додаткових експериментальних досліджень для обґрунтування технічної підготовки спортсменів та для розробки програми вдосконалення техніки кваліфікованих фехтувальників-рапіристів.

Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дисертацію виконано згідно зі «Зведеним планом НДР у сфері фізичної культури і спорту на 20062010 рр.» Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту за темою 2.2.2 «Вдосконалення засобів і методів технічної підготовки кваліфікованих спортсменів» (номер державної реєстрації 0104U003839) та «Зведеним планом НДР у сфері фізичної культури і спорту на 20112015 рр.» Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту за темою 2.16 «Вдосконалення засобів технічної та тактичної підготовки кваліфікованих спортсменів з використанням сучасних технологій вимірювання, аналізу та моделювання рухів» (номер державної реєстрації 0110U002416). Внесок дисертанта, як співвиконавця теми, полягає в отриманні тривимірних кількісних і якісних характеристик структури техніки змагальних дій фехтувальників-рапіристів різної кваліфікації та у розробці групових статистичних моделей технічної підготовленості спортсменів, на яких базується авторська програма вдосконалення техніки змагальних дій кваліфікованих рапіристів у річному циклі на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Мета дослідження – вдосконалення техніки змагальних дій кваліфікованих фехтувальників-рапіристів у річному циклі на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати за даними спеціальної науково-методичної літератури вітчизняний та зарубіжний досвід удосконалення техніки у фехтуванні на рапірах.

2. Вивчити склад техніко-тактичних дій у змагальних поєдинках фехтувальників-рапіристів високої кваліфікації.

3. Визначити біомеханічні особливості техніки змагальних дій у фехтувальників-рапіристів різної кваліфікації і розробити моделі їх кінематичної структури.

• 
  вперше отримано тривимірні кількісні та якісні характеристики структури техніки змагальних дій фехтувальників-рапіристів різної кваліфікації;
  
• 
  вперше розроблено статистичні моделі кінематичної структури техніки змагальних дій фехтувальників-рапіристів різної кваліфікації на підставі їх тривимірних кількісних та якісних характеристик;
  
• 
  вперше обґрунтовано передумови та шляхи вдосконалення технічної майстерності фехтувальників-рапіристів на етапі спеціалізованої базової підготовки;
  
• 
  вперше розроблено програму вдосконалення техніки змагальних дій кваліфікованих фехтувальників-рапіристів у річному циклі на етапі спеціалізованої базової підготовки, що ґрунтується на моделях кінематичної структури техніки виконання фехтувальних прийомів спортсменами високої кваліфікації. Компонентами програми є: мета і задачі, що будуть вирішуватись, засоби та методи їх застосування, форми організації занять, їх зміст і обсяг тренувальних навантажень, план тренувальних занять та контроль за технікою змагальних дій;
  
• 
  доповнено та підтверджено дані про кількісні характеристики змагальної діяльності рапіристів високої кваліфікації за показниками обсягу, ефективності і результативності техніко-тактичних дій, що розширює теоретичні уявлення про тенденції розвитку сучасного фехтування на рапірах;
  
• 
  доповнено дані про часові, просторові та просторово-часові характеристики техніки змагальних дій спортсменів різної кваліфікації, які спеціалізуються у фехтуванні на рапірах.
  

Отримані в результаті досліджень дані можуть бути використані в навчально-тренувальному процесі кваліфікованих фехтувальників-рапіристів, які навчаються в ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ, УОР, на курсах і семінарах підвищення кваліфікації тренерів з фехтування, а також у подальшому дослідженні проблеми вдосконалення технічної підготовки фехтувальників-рапіристів.

Результати дослідження впроваджені в:

• 
  навчальний процес Національного університету фізичного виховання і спорту України при викладанні дисциплін «Спортивна кінезіологія» та «Біомеханіка»;
  
• 
  навчально-тренувальний процес Республіканського вищого училища фізичної культури м. Київ;
  
• 
  навчально-тренувальний процес чоловічої збірної команди України з фехтування на рапірах, про що свідчать акти впровадження.
  

У першому розділі «Теоретико-методичні основи вдосконалення технічної майстерності фехтувальників» представлено основні теоретичні та методичні аспекти технічної підготовки у фехтуванні та особливості вдосконалення техніки рухових дій спортсменів на сучасному етапі розвитку фехтування.

Проаналізовано й узагальнено дані спеціальної науково-методичної літератури, які відтворюють особливості змагальної діяльності рапіристів на сучасному етапі розвитку фехтування, засобів та методів, що використовуються в їх технічній підготовці. Розглянуто особливості вдосконалення техніки рухових дій спортсменів, які спеціалізуються у фехтуванні на рапірах, на етапі спеціалізованої базової підготовки, а також описано приклади застосування біомеханічного аналізу і моделювання техніки рухових дій у спорті та фехтуванні з використанням сучасних оптико-електронних систем реєстрації та аналізу рухів.

Показано, що технічна підготовка кваліфікованих рапіристів на етапі спеціалізованої базової підготовки потребує подальшого вдосконалення за рахунок впровадження у тренувальний процес програмно-цільового підходу до вирішення питань, пов’язаних з ростом технічної майстерності спортсменів, який має базуватися на об’єктивних кількісних критеріях оцінки техніки змагальних дій, отриманих за допомогою сучасних систем реєстрації та аналізу рухів, а також з урахуванням тенденцій розвитку фехтування на сучасному етапі.

У другому розділі «Методи та організація досліджень» подано опис і обґрунтовано методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури, відеозйомка, аналіз змагальної діяльності, оптико-електронна система реєстрації і аналізу рухів «Qualisys», метод антропометрії, моделювання техніки рухових дій, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Наведені дані про контингент спортсменів, які взяли участь у дослідженні.

Дослідження проводилися в три етапи на кафедрі кінезіології Національного університету фізичного виховання і спорту України та у лабораторії біомеханічних технологій у фізичному вихованні та олімпійському спорті Науково-дослідного інституту Національного університету фізичного виховання і спорту України.

На першому етапі (вересень 2010 – січень 2011 рр.) було проведено аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження, сформульовані мета і завдання, відібрано та апробовано методи дослідження відповідно до мети і поставлених завдань, визначені предмет і об’єкт дослідження.

На другому етапі дослідження (лютий 2011 – квітень 2011 рр.) було проведено констатуючий експеримент, що включав в себе реєстрацію та аналіз арсеналу техніко-тактичних дій рапіристів високої кваліфікації. Всього було проаналізовано 70 поєдинків за участі 66 спортсменів.

На даному етапі дослідження також було проведено реєстрацію і аналіз тривимірних кількісних та якісних біомеханічних характеристик змагальних дій рапіристів різної кваліфікації. Контингент випробуваних  спортсмени високої кваліфікації: МСМК, МСУ (вік 2124 роки), кваліфіковані спортсмени: КМС,
I-й розряд (1517 років). Кількість випробуваних 23 особи. Експеримент проводився в умовах максимально наближених до реального поєдинку.

На третьому етапі дослідження (травень 2011 – вересень 2012 рр.) був проведений формуючий експеримент з метою апробації розробленої програми вдосконалення техніки змагальних дій кваліфікованих рапіристів в річному циклі на етапі спеціалізованої базової підготовки. На даному етапі здійснено аналіз даних, отриманих під час паралельного педагогічного експерименту, формування висновків роботи і розробку практичних рекомендацій щодо використання запропонованої програми у спортивній практиці.

У третьому розділі «Особливості змагальної діяльності та кінематичної структури техніки змагальних дій фехтувальників-рапіристів різної кваліфікації» проведено аналіз змагальної діяльності висококваліфікованих рапіристів, порівняльний аналіз антропометричних показників та даних кінематичної структури техніки основних змагальних дій фехтувальників різної кваліфікації.

Фехтувальні поєдинки рапіристів високої кваліфікації характеризуються атакуючою спрямованістю, обсяг атакуючих дій становить 53,2 %, ефективність  41,7 %, результативність  51,6 %. Друге місце за обсягом застосування займають захисти з відповідями (25,8 %) з ефективністю  42,7 % та результативністю 25,6 %. Найбільш ефективним засобом протидії атакам є зустрічні напади, ефективність яких складає 45,1 %, обсяг  14,5 %, результативність  15,1%.

На підставі аналізу змагальної діяльності було виділено п’ять найбільш результативних змагальних дій, які водночас є основними в технічній підготовці рапіристів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Серед них такі: атаки випадом прямо та кроком вперед випадом прямо, четвертий прямий і шостий круговий захисти з відповідями випадом прямо, а також контратака з розривом дистанції.

Оскільки на техніку виконання рухових дій великий вплив мають антропометричні дані спортсменів (Д. Донской, 1979; В. Гамалій, 2007; A. Chapman, 2008; C. Tsolakis, 2010; О. Антонюк, 2011), перед початком проведення біомеханічного аналізу техніки змагальних дій рапіристів різної кваліфікації ми визначили поздовжні розміри їх тіла (довжина тіла, довжина тулуба, довжина плеча, довжина передпліччя, довжина кисті, довжина стегна, довжина гомілки). Порівняльний аналіз антропометричних показників спортсменів обох груп дозволив виявити відмінності в поздовжніх розмірах тіла кваліфікованих рапіристів і фехтувальників високої кваліфікації, проте всі вони є статистично не значущими (p>0,05).

Порівняльний аналіз характеристик кінематичної структури техніки виконання прямих атак випадом, кроком вперед випадом, четвертого прямого і шостого кругового захистів з відповіддю випадом та контратаки з розривом дистанції рапіристами різної кваліфікації дозволив виявити відмінності в амплітуді, траєкторіях, швидкості різних біоланок тіла спортсменів, зброї і, що найголовніше, в самій структурі виконання рухових дій. Так наприклад, тривалість виконання атаки випадом у рапіристів високої кваліфікації становить 0,6±0,05 с (± S), в той час як кваліфікованим фехтувальникам для виконання даної дії необхідно в середньому на 0,05 с більше (p<0,05). При цьому було зафіксовано, що випрямлення озброєної руки у рапіристів високої кваліфікації випереджає початок руху махової ноги в середньому на 0,04 с, в той час як у кваліфікованих фехтувальників, навпаки, початок маху ноги, що стоїть попереду, випереджає випрямлення озброєної руки на 0,07 с (p<0,05).

У фехтувальників-рапіристів високої кваліфікації організація рухів різних біоланок тіла призводить до того, що при виконанні прямої атаки випадом досягаються достовірно більші показники результуючої швидкості загального центру мас (ЗЦМ) тіла, променево-зап'ясткового суглоба озброєної руки і наконечника рапіри (p<0,05).

У ході дослідження було встановлено, що при виконанні захисних дій у рапіристів високого класу тривалість паузи між захистом і відповіддю достовірно (вдвічі) менша порівняно з кваліфікованими спортсменами (p<0,05), що збільшує тривалість виконання всієї змагальної дії в цілому. Дана особливість обумовлена достовірно більшою на 0,14 с тривалістю контакту з клинком суперника у кваліфікованих рапіристів порівняно з висококваліфікованими фехтувальниками (p<0,05), а також характером зміни швидкості наконечника рапіри (рис. 1).

а б

а – кваліфіковані фехтувальники; б – фехтувальники високої кваліфікації

а б

а¹ б¹

Рис. 2. Траєкторії наконечника рапіри при виконанні шостого кругового захисту рапіристами різної кваліфікації (роздрук з екрана монітора):

а – кваліфіковані фехтувальники (вигляд спереду); а¹ – кваліфіковані фехтувальники (вигляд збоку); б – фехтувальники високої кваліфікації (вигляд спереду); б¹ – фехтувальники високої кваліфікації (вигляд збоку)

При цьому середній показник кутової швидкості при виконанні шостого кругового захисту і середній показник лінійної швидкості при виконанні четвертого прямого захисту у висококваліфікованих фехтувальників достовірно більші на 5,35 рад∙с^-1 і на 0,52 м∙с^-1 відповідно, ніж у кваліфікованих рапіристів (p<0,05).

Краща організація рухів у рапіристів високої кваліфікації при виконанні захистів з відповідями дозволяє при виконанні захисту і нанесенні уколу у відповідь досягати достовірно вищих показників результуючої швидкості ЗЦМ тіла, променево-зап'ясткового суглоба озброєної руки і наконечника рапіри.

Порівнюючи часові показники контратаки з розривом дистанції вдалося виявити тенденцію до зменшення тривалості виконання даної дії з ростом спортивної кваліфікації спортсменів, якщо тривалість контратаки у кваліфікованих фехтувальників становить 0,91±0,13 с, то у рапіристів високого класу  0,72±0,08 с (p<0,05). Виявлені відмінності і в механізмі виконання контратаки спортсменами різної кваліфікації. У фехтувальників високої кваліфікації початок випрямлення озброєної руки випереджає початок руху ноги, що стоїть позаду в середньому на 0,04 с. У кваліфікованих атлетів тривалість даного інтервалу часу становить 0,17 с (p<0,05), що і є основною причиною збільшення тривалості виконання контратаки загалом.

Під час аналізу показників складових шляху ЗЦМ тіла спортсменів по осях x, y і z при виконанні уколу в контратаці було встановлено, що ЗЦМ тіла у кваліфікованих атлетів при уколі рухається назустріч супернику і вгору.

При виконанні контратаки з розривом дистанції у рапіристів високої кваліфікації при виконанні уколу виявлені достовірно вищі показники результуючої швидкості наконечника рапіри і променево-зап'ясткового суглоба озброєної руки, а також швидкості ЗЦМ тіла при закритті в бойову стійку. Результуюча швидкість променево-зап'ясткового суглоба в момент нанесення уколу у кваліфікованих рапіристів становить 1,49±0,32 м∙с^-1, а у спортсменів високої кваліфікації – 2,06±0,2 м∙с^-1 (p<0,05), наконечника рапіри у кваліфікованих фехтувальників – 2±0,4 м∙с^-1 і у спортсменів високої кваліфікації – 2,33±0,16 м∙с^-1 (p<0,05), ЗЦМ тіла при закритті 1,08±0,19 м∙с^-1 і 1,37±0,23 м∙с^-1 (p<0,05) відповідно.

У четвертому розділі «Вдосконалення техніки змагальних дій фехтувальників-рапіристів в річному циклі на етапі спеціалізованої базової підготовки» представлено програму вдосконалення техніки змагальних дій кваліфікованих рапіристів у річному циклі підготовки, середньогрупові статистичні моделі характеристик кінематичної структури техніки змагальних дій рапіристів різної кваліфікації та результати формуючого педагогічного експерименту.

Передумовою для розробки експериментальної програми вдосконалення змагальних дій кваліфікованих рапіристів стало те, що в останній час спостерігається зниження результатів виступів юних українських рапіристів на світових першостях і висока конкуренція в сучасному юнацькому фехтуванні на рапірах, а також недосконала програма навчання фехтуванню для ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ та УОР, зміни у правилах проведення змагань, розвиток сучасних методів реєстрації та аналізу рухів, що дозволяє здійснювати об’єктивний контроль за процесом технічного вдосконалення.

При розробці експериментальної програми вдосконалення техніки змагальних дій рапіристів в річному циклі на етапі спеціалізованої базової підготовки були враховані дидактичні та специфічні принципи спортивної підготовки, задачі, засоби та методи технічної підготовки спортсменів (В. Платонов, 2004; Ю. Гавердовський, 2007).

Експериментальна програма (рис. 3) була підпорядкована програмно-цільовому принципу організації навчально-тренувального процесу. У відповідності з даним принципом програмування підготовки спортсменів в програмі, перш за все, були визначені конкретні цільові завдання, а потім  об’єктивно необхідні для їх реалізації засоби, методи, форми організацій занять, їх зміст, обсяг тренувальних навантажень. Після чого складався розклад проведення занять, їх кількість в мікро- та мезоциклах, а також система контролю за технікою змагальних дій.

Запропонована програма спрямована на вдосконалення техніки змагальних дій за рахунок коригування окремих елементів біомеханічної структури рухів у кваліфікованих рапіристів. Особливостями програми є використання в підготовчому і змагальному періодах річного циклу підготовки кваліфікованих рапіристів розроблених нами комплексів спеціальних фізичних вправ у поєднанні з руховими настановами, спрямованими на вдосконалення окремих елементів техніки рухових дій спортсменів; проведення поточного й етапного контролю на підставі виявлених нами критеріїв ефективності техніки змагальних дій. Для вдосконалення кожної змагальної дії нами було розроблено по десять комплексів вправ, до складу яких входять вправи без суперника, з умовним суперником, з партнером, з тренером, а також вправи з суперником.

Ключовим елементом експериментальної програми вдосконалення техніки фехтувальних дій рапіристів на етапі спеціалізованої базової підготовки є статистичні середньогрупові моделі характеристик кінематичної структури техніки рапіристів різної кваліфікації. При розробці моделей був врахований досвід фахівців (І. Ісаков, 1969; М. Сініцин, 1987; О. Лисих, 1989; Е. Сладков, 1989; B. Zhang, 1999; J. Frère, 2011; N. Morris, 2011 та ін.), які займалися моделюванням техніки різних бойових дій в фехтуванні на рапірах. Нами запропоновано п’ять моделей технічної підготовленості рапіристів різної кваліфікації. Модель прямої атаки випадом представлена на рис. 4.

Ефективність розробленої програми з удосконалення техніки змагальних дій кваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються у фехтуванні на рапірах, була визначена у процесі педагогічного експерименту, який проводився в умовах навчально-тренувальних занять з травня 2011 р. по березень 2012 р. на базі РВУФК (м. Київ).

У дослідженнях взяли участь 14 кваліфікованих фехтувальників-рапіристів віком 1518 років. Для проведення педагогічного експерименту випадковим відбором було сформовано дві групи спортсменів: контрольна і експериментальна (по 7 спортсменів в кожній).

Погодинне планування і структура побудови підготовчого та змагального періодів в контрольній і експериментальній групах не відрізнялись. Тренувальні заняття проводились щодня, включаючи суботу. В понеділок, середу та п'ятницю проводилися дворазові тренування. Вдосконалення техніки змагальних дій фехтувальників експериментальної групи проходило у відповідності до положень експериментальної програми, а контрольної – традиційно.

Комплекси спеціальних фізичних вправ застосовувалися в базових мезоциклах загально-підготовчого і спеціально-підготовчого етапів та в контрольно-підготовчому мезоциклі спеціально-підготовчого етапу підготовчого періоду, а також протягом змагального періоду. На початкових етапах удосконалення техніки рухових дій застосовувалися комплекси вправ без суперника, з умовним суперником і з партнером, а потім поступово в тренувальний процес впроваджувалися вправи з тренером та з суперником. Даний підхід дозволяє досягати максимально ефективного переносу навичок виконання бойових дій, здобутих у тренуванні, у поєдинки.

Рис. 4. Середньогрупові моделі характеристик кінематичної структури техніки прямої атаки випадом фехтувальників-рапіристів різної кваліфікації: 1 – тривалість атаки випадом, с; 2 – тривалість між початком випрямлення озброєної руки і початком маху ноги, що стоїть попереду с; 3 – кут в ліктьовому суглобі озброєної руки в момент відриву махової ноги від опори, град; 4 – кут в плечовому суглобі озброєної руки в момент відриву махової ноги від опори, град; 5 – кут в колінному суглобі ноги, що стоїть попереду, в момент відриву її від опори, град; 6 – кут в тазостегновому суглобі ноги, що стоїть попереду, в момент відриву її від опори, град; 7 – складова шляху наконечника рапіри по осі z, м; 8 – складова шляху наконечника рапіри по осі у, м; 9 – результуюча швидкість ЗЦМ тіла спортсмена в момент нанесення уколу, м∙с-1; 10 – результуюча швидкість наконечника рапіри в момент нанесення уколу, м∙с-1; – рапіристи високої кваліфікації; – кваліфіковані рапіристи