OНОМАСІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА КОЛОРАТИВНОЇ

(на матеріалі англійської і української мов)

З позицій когнітивної лінгвістики ономасіологічні дослідження мовних одиниць виходять на новий рівень – концептуальний – з метою пошуку тих загальних концептів, які підведені під один знак і являють його буття як маркера певної когнітивної структури [3, с. 145].

У цьому ракурсі когнітивно-ономасіологічний аналіз англійської та української колоративної композити передбачає встановлення особливостей формування колірного концепту, а зіставний аналіз їх ономасіологічної структури допоможе нам виявити спільні та відмінні риси, характерні для композитного утворення обох мов, що й зумовлює актуальність пропонованої розвідки.

Мета роботи – проаналізувати ономасіологічну структуру англійської і української колоративної композити.

Завдання:

– узагальнити ономасіологічні характеристики англійської і української колоративної композити;

– виявити аломорфні й ізоморфні особливості англійської і української колоративної композити.

З огляду на це, об’єктом дослідження є колоративна композита в англійській і українській мовах.

Методологічним підґрунтям, здатним забезпечити виконання поставлених нами завдань, є проведення зіставного ономасіологічного аналізу з метою виявлення ізоморфних та аломорфних характеристик композитних утворень в англійській і українській мовах. В основі нашого дослідження – методика аналізу ономасіологічної структури, розроблена О. Селівановою [6], а також методика аналізу ономасіологічної структури англійської колоративної композити, розроблена О. Деменчуком [1] та апробована на матеріалі української мови нами [5].

Під ономасіологічною структурою у роботі О. Селіванової розуміється номінативна структура, яка відображає співвідношення формальних властивостей із семантичними, з когнітивною структурою знань про об’єкт номінації з урахуванням реляцій концептосистеми та ментального лексикону в проекції на лінгводискурсивну функцію [6, с. 30].

Когнітивна структура знань про об’єкт номінації представлена в ономасіологічній структурі колоративної композити через ментально-психонетичний комплекс (далі – МПК), ядром якого є когнітивна модель фрейму, що містить: диктум, термінально-асоціативну частину та модус, а колоратема є одиницею цього комплексу. Як зазначає О. Селіванова, колоратеми, які представлені у диктумі фреймової моделі, відображають відносно істинні знання про колір (кореляція з фізичними параметрами кольору); асоціативно-термінальний компонент фрейму представляють колоратеми, що фіксують метафорично осередковану співвіднесеність із диктумом, модусом і сферою психічних функцій; модус фреймової моделі представлений колоратемами, що відображають оцінку суб’єктом відносно істинних знань про колір та їх емоційне сприйняття. Аналіз конститутивних елементів колірного концепту дозволяє припустити наявність ряду колоратем, які формують слотові позиції у фреймі відповідного ментально-психонетичного комплексу.

Дотримуючись ідеї, яку висловили Б. Берлін і П. Кей [8], що в англійській мові є одинадцять “основних” кольоронайменувань: black, white, red, yellow, green, blue, purple, pink, orange, brown, grey, ми проаналізували такі ж кольоронайменування (білий, блакитний, голубий, жовтий, зелений, коричневий, рожевий, синій, сірий, червоний, чорний) і в українській мові, які є першим компонентом композитного утворення.

Насамперед, нами було відібрано композити в англійській і українській мовах, що мають у своєму складі колоративний компонент, тобто колір. Для класифікації колоративних композит з метою виявлення їх ономасіологічних особливостей важливу роль відіграє встановлення смислової структури їхнього значення. Згідно з думкою О. Деменчука, кожній колоратемі ментально-психонетичного комплексу відповідає певна кількість англійських колоративних композит [1]. Беручи до уваги значення кожної української композити з колоративним компонентом, її можна віднести до тієї чи іншої колоратеми ментально-психонетичного комплексу моделі фрейму. Отже, нами було виявлено, що основним критерієм, за яким ми відносили колоративні композити до тієї чи іншої групи колоратем, є їхня семантика.

Спираючись на методику аналізу ономасіологічної структури О. Селіванової [6], яку ми застосували при аналізі ономасіологічної структури української колоративної композити [5], а О. Деменчук – при аналізі ономасіологічної структури англійської колоративної композити [1], тобто зіставляючи за однаковими ознаками колоративні композити різних мов, нам вдалося виявити як спільні, так і відмінні їх риси за різними критеріями: кількістю колоративних композит в англійській і українській мовах, емоційній експресивності кольоронайменування у складі колоративної композити, відповідністю однакових або тотожних кольорів обох мов, повною або частковою еквівалентністю, варіативністю колоративного компонента у складі композитного утворення, сферою вживання колоративних композит (релігійною, технічною та медичною, побутовим використанням), часом появи та функціонування (історичні, застарілі, неологізми).

Дослідження фактичного матеріалу засвідчило, що в англійській мові композитному утворенню з колоративним компонентом blue, відповідає 3 номена: синій, голубий, блакитний, які також виступають елементами композитних утворень. Також в англійській мові існують колоративні композити із кольоронайменуванням purple (пурпуровий) та orange (помаранчевий), що не мають відповідників колоративних композит в українській мові.

Зіставний аналіз колоративної композити на матеріалі англійської і української мов дозволяє нам стверджувати, що найбільша кількість колоративних композит представлена у диктумі (53,3 % – в англійській мові та 51,3 % – в українській мові), що пов’язано з фізичними параметрами кольору.

I. Диктум представляють:

– колоратема-прототип (вказує на співвіднесеність із тоновою характеристикою кольору): yellowroot – “any of several plants with yellow roots” [12, р. 2650], redberry – “any of several Australian shrubs of the genus Rhagodia having red berries” [12, р. 1901], рожевобокий – “який має бік (боки) рожевого кольору” [9, с. 1230], червоногрудий – “який має червону шерсть або червоне пір’я спереду, на грудях” [9, с. 1597], жовтолиций – “який має жовтий колір шкіри обличчя” [9, с. 370], білогрудий – “який має білу шерсть або біле пір’я спереду, на грудях” [9, с. 81];

– колоратема-інтенсифікат (вказує на співвіднесеність із певним ступенем яскравості та насиченості кольору: greenstone – “any of numerous dark green compact rocks” [12, р. 997], redfish – “any of various more or less reddish fishes” [12, р. 1902], білогривець – “той, у кого світла або сива грива” [9, с. 81], жовтогарячий – “жовтий з червонуватим відтінком, який має колір апельсина, моркви; оранжевий” [9, с. 370], рожево-золотий – “рожевий із золотим відблиском” [9, с. 1230], зелено-червоний – “який поєднує зелений і червоний кольори” [9, с. 457].

II. Асоціативно-термінальний компонент представлений 45,8 % в англійській мові та 47,6 % – в українській:

– колоратема-архетип (вказує на співвіднесеність кольору з універсальними елементами людського досвіду): grass-green – “the yellowish-green color of grass” [11, р. 663], red-handed – “from the idea of a murderer caught with the blood of his victim on his hands” [12, р. 1902], чорноротий – “який злісно лається, поширює наклепи” [9, с. 1606], чорнороб – “некваліфікований робітник, який виконує фізично важку, брудну роботу“ [9, с. 1606], білорусизм – “слово чи зворот, запозичені з білоруської мови” [9, с. 81].

– колоратема-психологема (вказує на співвіднесеність із певним психологічним значенням кольору): black-fast – “to undergo a fast of the most severe kind” [12, р. 226], психологічне значення чорного – “ніщо, як абсолютне заперечення”) [2, с. 164], red-hot – “one that exhibits intense emotion or partisanship” [12, р. 1903], психологічне значення червоного – “вираження життєвої сили та висоти вегетативного збудження”;

– колоратема-опозитив (вказує на співвіднесеність із рівнем опозитивів на основі відсутності, недостатності чи неповноти якоїсь ознаки): white-lipped – “having white lips” [12, р. 2608], greenware – “unfired pottery” [12, р. 997], сіро-бурий – “невизначеного кольору” [9, с. 1325], білоручка – “той, хто цурається фізичної, чорної роботи; нероба. Непризвичаєна до фізичної праці людина; пестун, пестунка” [9, с. 81];

– колоратема-символ (вказує на співвіднесеність із певним аспектом культурно-історичної традиції): greenhorn – “an inexperienced or unsophisticated person” [12, р. 997], символ зеленого – “недосвідченість, що межує з наївністю”, white-list – “to include on a list of approved or favored items” [12, р. 2608], символ білого – “невинність, непорочність”, жовтоблакитник – “назва прихильника української національної ідеї” [9, с. 370], символ жовто-блакитного – “колір українського державного прапору”, червоно хресний – “стосується до Червоного Хреста” [9, с. 1598], символ цієї організації – емблема у вигляді червоного хреста;

– етноколоратема (вказує на співвіднесеність із певною подією чи фактом культурологічного чи історичного характеру, фактом етнічної або расової самобутності): Whitsunday – “white Sunday, Pentecost” – “from the custom of wearing white robes by the newly-baptized” [12, р. 2610], red-baiting – “the act of baiting or harassing as a red” – “from red as revolutionary, communism, radicalism” [12, р. 1900], червоноармієць – “рядовий воїн Червоної армії” [9, с. 1597], білогвардієць – “член антирадянської контрреволюційної військової організації, а також той, хто воював проти Радянської влади в лавах білої гвардії; контрреволюціонер” [9, с. 81], білокозак – “кіннотник, що воював у складі військових формувань білого козацтва” [9, с. 81], білорусизація – “насильницьке запровадження білоруської мови, культури” [9, с. 81];

– колоратема-міфологема (вказує на співвіднесеність із певним міфологічним поняттям): black-artship – “necromancy”. Кольоронайменування black у давньоанглійський період (blaec) становить префіксальне утворення від laec – “сакральне дійство, жертвопринесення”, red-letter – “of special significance; happy; memorable” [12, р. 1905]. У давньоанглійській мові кольоронайменування basu “яскраво-червоний” < bher-, що співвідноситься з baerlice (у нортумбрійських глосах) – “святковий, який відноситься до сакрального дійства”, чорнокнижництво – “чаклування за допомогою книг, що мають нібито магічну силу; знахарство” [9, с. 1606];

– колоратема-трансгресив (вказує на співвіднесеність із результатом каузації перетворення колірної ознаки): greenbone – “any of several fishes having the bones green when cooked” [12, р. 996], bluestem – “a disease of raspberries and blackberries characterized by bluish black discoloration of the stem” [12, р. 242], червоноламкість – “властивість сталі з великим вмістом сірки давати тріщини при гарячій обробці тиском (купання, штампування, вальцювання)” [9, с. 1598], біложаровий – “який розпечений до температури білого жару” [9, с. 81], білокрів’я – “захворювання кровотворної системи, що виявляється у значному збільшенні кількості білих кров’яних тілець у крові; лейкемія” [9, с. 81];

– колоратема-об’єкт (вказує на співвіднесеність з образом власне природного або іншого фізичного об’єкта): bluebush – “a shrub bearing a profusion of blue flowers” [12, р. 241], blackthorn – “a tree that bears small purplish or blue black astringent fruits” [12, р. 228], жовтофіоль – “кімнатна або садова трав’яниста рослина з жовтими або червоно-жовтими запашними квітками” [9, с. 370], зеленоочка – “муха, личинки якої пошкоджують сходи і колосся хлібних злаків” [9, с. 457], біловус – “бур’янова злакова рослина, яка росте в полі й на луках” [9, с. 81], жовтопуз – “велика безнога ящірка (довжиною до 1,5 м), нижня частина тіла якої має жовтувате забарвлення” [9, с. 370];

– колоратема-локатив (вказує на співвіднесеність з образом просторового місцеположення): bluebird – “any of several songbirds (genus Sialiva) that are related to the robin but more or less blue above” [12, р. 240], сірозем – “грунт із світло-жовтим забарвленням, сформований на лесах під пустельно-степовою рослинністю” [9, с. 1325], жовтозем – “легкий глинистий грунт сірувато-жовтого та жовто-білястого кольору” [9, с. 370];

– колоратема-фабрикатив (вказує на співвіднесеність з образом матеріалу, речовини): bluebonnet – “a cap of blue wool” [12, р. 240], сіропіщаний – “який складається із сірого піску, насипаний, змурований, виготовлений з нього” [9, с. 1325], червонодеревий – “зроблений з червоного дерева” [9, с. 1597];

– колоратема-медіатив (вказує на співвіднесеність з образом способу, засобу дії): whitewash – “to wash, treat, or cover with white liquid composition” [12, р. 2610], білобектомія – “оперативне видалення двох часток легені” [9, с. 81];

– колоратема-компаратив (вказує на співвіднесеність із порівняльною характеристикою колірної ознаки по відношенню до свого прототипового еталона): blood-red – “the bright red colour of fresh blood” [10, р. 137], білокрівці – “білі кров’яні тільця, лейкоцити” [9, с. 81], червонокрівці – “червоні кров’яні тільця” [9, с. 1598].

III. Підрівень колоративних корелятів у модусі представлений 1,2 % в англійській мові та 1,1 % – в українській:

– колоратема-модус (вказує на співвіднесеність із характеристикою оцінки кольору): blue-chip – “being among the leaders in some class” [12, р. 241], білодеревець – “майстер неполірованих столярних виробів, столяр” [9, с. 81].

Проведений зіставний аналіз ономасіологічної структури англійської і української колоративної композити дає нам змогу стверджувати про наявність аломорфних та ізоморфних їх характеристик. Що стосується ізоморфізму, то слід відзначити факт наявності більшої кількості композит з колоративним компонентом – понад 800 колоративних композит – в англійській мові, приблизно 400 – в українській.

Можна простежити чітку тенденцію для колоративних композит, що мають достатньо сильний емоційний вплив на людину. Серед таких компонентів колоративних композит можна виділити червоний (red) колір і, як наслідок, – його участь у творенні великої кількості композит із різною семантикою.

Особливо слід відзначити ахроматичні кольори – чорний та білий, які також мають велику кількість значень, але, мабуть, не за рахунок емоційного впливу, а навпаки, – відсутність кольору дає простір для фантазії.

На рівні еквівалентності виявлено мовні паралелі з повною або частковою еквівалентністю. Еквівалентність може бути викликана двома причинами: універсальністю яких-небудь понять або появою однієї композити з колоративним компонентом в іншій мові шляхом калькування або запозичення.

У процесі аналізу скласифіковано колоративні композити в англійській та українській мовах не лише не основні компонента-колоратива, а в цілому – за семантикою композитного утворення. На наш погляд, саме така класифікація дозволяє найоптимальніше передати значення композит з колоративним компонентом та відтворити ту змістову роль, яку відіграє компонент-символ.

Нами було також виявлено, що відсоткові показники кількості колоративних композит, представлених колоратемами різних типів, у диктумі, термінально-асоціативній частині та модусі приблизно однакові в англійській і українській мовах. Проте українська колоративна композита, на відміну від англійської, не представлена колоратемою-психологемою асоціативно-термінального компонента моделі фрейму, що, на нашу думку, є аломорфною характеристикою при їх зіставному ономасіологічному аналізі.

Основні причини появи власне мовного аломорфізму композит у зіставлюваних мовах пов’язані з різною семантикою, запозиченням та калькуванням. Унікальні специфічні риси в семантиці композит з колоративним компонентом пояснюються особливостями асоціацій, що виникають у зв’язку з тим чи іншим кольором, деякими відмінностями у властивості сполучення колоративного компонента. Стосовно екстралінгвістичних факторів вагому роль відіграють історичні традиції, реалії, вірування різних народів, обряди, релігіозні особливості тощо.

У роботі також розглянуто колоративні композити в англійській і українській мовах за характером варіативності і особливо варіативності колоративного компонента. Проведений зіставний ономасіологічний аналіз свідчить про те, що одне й те саме поняття можна виразити з використанням різних варіантів, в тому числі й колірних компонентів, що знову підтверджує багатогранність значень – іноді навіть протилежних – більшості колоративних композит.

Проведений зіставний ономасіологічний аналіз композит з колоративним компонентом в англійській й українській мовах, який стає можливим при аналізі семантики колоративних композит, виявив загальне та специфічне в їхній ономасіологічній структурі. Результати дослідження розкривають перевагу ізоморфних рис у колоративних композит в англійській і українській мовах над аломорфними, а також тісний семантичний зв'язок колоративних композит в обох мовах у силу універсальності семантики колоративних компонентів.

У цілому, аналіз колоративних композит показав, що досліджувані одиниці становлять композитні утворення, які відображають думку людини про предмети та явища навколишньої дійсності через колір. Разом з тим, колоративні композити виконують аксіологічне навантаження, виражаючи позитивну й негативну оцінки. Значення символа колоративного компонента в композитному утворенні, безумовно, впливає на загальне його значення. Проведений зіставний ономасіологічний аналіз композит з колоративним компонентом в англійській й українській мовах дозволяє стверджувати, що всі кольори неоднаково розкривають семантику в цих мовах. Однак, в основному, це залежить не від мови, а більше від символічного значення колоратива і семантики самого композитного утворення з колоративним компонентом.

ЛІТЕРАТУРА

1. 
   Деменчук О. В. Колоративна композита в англійській мові : когнітивно-ономасіологічний аспект : дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 / Деменчук Олег Володимирович. – К., 2003. – 240 с.
   
2. 
   Драгунский В. Цветовой личностный тест / Виктор Драгунский. – Минск : Харвест, 1999. – 448 с.
   
3. 
   Кубрякова Е. С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира / Е. С. Кубрякова // Роль человеческого фактора в языке. – М. : Наука, 1988. – С. 141–172.
   
4. 
   Кубрякова Е. С. Словосложение как процесс номинации и его отличительные формальные и содержательные характеристики / Е. С. Кубрякова // Теоретические основы словосложения и вопросы создания сложных лексических единиц. – Пятигорск : Изд-во Пятигорск. госуд. пед. ин-та иностранных языков, 1988. – С. 3–23.
   
5. 
   Свецинська К. О. Ономасіологічний аспект української колоратурної композити / К. О. Свецинська // Матеріали V Міжнар. науково-практ. конф. “Мови і світ : дослідження та викладання”. – Кіровоград : Вид-во Кіровоград. держ. пед. ун-ту, 2011. – С. 405–408.
   
6. 
   Селиванова Е. А. Когнитивная ономасиология / Елена Александровна Селиванова. – К. : Фитосоциоцентр, 2000. – 248 с.
   
7. 
   Языковая номинация (общие вопросы). – М. : Наука, 1977. – 359 с.
   
8. 
   Berlin B. Basic colour terms : their universality and evolution / B. Berlin, P. Kay. – Berkeley : Reed, 1969. – 178 p.
   

ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА

9. 
   Великий тлумачний словник сучасної української мови / [за ред. В. Т. Бусела]. – К. : Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с.
   
10. 
    Cambridge International Dictionary of English. – Cambridge : Cambridge University Press, 1995. – 1773 p.
    
11. 
    New Webster’s Dictionary of the English Language. – Delhi : Surjeet Publications, 1988. – 1824 p.
    
12. 
    Webster’s Third New International Dictionary of the English Language Unabridged / [еd. Ph. B. Gove]. – Springfield : Merriam-Webster Inc., Publ., 1981. – 2662 p.
    

Сучасні світові глобалізаційні процесі та тенденції економічного розвитку країн потребують навчання людини впродовж усього життя та спрямовують на самоосвіту.

Входження України в загальноєвропейський та світовий освітній простір, Болонська угода європейських країн у галузі освіти передбачають підготовку конкурентоспроможних кадрів і зумовлюють підвищення рівня професійної підготовки випускників вищої школи. А тому одним із загальнодержавних завдань вищої школи є створення найоптимальніших умов для підготовки студентів магістратури, з-поміж яких – забезпечення навчального процесу необхідними навчально-методичними матеріалами. Ці вимоги сформульовані у виданому Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України наказі № 99 від 10 лютого 2010 р. “Про Концепцію організації підготовки магістрів в Україні”.

З огляду на вище окреслені положення рецензований навчальний посібник “Актуальні проблеми сучасної лінгвістики : курс лекцій”, підготовлений доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри загального мовознавства та класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка І.О. Голубовською і кандидатом філологічних наук, асистентом цієї ж кафедри І.Р. Корольовим, є актуальним і своєчасним для теоретико-лінгвістичної підготовки студентів магістратури.

Курс “Актуальні проблеми сучасної лінгвістики : курс лекцій” є навчальною дисципліною для студентів магістратури у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, для вивчення якої навчальним планом відведено 18 лекційних і 18 практичних годин, що передбачає систематизацію їх лінгвістичних знань у царині мовознавства, ознайомлення із найновішими тенденціями і напрямами, характерними для сучасного етапу в розвитку лінгвістичної науки. Виходячи з цього навчальний курс “Актуальні проблеми сучасної лінгвістики : курс лекцій” можна визначити як такий, що готує студентів-магістрантів до наукової діяльності, зокрема до написання випускних кваліфікаційних магістерських робіт. Цим визначається й місце його у структурі навчального плану – в першому семестрі навчання в магістратурі, щоб студенти оволоділи необхідними теоретичними знаннями, мали достатньо чіткі уявлення про всі тенденції у розвитку сучасної лінгвістики.

Як зазначають автори посібника, “теоретичний аспект мети курсу тісно пов’язаний з практичним, який передбачає формування у студентів магістратури навичок аналізу нового мовного та мовленнєвого матеріалу із застосуванням нових методів і прийомів, безсумнівно, в поєднанні із класичними методами і методиками” (с. 4 рецензованої праці).

Автори навчального посібника сформулювали “чіткі завдання: 1) створити необхідне дидактичне тло для засвоєння студентами теоретико-методологічних основ, на яких ґрунтуються сучасні напрями мовознавства, опрацювання їхнього термінологічного апарату (метамови), методів та підходів до аналізу мовного/мовленнєвого матеріалу; 2) продемонструвати спадкоємність ідей, народжених у річищі різних парадигм мовознавчого знання …” та ін., які послідовно розв’язали в аналізованому посібнику (с. 4 рецензованої праці).

Рецензований посібник має чітку, логічну, мотивовану змістом навчальної дисципліни структуру відповідно до вимог кредитно-модульної системи навчання і з урахуванням найбільш актуальних напрямів сучасного мовознавства, зокрема таких, як “Зміна наукових парадигм у лінгвістиці та формування когнітивного напрямку в мовознавстві”, “Понятійно-термінологічний та методичний апарат сучасної когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології”, “Мовна картина світу як об’єкт лінгвокультурологічного вивчення”, “Лексична система мови у поняттях і термінах структурно-семантичної парадигми у мовознавстві”, “Комунікативна лінгвістика як новітня галузь мовознавчої науки” тощо. Якісний підбір лекційних матеріалів за цими напрямами, доступний стиль викладу кожної лекції, ретельно підібрана основна й додаткова література, цікаві й проблемні питання для самоперевірки до кожної теми, роблять навчальний посібник украй необхідною і важливою складовою всього навчального процесу, а також надають можливість студентам перейти до самостійного опрацювання окремих тем (їх список подається в посібнику).

На особливу увагу заслуговує виділення в посібнику ключових понять із кожної теми, визначення термінологічного мінімуму, що наводиться в якості словника термінопонять, контрольні запитання для самоперевірки, що подаються авторами в кінці кожної теми.

Автори сподіваються, що “після опрацювання навчальних матеріалів студенти магістратури не тільки сформують “up-to-date” власне бачення “теоретичної ситуації”, яка склалася на сьогодні в лінгвістиці, а набудуть практичних умінь і навичок здійснювати різні види лінгвістичного аналізу із застосуванням найновітніших методів і прийомів, що підготує їх до написання високоякісних наукових праць як у форматі магістратури, так і у процесі подальшого підвищення наукової кваліфікації” (стор. 6 рецензованої праці).

Окрім того, опанувавши такі ключові питання сучасної лінгвістики, як парадигмальна переорієнтація мовознавства на межі тисячоліть; методика опису концепту в науковому дослідженні; історія становлення поняття “мовна картина світу”; типологія картин світу; співвідношення наукової та мовної картин світу; поняття етноцентризму як соціально-психологічного та мовного феномена; специфіка ономасіологічного та семасіологічного підходів до вивчення лексики; проблема зіставних і типологічних досліджень; основні категорії комунікативної лінгвістики; визначення комунікації як центрального поняття комунікативної лінгвістики; поняття мовної особистості, комунікативної компетенції та мовленнєвої поведінки; сутність мовленнєвого жанру як категорії комунікації; поняття пресупозиції як універсальної категорії комунікативної ситуації; диференціація соціальних ролей інтерактантів у міжособистісній комунікації; витоки та сучасний стан досліджень невербальних компонентів комунікації; визначення поняття “дискурс” у сучасній лінгвістиці; типологія дискурсу; дискурс-аналіз як метод лінгвістичних досліджень, студенти магістратури збагатять свій лінгвістичний світогляд, можливо, стануть авторами нових ідей і підходів у мовознавчому пошуку.
Корольова А. В.,

доктор філологічних наук,

завідувач кафедри теоретичної

і прикладної лінгвістики

та новогрецької філології

Київського національного

лінгвістичного університету

ХРОНІКА