1. Плодівництво як галузь с/г. Значення плодівництва
?75.Принципи побудови міцного скелета дерева
жүктеу/скачать 379 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 76.Додаткові прийоми обрізування 77.Обрізування смородини та агрусу.
| ?75.Принципи побудови міцного скелета дерева.
Надземна частина плодового рослини представлена великою кількістю різних за розміром, віком, розташуванню і призначенню гілок. Всі ці гілки в сукупності складають крону (11). Центральна вісь або провідник (6), називається стволом. У одних дерев він виділяється досить чітко протягом усього життя, у інших відхиляється в бік, розгалужується і губиться серед інших гілок. Місце переходу стовбура в корінь називається кореневою шийкою (9). Частина стовбура від кореневої шийки до першого розгалуження - штамб (7), вище - центральний провідник або лідер (6). Від центрального провідника відходять гілки першого порядку (1). Гілки першого порядку також називають скелетними або основними гілками. Разом з центральним провідником вони утворюють остов крони. Від гілок першого порядку відходять гілки другого порядку, від них - третього і так далі. На центральному провіднику і на основних гілках розміщуються більш дрібні і менш довговічні гілки. Їх розвивають обростають (2), так як ними остов крони як би обростає. Верхівковий приріст останнього року на центральному провіднику - це втеча продовження центрального провідника (4). (5) - це конкуруючий пагін. (3) - втечу продовження основоного гілки. (8) - місце щеплення. У підземній частині розташована коренева система (10). 76.Додаткові прийоми обрізування 77.Обрізування смородини та агрусу. Формування кущів смородини чорної починають після садіння саджанців. З цією метою надземну частину їх укорочують рано навесні на пеньки з двома-трьома добре розвиненими бруньками, що сприяє утворенню молодих прикореневих пагонів заміщення. Пізно восени після закінчення вегетації вирізують біля поверхні грунту слабкі і пошкоджені пагони, залишаючи 3—4, а по можливості і більше добре розвинених однорічних стебел. Під час другої вегетації в кущі утворюються нові пагони заміщення, з яких восени залишають 4—5 кращих, а слабкі і пошкоджені вирізують. На 3-й і 4-й роки після закладання насадження дотримуються подібного принципу формування. При цьому основні гілки вибирають так, щоб вони біля основи розміщувалися в діаметрі 25—ЗО см, що знижує втрати врожаю при механізованому збиранні. Восени 4-го року в кущі повинно бути не менше 8—16 гілок різного віку: по 2—4 одно-, дво-, три- і чотирирічних. Восени 4-го року чотирирічні гілки вирізують біля поверхні грунту, що сприяє утворенню нових пагонів заміщення, підвищенню урожайності. У наступні роки обрізування кущів зводиться до видалення гілок чотирічного віку, уражених шкідниками (склівкою і златкою), дуже пониклих до землі та слабких пагонів заміщення.Вирізують також частини гілок, пошкоджені борошнистою росою, а при сильному ураженні кущів надземну частину зрізують повністю. У наступні 2—3 роки кущ відновлюють з новоутворених пагонів заміщення. Періодичне суцільне омолоджування кущів, починаючи з 5-го року після садіння. При цьому надземну частину скошують щоб довжина залишених пеньків не перевищувала 2—3 см. Наступного року надземна частина куща відновлюється, а на 2—3-й роки омолоджене насадження плодоносить. Щороку можна омолоджувати певну частину плантації (1/3—1/2). Таке омолоджування ефективне у насадженнях скороплідних сортів з помірною пагоновідновлювальною здатністю і компактними кущами. Догляд за насадженням після омолоджування полягає в ручному вибірковому, санітарному обрізуванні, належному удобренні та обробітку грунту. Кущі аґрусу формують і обрізують майже так само, як і кущі смородини. Після закладання насадження саджанці укорочують на 2—3 нижні добре розвинені бруньки. У наступні роки в кущі залишають щорічно 3—4 сильних пагони заміщення не менш як 50 см завдовжки, а решту слабких рано навесні чи пізно восени вирізують. Вирізують також біля основи гілки, уражені сферотекою та горизонтально розміщені біля поверхні грунту в напрямі міжрядь. Після закінчення формування в кущі повинно бути 12— 14 гілок різного віку. В кущах плодоносних насаджень вирізують 4—5-річні гілки у сортів з коротким періодом життя кільчаток і високою пагонопродуктивністю і 6-річні гілки — у сортів з більш довговічними кільчатками (переважна більшість сортів). жүктеу/скачать 379 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|