«Дніпровсько-Деснянське міжріччя»



жүктеу 64.08 Kb.
Дата21.07.2016
өлшемі64.08 Kb.
«Дніпровсько-Деснянське міжріччя»

Територія парку складається переважно із лісового масиву на піщаній боровій терасі, до її складу входять також заплава р. Десни та частина Київського водосховища.

Місцевість багата пам'ятками давньої культури та археології - зокрема тут виявлено залишки 8 стоянок епохи неоліту, біля с.Євмика знайдено найбільш північне на Лівобережжі трипільське поселення, знайдено поховання Доби Бронзи, ряд давньослов'янських городищ та курганних поховань, пам'ятки часів Київської Русі.

Територія узбережжя р. Десни та Київського водосховища має винятково високе рекреаційне значення.

Згідно фізико-географічного районування, територія національного парку належить до Дніпровсько-Деснянського фізико-географічного району, області Чернігівського Полісся, зони мішаних лісів. Згідно геоботанічного районування України, територія належить до Поліської під провінції Чернігівсько-Новгородсіверського (Східнополіського) геоботанічного округу дубово-соснових та соснових лісів, за характером рослинного покриву вона відбиває основні риси Остерського геоботанічного району соснових лісів зеленомохових та лишайникових, евтрофних осокових боліт та справжніх лук.

Лісистість території - 55 %, водойми (водосховище, річки та озера) займають 20 %, сільгоспугіддя - 21% (в т.ч. пасовища і сіножаті-17%, рілля -4%); по 2% території парку займають незаліснені болота та інші землі (переважно піски).

В рослинному покриві території парку переважає корінна лісова рослинність, яка розміщується на терасах Дніпра та Десни, а також на межиріччі цих річок; значні площі займає лучна рослинність Деснянської заплави. Характерними для цього регіону є також болотяна, прибережно-водна і водна рослинність. Незначні площі на піщаних підвищеннях прируслових ділянок річок і на межиріччі займає псамофітна рослинність.

На території відмічено місцезростання 26 видів рідкісних рослин, що занесені до Червоної книги України. Особливої уваги заслуговують болотяні бореальні види та льодовикові релікти - береза низька, верба чорнична, лікоподієла заплавна, шейхцерія болотяна та дифазіаструм сплюснутий, багато представників родини орхідних. Ряд рослин даної території потребують охорони відповідно до Європейського червоного списку та Бернської конвенції (козельці українські, сон широколистий, юринея волошковидна та ін.). Зростають тут також понад 30 видів рослин, Які є регіональне рідкісними (для Чернігівської області), серед них: журавлина болотяна, багно звичайне, андромеда багатолиста, ялівець звичайний тощо. Окрім того, на території парку виявлено ряд рідкісних рослинних угрупувань, що занесені до Зеленої книги України, а також понад 10 біотопів, що виділені, як пріоритетні для формування Смарагдової мережі (згідно із Директивою 92/43/ЄЕС).

На території зустрічаються 74 рідкісних видів тварин, що занесені до Червоної книги України. Серед них найбільш відомі: лелека чорний, тетерук, скопа, шуліка рудий, змієїд, підорлик великий, орлан-білохвіст, лунь польовий, сичик-горобець, сова болотяна, журавель сірий, кулик-сорока, сірий сорокопуд, горностай, тхір чорний, видра, рись. Під час міграцій відмічались червоновола казарка та лежень. У водоймах можна зустріти міногу українську, карася золотого та стерлядь. Звичайними є: лось, козуля, олень благородний, кабан, заєць-русак, бобер, лисиця, вовк, лісова та кам'яна куниці, норка американська; із птахів - тетерук, вальдшнеп, лебідь-шипун, гуска сіра, різні види куликів, сов, хижих та дрібних горобцеподібних птахів. Значна кількість місцевих видів тварин перебуває під охороною відповідно до ряду міжнародних конвенцій та червоних списків (Червоний список Міжнародного союзу охорони природи, Європейський червоний список, Бернська конвенція, Вашінгтонська конвенція та ін.)

Територія проектованого парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя» сьогодні входить до складу Національної екологічної мережі. Особлива цінність даного об'єкту природно-заповідного фонду полягає у тому, що він одночасно належить до складу двох природних екологічних коридорів - Поліського широтного (ядро - „Межирічинське"; ключова територія - Бондарівське болото) та Дніпровського довготного (ядро - „Прип'ятьсько-Дніпровське заплавно-острівне"; ключова територія - Київське водосховище). Водночас, згадані ключові елементи екомережі є ША-територіями - тобто територіями важливими для збереження світового біорізноманіття птахів (Important Bird Frea).

Окрім того, на території проектованого парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя» знаходяться 2 водно-болотні угіддя, що визначені, як перспективні для внесення до Рамсарського списку угідь, що перебувають під охороною „Конвенції про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення головним чином як середовище існування птахів". До таких угідь належать, зокрема, „Заплава р.Десна між м.Остер та с.Смолин" і „Північно-східна частина Київського водосховища"

Національний природний парк «Дніпровсько-Деснянське міжріччя» пропонується створити переважно на базі вже існуючого регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» (створеного в 2002 році). Окрім того, на даній території розмішені наступні об'єкти природно-заповідного фонду України (всього 14 шт.): гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Святе озеро" - 70 га; заказники місцевого значення: "Видра" (гідрологічний) - 200 га; "Видра-2" (гідрологічний) - 152 га; "Шеберівське" (гідрологічний) - 32 га; "Гатка" (гідрологічний) - 40 га; "В'юницьке" (гідрологічний) - 53,8 га; "Бондарівське болото" (гідрологічний) - 1300 га; "Приморське" (гідрологічний) - 22 га; "Озеро Солонецьке" (гідрологічний) - 13 га; "Сорокошицький лісовий масив" (ландшафтний) - 931 га; Заповідне урочище "Псьолів острів" - 125 га: пам'ятки природи місцевого значення: "Сорокошицький чапельник (зоологічна) - 0,5 га; "Сорокошицька дібровна ділянка" (ботанічна) - 2,9 га; "Дуб Косачівський" (ботанічна) -0,1 га; а також ділянка «Крехаївські луки», що зарезервована відповідним Указом Президента України.

Для даної території існує вже ряд наукових та організаційних напрацювань, в т.ч. у 2010 році, за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, ППП «Київський созологічний центр» вже було розроблено проект створення НПП із відповідними картографічними матеріалами. Згідно даного проекту загальна площа парку була запланована бл. 64 тис. га.

Основними землекористувачами територій, які пропонуються до часткового їх включення в НПП є:



  • ДП «Козелецьрайагролісгосп»;

  • ДП «Чернігівський військовий лісгосп» (Міноборони України);

  • ДП «Остерський військовий лісгосп» (Держлісагенство України);

  • ДП «Остерське лісове господарство» (Держлісагенство України);

  • землі запасу сільських рад;

  • землі Державного водного фонду.

Домінуючу площу займають відповідно лісогосподарські підприємства та водні угіддя, що згідно адміністративного розподілу розташовані у межах одинадцяти сільських рад, однієї селищної і однієї міської ради:

Орієнтовний розподіл території проектованого НПП у розрізі адміністративного підпорядкування


Ради

Площа (га)

%

Надинівська сільська рада

554,2

0,9

Олбинська сільська рада

58,6

0,1

Підлісненська сільська рада

386,9

0,6

Біликівська сільська рада

95,6

0,1

Крехаївська сільська рада

226,9

0,4

Короп’ївська сільська рада

1857,6

2,9

Деснянська селищна рада

13643,7

21,3

Карпилівська сільська рада

2037,2

3,2

Морівська сільська рада

2631,9

4,1

Максимівська сільська рада

20519,2

32,0

Косачівська сільська рада

20705,4

32,2

Остерська міська рада

1116,8

1,7

Євминська сільська рада

316,2

0,5

ВСЬОГО:

64150,1

100


Велике різноманіття рослинного і тваринного світу із наявністю рідкісних видів та біотопів, у поєднанні із мальовничими ландшафтами, природними та історичними пам'ятками, відсутність великих промислових центрів, низька щільність населення і привабливість території для регламентованої рекреації та екотуризму обумовлюють значну її наукову, природоохоронну, історико-культурну та рекреаційну цінність. Територія відповідає необхідним критеріям створення НПП та має значні перспективи подальшого розвитку.


©dereksiz.org 2016
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет