Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення

КУРИ НЕ ЗАЛИШАТЬСЯ ГОЛОДНИМИ

Ігор Тесло, "Слобідський край", 22.03.2011, Харьковская обл.

На Харківщині спалахнув скандал, пов'язаний зі справами на "пташиному дворі".

А якщо казати точніше, то, за словами генерального директора асоціації "Харківптахопром" Вадима Шияна та директора ТД "Агроімпекс" Олександра Глушка, в області виникла така ситуація, що на початку квітня вже нічим буде годувати курей, а відтак їхнє поголів'я доведеться скорочувати.

Щоб цього не сталося, на їхню думку, слід звернутися до Аграрного фонду України, який має в своєму резерві 112 тис. тонн зерна, яке за своїми показниками може бути використано для переробки на комбікорм. Закупівля цього зерна слобожанськими комбікормовими заводами в обсягах 10 тис. тонн на місяць дозволила б галузі птахівництва протриматися до нового врожаю зернових. Відтак, керівники харківських підприємств цієї сфери звернулися до голови облдержадміністрації Михайла Добкіна з проханням сприяти у вирішенні цього питання.

- Добре знаємо цю ситуацію, і вже наполегливо працюємо над розв'язанням проблеми, - розповів заступник голови Харківської облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу Віталій Алексейчук. - Але ж чому так сталося, хотів би запитати у деяких "критиків"? Мабуть, тому що в 2009 році тодішні керівники не приділили належної уваги осіннім польовим роботам, а тому аграрії зазнали вражаючого удару, коли переважна більшість озимини загинула. Звичайно, тоді довелося приймати радикальні заходи для того, аби хоча б урятувати якусь частину посівів. І скажу вам, хоча погані погодні умови і сприяли неврожаю, але ще сильніше по озимих культурах ударило недотримання необхідних агрооперацій.

Звісна річ, що за такої непростої ситуації, що склалася минулого року з озиминою, не вдалося повною мірою запастися зерном, у тому числі й для потреб комбікормових заводів, розповів віце-губернатор. Саме тому нині й виникла така ситуація, що ціни на фуражне зерно значно зросли і вже коливаються на рівні 1500 гривень і вище за тонну. А це, у свою чергу, дозволяє сільгосппідприємствам диктувати свої правила гри переробним заводам. І тут, як стверджує Віталій Алексейчук, одним з варіантів є Аграрний фонд України, де ціни на зерно нижчі. І зараз уже така робота триває, до того ж є намагання вирішити цю ситуацію і за допомогою Уряду.

Дайте дорогу вітчизняному аграрію

З цим цілком погоджується керівник підприємства "Близнюківський комбікормовий завод" Володимир Лисяк: "Вся проблема в тому, що немає достатньої кількості зерна, а тому уявіть собі: зараз за тонну ячменю сільгоспвиробники правлять ціну 2200 гривень. Коли таке було? Я вже дуже багато років працюю в сільському господарстві, але такого важко пригадати. Немає зерна, немає й комбікорму. До речі, зараз тонна комбікорму для курей коштує 4500 гривень з доставкою! Дуже сподіваємось на державну підтримку".

Володимир Лисяк торкнувся й ще однієї болючої теми для сільгоспвиробників. На його підприємстві нині є сто голів свиней для реалізації за цілком прийнятною ціною, але на який би м'ясокомбінат він не звертався, йому всюди відмовляють. Мовляв, у нас ще багато м'ясного продукту, а тому запасатися немає ніякої потреби. Звичайно, всі прекрасно розуміємо, якої якості це м'ясо в більшості випадків. Саме тому, щоб споживати ті ж самі справжні ковбасні вироби, слід хоча б частково ввести "мораторій" на імпортне продовольство.

"Авангард" демпінгує

Вадим Шиян і Олександр Глушко розповіли і про ще одну неприємну, на їхню думку, ситуацію, пов'язану з ринком курячих яєць в Україні. За їхнім твердженням, демпінгова політика, яку проводить агрохолдинг "Авангард", може призвести до того, що окрім цього виробника більше нікого не залишиться, адже зараз його частка складає 79 % ринку реалізації яєць в нашій державі. До того ж, "Авангард" займається антиконкурентними методами в проштовхуванні своєї продукції, тим самим сьогодні ціна курячих яєць на ринках і в супермаркетах області взагалі не відповідає собівартості.

Відтак, три харківські підприємства, які на цьому спеціалізуються, за твердженням їх керівництва, взагалі не вистоять у цій нечесній боротьбі, і справа може дійти до їх закриття. А це, у свою чергу, призведе до соціальної напруги в суспільстві, адже виникне значний дефіцит робочих місць у районах області. Щоб цього не сталося, керівники харківських підприємств птахівництва і тут звернулися до губернатора області за допомогою, у першу чергу, аби було встановлено мінімальну ціну на курячі яйця, тим паче, що з початку року собівартість їх суттєво підвищилася.

- Ця ситуація нам також відома, вона виникла не місяць чи два тому, а триває вже багато часу, - зазначив Віталій Алексейчук. - Я зустрічався і з керівником "Авангарду" Олегом Бахматюком, ми обговорювали ці проблеми, та сподіватимусь, врешті-решт знайдемо цілковите порозуміння. Знаєте, тут справа ще і в тому, що, на відміну від тих же радянських часів, підприємства, що займаються птахівництвом, уже приватні, а не державні. Тоді таких проблем, з тим же зерном, комбікормами та й зокрема, курячими яйцями взагалі не виникало. Зараз, звісно, ситуація зовсім інша. Кожний керівник сам обрав дорогу, яка приведе його до успіху. А відтак, тут власник має свій особистий інтерес і робить усе для того, аби саме його птахофабрика процвітала. Тобто, в "Авангарда", по суті, набагато більше можливостей для того, аби "маневрувати" ціновою політикою на цьому ринку і бути в прибутку. Але думаю, що і тут усе обов'язково вирішиться, адже обласна влада робить для цього все належне. Також головним є й те, щоб ціна на цю продукція була цілком прийнятною для населення і в жодному разі не підвищувалася. Тобто, українці не повинні потерпати від будь-якої боротьби за місцем під сонцем сільгосптоваровиробників.

"СОЦИАЛЬНОГО" ХЛЕБА БУДЕТ ВДОВОЛЬ, А С МУКОЙ ВОЗМОЖНЫ МУКИ

"Луганская правда", 18.03.2011

Эксперты мрачно прогнозируют возможное исчезновение муки в розничной продаже.

Две новости. Первая, само собой, хорошая - теперь в Украине будет вдоволь дешевого "социального" хлеба. Вторая похуже - эксперты мрачно прогнозируют возможное исчезновение муки в розничной продаже.

- До 10 марта ситуация с поставками муки была очень напряженная. Сейчас мы имеем документ о поставках этого сырья хлебопекарным предприятиям. Закупка муки у Аграрного фонда началась, хлебопекари уже успели закупить некоторые объемы. Думаю, это позволит стабилизировать ситуацию с производством социальных сортов хлеба, - рассказывает гендиректор объединения "Укрхлебпром" Александр Васильченко.

Он также сообщил, что отпускная стоимость муки из Аграрного фонда превышает прошлогоднюю цену примерно на 500 грн.

- Если в 2010 г. мы покупали муку высшего сорта по 2,083 тыс. грн. за 1 т, то предлагаемая сейчас Аграрным фондом цена составляет 2,591 тыс. грн., - говорит А. Васильченко.

Однако он затруднился прогнозировать, на какой период времени хватит резервных запасов, чтобы бесперебойно производить и поставлять населению социальный хлеб, но сообщил, что общего напряжения на рынке с закупкой муки решение правительства не сняло. Ведь мука хлебопекам нужна не только на дешевый хлеб, на котором предприятия имеют практически нулевую рентабельность. Чтобы бизнес имел стимул к развитию, необходимо производство социальных сортов перекрывать так называемой элитной выпечкой и другими кондитерскими изделиями. А с этим, увы, проблема.

- Ведь сегодня рыночная стоимость муки высшего сорта на мукомольных предприятиях составляет 3,2 - 3,3 тыс. грн. за 1 т в зависимости от региона. Это хорошо, что правительство начинает продажу более дешевой муки, хоть и с опозданием. Но пока неизвестно, сколько такого сырья нам поступит, не придется ли предприятиям перемешивать резервную муку с рыночной, что, несомненно, повысит себестоимость социального хлеба, - размышляет А. Васильченко.

А временные трудности с производством хлеба в Луганской области возникли не случайно. Они стали следствием административного вмешательства в одно из звеньев на рынке хлеба, а также результатом несвоевременных поставок резервной дешевой муки хлебопекам, хотя те обивали пороги властные ежедневно, указывая на грядущие сбои в производстве хлеба. Неужели киевские чиновники не могли предвидеть, что после введения ограничения цен на муку будут проблемы с ее реализацией?

"Решением по ограничению стоимости муки правительство фактически заставляет мукомольные предприятия работать в убыток. Если с начала маркетингового года стоимость пшеницы 3-го класса не превышала 1,6 тыс. грн. за 1 т, то уже в конце февраля с началом интервенций госоператором пшеница подорожала до 2,2 тыс. грн. за 1 т. Но мукомолам не разрешают реагировать на эту тенденцию повышением цен, что не соответствует законам рынка", - говорит руководитель аналитического департамента консалтингового агентства ААА Мария Колесник.

Согласно ее расчетам, рыночная стоимость муки сейчас должна составлять не менее 6 грн. за 1 кг на мукомольном предприятии. Она же остается в пределах 4-5 грн. за 1 кг. "Необходимо поднять цены на 30%, это всего 1-2 грн. на 1 кг. Население бы этого особо не почувствовало",- считает эксперт.

Но, судя по всему, есть желающие повернуть рынок вспять. "Это значит, что будет ли мука в рознице - большой вопрос", - полагает М. Колесник.

Но за социальный хлеб она спокойна. "В этом сегменте проблем не будет, АФ, если верить его заявлениям, владеет достаточными запасами муки и зерна. Это позволяет хлебопекарням полностью закрыть потребности в "социальной" выпечке. Да и проблемы с пшеницей и мукой у нас нет в связи с ограничением экспорта. Мы можем спокойно экспортировать муку", - считает Мария Колесник.

По официальным данным, в этом маркетинговом сезоне Украина вырастила 16,8 млн. т пшеницы, большую долю которой, если верить участникам зернового рынка, составили как раз продовольственные сорта. 2,6 млн. тонн Кабмин разрешил экспортировать. Оставшихся объемов, уверяют участники рынка, вполне достаточно, чтобы страна не ощущала перебоев с хлебом.

В этом уверял и сам Аграрный фонд. "Мы стопроцентно обеспечим Украину мукой и зерном", - заявлял недавно заместитель министра аграрной политики и продовольствия Сергей Тригубенко. "Нам до конца маркетингового года нужно 1 млн. 377 тыс. т муки для того, чтобы мы закрыли всю потребность по выпечке хлеба. В Аграрном фонде есть 1 млн. 600 т ржи, из которой будет произведена ржаная мука и 700 тыс. т муки из пшеницы. Этого достаточно для интервенции на рынке хлеба", - отрапортовал чиновник.

Генеральный директор Аграрного фонда Александр Маринец также рассказал о том, что вверенное ему ведомство занимается формированием интервенционного фонда, переработкой зерна прошлых урожаев, поставками муки на хлебокомбинаты. "У нас есть утвержденный помесячный график. Исходя из него, около 90 тыс. т муки в месяц мы намерены поставлять хлебокомбинатам", - сообщил он. Ежемесячную потребность пекарен в муке аналитики оценивают на уровне 110 тыс. т.

А между тем некоторые магазины Донецка буквально завалены гречневой крупой, расфасованной в пакеты по 800 граммов, которую почти никто не покупает.

Еще бы: стоимость одного пакета составляет 37 гривен 30 копеек!

http://www.pravda.lg.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=2146

жүктеу/скачать 488 Kb.

Достарыңызбен бөлісу: