Ббк 74. 262. 4 Б-90 підготовка до географічних олімпіад
жүктеу/скачать 1.82 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Походження
|
ІV.3.01. Охарактеризуйте вплив природних умов на формування різних галузей господарського комплексу України. ІV.3.02. Якою була б зараз природа півдня України, якщо біля 9 тисяч років тому не утворилися протоки Босфор і Дарданелли? 11-й КЛАС (додаткові завдання до комплектів завдань ІІІ-го етапу попередніх років навчання) ІІІ.01. Охарактеризуйте закономірності поширення різних антропогенових (четвертинних) відкладів по території України. Як ці відклади впливають на відмінності у поширенні ґрунтового покриву? ІІІ.02. Поясніть причини утворення пустелі Сахара. Як відрізняється кількість опадів та режим їх випадіння (розподіл по сезонах року) в західній, східній, південній і північній частинах цієї пустелі? Що Ви знаєте про зміни природи пустелі Сахара під впливом природних і антропогенних чинників? ІІІ.03. Перелічіть чинники розміщення світового господарства, роль яких в епоху глобалізації зростає, а яких – зменшується. ІІІ.04. Перелічіть найважливіші властивості води як речовини. Наведіть приклади того, як певні властивості води впливають на процеси, що відбуваються у Світовому океані; ґрунті; на поверхні суходолу (материків). ІІІ.05. Географічні товариства різних країн світу. Охарактеризуйте головні етапи історії Географічного товариства України. ІV.01. Значення Дніпра у формуванні господарського комплексу України. ІV.02. Розміщення яких галузей господарства України підлягає географічним закономірностям: а) зональності; б) азональності? ІV.03. Охарактеризуйте вплив Місяця на параметри Землі і її обертання. Як би змінилася природа Землі і її ритми, якби не було її природного супутника? ІV.04. Між природою територій за полярними колами обох півкуль існують суттєві відмінності. Перелічіть основні з них. Проявами якої загальної географічної закономірності вони є? ІV.05. Спрогнозуйте, як би змінилася природа нашої планети, якби відбулися деякі (порівняно невеликі) зміни в її формі, розмірах, параметрах обертання тощо: а) маса була дещо більшою; б) Місяць був на 10% ближчий до Землі; в) орбіта обертання Землі навколо Сонця була б у формі правильного кола?
3.1. ТИПИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ Практичні завдання географічних олімпіад передусім, націлені на виявлення рівня сформованості вмінь і навичок розробляти й аналізувати моделі географічних об’єктів і явищ, вести обрахунки їх кількісних показників. Умовно завдання практичного туру можна поділити на практичні роботи (пов’язані з різними видами моделювання, переважно, графічного), й географічні задачі (пов’язані з необхідністю проведення розрахунків, із застосовуванням знань з математики й фізики та інших шкільних предметів). Практичні роботи ми поділяємо на окремі групи, які різняться способами діяльності й видами моделювання сутності географічних об’єктів і явищ. Більша частина способів діяльності при виконанні практичних робіт є наскрізною (застосовується в різних класах). Інколи між завданнями теоретичного і практичного туру немає чіткої межі (наприклад, складання порівняльної характеристики з використанням чи без використання табличної форми викладення матеріалу). Географічні задачі ми поділяємо, переважно, за змістом і вводимо їх поступово, відповідно до навчальної програми певного класу.
1 – сформовані впродовж вивчення теми з курсу географії цього року навчання; 2 – практичні роботи й задачі на комплексну перевірку вмінь з різних тем одного курсу, або тих вмінь, що почали формуватися в попередніх курсах географії й поглиблювалися при вивченні курсу цього року; 3 – практичні роботи й задачі з попередніх курсів географії; 4 – задачі й завдання міжпредметного характеру (інтегровані).
Таблиця 3 Основні типи практичних завдань та доцільність їх включення до комплекту певного етапу олімпіади з географії
Зразки практичних завдань різного рівня складності для кожного етапу олімпіади з дотриманням викладеної в табл.3 послідовності подаються в підрозділах 3.3, 3.4, 3.5. Завдання І-го рівня складності подаються переважно з тренувальною метою. 3.2. ЯК УСПІШНО ВИКОНАТИ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ? (пам’ятка учасникові олімпіади) Виконання завдань практичного туру потребує врахуванням тих же загальних вимог, які викладені в підрозділі 2.2. Задачі рекомендуємо вам спочатку виконувати на чернетці. У чистовому варіанті слід вказувати не лише відповідь на задачу, але й записувати всі послідовні кроки (дії), які ви виконували при її розв’язку. Навіть якщо ви дали неправильну відповідь на задачу, але вона вирішувалася в логічній послідовності, то оцінка за її виконання буде знижена не так суттєво. Намагайтеся знайти найбільш короткий спосіб розв’язку задачі. За наявністю часу, крім того, запропонуйте кілька варіантів розв’язку цієї задачі. Члени журі високо оцінюють і оригінальність у вирішенні задач. За доцільністю, дії по розв’язку задачі можна ілюструвати графічними замальовками. При виконанні завдання за тематичною картою вивчіть її легенду. Порівняльні характеристики (за типовим чи самостійно складеним планом) зручніше для вас і перевіряючи виконувати у вигляді таблиці. Звертайте увагу на найбільш суттєві ознаки в порівняннях. Дотримуйтеся типових планів характеристик географічних об’єктів і явищ. При виконанні роботи на контурній карті у верхній лівій частині аркуша підпишіть назву роботи, а в нижній частині оформіть її легенду. Усі надписи при виконанні робіт районного й обласного етапів олімпіади слід роботи авторучкою (шкільного етапу – простим м’яким олівцем). Надписи повинні бути чіткими. Назви річок, гірських пасом, заток морів підписуються паралельно їх напряму або простиланню. Якщо назва об’єкта не поміщається на карті, то біля нього ставлять цифру, а в легенді до карти пояснюють, якому об’єкту чи явищу відповідає ця цифра. Назви міст, островів, озер тощо розміщують приблизно по паралелі (горизонтально). Не забувайте при потребі використовувати загальноприйняті умовні знаки, символи, скорочення. Графічні роботи виконуйте акуратно й чітко. Загальний вигляд роботи повинен бути зручний для читання. Тому обирайте оптимальний для розміру сторінки масштаб зображення. Не забувайте застосовувати різні картографічні способи зображення географічних об’єктів і явищ (якісного фону, ареалів, ізоліній, картограм і картодіаграм, спосіб значків, спосіб лінійних знаків та знаків руху). За необхідністю, робіть короткі пояснюючі підписи. 3.3. ТРЕНУВАЛЬНІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО І-го (ШКІЛЬНОГО) ЕТАПУ 7 клас. А. Практичні роботи з географічними картами: Пов’язані із застосуванням карт шкільних географічних атласів, планів: І.2.01. Які географічні об’єкти мають такі координати: а) 49° пн. ш., 2° сх. д.; б) 43° пн. ш., 132°сх. д.; в) 50° пд. ш., 70° сх. д.; г) 66° пд. ш., 65° зх. д.? І.2.02. Опишіть найкоротший водний шлях з міста, яке має географічні координати 46° 28´ пн. ш., 30° 44´ сх. д. у місто з координатами 43° 06´пн. ш., 131° 55´ сх. д. ІІ.1.01. Визначте протяжність Азії вздовж 70о сх. д.; відстань між Африкою й Південною Америкою по екватору. ІІ.1.03. Користуючись тематичними картами атласу складіть характеристику природи … моря. ІІ.2.01. Перелічіть основні й перехідні кліматичні пояси. Які типи повітряних мас переважають у межах кожного із них (цілорічно; у різні сезони). ІІ.2.02.* За самостійно складеним планом, користуючись картами атласу, охарактеризуйте тропічний кліматичний пояс. ІІ.3.01. Опишіть рельєф вказаної учителем ділянки, зображеної на плані місцевості. ІІ.3.02. Порівняйте географічне положення, висоту й походження гір: Атласу, Уральських, Анд, Ісландії. Для цього заповніть таблицю за зразком:
ІІІ.1.01. Користуючись картами шкільного атласу поясніть, чому на різних островах Океанії випадає різна кількість атмосферних опадів? ІІІ.1.02. Користуючись шкільним атласом наведіть приклади кругообігів речовини й енергії у Світовому океані. Пов’язані з виконанням контурних карт (без застосування карт атласу): І.1.01. На контурній карті відобразіть систему течій Атлантичного океану. І.1.02. Складіть чайнворд «Тихий океан», в якому перелічіть 10 географічних об’єктів у його межах. Нанесіть ці об’єкти на контурну карту. І.1.03. Нанесіть на контурну карту приклади двох проток, які з’єднують: два океани (а, б); море з океаном (в, г); два моря (д, ж); а також моря з назвами, які характеризують колір їх вод (к, л, м); вітрові течії, названі за переважаючими вітрами (н, о, п). Б. Практичні роботи на складання й аналіз графічних моделей І.1.01. До яких груп можна віднести карти навчального атласу для 7-го класу? (Завдання виконайте у вигляді схеми). І.2.01. Відобразіть узагальнений профіль будови дна Світового океану.
будова вулкана; абсолютна висота і відносна висота; артезіанський басейн; будова річкової долини; річна амплітуда температур повітря. ІІ.1. Складіть схему класифікації карт за охопленням території та вкажіть орієнтовний масштаб кожної з них, якщо певну карту необхідно було б помістити до атласу. ІІ.2. На які чотири найбільші частини поділяється дно Світового океану? Відобразіть ці частини схематично. ІІ.3. Схематично відобразіть зміст понять, пов’язаних з рухами повітря в атмосфері (цими схематичними рисунками спробуйте пояснити механізм виникнення атмосферних явищ): а) вітер; б) пасати; в) мусони; г) бризи; д) циклон; ж) антициклон. ІІ.4. Зобразіть схему впливу обертання Землі на відхилення постійних вітрів і океанічних течій. ІІ.5. Виконайте схему-переріз долини річки, що протікає у вашій місцевості. ІІІ.1. На поширення організмів у Світовому океані впливають багато чинників. Спробуйте відобразити цей вплив у вигляді схеми. ІІІ.2. Схематично зобразіть профіль дна Атлантичного і Тихого океанів по 40º пн.ш.. Порівняйте виконані моделі. В. Практичні роботи, які потребують складання таблиць І.1.01. Складіть таблицю: «Джерела географічних знань при вивченні курсу «Географія материків і океанів». І.1.02. Складіть таблицю «Розміри і глибини океанів Землі». ІІ.2.01. Користуючись фізичною й тектонічною картами атласу у вигляді таблиці порівняйте основні риси будови дна чотирьох океанів Землі. ІІ.2.02. Складіть таблицю «Вплив циркуляції повітряних мас на циркуляцію водних мас на різних широтах». ІІ.3.01. Заповніть колонки таблиці «Етапи географічного пізнання Землі»:
ІІ.3.02. Заповніть клітинки таблиці «Характеристика моделей-зображень земної поверхні»:
ІІ.3.03. Складіть таблицю «Класифікація гірських порід за походженням». Наведіть по два приклади гірських порід різного походження. ІІ.3.04. У вигляді таблиці порівняйте шари материкового типу земної кори:
ІІ.4.01. Спробуйте скласти хронологічну таблицю «Історія дослідження Світового океану». ІІІ.2.01. Складіть схему «Рельєф Африки», де відобразіть поділ форм її поверхні за належністю до певних тектонічних областей і за висотою. ІІІ.2.02. У вигляді таблиці за самостійно визначеними критеріями охарактеризуйте водні маси Світового океану. ІІІ.2.03. Заповніть пропуски у клітинках таблиці й укажіть, до яких тектонічних областей і великих форм рельєфу належать перелічені об’єкти:
ІІІ.2.04к. Заповніть таблицю «Вплив господарської діяльності на зміни природи своєї місцевості»:
ІІІ.4.01. Порівняйте внутрішні сфери Землі, заповнивши таблицю:
Г. Задачі: І.1.01. У Каїрі (30º сх.д.) 9 година ранку. Який поясний час Лондона; Києва (30º сх.д.)? І.3.01. Визначте масштаби планів і карт за даними:
І.3.02. На узбережжі моря атмосферний тиск 760 мм рт.ст. Який атмосферний тиск в цей час на вершинах навколишніх гір абсолютною висотою 500 м і 850 м?
ІІ.1.01. Два товариші під час літніх канікул відпочивали в різних місцях. За допомогою мобільного телефону вони домовилися, що на наступний день вони рано-вранці йдуть на рибалку. Наступного ранку перший товариш зателефонував другу й повідомив, що зараз, о 4-й годині 48 хвилині сходить Сонце. Другий товариш був цим дуже здивований, і відповів, що Сонце ще не зійшло. Він зателефонував товаришеві о 5-й годині 16 хвилин і сказав, що Сонце сходить тільки зараз. Розсудіть двох товаришів, і поясніть їм причини такої різниці. ІІ.1.02. Літак вилетів із Лондона до Каїра (30º сх.д.) об 11 годині. Який показник годинника потрібно встановити по прибуттю в Каїр, якщо літак був у дорозі рівно 3 години? ІІ.2.02. Визначте котра година літнього дня в місті, розташованому в помірних широтах північної півкулі, якщо: а) азимут Сонця становить 210º; б) азимут тіні від стовпчика – 60º?
І.1.01. На топографічній карті вказане східне магнітне схилення 2°15. Дійсний азимут (Ад) на пункт К становить 82°15. Визначте магнітний азимут (Ам) на пункт К. ІІ.1.01. Перелічіть картографічні способи зображення географічних об’єктів і явищ на тематичній карті атласу «Тектонічна будова». ІІ.1.02. Чи є спотворення: а) кутів на фізичній карті півкуль; б) довжин на карті природних зон світу у географічному атласі? Свої висновки обґрунтуйте. ІІ.2.02. Користуючись фізичною картою шкільного атласу побудуйте гіпсометричний профіль через територію України по 50° пн.ш. між західним кордоном і Дніпром. (Масштаб горизонтальний 1:3 000 000; масштаб вертикальний 1:5000). Русла річок на лінії профілю позначайте заглибинами шириною і глибиною до 1 мм; підписуйте їх назви над профілем.
ІІ.2.01. Ділянка молодого мішаного лісу (із сосни і дуба, висотою 15-20 м, середньою товщиною стовбурів 30 см., відстанню між деревами 8 м) має прямокутну форму (200 на 80 м), і витягнута із заходу на схід. Паралельно лісові, на 40 м південніше, зі заходу на схід протікає слабо звивиста річка Грузька шириною 32 м, завглибшки 2,5 м, швидкістю течії 0,5 м/сек. Біля південно-західного рогу лісу через річечку прокладений бетонний місток, а через нього йде шосейна дорога під азимутом 35°. Через 150 м по цій дорозі можна дійти до села Піщаного. Правий берег річки крутий, місцями з урвищами, а лівий – заболочений. ІІІ.3.01. Складіть план огородженої ділянки п’ятикутної форми (ABCDE) в масштабі 1:5 000, якщо азимут з точки А на точку В становить 33º, а сторона AB=400 м; азимут з B на C 87º, а сторона BC =500м; азимут із C на D 175°, а сторона CD = 350м; азимут із D на E 225º, сторона DE = 150 м. Визначте: азимут з E на A; сторону EA; довжину огорожі ділянки на місцевості й на плані.
І.1.01. На контурну карту відповідними цифрами нанесіть природні об’єкти, по яких проходить державний кордон України: 1) Через середню частину Поліської (Приприп’ятської) низовини; 2) північніше Словечансько-Овруцького кряжу; 3) у межах Придніпровської низовини село Грем’яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області; 4) відроги Середньоросійської височини в межах Новгород-Сіверського Полісся і лісостепу; 5) у межах Донецької височини; 6) до Таганрозької затоки. 7) Через річку Західний Буг (межа Волинського Полісся та Волинської височини); 8) рівнину Малого Полісся, 9) височину Розточчя, 10) Надсанську низовину; 11) Передкарпатську височину; 12) Українські (Східні, Лісисті) Карпати. І.1.02. На контурну карту відповідними цифрами нанесіть перелічені форми рельєфу чи їх вершини: 1) Бабуган-яйла - "батько гір", "головне літнє пасовище". 2) Бескиди - виводять з німецького "Beskeid" (вододіл), іллірійського "Biz-Кit" ( буковий ліс). 3) Словечансько-Овруцький кряж. Кряж - витягнута скеляста височина. 4) Могила Мечетна. Могила - " куполоподібне підняття"; Мечетна - поряд у ХVІІ ст. існувала мечеть. 5) Полонинський хребет - від слова "полонина" - безлісі простори (німецьке "плац" - рівне місце). 6) Розточчя - назва походить від вододілу (розтіччя) між басейнами річок. 7) Середньоросійська височина - виділена у кінці ХІХ століття військовим геодезистом О.О.Тілло. 8) Товтри - вапнякові горби, відкопані ерозією коралові рифи давнього Сарматського моря. 9) Чорногора - гірський масив, вкритий чорним (темним) ялиновим лісом. 10) Гора Камула. 11) Гора Берда. 12) Канівські гори. ІІ.1.01. На контурній карті позначте контури й назви тектонічних структур, а в дужках назви форм рельєфу, які їм відповідають: 1) Український щит (УкЩ); 2) Воронезький масив; 3) Львівський прогин; 4) Волино-Подільська монокліналь; 5) Дніпровсько-Донецька западина; 6) Південноукраїнська монокліналь (північний борт Причорноморської западини); 7) Донецька складчаста область; 8) Західноєвропейська молода платформа; 9) Скіфська молода платформа (центральна частина Причорноморської западини); 10) Складчасто-брилова споруда Кримських гір; 11) Індоло-Кубанський прогин; 12) Карпатська складчасто-покривна споруда. Б. Практичні роботи на складання й аналіз графічних моделей: І.1.01. Складіть схеми класифікацій географічних карт за певними ознаками: а) за масштабом; б) за змістом; в) за призначенням. І.2.01. Побудуйте «розу вітрів» за січень у Полтаві (румби вказані у %): пн. – 8; пн.-сх. – 13; сх. – 14; пд.-сх. – 14; пд. – 11; пд-з. – 16; з – 14; пн.-з. – 10; штиль – 2%. Поясніть такий розподіл вітрів. ІІ.1.01. Поясніть зображення на мал. 1. 
ІІІ.1.01. Визначте висоту Сонця в ополудні над крайніми північною й південною точками України в дні рівнодення (23 вересня або 21 березня). Відобразіть цю різницю графічно (за допомогою транспортира). Зробіть висновок про вплив широтного положення на відмінності природи північної й південної частин України. В. Практичні роботи, які потребують складання таблиць: І.1.01. Запишіть, які території починаючи з 1939 р. ввійшли до України від інших держав чи республік СРСР:
ІІ.1.02. Порівняйте дві тектонічні структури в межах України. Схематично зобразіть їх умовні перерізи, які характеризують особливості геологічної будови (складові частини по горизонталі й вертикалі).
жүктеу/скачать 1.82 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||