1  . КЛІМАТОТВІРНІ ЧИННИКИ
а ) Радіаційний
|
|
б) Циркуляційний
|
|
в ) Підстилаюча поверхня
|
|
|
|
|
|
2. ОСНОВНІ КЛІМАТИЧНІ ПОКАЗНИКИ, ЇХ РЕЖИМ
|
|
Т емпература повітря
|
 
|
К ількість опадів
|
|
Атмосферний тиск і вітер
|
|
3. КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ
|
|
4. НЕСПРИЯТЛИВІ МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ЯВИЩА
|
План характеристики кліматичного поясу:
а) а) географічне положення;
б) на які кліматичні області поділяється;
в) характеристика кожної кліматичної області за показниками: середні температури найтеплішого й найхолоднішого місяця, річна амплітуда температур, річна кількість опадів.
План характеристики великої річки:
1. Географічне положення і загальні відомості:
а) на якому материкові, в якій країні (чи її частині) протікає?
б) де розташований витік, його абсолютна висота;
в) в якому напрямкові й по якій місцевості протікає річка?
г) які має притоки (ліві й праві), характеристика басейну;
д) куди й де впадає, абсолютна висота гирла;
ж) довжина річки, її падіння і нахил;
2. Вплив інших природних умов на характер течії, живлення й режим стоку річки;
а) вплив рельєфу;
б) вплив клімату.
3. Господарська оцінка й використання річки.
4. Екологічні проблеми, шляхи їх вирішення.
План та приклад характеристики ґрунту:
1.Назва - чорноземи типові.
2.Вплив клімату - в умовах теплого , дещо недостатньо вологого клімату.
3.Гірські породи – лесоподібні суглинки , що сприяють формуванню родючих ґрунтів.
4.Рельєф - плоскі вододільні рівнини.
5.Грунтові води та режим їх циркуляції - відносно неглибоке залягання підземних вод; води атмосферних опадів періодично повністю промивають ґрунт .
6.Природна рослинність - лучні степи і остепнені луки зони лісостепу.
7.Діяльність тварин - риючі тварини (дощові черви , ховрахи , сліпаки та інші) переривали ґрунт, сприяючи підвищенню його родючості;
8.Оцінка - найбільш природно - родючі ґрунти.
9.Заходи щодо збереження родючості - після багаторічного використання потребують внесення органічних і мінеральних добрив, заходи по запобіганню ерозії.
План характеристики природної зони (на прикладі двох зон України)
Пункт плану
|
Мішані ліси
|
Лісостеп
|
1
|
2
|
3
|
1. Розміри, географічне положення
|
Розміри
( % від площі України)
|
15
|
39
|
Відносне географічне положення
|
Північна частина України
|
Середня частина України
|
Зумовленість проходження південної межі зони
|
Між піщаними низовинами й лесовими рівнинами
|
По ізолінії Кзвол.0,6
(із південного заходу — на пн. сх.)
|
2. Клімат
|
Тривалість сонячного сяйва (годин на рік)
|
1750—1800
|
1800—2000
|
Сумарна сонячна радіація (ккал./см2)
|
96—100
|
100—110
|
Середня температура повітря в липні
|
+18(на заході зони) ...19°(на сході зони)
|
+18° (на заході зони)
+21° (на сході зони)
|
Тривалість літа (дні)
|
90—110
|
95(зах.) — 125(пд.)
|
Кількість опадів
за рік (мм)
|
650(зах.) — 550(сх.)
|
700(зах.) — 500 (сх.)
|
Коефіцієнт зволоження
|
1,2—0,9
|
1,25 (зах.)—0,6 (пд. сх.)
|
Відносний біологічний потенціал клімату (бали)
|
24—26
|
25(зах.) — 15(сх.)
|
Кліматична зона
|
Атлантико-континентальна європейська
|
Атлантико-континентальна європейська
|
Характеристика агрокліматичних ресурсів зони
|
Волога
помірно-тепла
|
На заході — волога помірно-тепла, на сході – недостатньо волога, тепла
|
3. Води
|
Середній шар стоку (мм)
|
110
|
75
|
Густота річкової сітки
(км/км2)
|
0,25—0,5
|
0,8—0,4
|
Структура водного живлення річок
|
спд (захід зони),
Спд (схід зони)
|
спд (захід зони),
Спд (схід зони)
|
Якісна характеристика річкової сітки
|
Долини заболочені, тихоплинні повноводні річки
|
Річкова сітка досить густа
|
4. Ґрунтовий покрив
|
Зональні типи ґрунтів
|
Дерново-підзолисті, дернові, болотні
|
Сірі лісові; чорноземи опідзолені й типові
|
Родючість ґрунтів (бали)
|
22—43
|
48—100
|
5. Рослинний покрив
|
Зональні типи рослинності
|
Субори, бори, низинні болота
|
Широколистяні ліси, лучні степи
|
Лісистість: а — сучасна, б — оптимальна, ( %)
|
29
(32)
|
14
(18)
|
6. Тваринний світ
|
Характерні види тварин
|
Великі лісові копитні (лось, козуля, олень); бурий ведмідь, лісова кішка, рись, тетерук, глухар, рябчик
|
Великі лісові копитні, степові тварини
(поєднання)
|
7. Зональні ландшафти, несприятливі фізико-географічні явища
|
Зональні природні ландшафти
|
Мішано-лісові, болотні, ділянки широколистяно-лісових
|
Лісостепові (поєднання широколистяно-лісових і лучно-степових)
|
Несприятливі фізико-географічні явища
|
Заболочування, дефляція, карст, водна й еолова акумуляція
|
Водна ерозія, суфозія, зсуви, окремі роки з тривалими посухами
|
8. Господарське використання ландшафтів. Охорона природи
|
Розораність, %
|
37,5
|
60,2
|
Головні зональні сільськогосподарські культури
|
Льон, картопля, кормові трави, жито
|
Озима пшениця, цукровий буряк, соняшник, кукурудза на силос
|
Природоохоронні заходи
|
Осушувальні меліорації, вапнування, внесення мінеральних добрив, ліквідація наслідків радіоактивного забруднення
|
Контурно — меліоративне землеробство, розширення лісонасаджень, протиерозійні заходи, місцями — водні меліорації
|
Найважливіші об’єкти природно-заповідного фонду
|
Природні заповідники: Поліський, Рівненський, Черемський; природні національні парки: Шацький, Мезенський, Деснянсько-Старогутський
|
Природні заповідники: Розточчя, Канівський, «Медобори», Михайлівська цілина (філія Українського степового). Природний національний парк «Подільські Товтри»
|
9. Внутрішні відмінності природних зон
|
Поділ на
підзони, краї, області
|
Найбільш чітко поділяється на фізико-географічні області (у зв’язку з відмінностями геологічної будови)
|
Найбільш чітко проявляється поділ на фізико-географічні краї (у зв’язку зі зміною континентальності клімату)
|
План характеристики природи гірських країн (на прикладі Українських Карпат
Пункти плану
|
Українські Карпати
|
1
|
2
|
1. Географічне положення, розміри
|
Географічне положення
|
У межах середньої Європи, у західній частині України
|
% від площі України
|
6 %
|
2. Рельєф, геологічна будова, корисні копалини
|
Рельєф (гірські пасма, найвищі вершини, їх абсолютна висота)
|
Складаються з гірської системи (середньогірні пасма й масиви — Полонинське, Чорногора, Свидовець тощо та низькогірні пасма: Вулканічне, Верховинське); міжгірної Закарпатської низовини та передгірної Прикарпатської височини. Вершина — гора Говерла, 2061м
|
Коли утворилися?
|
В альпійський геотектонічний цикл
|
Назва геологічної структури
|
Карпатська складчаста система Середземноморського рухливого поясу
|
Які гірські породи переважають?
|
Грубоуламкові осадові (пісковики, аргіліти, конгломерати, мергелі); на Закарпатті — вулканогенні породи (туфи, базальти тощо)
|
Корисні копалини
|
У Передкарпатті й Закарпатті — родовища кам’яної й калійної солі; нафта, газ, озокериту, сірки. У Вулканічних Карпатах і Рахівському масиві — поліметалеві руди, золото, марганець, ртуть, барит
|
3. Загальні риси клімату
|
М’яка зима і прохолодне літо (на вершинах — холодний клімат). У Закарпатті тепліше (взимку вплив Середземноморської депресії, влітку Азорського максимуму), у Передкарпатті прохолодніше. Опади протягом року розподіляються відносно рівномірно
|
4. Внутрішні води
|
Густа річкова сітка. Живлення переважно дощове. Паводковий режим стоку (паводки переважно весною). Озера — вулканічні, загатні, льодовикові (карові)
|
5. Ґрунтовий покрив
|
На схилах переважають буроземи кислі; у передгір’ях — буроземно-підзолисті, на полонинах –дерново-буроземні
|
6. Рослинний покрив
|
На схилах — широколистяні середньоєвропейські ліси, гірська тайга; на полонинах — альпійські й субальпійські луки. Лісистість 40 %.
|
7. Типові тварини
|
Карпатський благородний олень, бурий ведмідь, дика лісова кішка, рись, полівка снігова, бурозубка альпійська, горіхівка, глухар, рябчик, оляпка, саламандра плямиста, тритони альпійський і карпатський
|
8. Ландшафти
|
Низовинні й передгірні лісостепові; низькогірні й середньогірні широколистяні середньоєвропейські; мішано-лісові й гірсько-тайгові; полонинські субальпійські та альпійські
|
9. Несприятливі фізико-географічні явища
|
Землетруси, селі, лавини, зсуви, обвали, ерозія, катастрофічні паводки, буреломи, шквали й сильні вітри
|
10. Основні природоохоронні території
|
Карпатський біосферний заповідник; природний заповідник «Ґорґани»; національні парки: Карпатський, Синевір, Сколівські Бескиди, Вижницький
|
План характеристики природи морів (на прикладі Чорного моря)
Пункт плану
|
Характеристика
|
Географічне положення й загальні відомості про море
|
1. Географічне положення
|
Внутрішнє море Атлантичного океану, розташоване в північній півкулі. Протяжність берегової лінії в межах України 1540 км.
|
2.Площа, розміри
|
423 тис. км2; 1167 км із заходу на схід, 624 км з півночі на південь
|
3. Глибина максимальна
|
2245 м
|
4. Глибина середня
|
1197 м
|
5. Об’єм води
|
555 тис. км3
|
Геологічна будова і рельєф
|
6. Походження улоговини
|
Три гіпотези: 1) залишок океану Тетис; 2) занурена структура на місці серединного масиву байкальської складчастості; 3) молода рифтова структура
|
7. Тектонічні структури
|
Ложе — молода глибоководна западина; шельф — занурені ділянки Східноєвропейської платформи, Скіфської плити, Кримської гірської системи
|
8. Корисні копалини
|
На шельфі – нафта й газ, на узбережжі – пісок, галька, розсипи руд
|
9. Рельєф дна
|
Пн.-зах. частина шельфу широка, біля узбережжя Кримських гір – вузька. Материковий схил крутий і розчленований. Центральна частина дна плоска
|
10. Тип берегів
|
Лиманний тип, коси (пн.-зах. частина); лопатевий тип (Кримський п-ів)
|
Характеристика вод
|
11. Солоність
|
15—19‰
|
12. Льодовий режим
|
В суворі зими замерзає прибережна смуга
|
13. Поверхневі течії
|
Поверхневі: проти часової стрілки; в напрямку Мармурового моря через Босфор
|
14. Припливи, хвилі
|
Припливи до 30 см. Хвилі взимку до 14 м
|
Органічний світ
|
15. Тваринний світ
|
168 (оселедець, хамса, шпроти, тюлька, кефаль, ставрида, скумбрія, камбала, бички).
Три види дельфінів
|
Екологічні проблеми
|
Сірководневий шар (біля 87 % об’єму води на глибинах від 150—200 м); забруднення і зменшення біологічної продуктивності
|
Розгорнутий план комплексної географічної характеристики країни
Вступ. Повна назва країни, її столиця. Форма державного правління, адміністративно-територіальний устрій. Загальні відомості про територію і кордони, протяжність і конфігурація. Чисельність населення. Рік утворення (проголошення незалежності). Державна мова. Релігії. Грошова одиниця. Членство в міждержавних об’єднаннях, організаціях.
І. Географічне положення.
І.1. Фізико-географічне положення:
-
Розташування в межах материка й частини світу;
-
Широтне положення (відношення стосовно екватора, координати крайніх північної й південної точок, розташування в межах географічного поясу й природних зон);
-
Довготне положення (відношення стосовно нульового меридіана, координати крайніх східної і західної точок, розташування в межах годинного поясу);
-
Положення відносно океанів і морів, характер берегової лінії, вплив течій;
-
Положення відносно потоків повітряних мас;
-
Положення стосовно літосферних плит і найбільших форм рельєфу;
-
Розташування в межах басейнів великих річок;
-
Оцінка фізико-географічного положення для життя й діяльності населення.
І.1. Економіко-географічне й геополітичне положення:
-
Глобальне (центральне, периферійне чи напівпериферійне); й регіональне (сусідське) геополітичне положення, його оцінка;
-
положення стосовно найважливіших джерел сировини й ринків збуту продукції, його вплив на структуру господарства країни;
-
потенціал транспортно-географічного положення, його вплив на участь країни в міжнародному географічному поділі праці;
-
історія зміни економіко-географічного й геополітичного положення, сучасні тенденції.
ІІ. Природні умови і природні ресурси , їх оцінка:
-
рельєф, його вплив на різні види господарської діяльності;
-
геологічна будова й корисні копалини, оцінка мінерально-сировинних ресурсів;
-
вплив клімату на життя й діяльність населення, оцінка кліматичних ресурсів;
-
внутрішні води і водні ресурси;
-
ґрунти і земельні ресурси;
-
рослинність, тваринний світ, їх різноманіття;
-
рекреаційні ресурси;
-
сучасні ландшафти й фізико-географічні відмінності;
-
стан довкілля, екологічні проблеми;
-
природоохоронна політика, природно-заповідний фонд;
ІІІ. Короткий історико-географічний нарис:
-
історія заселення та використання природних ресурсів;
-
основні історичні етапи;
-
найважливіші етапи соціально-економічного розвитку;
-
історичні землі.
ІV. Населення і трудові ресурси:
-
чисельність і густота населення, її відмінності по території;
-
тип відтворення населення (фаза демографічного переходу), основні показники природного руху населення (народжуваність, смертність, природний приріст), демографічна політика;
-
расовий етнічний та конфесійний склад;
-
трудові ресурси, рівень освіти, зайнятість населення і її структура;
-
система розселення;
-
міграції й міграційна політика.
V. Економіко-географічна характеристика:
V.1. Загальна характеристика господарства та рівня його розвитку (місце у світовому господарстві, особливості структури, галузі спеціалізації тощо);
V.2. характеристика сфер і галузей господарства
-
виробнича сфера: а) промисловість (характеристика галузевої й територіальної структури, географія основних промислових комплексів і галузей, чинники їх розміщення); б) сільське господарство (галузева й територіальна структура); в) транспортний комплекс;
-
сфера послуг: рівень розвитку, галузева й територіальна структура;
V.3. Географія зовнішньоекономічних зв’язків.
V.4. Суспільно-географічні райони і найважливіші центри.
V.5. Проблеми, тенденції і перспективи соціально-економічного розвитку.
Примітка: окремі блоки з плану комплексної характеристики країни можна застосовувати для характеристики її певних особливостей.
План характеристики галузі або комплексу галузей промисловості :
1. Значення галузі.
2. Склад і структура галузі.
3. Історія формування галузі.
4. Сировинна і матеріальна база галузі.
5. Взаємозв'язок галузі з іншими галузями.
6. Центри випуску продукції (частина території або місто).
7. Економічні і соціальні проблеми галузі в умовах переходу до ринку.
8. Шляхи вирішення економічних і соціальних проблем галузі.
9. Вплив галузі на екологічну ситуацію в Україні.
10. Додаткова інформація про дану галузь (історична, економічна, політична, екологічна, соціологічна тощо).
План характеристики суспільно-географічного району (на прикладі України)
1. Склад, географічне положення, рівень соціально-економічного розвитку, місце і роль серед інших районів України.
2. Природні умови і природні ресурси.
3. Належність до історико-географічного й етнографічного регіону.
4. Характеристика населення.
5. Загальна характеристика господарства і галузей його спеціалізації.
6. Промислові вузли і центри.
7. Економічні зв’язки (з іншими районами України, зарубіжжям).
8. Економічні, соціальні й екологічні проблеми.
9. Перспективи розвитку і шляхи структурної перебудови економіки.
Характеристика промислового підприємства
-
В якій частині міста (або села) розташоване;
-
Коли i з якою метою створене?
-
Яку продукцію виробляє?
-
Яка поступає сировина i звідки?
-
Куди поступає продукція?
-
Яке майбутнє підприємства?
-
Найпоширенiшi професії на пiдприємствi.
З М І С Т
ПЕРЕДМОВА
Розділ 1. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ШКІЛЬНИХ, РАЙОННИХ (МІСЬКИХ), ОБЛАСНИХ ЕТАПІВ ОЛІМПІАДИ З ГЕОГРАФІЇ
Розділ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ОЛІМПІАД
2.1. ТИПИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАВДАНЬ І ЇХ КОМПЛЕКТУВАННЯ
2.2. ЯК УСПІШНО ВИКОНАТИ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ?
2.3. ТРЕНУВАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО ШКІЛЬНОГО (І-го) ЕТАПУ
2.4. ТРЕНУВАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО ІІ-го (РАЙОННОГО, МІСЬКОГО) ЕТАПУ
2.5. ТРЕНУВАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО ОБЛАСНОГО (ІІІ-го) ЕТАПУ
Розділ 3. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ОЛІМПІАД
3.1. ТИПИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
3.2. ЯК УСПІШНО ВИКОНАТИ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ?
3.3. ТРЕНУВАЛЬНІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО І-го (ШКІЛЬНОГО) ЕТАПУ
3.4. ТРЕНУВАЛЬНІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО РАЙОННОГО (ІІ-го) ЕТАПУ
3.3. ТРЕНУВАЛЬНІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО ОБЛАСНОГО (ІІІ-го) ЕТАПУ
Розділ 4. ТИПИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ, РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ СКЛАДАННЯ І ВИКОНАННЯ
Розділ 5. ЗРАЗКИ КОМПЛЕКТІВ ЗАВДАНЬ ДО ЕТАПІВ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОЛІМПІАДИ
Розділ 6. ВІДПОВІДІ НА ЗАВДАННЯ ДО ЕТАПІВ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОЛІМПІАДИ (викладені в розділі 5)
Розділ 7. ПЛАНИ ХАРАКТЕРИСТИК ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ І ЯВИЩ
Достарыңызбен бөлісу: |
