Частотні характеристики лінійних кіл



бет2/2
Дата04.01.2023
өлшемі246.15 Kb.
#468126
түріЛабораторна робота
1   2
Лаби

Хід роботи

    1. Зібрати вимірювальну схему згідно Рис. 6.1.


Рис.1. Зібрана схема в середовищі Ltspice.

    1. Змінюючи частоту вхідної напруги, знайти значення fвх, при яких Uвих досягає свого максимального і мінімального значень.


Рис.2. Графік АЧХ схеми.
З даного графіку можемо побачити, що мінімальне значення Uвих при 10кГц ≈ 333.362mV і максимальне його значення при 10МГц ≈ 500mV



    1. Отриманий інтервал (fmax, fmin) розділити на 7...10 частин. У кожній точці fi вимірити |Uвих|, |Uвх| і результати вимірів занести в таблицю.

Таблиця 1. Значення Uвих при різних частотах.



Точка №

f (кГц)

Uвих (mV)

Uвих (V)

K(ω)

1

10

333

0,333

0,333

2

50

342

0,342

0,342

3

100

363

0,363

0,363

4

250

429

0,429

0,429

5

500

473

0,473

0,473

6

750

487

0,487

0,487

7

1000

492

0,492

0,492

8

2500

498

0,498

0,498

9

5000

499

0,499

0,499

10

10000

500

0,500

0,500




    1. Розрахувати K(w). Побудувати АЧХ і ФЧХ за результатами експерименту.

Приклад розрахунку K(w). (AC=1 В)






    1. Розрахувати теоретично залежності K(w) і (w) і побудувати АЧХ і ФЧХ. Порівняти їх з експериментальними АЧХ і ФЧХ.



Маємо малюнок схеми.





1

2

3

1

G1

-G1

0

2

-G1

G1+G3+1/pL1

-1/PL1

3

0

-1/PL1

1/pL1+G2








R1 = R2 = R3 = 1(кОм) = 1000 Ом
G = 1/R; L1 = L = 1(мГн) =








=
= w
=
= 2w


















Висновок
Під час виконання лабораторної роботи зібрали схему в середовищі Ltspice, подивилися як змінюється з частотою вихідна напруга, взяли 10 точок, розрахували коефіцієнт передачі для них і для перевірки значень теоретично їх розрахували. Деякі показники значень у деяких точках не збігаються, але в основному тенденція переходу та підвищення напруги зберігається. На це могло вплинути похибки при вимірюванні в середовищі в якому ми досліджували схему, похибка округлень або через великі числа в розрахунках.

Лабораторна робота


з ОТК №7
на тему:
«ОДИНАРНИЙ КОЛИВАЛЬНИЙ КОНТУР»

.
____________________

Київ 2022


Мета роботи: дослідити АЧХ і ФЧХ послідовного та паралельного коливального контуру, визначити резонансну частоту, знайти добротність послідовного контуру.
Прилади та матеріали: коливальний контур, осцилограф, джерело живлення, генератор, проводи, магазин опорів, індуктивностей і конденсаторів.
Теоретична частина
Коливальним контуром називають електричний ланцюг, що складається з елементів, здатних запасати електричну та магнітну енергію, і в якій можуть збуджуватися електричні коливання. Еквівалентна схема найпростішого коливального контуру складається з ємності, індуктивності та опору.
Коливальні контури знайшли найширше застосування в радіоелектроніці в якості різних частотно-виборчих систем, тобто, систем, у яких амплітуда відгуку ланцюга може різко зміниться, коли частота зовнішнього впливу досягає деяких значень, які визначаються параметрами ланцюга. Явище різкого зростання амплітуди відгуку називається амплітудним резонансом.
У теорії ланцюгів зазвичай використовується інше визначення резонансу. Під резонансом розуміють такий режим роботи електричного кола, що містить ємності й індуктивності, при якому реактивні складові вхідних опору і провідності дорівнюють нулю, тобто, відсутня зсув фаз між напругою і струмом на вході коливального контуру. Такий резонанс називають фазовим. Частоти, відповідні фазовому і амплітудному резонансів, як правило, близькі і в деяких
ня.
Практична частина
Завдання 1: Дослідити амплітудно-частотні характеристики послідовного коливального контуру. Визначити добротність. Побудувати графіки.
1). Для індуктивності (С = 10000 пФ; R = 62 Ом; L = 2,6 мгн)
Таблиця 1: Залежність коефіцієнта посилення від частоти.

f, кГц

2

5

8

10

13

15

18

20

21

23

25

28

32

35

36

39

K

0,2

1,2

2,7

3,9

4,5

5,1

6,3

8,7

9,9

13

16

20

16

10

6, 1

2, 1

2). Для конденсатора (С = 10000 пФ; R = 62 Ом; L = 2,6 мгн)
Таблиця 2: Залежність коефіцієнта посилення від частоти.

f, кГц

10

14

16

20

24

26

27

28

30

35

40

50

60

80

100

K

1, 2

1,4

1,6











































2,5

4,7

8,4

21, 7

16,6

7,8

3,4

1,9

0,7

0, 6

0, 2

0, 1

3). Для опору (С = 10000 пФ; R = 62 Ом; L = 2,6 мгн)
Таблиця 3: Залежність коефіцієнта посилення і різниці фаз від частоти

f, кГц

6

8

9

10

12

14

16

19

K

0,0 3

0,0 5

0,0 6

0, 09

0, 12

0,14

0, 15

0, 18

Dj, o

66,6

59,4

55,8

54

52,2

45

43,2

36




f, кГц

25

26

27

28

30

33

35

K

0,57

0, 91

0,79

0, 66

0, 52

0, 41

0,28

Dj, o

23,4

10,8

16,2

25,2

109,8

118,8

126

Графік 1. АЧХ для L, З

Графік 2. АЧХ для опору



Графік 3. ФЧХ для опору

З графіка 1 видно, що резонансна частота f р, = 26 кГц.



Визначення добротності послідовного контуру:
(С = 10 000 пФ; R = 62 Ом; L = 2,6 мгн).
Добротність розрахуємо двома способами:
1-й спосіб: використовуючи параметри контуру:

Отримуємо, що Q = 8,14


2-й спосіб: за отриманою АЧХ контуру:
Q = f 0 / f 0,7
Отримуємо, що Q = 13,73
Завдання 2: Дослідити амплітудно-частотну (АЧХ) та фазово-частотну (ФЧХ) характеристики паралельного коливального контуру. Визначити період загасання при подачі сигналу з імпульсного генератора. Побудувати графіки.
Паралельний контур. (С = 10000 пФ; R = 1 кОм; L = 2,6 мгн)

Таблиця 4: Залежність коефіцієнта посилення і різниці фаз від частоти.

f, кГц

1, 2

2

3

5

7

10

14

18

K

0,02

0,0 4

0,0 7

0, 12

0, 15

0,20

0, 31

0, 62

Dj, o

77,4

55,8

54

45

46,8

36

32,4

32,4




f, кГц

23

25

29

30

35

40

50

K

0,95

0, 87

0,77

0, 64

0, 51

0, 47

0,33

Dj, o

14,4

21,6

30,6

18

18

18

18

Графіки представлені нижче
Графік 4. АЧХ паралельного контуру

Графік 5. ФЧХ для паралельного контуру



За отриманими даними можна визначити резонансну частоту.
f p = 23 кГц.
Визначення добротності паралельного контуру:
(С = 10 000 пФ; R = 1 кОм; L = 2,6 мгн).
Знову розрахуємо добротність Q двома способами:
1-й спосіб:
Q = f 0 / f 0,7 = 1,92
2-й спосіб:
Q = f 0 / f 0,7= 2, 35
Висновки:
1. Був досліджений послідовний коливальний контур, отримані амплітудно-частотні та фазово-частотні характеристики, визначена резонансна частота, що дорівнює 26 кГц. Розбіжності з теорією лежать в межах допустимої похибки. Графіки, отримані в ході роботи, збігаються з очікуваним результатом.
2. Досліджено паралельний коливальний контур. Для нього також були побудовані АЧХ і ФЧХ. Визначено резонансна частота f p = 23 кГц.
3. Досліджено та замальований відгук послідовного та паралельного контурів на імпульсний вплив. За отриманим графіком визначено період загасання контуру при даних параметрах Т = 18 * 10 -6 с.
4. За отриманими даними визначені добротності послідовного та паралельного контуру. Відмінності між значеннями добротності були пояснені вище.

Достарыңызбен бөлісу:
1   2




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет