Київ Видавництво художньої літератури



бет10/42
Дата21.07.2016
өлшемі2.87 Mb.
#214287
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   42
89


До дуги й удила недостає тільки воза та кобили.

Дурна сила — норовиста кобила.

Знала кобила, нащо воза побила: щоб новий був.

Кожний циган свою кобилу хвалить.

Як сліпу кобилу водить, так краще пішки ходить.

Не тільки кобилі не вір, не вір і кобилячій голові: хоч знайдеш на дорозі, то ще таки загнуздай.

Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе.

Не за те кобилу б’ють, що вона ряба, а за те, що везти не хоче.

Не копиту кобила, а копито кобилі.

От де біда: була кобила гніда, та й та здохла.

По обіцянку па скорій клячі поспішай.

Хай журиться кобила, бо вона велику голову мав.

Циганська кобила день біжить, а три дні лежить.

Був бп лошак, та хвіст не так.

Вередлива коза — вовкові користь.

Він, бач, робить так, щоб і сіно було ціле, і кози ситі.

Знає, де козам роги правлять.

Де кози скачуть, там деревця плачуть.

їж, коза, лозу, коли сіна нема.

їли кози деревця і хвалили без кінця.

Еге, побігли вже кози в лози.

Зарікалася коза листя об’їдать, поки її вовк не з’їв.

І в нашої кози хвіст виросте.

Не рада коза на торг, та ведуть.

Не рада коза торгу, а курка весіллю.

Коли б кізка не скакала, то би й ніжки не зламала.

Козу одну пасти більша морока, як десять корів.

Мабуть, не буть козі на торзі, а свині на ямарці.

Не поспішай з козами на торг: кіз продаси і гроші проїси.

Не довіряй козу вовкові, а капусту козі.

Не спіши, козо, в ліс, бо всі вовки твої будуть.

Побачимо, у чийого козеняти хвіст куціший.

Прийде коза до воза сіна просити.

Пізнає і Коза, коли полуднє.

Раз тільки козу на лід загнати можна.

Не вір козлу в капусті, а вовкові між вівцями.

Поставили козла город стерегти.

Коли пустиш козла в город, яблуні страхом не обгородиш.

І цап своєму хвостові рад.

Трясе цап бородою, бо так привик змолоду.

Свиня кричить, а в пліт лізе.

Аби корито, а свині будуть.

90


Або свиня знає, що перець, а що гречка.

Вже свині не до поросят, коли її смалять.

Знає свиня, що морква.

І свині не люблять, як забагато.

На свиню хоч і сідло надінь, все конем не буде.

Нащо свині намисто?

Людям свято — свині смерть.

Доведеться й свині на небо глянути, як будуть смалити.

Нема такого пня, щоб об нього не почухалась свиня.

Не кидай перлів свиням — потопчуть їх ногами.

Од свинячого полку не буде толку.

Собака і на сонце бреше.

Кому, кому, а куцому достанеться.

Кому скрутиться, а куцому змелеться.

Куций безхвостого не догонить.

На тобі, куций, паски, щоб і ти знав, що Великдень.

Піймав куцого за хвіст.

Схаменувся куций, як хвоста не стало.

Біг пес через овес, а кіт через пліт.

Бійся не того собаки, що голосно гавкає, а того, що спідтишка хапає.

Загадай собаці млинці пекти, так він тісто поїсть.

Вільно собаці і на владику брехати.

Вільно собаці і на місяць брехати.

Він і псу спокою не дасть.

Він собачка добрий: як будете годувати, то не почуєте, як і гавкає.

Він, як різницький собака: тут ударять, то до другого побіжить.

Доти пес не навчиться плавати, доки йому в вуха не наллється.

Чекай, псе, поки кобила здохне.

Якби пес не сидів, то б зайця ловив.

За ним ані пес не брехне.

Звик пес за возом бігти, то й за саньми побіжить.

Звів собаку на вовка.

Не буде з пса ні солонина, ні ковбаса.

З собачим хвостом у вовчий табір.

Піди, псе, укуси, а потому біди не збудешся.

І собака по нім не завиє.

І собака в приймах хвоста позбувся.

І собака на того не гавкає, чий хліб їсть.

І ти тут, і я тут, а пси дома миски б’ють.

91


Кожний пес перед своїм порогом сміливий.

Маленька собачка — до старості щеня.

Пси й на місяць гавкають.

Пес держиться чоловіка, а кіт — хати.

Пес доти не буде ситий, доки миску не вилиже.

Пес пса по хвостові пізнає.

Пес псові брат, та й сам тому не рад.

Про то пес махає хвостом, що хвіст не може махати псом.

Свій пес найгірше кусає.

Свої собаки погризуться і полижуться.



Собака від хліба не втече.

Собака жайворонка ловив та й господаря згубив.

Не біжить собака від калача, але від бича.

Не для пса ковбаса, не для кота сало.

Не дражни собаку, то й гавкать не буде.

Не кожному собаці ім’я Гривко.

Не має собака роботи, то хвіст лиже.

Не тоді псів годувати, коли на полювання йти.

Стара собачка — панська брехачка.

Старий пес дармо не бреше.

Старий собака, та не батьком же його звати.

Старого собаку важко до ланцюга привчити.

Така честь, як собаці в ярмарок: або всюди ганяють, або хазяїн до воза прив’яже.

Яка диковина, що собака некована.

У куцого собаки не шукай хвоста, а у пройдисвіта добра.

Хто з псами пристає, навчиться брехати.

92


Худий пес не сказиться, лише ситий.

Який пес на утрені, такий і на службі.

Як Рябка годують, так Рябко і бреше.

Як пес не крутись, а хвіст ззаду.

Діждалась сука помочі: сама в кублі, а цуценята гавкають.

Де звіру живеться, там він і ведеться.

Звір не звір, та чорт йому вір.

Котюзі по заслузі.

Він що кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги став.

Втопили кота миші в помиях, але тільки неживого.

Гладкий кіт мишей не ловить.

Знає кіт, чиє сало з’їв.

І старий кіт любить тепло.

Любить кіт рибку, та в воду лізти не хоче.

Кіт за пліт, а миші в танець.

Пішов кіт спати, а миші танцювати.

Кіт ловний, хлоп мовний всюди поживляться.

Кіт мурличе — гостей кличе.

Минулася котові масниця.

Не все котові масниця, буде й великий піст.

Не все коту масниця, прийде середа й п’ятниця.

На те кішка мишей учить, щоб самій голову не об’їли.

Ні сіло ні впало: з’їв кіт сало.

Піди, коте, піди, псе, піди, лисе, тобі ближче.

Пізно старого кота учить гопки.

Сильніше звіра від кішки нема для мишки.

Як кіт на печі, холодно надворі.

Чують миші, що кота нема дома.

Для миші й кішка звір.

Кому іграшки, а мишці смерть.

Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть.

Нема господаря дома, то миші гризуться.

Погрожує мишка кішці, та здалека.

«Якось-то буде!» — сказала миша в котячих зубах.

І гуси вола з ніг звалять, як їх багато.

Індик думав та й у борщ попав.

Індик хоч не співа, та багато думає.

Вже нема тої курочки, що два яєчка несла на день.

То лиш курка від себе гребе.

Голодній курці просо сниться.

Десь у людей і курка піє, а в мене і когут не хоче.

Добра квочка одним оком зерно бачить, а другим шуліку.

І сліпа курка зерно знайде.

93


І чорна курка білі яйця несе.

Кому що, а курці просо.

Кудахче курка під бузком, а яйце несе в кропиві.

Кури сокочуть — у міх не хочуть.

Курка на те гребе, аби щось вигребти.

Курка збіжжя розгрібає, а в смітті зерно шукає.

Курка каже: «Кудкудак, кудкудак, знесла яйце, як кулак».

Курочка по зернятку збирає і то сита буває.

Курчат рахують по осені.

Кому весілля, а курці смерть.

Не хочуть кури на весілля, та їх несуть.

Трапилося сліпій курці зерно, та й тим удавилася. Лупилось курчам, а вилупилась чечітка.

Вмерла та курочка, що несла татарам золоті яйця.

Сліпій курці усе пшениця.

Що кому, а сліпій курці все просо сниться.

Хазяйська курка комірницькій корові ногу переломила.

Без півня оселя глуха.

Півень ранку криком не закличе.

Півня на заріз ведуть, а він каже: «Кукуріку!»

Півень співає, поки рано, а далі спить, аж потіє.

Співатиме півень чи ні, а день буде.

Т&к когут піє, як уміє.

Бджола ведмедю медом данину платить.

Бджоли раді цвіту, люди раді літу.

Добру людину бджола не кусає.

Дала бджола меду — аж пику скривило.

За бджоли не скажу, а мед солодкий.

Нема бджоли без жала, а троянди без колючок.

Одна бджола меду не наносить.

У Чужій йасіці бджіл не розведеш.

Рій, котрий в маю роїться, за великий віз сіна стоїть.


ПОДОРОЖУВАННЯ Й ТРАНСПОРТ. РЕМЕСЛА ТА ПРОМИСЛИ


Хто в дорозі буває, той розуму набуває.

Мандрівочка — рідна тіточка.

Домашня думка в дорогу не годиться.

Дома рука й нога спить, а в дорозі й голова не дрімає.

Дорога і вночі не спить.

Дорога на кінці язика.

Ідеш удвох — дорога коротша.

І на гладкій дорозі люди ноги ламають.

Кожному своя дорога.

Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка.

Краща погана дорога, ніж поганий супутник.

Коли хліб на возі, то нема біди в дорозі.

Короткі дороги на наші ноги.

Не збочуй з дороги, бо відпокутують ноги.

Не бійся дороги, аби коні були здорові.

Новою дорогою іди, але й стару не забувай.

Одинокому дорога дуже довга.

Погана мотузка і та в дорозі знадобиться.

Подорожні найскорше забувають парасольку і правду.

Старою дорогою легко ходити.

Тоді дорога спішна, коли розмова потішна.

У дорозі і голка важка.

Хліб у дорозі не затяжить.

Бери ноги на плечі та й гайда пішки!

Свої ніжки краще повозки: захотів і поїхав.

Бодай ходити та не блудити.

В який путь пустився, таким і ходить.

Ідеш на день, а хліба бери на тиждень.

Понаставляли тут верств, що й розминутися трудно.

Баба з воза — коням легше.

Дід за дугу, а баба вже на возі.

Візнику мало, а коняці хватить.

Кидай сани, бери віз, та поїдем по рогіз.

От тобі віз і перевіз.

Хто навик бігти за возом, побіжить і за саньми.

Чути порожній віз по гуркоту коліс.

Виїхав на трьох колесах.

Одним колесом не поїдеш.

95


Найгірше колесо у возі найголосніше скрипить.

Задні колеса за передніми йдуть.

Най трясуся, коли везуся.

Не привик ліс до наших коліс.

Оглядайся на задні колеса.

Чудеса — не колеса: самі котяться.

Як колесо ламається, мужик ума набирається.

Санна їзда — ангельська їзда, але дідьчий виворіт.

Які сани, такі й самі.

Дарма — ярма, аби занози наші.

Не запріг — не понукуй.

Коли дався запрягти, то дайся й поганяти.

Як я буду правити кіньми, коли віжки у вас?

Як маєш сліпого коня водити, то вже краще пішки ходити. Держися за гриву, бо за хвіст не вдержишся.

Хто везе, того й поганяють.

Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.

Один не йде, другий не везе.

Хто що везе, то те й гризе.

Що возиш, того й просиш.

В ліс не з’їздиш, то й на печі замерзнеш, їдемо, бо собаки гавкають.

Ідеш туди, де чорт колесо загубив

їдеш скоро — біду подиблеш, їдеш помалу — біда тебе надибле.

Краще погано їхати, ніж хороше йти.

На батозі далеко не заїдеш.

Не всі дома, половина поїхала.

Не тільки що, але й залізо з’їздиться.

Ото вам наука: не їдьте в степ без дрюка,

Їдь тихо — обминеш лихо.

Тихіше їдеш — далі будеш.

Тихо їдеш — біду доженеш, швидко їдеш — на біду наскочиш.

По кривому шляху поїхав.

Спочатку я на вас поїду, а потім ми вас запряжем.

Чоловік знає, коли виїжджає, а не знає, коли вернеться.

Навпростець тільки ворони літають, та дома не ночують.

Пішов батько навпростець, не скоро вернеться.

Хто простує, той дома не ночує.

Як поїдеш в об’їзд, то будеш і на обід, а як навпростець, то увечері.

Як поїхав кругом, так сьогодні буде, а як навпростець, то хіба завтра.

96





З гори вскач, а під гору хоч плач.

З гори і сани біжать, а на гору і віз не їде.

І крута гора, та обминути не можна.

Сопи, гора, аби не я.

Як у долину їдеш, то гальмуй, а як під гору, то пильнуй.

Вставать треба, їдучи через мости, щоб були цілі кості.

Мандрував три дні, вимандрував злидні.

Де не блудиш, а дома ночувати будеш.

Не зарікайся ніч ночувать, бо прийдеться дві.

Де будуть шанувать, там будемо ночувать.

Нічліг за собою ніхто не носить.

Чхали, чхали та в степу й ночували.

97



Діло майстра величає.

У ремісника золота рука.

З ремеслом дружити — в житті не тужити.

Поганеньке ремесло краще доброго злодійства.

У ремесла золоте дно.

Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає.

Ремісник: старі коцюби направляє, а до нових, то майстра наймає.

Який ремісник, така й робота.

Змайстрував таке, що й купи не тримається.

Майстра по роботі пізнати.

Майстер читати, писати і з горшків хватати.

На всі руки майстер.

Шукай майстра в шинку, а сміливого в острозі.

Він уміє голити без мила і бритви.

Гончаря глина годує.

Не святі горшки ліплять, а такі ж грішні люди, як ми

Без плуга не орач, без молота не коваль.

Для того коваль кліщі держить, щоб у руки не пекло

Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.

І коваль, і швець, і на дуду грець.

Коваль клепле, поки тепле.

Коваль кує, а ковалиха в корчму йде.

Коли надворі льодок, тоді ковалеві медок.

Як не коваль, то і кліщів не погань.

То такий коваль, що вміє зробити і з заліза пшик.

Привів коня кувати, як кузня згоріла.

Та з його коваль холодний.

У коваля руки чорні, а хліб білий.

Один кує, другий псує.

Кував-грів та на пшик звів.

Не бери заліза в руки, поки на нього не плюнеш.

Сталь сталлю гострять.

Колісник — ремісник: вертить, довба і знов забива

Хороший плотник: і до коліна кіл заструже.

Тесля завжди без воріт, а швець — без чобіт.

Колісник по шию в трісках, по коліна в боргах.

І не мірошникує, а голова борошном припала.

Добра пряха і на скіпці напряде.

Добре з чужої пряжі і батоги плести.

Довго прясти та ткати, а почнеш краяти, то й нема що.

Зима була, чом не пряла, весна була, чом не ткала?

Зимою день малий — нитка довга, весною день великий — нитка коротка.

98




Напряла кітка півтора мітка, а кіт як розігнав, то й те порвав.

На тонку пряде.

Наші пряли, а ваші спали.

Не сама пряла, кума помагала.

Пряду, пряду й нема ладу.

Сюди смик, туди смик, мій починок — як бик.

Треба прясти, щоб руб’ям не трясти.

У нашої пряхи дочки ні одежі, ні сорочки.

Ще далеко Ілля, ще напряду і я.

Яка прядка, така й нитка.

Як прялось, так спалось, а як перестали прясти, то не хочеться й спати.

Тікайте всі з хати, бо я буду веретеном фурдикати.

Скільки вірьовку не плети, а кінець їй буде.

Нитка до клубочка доведе.

Скільки клубочок не в’ється, а кінець знайдеться.

Не буде з швачки багачки, а з ткача багача.

І собака б ткав, якби хто нитки в’язав.

Ото ткач: нитка рветься, а він в плач.

Голка всіх одягає, а сама гола.

Голка — гіркий заробок.

Коли б голка пройшла, а нитка мусить.

Гнилими нитками шите.

І шити, і варити, і завтра Великдень.

Має нитку, має голку, шиє все життя без толку.

Не вмієш шити, так і не пори.

Ото я шила, як ще моя мама жила: мама тикала, а я микала.

Пошив: на собаку мале, а на кота велике.

То шиє, то поре, та все ниткам горе.

Хороше, та рідко шито.

Хоч погано покраяний, та міцно зшитий.

Шити та пороти, щоб більше було роботи.

Десь від тебе кравець мірку згубив.

Кожний кравець на свою моду крає.

Кравець, але такий, що лиш міхи вміє шити.

Кравче, добре край або сукно віддай.

Кравче, пильнуй свого кравецтва, а в шевство не мішайся.

Ліниві кравці беруть довгі нитки.

Наш кравець по великих шляхах дубовою голкою шиє.

Який крій, такий стрій.

Як руки скроять, так спинка зносить.

Десять раз втинаю — все коротке.

4*

99


Столяр: робить дівки та денцівки.

Стругав, стругав та й перестругав.

Ликом пастернаку не виконаєш.

Наздогад тільки лапті плетуть.

Знай, шевче, своє правило, а поменш кравців не лізь.

Коли швець, пильнуй свого копила.

Він і швець, і жнець, і на дуду грець.

Ні швець, ні кравець, ні чортзна-що.

Ні швець, ні кравець, ні коваль, ні стругаль — просто говорильник.

Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти.

У шевця Данила робота зогнила.

Швець без чобіт, а тесля без воріт.

Швець на кобилі шкуру хвалить.

Швець — не купець, а коза — не товар.

Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив.

Якби в шевця не клосачка, пропав би він, як собачка. Без копила і швець чоботи не зробить.

Без пастуха вівці не стадо.

Всякий пастух своєю пугою хвалиться.

Добрий з тебе пастух: дає корові виспатись.

Добрий пастух овець стереже, але шкури не здирає.

Злий пастух вовка годує.

Сопілка — вівчарева втіха.

У чужому стаді не перебирай.

Дружній череді вовк не страшний.

Розбив кошару, аби вовки з’їли отару.

Корова з поля — пастухові воля.

Який пастух, така й череда.

Кожний мельник на свій млин воду жене.

Кому що, а мірошнику вітер.

Мельнику все вода несе.

Мельник ніколи не миється, а все білий.

Як з нічим у млин, так порожняком додому.

Не тоді до млина, як вітру нема.

Це млин тільки чортам тютюн молоти.

Де мелють, там розсипають.

Молов батько невіяне, пекла мати несіяне.

На вітер надіятися — без млива бути.

Не стільки млива, скільки дива.

Перемелеться — мука буде.

100


Поки сірому скрутиться, то куцому змелеться.

Три дні молов, а за півтора дні з’їв.

Хто перший всипле, той перший змеле.

Не прикладав муки — не простягай руки.

За один раз не зітнеш дерева враз.

У лісі дрова рубають, а до села тріски летять.

Ліс рубають — тріски летять.

У вас дрова рубають, а до нас тріски летять.

Зрубав дерево — посади два.

Криком дуба не зрубаєш.

Не рубай тої гілляки, на якій сидиш.

Чим далі в ліс, тим більше дров.

Коли язиком дрова колеш, то і в печі не горить.

Один дрова рубає, а другого тріски в голову б’ють.

Кому дрова, тому й тріски, кому горшки, тому й миски.

Яка діра, такий клин.

Пня через колоду не перекинеш.

До готової колоди добре дрова рубать.

Де пень, там дрова, а де хлоп, там сила.

Спитаєшся пня й колоди, як прийдеться до чого,

Без сокири не тесля, без голки не кравець.

Був би ліс, а сокира буде.

Візьми, жінко, сокиру з-під лави, бо сусід може покалічитися.

Гемблюйте, гемблюйте, а тато прийде та поправить топором.

Гостра була сокира, та на сук наскочила.

До твердого дерева треба доброї сокири.

І граб, і дуб від малої сокири пада.

І топір натрапляє на сук.

Не лізь туди з сокирою, де пила не була.

Не сокира теше, а людина.

Сокира гостра, мотика — їй сестра.

Сокира свого дорубається.

Не рубай сук, на якому сам сидиш.

Ніхто не бачив з рибака багача.

Рибак дощу не боїться.

Рибак і музика — то худе ремесло.

Рибак рибака пізнає здалека.

Рибак рибалку пізнає і в парку.

Рибу вудиш, а їсти що будеш?

101




Закине вудку в чужу будку, дивись, і тягне як не сіряк, то свитку.

На нову вудку риба не йде.

На голий гачок не ловиться щупачок.

Сім ятерів — ні одної риби.

Як попався в нерет, то ні назад, ні наперед.

У вмілого і долото рибу ловить.

Дід дурний диба, піймав жабу та й каже: риба.

І риби наловить, і ніг не замочить.

Його і в окропі не піймаєш.

Отака ловись: хоч дрібна, зате свіжа.

Рад би його піймати, та слизький.

Що в ріці, то ще не в руці.

Хто рибу вудить, господарем не буде.

Хоч не рибно, так юшно.

Греблю до ставу будують.

Село без ставка, що дівчина без зубів.

Чия гребля, того й став.

Як добрий став, риба буде, а стече став, болото буде.

На ловця і звір біжить.

Стрілець мокрий, а рибак сухий нічого не варті.

Стрілець птаха уб’є, а теля з’їсть.

У мисливця дим густий, та живіт пустий.

З гармат по горобцях не стріляють.

Мітко стріляє у світ, як у копійку.

Не штука стріляти, але вцілити.

Не силою мисливець подолає льва, а тим, що мисливська мудріша голова.

Хто полює і рибачить, той хліб рідко бачить.

Що піймав у руки, те й держи.

Щоб зробити заяче рагу, треба спочатку зайця піймати. Не женись за великим, бо й мале загубиш.

Міряв у п’яти, а трапив у ніс.

Як на гріх, то й граблі стріляють.

Впіймав чи не впіймав, а погнатись можна.

Лови зайця в полі.

Загнав його на слизьке.

Загнав його у глухий кут.

Погнався за крихтою та без куска остався,

Чекати погано, а доганяти ще гірше.

ПРАЦЯ. ЛІНОЩІ





Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   42




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет