Меліоративні системи та споруди дбн в 4-1-99 Видання офіційне Держбуд України

10.15 Будівництво дренажу в цій зоні може виконуватись траншейним, вузько-траншейним та безтраншейним способами із застосуванням керамічних (гончарних) і пла­стмасових труб як у літній, так і в зимовий період згідно з 10.12-10.14.

10.16 Підготовка траси повинна включати в себе розбивку, нівелювання, а також очищення від дерев та чагарників, а в окремих випадках - прокладання тимчасових боро­зен для скидання поверхневих вод.

ДБН В.2.4 -1-99 С. 142

Будівництво вертикального дренажу

10.17 Свердловини вертикального дренажу, як правило, слід бурити обертальним способом з промиванням водою, а у разі розкриття високонапірних водоносних гори­зонтів - ударно-канатним способом.

10.18 За результатами буріння свердловини уточнюється інтервал встановлення фільтра. У разі відхилення його від проектного положення, за узгодженням з проектною ор­ганізацією, провадиться корегування встановлення фільтра.

10.19 3 метою встановлення експлуатаційної витрати свердловини та вибору на­сосно-силового обладнання слід провадити відкачування води з свердловини в період будівництва.

10.20 Під час будівництва надземних споруд, монтажу насосів і засобів автомати­зації слід керуватись ДБН А.3.1-5 і СНіП ІІІ-4.

Кротовий дренаж
10.21 Умови застосування кротового дренажу встановлюються проектом, виходячи з властивостей мінеральних та торф'яних грунтів зберігати форму дрени, на основі яких розробляються технологічні карти з влаштування кротового дренажу.

10.22 Кротовий дренаж слід закладати спеціальними механізмами-кротувачами за умов вологості грунту від 21% до 27% за масою.

11.1 Будівельні роботи слід організовувати виходячи з технічних рішень проектів реконструкції та переобладнання меліоративних систем.

11.2 У проекті виконання робіт з реконструкції меліоративних систем слід пере­дбачати, крім загальноприйнятих правил проведення будівельних робіт, розрахунки три­валості реконструкції та зайнятості будівельної організації на той період, коли за умовами сільськогосподарського використання меліорованих земель виконання будівельних робіт на системі не передбачається.

11.3 Тривалість реконструкції зрошувальних систем визначається, в основному, двома факторами:

• можливістю відведення земель під реконструкцію протягом вегетаційного періоду;

• комплексом намічених будівельно-монтажних робіт, які складаються з таких видів: роботи на каналах та спорудах, реконструкцію яких можна здійснити тільки у міжвегетаційний період, і роботи на всіх інших каналах, спорудах і елементах системи, реконструкцію яких можна провадити протягом усього року.

11.4 Розраховуючи тривалість реконструкції, розподіл по роках капітальних вкла­день та обсяги будівельно-монтажних робіт, площі меліорованих земель, які підлягають

ДБН В.2.4-1-99 С. 143
реконструкції, визначаючи строки введення в дію потужностей і основних фондів, не­обхідно враховувати такі умови:

• реконструкція систем площею понад 250 га повинна виконуватись протягом року (у вегетаційний та міжвегетаційний періоди);

• меліоровані площі, на яких система реконструюється в міжвегетаційний період, не повинні виключатися із сільськогосподарського обороту; будівельні роботи на таких землях слід закінчувати до початку вегетації;

• землі, на яких система реконструюється протягом вегетаційного періоду, повинні бути вилучені із сільськогосподарського обороту на один рік.

12.1 Вибір класу точності визначається класом капітальності мережних споруд.

12.2Класи точності мережних споруд, якими слід керуватись при розробці техно­логічних карт на монтаж мережних споруд, наведені у таблиці 12.1.

Таблиця 12.1 - Класи точності мережних споруд

12.3 У технологічних картах на будівництво і монтаж мережних споруд повинні бути встановлені допуски:

• на розбивочні геодезичні роботи;

• на встановлення елементів споруд.

12.4 При визначенні величин допусків слід керуватись ГОСТ 21778, ГОСТ 21779, ГОСТ 21780.

ДБН В.2.4-1-99 С. 144

13 БУДІВНИЦТВО ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ НА МЕЛІОРАТИВНИХ

СИСТЕМАХ

13.1 Будівництво дорожньої мережі на меліоративних системах слід здійснювати у відповідності з вимогами СНіП 3.06.03 та цього розділу.

13.2 На меліорованих землях будуються дороги різних класів залежно від їх при­значення (таблиця 13.1).

13.3 При будівництві доріг на зрошуваних землях слід забезпечити перевищення верху земляного полотна над розрахунковим рівнем грунтових вод, не допускаючи підсмоктування капілярної вологи до основи дороги та її деформації.

13.4 На осушуваних заболочених ділянках земляне полотно будують з урахуванням категорії дороги і типу боліт.

Таблиця 13.1- Класифікація доріг на меліорованих землях

Дороги	Інтенсивність руху, одиниць на добу	Тип покриття	Матеріали покриття
Магістральні	понад 3000 2000-3000 1500-2000	Капітальне Те саме Полегшене	Цементно-бетонні Асфальтобетонні Щебеневі та гравійні, оброб­лені бітумними матеріалами, змішуванням в установці
Міжгосподарські та дороги між відділеннями	1500-2000 1000-1500	Те саме 	Асфальтобетонні із суміші, що укладається в теплому стані Щебеневі та гравійні, оброб­лені бітумними матеріалами шляхом змішування на дорозі способом просочування
Внутрішньогоспо­дарські, інспекторсь­кі вздовж магістрального каналу	до 500	Перехідне	Щебеневі, гравійні, шлакові, не оброблені в'яжучим
Внутрішньогоспо­дарські, інспекторсь­кі вздовж інших ка­налів	до 300	Те саме	Грунтові, укріплені органічним в'яжучим
Польові магістральні	до 200	Нижче	Грунтові
Польові: типу А типу Б	до 50 до 10	Те саме 	Те саме ”

13.5 Мінімальне перевищення верху земляного полотна над рівнем грунтових вод залежно від кліматичної зони наведено в таблиці 13.2.

ДБН В.2.4-1-99 С. 145

Таблиця 13.2 - Мінімальне перевищення верху земляного полотна

У метрах

13.6 Вибір грунтів для влаштування земляного полотна, а також тип і конструкція дорожнього покриття визначаються проектом (робочим проектом).

13.7 Будівництво доріг на меліоративних системах повинно здійснюватись за спеціальними технологічними картами у складі проекту виконання робіт.

13.8 Для виконання дорожніх робіт можна застосовувати майже всі види землерий­них та землерийно-транспортних машин, які використовуються на будівництві меліоративної системи. При цьому слід вибирати машини, які є економічно най­доцільнішими для виконання основних обсягів робіт уданих умовах.

14.1 Під час організації будівництва необхідно здійснювати заходи, спрямовані на охорону навколишнього природного середовища, в тому числі рекультивацію земель, щоб запобігти втратам природних ресурсів; очистити шкідливі скиди або припинити їх над­ходження у водойми; попередити викиди в атмосферу і забруднення грунтів; розміщувати відходи тільки за узгодженням з екологічною інспекцією.

Зазначені заходи і роботи слід передбачати у проектно-кошторисній документації.

14.2 Будівельно-монтажні роботи у межах охоронних, санітарних зон і заказників слід виконувати у порядку, встановленому спеціальними правилами і положеннями.

14.3 Роботи, пов'язані з меліорацією земель, створенням ставів і водосховищ, ліквідацією ярів, болотних ділянок і вироблених кар'єрів, які виконуються разом з будівництвом об'єктів промислового та житлово-цивільного призначення, слід здійснювати тільки у разі наявності відповідної проектної документації, узгодженої в установленому по­рядку із зацікавленими організаціями та органами державного нагляду.

14.4 На території об'єктів, що будуються, не допускається знищення дерев та ча­гарників, якщо це не передбачено у проектній документації.

14.5 Не допускається випускання води з будівельних майданчиків безпосередньо на схили без належного захисту від розмивання грунту. Під час виконання планувальних

ДБН В.2.4-1-99 С. 146
робіт шар грунту, придатний для подальшого використання, слід попередньо знімати й укладати в спеціально відведені для цього місця.

14.6 Тимчасові автомобільні дороги та інші під'їзні шляхи повинні влаштовуватись з урахуванням вимог щодо запобігання пошкодженню сільськогосподарських угідь, дерев і чагарників.

14.7 Під час виконання бурових робіт, якщо буде досягнуто водоносних горизонтів, слід вживати заходів щодо запобігання непередбаченому виливанню підземних вод.

14.8 Під час виконання робіт, пов'язаних зі штучним закріпленням слабких грунтів, слід вжити заходів, передбачених проектом, щодо запобігання забрудненню підземних вод нижчих горизонтів.

14.9 Виробничі та побутові стоки, що утворюються на будівельному майданчику, повинні очищатись і знезаражуватись у порядку, встановленому проектом організації будівництва і виконання робіт.

14.10 Попутна розробка природних ресурсів допускається тільки у разі наявності проектної документації, узгодженої відповідними органами державного нагляду і місцевими органами влади.

14.11 Роботи, пов'язані з розчищенням та розширенням русел річок, слід виконува­ти, як правило, у меженний період з невеликою швидкістю течії води, щоб не допустити перенесення завислих частинок грунту.

14.12 Цінні породи тварин, які живуть на водотоках, болотах та водоймах, слід пе­реселити до початку будівництва.

15.2 При розробці протипожежних заходів слід визначити джерела протипожежно­го водопостачання та необхідну кількість води для гасіння пожежі.

15.3 Як джерела протипожежного водопостачання слід використовувати водосхо­вища, водоприймачі та канали осушувальних систем, а також трубопроводи осушувально-зрошувальних систем.

15.4 Витрати води, необхідної для гасіння пожежі Qn, м³/гoд, слід визначати за формулою

де F— площа розрахункової ділянки, м².

15.5 В проектах осушувальних систем слід передбачати будівництво протипожежних водойм корисним об'ємом не менше 100 м³, якщо діючі вододжерела (річки-водоприймачі,

15.6 Протипожежні водойми слід будувати в зниженнях рельєфу, де забезпечується достатній приплив поверхневих вод та є сприятливі умови для забору води.

15.7 Вздовж відкритих каналів, шляхів, ЛЕП, газопроводів, навколо насосних станцій та в інших місцях, де найбільш ймовірним є виникнення пожежі, слід передбачати протипожежні смуги завширшки від 30 до 40 м. Протипожежні смуги влаштовуються шляхом змішування торф'яних грунтів з мінеральними (200-300 м³ на 1 га торф'яника).

15.8 При проектуванні протипожежних зон слід передбачати заходи, які зменшу­ють пожежонебезпеку:

• прокладати по внутрішньому контуру зон огороджувальні канали;

• передбачати використання осушених торфових грунтів насамперед під бага­торічні трави;

• облаштування полезахисних лісових смуг листяних порід дерев завширшки від 10 до 15 м вздовж меж полів сівозмін, каналів, шляхів.

9. 
   Забороняється складати у протипожежній зоні легкозаймисті матеріали.
   

16.3 При розробці календарного плану виконання робіт необхідно передбачати та­ку послідовність їх виконання, щоб жодна з робіт, що виконується, не була джерелом ви­робничої небезпеки.

16.4 На будівельному генплані повинні бути позначені небезпечні зони поблизу місць переміщення вантажів підйомно-транспортними машинами, поблизу гідротехнічних споруд, що будуються (канали, насосні станції тощо), а також повітряних ліній електропе­редачі.

Розрахунок величини небезпечної зони, що виникає при падінні предметів поблизу об'єкта, який будується, слід здійснювати згідно з 2.7 СНіП ІІІ-4.

16.5 Санітарно-побутові приміщення слід розміщувати поза небезпечними зонами на відстані не менше 50 м від об'єктів, що виділяють пил, газ, шкідливу пару, з навітряного боку залежно від напрямку вітру, що має перевагу, (за розою вітрів).

16.6 Автомобільні та пішохідні дороги повинні прокладатися за межами небезпеч­них зон.

16.7 Освітлення будівельного майданчика і ділянок виконання робіт слід проекту­вати у відповідності з вимогами проектування електричного освітлення будівельних май­данчиків.

16.8 Будівельні машини слід розміщувати з урахуванням можливості оглядання ро­бочої зони маневрування та дотримання умов безпеки поблизу незакріплених виїмок, штабелів вантажів, обладнання.

16.9 Робочі місця слід влаштовувати на стійких і міцних конструкціях з урахуван­ням розміщення небезпечних зон.

16.10 Земляні роботи під час будівництва меліоративних каналів і гідротехнічних споруд слід виконувати за спеціально розробленими технологічними картами, в яких по­винні бути передбачені заходи для безпечного виконання робіт.

16.11 Будівельно-монтажні роботи повинні виконуватись із застосуванням техно­логічної оснастки (засобів підмощування, тари для бетонної суміші, розчину, сипких і штучних матеріалів, вантажозахватного устаткування і пристроїв для вивірення і тимчасо­вого закріплення конструкцій), засобів колективного захисту та будівельного ручного інструменту, що визначається складом нормокомплектів.

16.12 Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватися, як правило, ме­ханізованим способом згідно з ГОСТ 12.3.009 (стандарт СЕВ 3518).

16.13 Вантажно-розвантажувальні операції з сипкими матеріалами (цемент, вапно, гіпс та ін.) потрібно виконувати механізованим способом. Розвантаження цементу вручну, як виняток, дозволяється виконувати при температурі цементу не вище 40°С.

16.14 При виконанні ізоляційних робіт (гідроізоляційних, теплоізоляційних, анти­корозійних) із застосуванням вогненебезпечних матеріалів, а також таких, що виділяють шкідливі речовини, слід забезпечити захист працюючих від дії шкідливих речовин, а та­кож від термічних і хімічних опіків.

16.15 Не допускається використовувати під час роботи бітумні мастики, темпера­тура яких перевищує 180°С.

Не допускається вливати розчинник в розплавлений бітум.

16.16 Під час випробувань зовнішніх трубопроводів зрошувальних систем слід дотримуватись вимог 9,24-9.36 цього документа.

На час проведення випробувань трубопроводів, що перебувають у траншеях, по­винна бути встановлена небезпечна зона у відповідності з вимогами розділу 4 СНіП ІІІ-4.

Перебування людей в небезпечній зоні в період нагнітання в трубопровід повітря (води) і при витримуванні трубопроводу під тиском під час випробування на міцність не допускається.

16.18 При виконанні електрозварювальних і газополуменевих робіт необхідно ви­конувати вимоги ГОСТ 12.3.003, ГОСТ 12.3.036. ГОСТ 12.1.013.

16.19 Місця виконання електрозварювальних і газополуменевих робіт повинні бути звільнені від займистих матеріалів у радіусі не менше 5 м, а від вибухонебезпечних ма­теріалів і установок (в тому числі газових балонів і газогенераторів) — 10 м.

16.20 Виконувати зварювання, різання і нагрівання відкритим полум'ям апаратів, посудин і трубопроводів, що містять рідини і гази, не допускається.

16.21 При виконанні електрозварювальних і газополуменевих робіт всередині закритих ємкостей або порожнин конструкції робочі місця слід забезпечувати витяжною вентиляцією.

16.22 Металеві частини електрозварювального обладнання, які не перебувають під напругою, а також вироби і конструкції, що зварюються, протягом всього періоду зварю­вання повинні бути заземленими, а у зварювального трансформатора, крім цього, потрібно з'єднати заземлюючий болт корпусу із затискачем вторинної обмотки, до якого підключається зворотний провід.

16.23 Не допускається виконувати електрозварювальні роботи під час дощу або снігопаду, якщо відсутні накриття над електрозварювальним обладнанням і робочим місцем електрозварника.

16.24 Електромонтажні роботи слід виконувати у відповідності з вимогами розділів 12 і 13 (загальні вимоги до монтажних робіт) СНіП ІІІ-4.

17.1 Прийняття в експлуатацію меліоративних та водогосподарських об'єктів дер­жавного замовлення повинне здійснюватись у відповідності з вимогами ДБН А.3.1-3, а також з "Правилами приймання в експлуатацію закінчених будівництвом меліоративних та водогосподарських об'єктів державного замовлення", погоджених Держкоммістобудування України та затверджених Мінсільгосппродом та Держводгоспом України.

18.2 Об'єкти, які не є державною власністю, повинні вводитись в експлуатацію у відповідності з вимогами 3.1-3.13 ДБН А.3.1-3.

18.3 Форми документів щодо прийняття та введення в експлуатацію меліоративних об'єктів наведені в додатку К (форми 6, 7).

(обов'язковий)

Місто _____________________ "__"_____________20__р.

керівника дирекції об'єкта, що будується (технічного нагляду замовника-забудовника),____

керівника генеральної підрядної будівельної організації ________________________________

___________________________________________________________________________________

(прізвище, ініціали, посада)

керівника субпідрядної спеціалізованої організації, що виконує роботи у підготовчий період,

представника територіального органу Державного нагляду за охороною праці____________

____________________________________________________________________________________

(прізвище, ініціали, посада)

здійснила огляд позамайданчикових і внутрішньомайданчикових підготовчих робіт, в тому числі з забезпечення санітарно-побутового обслуговування працюючих, станом на

"_"________20__ р. і склала цей акт про подане нижче:

1. 
   Для обстеження представлені роботи________________________________________________
   

____________________________________________________________________________________

2. 
   Роботи виконані в обсягах, встановлених проектом організації будівництва і передбачених проек­тами виконання робіт,_____________________________________________
   

____________________________________________________________________________________

(за наявності відхилень вказується, ким погоджені, № креслень і дата погодження)

ДБН В.2.4 -1-99 С. 151