Национальная академия наук украины украинская академия наук



бет34/65
Дата09.07.2016
өлшемі6.88 Mb.
#186129
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   65

Примітки: * – види, виявлені вперше на території області; ** – види, виявлені вперше на території регіону (Карпат і Прикарпаття); ***– протягом 2000–2004 рр. проводились дослідження на території Івано-Франківської області у наступних стаціонарах: A – урочище «Ельми» (заповідник «Горгани»), прирічкова лука в долині р. Зубрівка («Ельми»), оточена мішаним лісом (ялина, ялиця, бук з домішками берези та горобини) на східному схилі гір Довбушанка (Надвірнянський р-н); B – урочище «Нивки», прирічкова лука в долині р. Ситний оточена мішаним лісом (ялина, ялиця, сосна кедрова європейська з домішками берези та горобини) на кам’янистих розсипах на північному схилі гір Поленський та Пікун (Надвірнянський р-н); C – м. Калуш, урбоценоз; D – околиці м. Тлумач, частково урбанізований агроценоз; E – с. Вишнів (Рогатинський р-н), агроценоз; F – м. Івано-Франківськ, урбоценоз; G – м. Яремча (Надвірнянський р-н), урбоценоз з елементами агроценозу; H – урочище «Альбін», гірський масив Чивчини, прирічкова заболочена лука р. Чорний Черемош; I – долина р. Погорілець, с. Зелене (Верховинський р-н), прирічкові луки; J – с. Волосів (Надвірнянський р-н), галявини мішаного лісу (дуб, бук, осика, береза, сосна, ялина, ялиця).

УДК 595.768:502.63:711

ВПЛИВ УРБАНІЗАЦІЇ НА ФАУНУ ЖУКІВ–ВУСАЧІВ


(CERAMBYCIDAE: COLEOPTERA) МІСТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА

А. М. Заморока



Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна,
E-mail: zamoroka@hotmail.com, tenax-17@rambler.ru


Ключові слова: фауна, жуки–вусачі, Івано-Франківськ, М. Ломницький

INFLUENCE OF URBANIZATION ON CAPRICORN BEETLES FAUNA (COLEOPTERA: CERAMBYCIDAE) IN IVANO-FRANKIVSK

A. M. Zamoroka

Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine,
E-mail: zamoroka@hotmail.com, tenax-17@rambler.ru


Key words: fauna, longhorn beetles, Ivano-Frankivsk, M. Lomnicki

Івано-Франківськ розташований у так званій Станіславській улоговині, яка зі сходу відмежована Волино-Подільською височиною, а на заході горбогір’ями Передкарпатського крайового прогину, між якими знаходиться межиріччя Бистриць Солотвинської та Надвірнянської. Наші дослідження проводились на території цієї улоговини у


2001–2005 роках і охопили Вовчинецькі Пагорби (Волино-Подільська плита), Дендрологіч­ний парк «Дружба», Ботанічний сад Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, узбережжя р. Бистриця Солотвинська, р. Бистриця Надвірнянська, а також територію самого міста і передмість (Передкарпатський крайовий прогин).

Останній моніторинґ фауни вусачів у місті Івано-Франківську та на його околицях здійснювався 130 років тому М. Ломницьким, який у своєму огляді фауни жуків тодішнього Станіслава наводить 56 видів Cerambycidae (Lomnicki, 1875). Вивчення сучасного стану фауни вусачів привертає особливу увагу у світлі активної урбанізації. З часів Михайла Ломницького площа міста Івано-Франківська значно збільшилась – колишні приміські села увійшли у міську забудову, утворивши тісну агломерацію. Внаслідок урбанізації зменшилась залісненість навколишніх територій, значно ксерофілізувався клімат, збільшився рівень забруднення тощо. Процеси урбанізації відобразились на фауні жуків–вусачів зменшенням кількості лісових видів (табл.). Особливо це стосується видів, консортивно пов’язаних зі смерекою європейською та ялицею білою, природні місцезростання, яких в околицях Івано-Франківська зникли.

У процесі урбанізації знизилось біологічне різноманіття жуків–вусачів. Так, Ломницький вказує 12 видів, які виявлялись в Станіславі, з-поміж них такі як: Rhamnusium bicolor, Necidalis major, Monochamus sartor, Acanthoderes clavipes, Acantocinus costatus, Liopus nebulosus, Mesosa curculinoides, M. nebulosa, Anestethis testacea, Saperda scalaris, Oberea oculata, O. pupillata. За нашими даними міську забудову заселяють зовсім інші види жуків, їх виявлено всього 8: Dinoptera collaris, Grammoptera ruficornis, Brachyleptura maculicornis, Aromia moschata, Exocentrus lusitanus, Saperda carcharias, Agapanthia villosoviridescens, Tetrops praeusta. Евдомінантом виступає D. collaris, а домінантом – B. maculicornis. Ці види досить пластичні, вони успішно пристосовуються до ксерофільних умов і зростання забруднення. Слід зауважити, що позитивний вплив урбанізації виявися на занесений до Червоної книги України вид вусача пахучого мускусного (Aromia moschata), який у межах міста зустрічається часто, що зумовлено насадженнями верби, з якою вид консортивно пов’язаний. Загалом спостерігається значне збіднення фауни жуків–вусачів у межах міської забудови центру міста і її збагачення на периферії.

Автор висловлює щиру подяку своєму науковому керівнику доктору біологічних наук, професору Василю Івановичу Парпану, а також кандидату біологічних наук, старшому науковому співробітнику ЛДПМ Володимиру Богдановичу Різуну за неоціненний вклад у проведення наукових досліджень.



Таблиця. Порівняння фауни жуків–вусачів за останні 130 років
в умовах різного ступеня урбанізації м. Івано-Франківська



Види

Збори М. Ломницького, 1875

Власні збори



Spondilis buprestoides Linnaeus, 1758

+





Prionus coriarius Linnaeus, 1758

+

+



Rhagium mordax De Geer, 1775

+





Rh. inquisitor Linnaeus, 1758

+





Rh. sycophanta Schrank, 1781

+




Rhamnusium bicolor Schrank, 1781

+





Stenocorus meridianus Linnaeus, 1758

+

+



Dinoptera collaris Linnaeus, 1758

+

+



Pachitodes cerambyciformis Schrank, 1781



+



Grammoptera ruficornis Fabricius, 1781



+



Leptura mimica Bat., 1884



+



L. aethiops Poda, 1761



+



L. quadrifasciata Linnaeus, 1758

+

+



L. maculata Poda, 1761



+



Stenurella melanura Linnaeus, 1758

+

+



S. nigra Linnaeus, 1758



+



S. bifasciata Müller, 1776

+





Strangalina attenuata Linnaeus, 1758

+

+



Allosterna tabacicolor De Geer, 1775

+

+



Corimbya rubra Linnaeus, 1758

+





Anastrangalia dubia Scopoli, 1763

+





A. sanguinolenta Linnaeus, 1758



+



Brachyleptura maculicornis De Geer, 1775



+



Pseudovadonia livida Fabricius, 1776



+



Necidalis major Linnaeus, 1758

+





Molorchus minor Linnaeus, 1758



+



Aromia moschata Linnaeus, 1758

+

+



Cerambyx scopolii Fuessly, 1775

+

+


Callidium violaceum Linnaeus, 1758

+

+



Phymatodes alni Linnaeus, 1758

+





Rhopalopus clavipes Fabricius, 1775

+





Rh. femoratus Linnaeus, 1758

+





Rh. macropus Germar, 1824



+



Callimellum femoratum Germar, 1824



+



Anagliptus mysticus Linnaeus, 1758

+

+



Clitus arietis Linnaeus, 1758



+



Chlorophorus herbsti Brahm, 1790



+



Ch. figuratus Scopoli, 1763

+





Plagionotus detritus Linnaeus, 1758

+





Pl. arcuatus Linnaeus, 1758

+

+



Dorcadion holosericeum Krynicki, 1832

+

+



D. fulvum Scopoli, 1763

+

+



Lamia textor Linnaeus, 1758

+





Monochamus sartor Fabricius, 1787

+





Acanthoderes clavipes Schrank, 1781

+





Liopus nebulosus Linnaeus, 1758

+





Exocentrus lusitanus Linnaeus, 1758

+

+



Acantocinus costatus Fabricius, 1787

+





Mesosa nebulosa Fabricius, 1781

+





M. curculinoides Linnaeus, 1758

+

+



Anestethis testacea Fabricius, 1781

+





Saperda scalaris Linnaeus, 1758

+





S. populnea Linnaeus, 1758

+





S. carcharias Linnaeus, 1758

+

+



Oberea oculata Linnaeus, 1758

+

+



O. pupillata Gyllenhal, 1817

+





O. erhytrocephala Schrank, 1776

+





O. linearis Linnaeus, 1758

+





Agapanthia villosoviridescens De Geer, 1775



+



Phytoecia nigricornis Fabricius, 1781



+



Ph. pustulata Schrank, 1776



+



Ph. affinis Harrer, 1784

+





Ph. uncinata Redt., 1842



+



Tetrops praeusta Linnaeus, 1758



+


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   65




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет