Национальная академия наук украины украинская академия наук
жүктеу/скачать 6.88 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Rhamnusium bicolor Schrank, 1781
- Callidium violaceum Linnaeus, 1758
|
Примітки: * – види, виявлені вперше на території області; ** – види, виявлені вперше на території регіону (Карпат і Прикарпаття); ***– протягом 2000–2004 рр. проводились дослідження на території Івано-Франківської області у наступних стаціонарах: A – урочище «Ельми» (заповідник «Горгани»), прирічкова лука в долині р. Зубрівка («Ельми»), оточена мішаним лісом (ялина, ялиця, бук з домішками берези та горобини) на східному схилі гір Довбушанка (Надвірнянський р-н); B – урочище «Нивки», прирічкова лука в долині р. Ситний оточена мішаним лісом (ялина, ялиця, сосна кедрова європейська з домішками берези та горобини) на кам’янистих розсипах на північному схилі гір Поленський та Пікун (Надвірнянський р-н); C – м. Калуш, урбоценоз; D – околиці м. Тлумач, частково урбанізований агроценоз; E – с. Вишнів (Рогатинський р-н), агроценоз; F – м. Івано-Франківськ, урбоценоз; G – м. Яремча (Надвірнянський р-н), урбоценоз з елементами агроценозу; H – урочище «Альбін», гірський масив Чивчини, прирічкова заболочена лука р. Чорний Черемош; I – долина р. Погорілець, с. Зелене (Верховинський р-н), прирічкові луки; J – с. Волосів (Надвірнянський р-н), галявини мішаного лісу (дуб, бук, осика, береза, сосна, ялина, ялиця). УДК 595.768:502.63:711 ВПЛИВ УРБАНІЗАЦІЇ НА ФАУНУ ЖУКІВ–ВУСАЧІВ (CERAMBYCIDAE: COLEOPTERA) МІСТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА А. М. Заморока Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна, E-mail: zamoroka@hotmail.com, tenax-17@rambler.ru Ключові слова: фауна, жуки–вусачі, Івано-Франківськ, М. Ломницький INFLUENCE OF URBANIZATION ON CAPRICORN BEETLES FAUNA (COLEOPTERA: CERAMBYCIDAE) IN IVANO-FRANKIVSK A. M. Zamoroka
Івано-Франківськ розташований у так званій Станіславській улоговині, яка зі сходу відмежована Волино-Подільською височиною, а на заході горбогір’ями Передкарпатського крайового прогину, між якими знаходиться межиріччя Бистриць Солотвинської та Надвірнянської. Наші дослідження проводились на території цієї улоговини у 2001–2005 роках і охопили Вовчинецькі Пагорби (Волино-Подільська плита), Дендрологічний парк «Дружба», Ботанічний сад Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, узбережжя р. Бистриця Солотвинська, р. Бистриця Надвірнянська, а також територію самого міста і передмість (Передкарпатський крайовий прогин). Останній моніторинґ фауни вусачів у місті Івано-Франківську та на його околицях здійснювався 130 років тому М. Ломницьким, який у своєму огляді фауни жуків тодішнього Станіслава наводить 56 видів Cerambycidae (Lomnicki, 1875). Вивчення сучасного стану фауни вусачів привертає особливу увагу у світлі активної урбанізації. З часів Михайла Ломницького площа міста Івано-Франківська значно збільшилась – колишні приміські села увійшли у міську забудову, утворивши тісну агломерацію. Внаслідок урбанізації зменшилась залісненість навколишніх територій, значно ксерофілізувався клімат, збільшився рівень забруднення тощо. Процеси урбанізації відобразились на фауні жуків–вусачів зменшенням кількості лісових видів (табл.). Особливо це стосується видів, консортивно пов’язаних зі смерекою європейською та ялицею білою, природні місцезростання, яких в околицях Івано-Франківська зникли. У процесі урбанізації знизилось біологічне різноманіття жуків–вусачів. Так, Ломницький вказує 12 видів, які виявлялись в Станіславі, з-поміж них такі як: Rhamnusium bicolor, Necidalis major, Monochamus sartor, Acanthoderes clavipes, Acantocinus costatus, Liopus nebulosus, Mesosa curculinoides, M. nebulosa, Anestethis testacea, Saperda scalaris, Oberea oculata, O. pupillata. За нашими даними міську забудову заселяють зовсім інші види жуків, їх виявлено всього 8: Dinoptera collaris, Grammoptera ruficornis, Brachyleptura maculicornis, Aromia moschata, Exocentrus lusitanus, Saperda carcharias, Agapanthia villosoviridescens, Tetrops praeusta. Евдомінантом виступає D. collaris, а домінантом – B. maculicornis. Ці види досить пластичні, вони успішно пристосовуються до ксерофільних умов і зростання забруднення. Слід зауважити, що позитивний вплив урбанізації виявися на занесений до Червоної книги України вид вусача пахучого мускусного (Aromia moschata), який у межах міста зустрічається часто, що зумовлено насадженнями верби, з якою вид консортивно пов’язаний. Загалом спостерігається значне збіднення фауни жуків–вусачів у межах міської забудови центру міста і її збагачення на периферії. Автор висловлює щиру подяку своєму науковому керівнику доктору біологічних наук, професору Василю Івановичу Парпану, а також кандидату біологічних наук, старшому науковому співробітнику ЛДПМ Володимиру Богдановичу Різуну за неоціненний вклад у проведення наукових досліджень. Таблиця. Порівняння фауни жуків–вусачів за останні 130 років в умовах різного ступеня урбанізації м. Івано-Франківська
жүктеу/скачать 6.88 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|