Державний вищий навчальний заклад

Таблиця 3.7

Перелік тем та питань з дисципліни «Петрографія»

№ теми	Теми та питання
1	2
1.	Вступ. Магма і її кристалізація. Предмет і задачі петрографії. Поняття “гірська порода”. Найголовніші методи досліджень гірських порід. Значення петрографії. Склад і властивості магми, умови її утворення і кристалізації, процеси кристалізаційної і гравітаційної диференціації, ліквації і контамінації магм, роль летких компонентів в процесах утворення магматичних гірських порід.
2.	Хімічний і мінеральний склад магматичних гірських порід. Наводяться загальні відомості про хімічний склад магматичних порід та перерахунки результатів його визначення за методом А.Н.Заварицького, зв’язок хімічного і мінерального складу, Породоутворюючі мінерали: первинні і вторинні; салічні та фемічні; головні, другорядні, акцесорні; симптоматичні.
3.	Найголовніші структури і текстури магматичних гірських порід. Поняття про текстуру і структуру гірських порід. Структурні ознаки: ступень кристалічності, абсолютна і відносна величина мінеральних зерен, їх форма та взаємовідношення. Типи взаємних пророщень мінералів, реакційні кайми.
4.	Принципи класифікації магматичних гірських порід. Група ультраосновних порід нормального ряду. Значення умов залягання, хімічного і мінерального складу магматичних гірських порід для їх класифікації.. Сучасна класифікація магматичних гірських порід. Типи, класи, групи, ряди і сімейства гірських порід. Ультрамафітові породи нормальної лужності, плутонічні та вулканогенні. Ультрамафітові породи підвищеної лужності, плутонічні та вулканогенні. Лужні ультраосновні породи, плутонічні та вулканогенні. Ультрамафічні (меланократові) плагіоклазові породи і горнблендіти, плутонічні та вулканогенні.
5.	Група основних порід нормального ряду. Група середніх порід нормального ряду. Основні породи нормальної лужності, плутонічні і вулканогенні. Основні породи підвищеної лужності (сублужні), плутонічні (сублужні габроїди) та вулканогенні (сублужні базальтоїди). Лужні породи основного складу, плутонічні та вулканогенні. Середні породи нормальної лужності, плутонічні та вулканогенні.
6.	Група кислих порід нормального ряду. Кислі породи нормальної лужності, плутонічні та вулканогенні. Кислі породи підвищеної лужності, плутонічні та вулканогенні.
7.	Групи лужних, сублужних і несилікатних магматичних порід. Лужні породи середнього складу, плутонічні та вулканогенні. Лужні породи кислого складу, плутонічні та вулканогенні. Породи підвищеної лужності (сублужні), плутонічні та вулканогенні. Карбонатіти.
8.	Перерахунок хімічних аналізів та методи порівняння магматичних гірських порід. Методи перерахунків та порівнянь Ф.Ю. Левінсона-Лессінга, А.М. Заваріцького, Є.А. Кузнєцова.
9.	Походження магматичних гірських порід. Причини різноманітності магматичних гірських порід. Магмоутворення в мантії та земній корі. Кристалізаційна диференціація магм. Ліквація та її роль в петрогенезі. Роль летючих компонентів при диференціації магми. Асиміляція і гібридні породи. Походження магматичних гірських порід основного і ультраосновного складу. Походження лужних магматичних порід.
10.	Магматичні гірські породи в просторі і часі. Поняття про магматичні формації. Вулканічні і інтрузивні формації, вулкано-плутонічні асоціації. Головні особливості проявлення магматизму в нестабільних поясах і стабільних областях. Петрографічні провінції. Еволюція магматизму в історії Землі.
11.	Деякі питання космічної петрології. Кам’яні, залізні та залізо - кам’яні метеорити. Короткі відомості про магматичні гірські породи Місяця.
12.	Загальні відомості про метаморфічні гірські породи. Метаморфізм як геологічний процес. Роль метаморфічних гірських порід в будові літосфери. Фактори метаморфізму. Типи метаморфізму (регіональний, контактовий, дислокаційний, імпактний). Прогресивний та регресивний метаморфізм. Автометаморфізм.
13.	Хімічний і мінеральний склад метаморфічних порід. Діаграми склад - парагенезис і методи їх побудови. Залежність парагенезисів від температури і тиску. РТ – діаграми. Інваріантні точки і моноваріантні криві на РТ – діаграмах. Принцип фацій метаморфізму. Рівновага мінералів – твердих розчинів та їх залежність від температури і тиску. Залежність мінеральних парагенезисів від хімічних потенціалів рухливих компонентів.
14.	Структури і текстури метаморфічних гірських порід. Кристалобластичні, катакластичні та мілонітові, реліктові, метасоматичні структури. Паралельно-сланцеваті, лінійні, плойчасті, однорідні, брекчієвидні, плямисті, реліктові текстури.
15.	Класифікація метаморфічних гірських порід. Динамометаморфізм. Контактовий метаморфізм. Катакластичний метаморфізм та його продукти. Імпактний метаморфізм та його продукти. Загальні особливості контактового метаморфізму. Фації контактового метаморфізму.
16.	Регіональний метаморфізм і ультраметаморфізм. Загальні особливості регіонального метаморфізму та його продуктів. Геологічні ряди і фації регіонального метаморфізму. Геологічні умови проявлення ультраметаморфізму. Мігматити. Гранітизація, анатексис, палінгенез, реоморфізм. Метаморфічна диференціація.
17.	Метасоматоз. Загальні особливості метаморфізму і метасоматитів. Основи теорії метасоматичної зональності. Інфільтраційний і дифузійний метасоматоз. Біметасоматоз. Контактово-метасоматичні породи. Автометасоматоз, навколожильний метасоматоз та їх продукти. Регіональний метасоматоз. Значення вивчення метасоматитів при проведенні геологорозвідувальних робіт
18.	Взаємозв’язок магматичних, метаморфічних і метасоматичних процесів. Магматизм, тектоніка, метаморфізм як прояви (етапи) єдиної еволюції і геологічного розвитку планети в цілому, і окремих її регіонів зокрема.

Таблиця 3.8

Перелік тем та питань з дисципліни «Структурна геологія»

№ теми	Теми та питання
1	2
1.	Вступ до курсу. Розглядаються основні поняття структурної геології та методи досліджень, а також значення структурної геології при розробці родовищ корисних копалин.
2.	Історія розвитку дисципліни та її зв’язок з суміжними науками. Фундатори геології, їх роль у становленні структурної геології. Зв’язок структурної геології з суміжними дисциплінами.
3.	Верствуватість. Наводяться визначення верстви та верствуватості. Розглядається проявлення верствуватості та її виклинювання, морфологічні типи верствуватості та поверхні нашарування. Наводяться приклади трансгресивного та регресивного залягання, структур облягання та прилягання. Розглядається ритмічність осадових товщ та методи її вивчення.
4.	Фізико-механічні властивості гірських порід. Деформація порід. Геологія-наука про поведінку гірських порід в умовах деформації. Геологічний стан та геологічні механізми. Крихка та пластична зони земної кори.
5.	Горизонтальне залягання верств. Розглядається горизонтальне залягання верств як основна форма первинного залягання. Подаються відомості про елементи гірських порід горизонтальної верстви: покрівля, підошва, висячий бік, лежачий бік, потужність, ширина виходу верстви на карті. Розглядаються відхилення від горизонтального залягання, їх причини, методи виявлення і вивчення. Подається зображення горизонтальних верств на карті і розрізі. Акцентується увага на особливостях польового вивчення верств та читанні карт з горизонтальним заляганням верств.
6.	Особливі форми залягання гірських порід. Розглядаються кластичні дайки, підводно-зсувні порушення, рифи, захороненні елювіальні та делювіальні утворення. Подаються відомості про кільцеві структури, їх морфологію та зв`язок з геологічними об`єктами – вулканогенними, інтрузивними, ударними (імпактними). Розглядається зв`язок кільцевих структур з родовищами корисних копалин.
7.	Похиле залягання верств. Подається визначення похилої верстви, елементів залягання та різних методів їх вимірювання: гірничим компасом, задача про три точки, за замірами у двох косих перетинах, за замірами на стінках гірничих виробок. Подаються відомості про первинне та вторинне похиле залягання, геометрія похилого пласта, його потужність. Розглядається зображення похилих верств на карті та розрізі. Надаються прийоми зображення похилого залягання порід на геологічних картах, а також польового вивчення похилих верств.
8.	Неузгодження. Розглядається згідне та незгідне залягання верств, перерви в осадконакопиченні. Наводяться типи неузгоджень: кутові, стратиграфічні, паралельні, азимутальні, регіональні та місцеві. Надається поняття про структурні яруси. Акцентується увага на ознаках неузгоджень. Розглядається зображення неузгоджень на картах та розрізах, правила читання карт з неузгодженим заляганням верств.
9.	Фізичні умови пластичної деформації верствуватих порід Класифікація реологічних механізмів для реалізації деформацій. Характеристика пластичної зони земної кори.
10.	Складчасті форми залягання верств. Наводяться елементи складок та їх морфологічна класифікація. Розглядається механізм утворення складок, геологічні умови утворення складок, принципи їх геолого-генетичної класифікації та зв’язок між складчастістю та осадконакопиченням. Розглядається гармонійна та дисгармонійна складчастість, складки волочіння та їх роль при вивченні структур району. Наводяться особливості діапірових складок і флексур. Розглядається зображення складок на картах та розрізах, правила читання карт зі складчастими верствами.
11.	Складчастість платформ, геосинкліналей та краєвих прогинів. Структурно-тектонічне розчленування земної кори. Особливості складчастості основних структурних одиниць земної кори.
12.	Умови виникнення крихких деформацій в гірських породах Розглядається зв’язок фізико-механічних властивостей різних порід з крихкими деформаціями, що виникають в них.
13.	Тріщини в гірських породах. Генетична та геометрична класифікація тріщин. Кліваж. Негативна та позитивна роль тріщин при формуванні родовищ корисних копалин.
14.	Обробка результатів вивчення тріщинуватості порід. Наводяться методи польового спостереження за тріщинами та способи обробки даних масових замірів тріщин.
15.	Принципова схема будови розломної колонки. Поділ земної кори на катазону, мезозону та єпізону і розвиток в них крихких деформацій
16.	Розривні порушення. Наводиться характеристика розривних порушень та їх елементів. Подається класифікація та номенклатура розривних порушень за елементами зміщення, перетинання та переміщення. Розглядаються принципи генетичної класифікації розривних порушень, а також особливості глибинних розломів та систем розривних порушень. Наводяться способи зображення розривних порушень на картах та розрізах, а також методи польового вивчення розривних порушень.
17.	Форми залягання ефузивних порід. Розглядаються умови накопичення ефузивних порід та їх різноманітні фації. Надається характеристика вулканів центрального, тріщинного та щитового типу. Розглядаються особливості наземних та підводних вивержень. Надається будова вулканічних апаратів. Розглядається послідовність польового вивчення ефузивних порід та їх зображення на геологічних картах і розрізах.
18.	Форми залягання інтрузивних порід. Розглядаються умови утворення та морфологічна класифікація інтрузій: узгоджені, січні, з хибним узгодженням. Наводяться елементи внутрішньої структури: структури текучості, смугастість, первинне розташування інтрузій, первинні тріщини, а також накладені структури інтрузій. Розглядаються правила вивчення та визначення віку інтрузій; методи виявлення глибини ерозійного зрізу та вивчення контактових ореолів; приклади зображення інтрузій на картах та розрізах.
19.	Форми залягання метаморфічних порід. Розглядаються особливості походження, складу та текстури метаморфічних порід. Надаються принципи виділення фацій метаморфізму, характеристика індекс-мінералів. Розглядаються характерні структури дислокаційного метаморфізму. Наводяться дані про граніто-гнейсові куполи та пов’язані з ними проблеми. Розглядаються методи та прийоми картування метаморфічних порід та їх зображення на картах і розрізах.
20.	Види та типи геологічних карт Розглядається роль та місце геологічного картування у загальному процесі геологорозвідувальних робіт. Розкривається зміст видів геологічних карт, їх особливості та призначення. Надаються правила та послідовність геологічних карт, розрізів, стратиграфічних колонок, блок-діаграм. Вивчаються групи умовних позначень на картах.
21.	Умови проведення геолого-знімальних робіт та методи геологічної зйомки. Надається класифікація районів за складністю геологічної будови, ступенем дешифрування аерофотознімків, прохідностю місцевості. Розглядається порядок виконання робіт при зйомці методами: розташування маршрутів вхрест простягання порід, простежування геологічних границь, суцільного оконтурення відслонень, геологічного профілювання.
22.	Періоди зйомки. Надається перелік та зміст робіт підготовчого періоду, попереднего дешифрування аєрофотоматеріалів, складання загального плану польового періоду. Подається перелік робіт при підготовці площ до проведення геологічної зйомки. Розглядається організація польових робіт та методів геологічних досліджень. Подається перелік карт та інших графічних додатків, а також зміст геологічного звіту.
23.	Польове вивчення відслонень різної геологічної складності. Розглядаються правила та послідовність вивчення ділянок з горизонтальним, похилим та складчастим заляганням верств, а також особливості польового вивчення тіл магматичних порід та їх ендо- та екзконтактів. Особлива увага приділяється вивченню структур метаморфічних порід.

Таблиця 3.9

Перелік тем та питань з дисципліни «Прикладна мінералогія»

№ теми	Теми та питання
1	2
1.	Структура прикладної мінералогії та перспектива розвитку прикладної мінералогії. Розглядається мета та напрямків прикладної мінералогії. Методи мінералогічних досліджень, що використовують у відповідних розділах прикладної мінералогії.
2.	Теоретична основа прикладної мінералогії. Розглядається сутність законів мінералогічного резонансу і закону інерції; типоморфізм складу мінералів; типоморфізм структури мінералів; типоморфізм морфології мінералів (принцип динамічної поведінки в різних середовищах, тенденція просторова – часової зміни форми кристалів); типоморфізм включень мінералів, фізичних властивостей мінералів (твердості, густини, електричних та оптичних властивостей мінералів).
3.	Методи мінералогічних розшуків мінералів. Розглядаються суть методів - візуальних розшуків мінералів; розшуків за первинними мінеральними ореолами розсіяння; з ореолами супроводу; розшуків за вторинними ореолами змін; розшуків за вторинними мінеральними ореолами розсіяння.
4.	Суть розшукової мінералогії. Розглядається суть операцій, що виконуються під час мінералогічних розшуків – ревізія мінералогічних полів за мінеральними індикаторами рудоносності; визначення контуру мінеральних аномалій; структура мінеральних полів; визначення вірогідного положення мінеральних полів в просторі; встановлення природи аномалії та їх інтерпретація; прогноз промислової цінності та масштабів родовища.
5.	Технологічні властивості мінералів. Розглядаються властивості мінералів, що є технологічними: гравітаційні (густина), магнітні (магнітне сприйняття, коорцетивна сила, залишковий магнетизм), електричні (електропровідність, діелектрична проникність, контактна електризація), механічні, оптичні, поверхневі, термічні, радіаційні; надається схема взаємозв’язку технологічних властивостей мінералів з їх кристалохімією та умовами утворення; надаються приклади неоднорідності властивостей мінералів На території родовища у зв’язку з наявністю декількох генерацій корисного мінералу пов’язаних з етапністю формування родовища.
6.	Оцінка збагачуваності руд. Розглядається суть технологічних показників збагачуваності руд; методи лабораторних досліджень; геолого-мінералогічні фактори збагачуваності руд; надається схема мінералого-технологічних досліджень залізистих кварцитів, як для вихідної руди так і для продуктів збагачення.
7.	Види мінералогічних та аналітичних досліджень при вивченні речовинного складу руди мінералого-технологічної проби. Розглядається суть текстурно-структурного аналізу руди та значення вивчення текстури і структури для збагачення; суть морфологічного аналізу продуктів збагачення, надається класифікація зростків у продуктах збагачення залізистих кварцитів та пояснюється вплив наявності зростків різних типів на процеси збагачення; надаються фактори від яких залежить характери розкриття рудних мінералів; розкривається суть коефіцієнта відносного розкриття рудних зерен корисного компонента. Надаються пояснення для застосування оцінки розкриття зерен: оптико-масового, мінералого-аналітичного і оптико-геометричного методів. Розкривається суть кількісно-аналітичного аналізу руд та продуктів збагачення.
8.	Геолого-(мінералого)-технологічного картування. Розглядаються наукові основи ГТК, розкриваються поняття «Технологічний тип руди» та «Технологічний сорт руди». Надається схема послідовності робіт під час геолого-технологічного картування родовищ. Пояснюється значення ГТК та вплив його результатів на процеси збагачення.
9.	Комплексне використання мінеральної сировини. Пояснюється важливість проблеми, надається оцінка родовищ за типами прояву комплексності: рудний мінерал вміщує декілька корисних компонентів; наявність декількох рудних мінералів кожний з яких може мати свій набір корисних елементів домішок; за наявністю мінералу, що попутно добувається; за наявності породи, що вміщує родовище та може використовуватися; можливість використання хвостів збагачувальних фабрик.