Державний вищий навчальний заклад

Таблиця 3.6

Перелік тем та питань з дисципліни «Історична геологія і палеонтологія»

№ теми	Теми та питання
1	2
1.	Protozoa. Розглядаються загальні характеристики, система, екологія та геологічне значення форамініфер і радіолярій.
2.	Coelenterata. Розглядаються загальна характеристика, система, геологічне значення табулят, геліолітоідей і ругоз.
3.	Coelenterata. Розглядаються загальна характеристика, система, екологія та геологічне значення склерактивних і восьмипромінних коралів.
4.	Mollusca. Розглядаються загальна характеристика, система, екологія та геологічне значення моноплакофор, панцирних, двостулкових молюсків
5.	Mollusca. Розглядаються загальна характеристика, система, геологічне значення, черевоногих молюсків і коніконхий.
6.	Mollusca. Розглядаються загальна характеристика, система, екологія та геологічне значення головоногих молюсків.
7.	Algae. Розглядаються загальна характеристика, система, геологічне значення синьо-зелених, червоних, зелених, діатомових, золотистих та бурих водоростей.
8.	Algae. Розглядаються загальна характеристика, система, екологія та геологічне значення ринієвих, плаунових, хвощових і папоротеподібних.
9.	Виникнення науки історичної геології Її предмет та завдання. Місце історичної геології серед наук про Землю. Предмет історичної геології – вивчення історії та закономірностей розвитку земної кори. Послідовність утворення порід та періодизацію геологічної історії виявляють стратиграфія та геохронологія. Палеонтологія вивчає еволюцію органічного світу, яка є своєрідним мірилом геологічної історії. Місце історичної геології серед наук про Землю. Головні етапи становлення та розвитку історичної геології.
10.	Методи історичної геології Методи встановлення відносного віку, Розчленування в розрізі стратиграфічних одиниць. Палеонтологічний метод. Складові стратиграфічного метода. Методи визначення абсолютного віку гірських порід. Міжнародна стратиграфічна та геохронологічна шкала. Регіональні та місцеві шкали. Керівні стратиграфічні та фаціальні форми.
11.	Фаціальний аналіз Уявлення про Фації та формації. Вчення про фації і формації як базис палеофаціальних та палеогеографічних досліджень. Відновлення кліматичної зональності минулого. Фізичні та хімічні методи для реконструкції обстановок геологічного минулого. Застосування математичного моделювання для реконструкцій течій тощо. Фаціальний аналіз, карти, уявлення про палеогеографічні карти. Принципи палеобіогеографічного районування. Уявлення про формації. Співвідношення формацій як явища тектонічного та структурного планів з фаціями . Способи з’ясування умов формування вивержених та ефузивних порід.
12.	Тектонічні гіпотези, тектоніка плит Методи вивчення рухів земної кори. Горизонтальні та вертикальні рухи земної кори, орогенічні (складкоутворюючі) та епейрогенічні (коливальні) рухи. Графічних побудови палеотектонічних кривих, аналіз потужностей та інші. Основні геотектонічні гіпотези. Теорія плит. Основні положення. Уявлення про теорію тектоніки літосферних плит як подальше поглиблення теоретичних уявлень та розвиток геосинклінальної парадигми.
13.	Документи історичної геології Документи історичної геології - гірські породи, рештки викопних організмів, способи їх пошуків та причини різної збереженості. Залягання гірських порід. Древні платформи. Складчасті структури різних циклів тектогенезу: байкаліди, каледоніди, герциніди, мезозоїди (кіммеріди), альпіди.
14.	Предмет палеонтології та її завдання Предмет палеонтології та її завдання. Залишки фауни ї флори в гірських породах. Сучасна систематика. Послідовність зміни рослин і тварин в геологічній історії. Гіпотези виникнення життя на Землі. Неповнота палеонтологічного літопису. Важливі для геології групи органічного світу, їх класифікація та час геологічного життя. Поняття біосфери.
15.	Форми та типи збереженості, закономірності еволюції Предмет палеонтології та її завдання. Залишки фауни ї флори в гірських породах. Сучасна систематика. Послідовність зміни рослин і тварин в геологічній історії. Гіпотези виникнення життя на Землі. Неповнота палеонтологічного літопису. Важливі для геології групи органічного світу, їх класифікація та час геологічного життя. Поняття біосфери.
16.	Таксономія та систематика. Правила номенклатури. Уявлення про природну або філогенетичну класифікацію, основні її підрозділи, ієрархія таксономічних одиниць: царство, тип, клас, ряд, родина, рід, вид. Основа класифікації - вид, палеопопуляція, вибірка викопного угрупування виду. Бінарній номенклатура Карла Лінея. Схема вивчення та опису кожного палеонтологічного підрозділу: Характеристика певного підрозділу (тип, клас, ряд), біологічні особливості, спосіб життя, морфологія: особливості будови м’яких тканин та скелету (кістяка), систематика, час існування та породоутворююча роль (геологічне значення).
17.	Походження органічного світу Біосфера Імперія життя та її поділ на надцарства: прокаріоти (Сyanea, Vira, Bacteria) та ядерних організмів (Phyta, Fungi, Zoa). Надцарство Прокаріота: Ціанеї, Бактерії, Віруси. Будова клітини, спосіб життя, час існування. Геологічне значення Процес виникнення ядра у клітини. Розвиток органічного світу.
18.	Історія розвитку земної кори та її поверхні. Передгеологічний етап розвитку земної кулі. Докебрій – криптозойський еон. Утворення земної кори, атмосфери, гідросфери – початок геологічного етапу розвитку Землі. Особливості порід криптозою та їх стратиграфічне розчленування. Вік за радіометричними дослідженнями. Ранг стратиграфічних одиниць докембрію. Архейський еон.
19.	Протерозойський еон. Ранній, середній та пізній протерозой (рифей, венд). Головні епохи складчастості: біломорська (кінець архею) та карельська (ранній протерозой). Будова фундаменту древніх платформ (Канадська, Східноєвропейська, Сибірська та Африканська). Розвиток геосинклінальних областей під час пізнього протерозою. Байкаліди Північної півкулі. Розвиток платформ під час пізнього протерозою. Утворення Гондвани. Уявлення про фізико-географічні умови на поверхні земної кулі в криптозої: склад первинної атмосфери, гідросфери, їх еволюція, джерела СО2 та О2 моря та суходоли докембрію, зледеніння. Особливості нагромадження осадків в докембрії (переважно хемогенне накопичення карбонатних та кременистих порід, утворення джеспілітів, та водоростевих карбонатів). Корисні копалини. Органічний світ докембрію. Розвиток біосфери. Етап хімічної еволюції до виникнення біологічного життя. Початок біологічної еволюції, її стадії, співставлення зі стратиграфічним поділом та ізотопними датами. Початок фотосинтетичної діяльності (Procariota, Protista), рослини головний виробник кисню в атмосфері, точка Пастера (1 % від сучасної кількості кисню в атмосфері).
20.	Вендська система Вендська (едіакарська) фауна безскелетних безхребетних тварин та бурих водоростей. Місце венду в еволюції органічного світу (Б.С.Соколов). Особливості межі докембрій-фанерозой. Важливі для стратиграфії групи викопних докембрію.
21.	Фанерозойський етап розвитку земної кори та біосфери – 2 год. Палеозойська ера (група, ератема). Кембрійський період (система) – С. Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Проблема нижньої межі, що виникла через байкальський орогенез. Стратиграфічні підрозділи кембрійської системи. Тривалість кембрійського періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду; розподіл платформ та геосинкліналей. Уявлення про риси розвитку палеогеографічних умов. Корисні копалини.
22.	Ордовицький період (система) Проблема нижньої межі, котра виникла через відповідну фазу (таконську) каледонського орогенезу. Стратиграфічні підрозділи ордовицької системи. Тривалість періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів. Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду; розподіл платформ та геосинкліналей. Приклади геосинклінальних та платформних розрізів. Уявлення про риси розвитку палеогеографічних умов. Корисні копалини.
23.	Силурійський період (система) Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Проблема нижньої межі, що виникла через ерійську фазу каледонського орогенезу. Стратиграфічні підрозділи системи. Тривалість періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду; розподіл платформ та геосинкліналей. Приклади геосинклінальних та платформних розрізів. Уявлення про риси розвитку палеогеографічних умов. Корисні копалини. Частина каледонських платформ виявилась нестійкими, там згодом поновилися геосинклінальні умови. Серед тих ділянок, що в подальшому виявилися стабільними, є такі: Північноамериканський архіпелаг, північно-східні Аппалачі, частина Ньюфаундленду та Шпіцберген, гори північної Ірландії та Шотландії, Скандинавські гори (тектонотип каледонід), Західний Казахстан, Північний Тянь-Шань, Кузнецький Алатау, Гірська Шорія, Західні Саяни, Монгольський Алтай, гори південного Китаю, Австралійські Кордильєри тощо.
24.	Девонський період (система) – 2 год. Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Проблема нижньої межі, що виникла через ерійську фазу каледонського орогенезу. Стратиграфічні підрозділи системи. Тривалість періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду; розподіл платформ та геосинкліналей. Приклади геосинклінальних розрізів Західної Європи, Росії та Середньої Азії та платформних розрізів Російської та Сибірської платформ (Розріз девону Головного девонського поля починається з середнього девону (!), який представлений переважно червоноколірними породами континентального генезису в озерних та річкових фаціях з рештками риб та рослин (водорості та псилофіти). Верхній девон лагунний та морський карбонатний з брахіоподами (в нижній частині) й континентальні піщано-глинисті породи із залишками риб та наземних вищих рослин (в верхній частині розрізу).Уявлення про риси розвитку палеогеографічних умов. Корисні копалини. При вивченні девону Російської платформи, слід звернути увагу на тектонічні прояви, які відбулися за цього періоду. Головним з цього приводу є утворення великих западин: Московська синекліза, Східно-Російська та Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ). Важливими показними є прояви солянокупольної тектоніки та вулканізму.
25.	Пермський період (система) Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Проблема верхньої межі, що виникла через пфальцьку фазу герцинського орогенезу. Стратиграфічні підрозділи карбону. Тривалість кам’яновугільного періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду; розподіл платформ та геосинкліналей. Уявлення про особливості розвитку палеогеографічних умов. Корисні копалини. Уявлення про склад відкладів (розрізи) Західної Європи, Приуралля та Донбасу. Звернути увагу на напрямок трансгресії за пізньої пермі (з півночі), де такі трансгресії відбувалися в інших районах земної кулі.
26.	Пермський період (система) Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Проблема верхньої межі, що виникла через пфальцьку фазу герцинського орогенезу. Стратиграфічні підрозділи карбону. Тривалість кам’яновугільного періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду; розподіл платформ та геосинкліналей. Уявлення про особливості розвитку палеогеографічних умов. Корисні копалини. Уявлення про склад відкладів (розрізи) Західної Європи, Приуралля та Донбасу. Звернути увагу на напрямок трансгресії за пізньої пермі (з півночі), де такі трансгресії відбувалися в інших районах земної кулі.
27.	Юрський період (система) – 2 год. Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Тривалість юрського періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду; розподіл платформ та геосинкліналей. Уявлення про особливості розвитку палеогеографічних умов та осадконакопичення Російської платформи (Україна, Московська синекліза, Печорська западина та Поволжя), Західної Європи, Сибірської платформи та Західносибірської западини. Корисні копалини.
28.	Крейдовий період (система) – 2 год. Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Тривалість крейдового періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду, блокові занурення та трансгресії моря з Середземноморської геосинкліналі на Україну; розподіл платформ та геосинкліналей. Уявлення про особливості розвитку палеогеографічних умов та осадконакопичення Російської платформи (Московська синекліза, Печорська западина та Поволжя), Криму, Кавказу, Карпат, Сибірської платформи та Західно-Сибірської западини Західної Європи. Корисні копалини.
29.	Кайнозойська ера (ератема). Палеогеновий період. – 2 год. Кайнозой – Kz. Загальна характеристика кайнозою, стратиграфічний поділ. Платформи й геосинкліналі та характеристика їх розвитку в кайнозої. Альпійський цикл орогенезу. Палеогеновий період (система). Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Тривалість палеогенового періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду. Розвиток платформ та геосинкліналей. Уявлення про особливості розвитку палеогеографічних умов та осадконакопичення Російської платформи. Завершення ларамійської фази альпійського орогенезу. Альпійські рухи в Середземноморській геосинклінальній області, Блокові рухи в грабенах та, пов’язаний з ними магматизм. Загальна характеристика тектонічних рухів в палеогені. Продовження утворення океанів.
30.	Неогеновий період (система) Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Тривалість неогенового періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів. Ендемічні форми. Проблеми, що заважали розробці міжнародної стратиграфічної шкали для неогену. Склад та поширення неогенових відкладів Передкарпатського прогину, Закарпаття, півдня Російської платформи.
31.	Четвертинний період (система) – антропоген Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Проблема межі та тривалість антропогенового періоду. Головні особливості: короткотривалість, широке розповсюдження ссавців, материкові зледеніння. Уявлення про предків людини та людський родовід. Особливості четвертинних відкладів: широке розповсюдження, панування континентальних типів осадків. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів. Стратиграфічна схема четвертинних відкладів Європи та її кліматостратиграфічне обґрунтування. Еоплейстоцен, плейстоцен – льодовикова епоха, голоцен – післяльодовикова епоха. Історія Середземномор’я, Чорного та Каспійського морів. Морські трансгресії, їх причини. Гляціоевстатичні коливання рівня світового океану. Корисні копалини.