Харківський інститут соціальних досліджень Огляд програм взаємодії поліції з населенням
Пілот 100: покращення стосунків з студентами коледжів (Баффало, Нью – Йорк, США)
жүктеу/скачать 447.5 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Табір з взаємодії поліції та громадськості (Омаха, Небраска, США). Цілі
- Програма з обмеження відвідування шкіл не учнями (Сан – Дієго, штат Каліфорнія, США). Цілі
- Експеримент табору для хлопчиків (Поліція штату Луїзіана, США). Цілі
- Поліцейська допомога підліткам у школі (Фенікс, Арізона, США). Цілі
- Студенти борються із злочинністю – команда поліцейської підтримки (Таскалуза, Алабама, США). Цілі
- Дитячий табір Каламазу (Каламазу, Мічиган, США). Цілі
- Діти, копи та відповідальність (Монклер, Каліфорнія, США). Цілі
- Шкільний ресурсний офіцер (Сагіно, Мічиган, США). Цілі
- Рими проти злочинності (Келсо, Вашингтон, США). Цілі
- Вогнеборці допомагають у боротьбі з злочинністю неповнолітніх (Лос – Анжелес, Каліфорнія,США). Цілі
- Програма плакатів проти вандалізму (Монтвіль, Нью-Джерсі, США). Цілі
- Програма дитячої безпеки (Сан – Дієго, Каліфорнія, США). Цілі
- Спільне патрулювання поліцейських та підлітків (Рочестер, Нью - Йорк). Цілі
- Операція ДИТИНА: захист дітей всією громадою (Едмонд, Оклахома, США). Цілі
- ПРОГРАМИ, ОРІЄНТОВАНІ НА ІНШІ ГРУПИ Програми, орієнтовані на літніх громадян. Програма попередження злочинності для літніх людей (Котедж Грув, Орегон, США).
- Цілі
- Сусідська взаємодопомога для літніх людей (Менсфілд, Огайо, США). Цілі
- Програма безпеки домівок літніх людей (Сент – Луіс, Міссурі, США ). Цілі
- Використання літніх людей у якості поліцейських волонтерів (Джексонвіль, Флорида, США). Цілі
- Програми для громад, де мешкають бідні, меншини, або з високим рівнем злочинності Попередження злочинності у бідних кварталах (Атланта, Джорджія, США).
- Підготовка поліцейських лідерів у індіанській громаді (Скоттсдейл, Арізона, США). Цілі
- Піші патрулі у квартал, де мешкають представники меншин та бідних кварталах (Форт Ворт, Техас, США). Цілі
- Програма поліцейських прихильників у молодіжних чорних/латино – американських кварталах (Лос – Анжелес, Каліфорнія, США). Цілі
- Вербування чорної молоді у спільні програми (Менло Парк, Каліфорнія, США). Цілі
- Покращання відношення до поліції у густо населених чорних кварталах (Округ Дейд, Майамі, Флорида, США).
- Гаряча лінія небайдужих громадян потребує підтримки чорношкірих (Янгстаун, Огайо, США). Цілі
- Програми, спрямовані на підтримку потерпілих Програма адвокатів для потерпілих/ Допомога поліцейських потерпілим (Форт, Лаудердейл, Флорида, США).
Пілот 100: покращення стосунків з студентами коледжів (Баффало, Нью – Йорк, США). Цілі: надати можливість „хіповим” проїхатися з поліцейськими патрулями для того, щоб роздивитися проблеми з якими має справу поліція та навчити „свиней” тому, що багато студентів серйозно налаштовано на академічну роботу. Стратегії: було залучено Школу менеджменту/Сані Баффало, за участю Марин Мидленд Банка та Департаменту поліції Амхерст, Департаменту поліції Баффало та поліцією студентського містечка. Всі учасники програми були вивчені і студенти жінки могли патрулювати лише за умови супроводження студентів – чоловіків. Очікувалася участь у пілотній програмі 100 студентів, але через 2,5 місяці вже брали участь 250 людей. Обидві сторони назвали програму успішною, за винятком того, що студенти виказали інтерес у співпраці з міською поліцією Баффало.
Цілі: використовувати студентські табори для покращення громадських стосунків між поліцією та молоддю. Стратегії: Асоціація молодих християн організовує роботу табору, а Департамент поліції Омаха розробляє програму та керує табором. Табірників (хлопчиків та дівчат) рекрутували за допомогою офіцера по зв’язкам з громадою та соціальними службами. 7 або 8 тижневих таборів проводяться протягом літа. У таборі, поліцейські (за згодою) та табірники живуть разом, де поліцейські виступають у ролі радників та виконують особливі завдання. Табір суворо структурований, включаючи плавання, верхову їзду та плавання на каное. Дисципліну у таборі підтримували шляхом „макання” у озеро порушників дисципліни у присутності усіх мешканців табору. Табір відвідували мер та інші громадські діячі. Багато молодиків поверталися до табору пізніше у якості молодших асистентів.
Цілі: усунути вештання у школах не учнів та покращити порозуміння та сприйняття офіцера у формі молоддю. Стратегії: відділок, який складається з 6 офіцерів і одного сержанта з Патрульного Дивізіону сфокусувалися на 6 середніх школах та 9 молодших школах. Офіцери працювали у командах по двоє з розподілом відповідальності. Програма продовжувалася 6 місяців до того, як проблему вештання не учнів було усунено. Поліція обідала разом з учнями та усіляко давала зрозуміти, що вони завжди доступні для бесіди. Офіцери були у форменому одязі та програму було створено так, щоб продемонструвати, що це не якісь „особливі” поліцейські. Програму повторювали у подальшому кожного семестру.
Цілі: покращити стосунки між потенційно проблемною молоддю. Стратегії: експериментальна програма складалася з тижневого табору для 40 хлопчиків, яких було відібрано за їх злиденне становище поліцією штату, тобто які находилися у фінансовій скруті, їх оточення було неблагонадійним та вони потребували порад або спрямування. Асоціація поліцейських штату Луїзіана фінансувала програму та надала 6 офіцерів, які пожертвували своєю відпусткою та виступили у якості радників програми. До заходів увійшли: вправи, церемонії, уроки з зловживання наркотиками та поліцейськими техніками, плавання, катання на човнах, рибалка, футбол та кіно. Надалі програму було рефінансовано та розширено до 600 хлопчиків наступного року.
Цілі: покращити уявлення молоді про поліцію. Стратегії: у співробітництві з Відділом шкільної освіти м. Фенікса було виділено одного офіцера (з федеральним фінансуванням) працювати протягом семестру у якості ресурсного офіцера на уроках правознавства у обраних школах. У програмі взяли участь сержант та сім офіцерів, які пройшли спеціальне навчання. Програма концентрувалася на класних презентаціях та консультуванні учнів. Кожного ранку про роботу програми сповіщали по шкільній радіостанції після чого офіцери відвідували кожний клас. Від офіцерів вимагали не підтримання порядку у школах, а надання допомоги шкільному раднику у правових ситуаціях. Учням пропонували тест до того, як вони виказали свої негативні ставлення до поліції, але наприкінці семестру виказали декілька негативних відчуттів.
Цілі: залучити студентів коледжів у боротьбу із злочинністю. Стратегії: спочатку, як частина академічного року в Університеті Алабама, 40 студентів коледжу були найняті за гроші федерального гранту для патрулювання разом з поліцейськими з відділу боротьби з молодіжною злочинністю як додаткове навантаження поряд з регулярним патрулюванням дільниць. Ця програма потерпіла невдачу тому, що деякі офіцери не мали інтересу у проблемах молоді та не хотіли патрулювати разом із студентами. Програму було переглянуто та було розроблено декілька команд, які складаються з одного офіцера та двох студентів університету (дівчина та хлопець). Усі троє працювали разом у денні та нічні зміни, виконуючи провадження по справам за участю неповнолітніх злочинців та розробляли програми попередження злочинності. Команда отримувала повідомлення по радіо кожного разу, коли траплявся інцидент за участю підлітків. Програма започаткувала добровільну пробаційну програму, інформаційну службу для батьків, діти яких убігли з дому, а також програму реєстрації велосипедів (для профілактики їх крадіжок). Соціальна експертиза продемонструвала покращення стосунків між студентами університету та поліцією, а також між місцевою молоддю та поліцією.
Цілі: підтримати порозуміння між поліцією та дітьми. Стратегії: Підрозділом зв’язків з громадськістю було організовано три табори для дітей різного віку з використанням матеріальної бази таборів Національної Гвардії та Бойскаутів. Спочатку табори фінансувалися за рахунок грошей, отриманих через спеціальну телевізійну програму, а потім табори перейшли на фінансування з бюджету міста. Табори безплатні для всіх дітей, які їх відвідають. У таборах Національної Гвардії поліцейські виступали тільки у якості радників, а у таборах Бойскаутів вони виступали у ролі директорів таборів. Забезпечення та персонал підтримувалися на пожертвування. Діти дізнавалися про програму завдяки місцевим медіа, підлітковим судам, школам та Поліцейському підлітковому бюро.
Цілі: попередити відчуження та допомогти дітям розробити нові, відповідальні методи для зміни громади та персональних проблем. Стратегії: команда, яка складається з одного офіцеру відділу боротьбі з підлітковою злочинністю та одного детектива викладаю уроки у одній середній школі та двох молодших школах. Офіцерів спонукають бесідувати про відчуття та представляти питання, дискусії та рольові ігри.
Цілі: присікти прогули уроків, попередження злочинності, розвиток навчання заходам безпеки та покращити співпрацю між школами та громадами. Стратегії: Програму офіцера по зв’язкам було запроваджено для обслуговування 2 середніх шкіл, 5 молодших середніх шкіл та 27 початкових. Для цього було призначено 2 офіцери з розташуванням у центральній молодшій, середній та північній середній. Через 7 років програму було розширено до 5 шкільних ресурсних офіцера з базуванням у молодших і середніх класах. У кожного офіцера було авто зі стандартним поліцейським спорядженням та кожний з них носив уніформу. Офіцери також фокусувалися на навчанні заходам безпеки та класних презентаціях.
Цілі: запровадити тісніші стосунки між поліцією та молоддю. Стратегії: департамент поліції оголосив конкурс на кращу „риму проти злочинності” для трьох класів місцевої початкової школи. Три перших призери отримали 10-ти швидкісні велосипеди, решта отримали призи на власний вибір (ляльки, самокати і та інш.). Гроші на придбання призів надійшли від Жіночого клубу Келсо, клуб також організував знижки на придбання призів у місцевій крамниці.
Цілі: залучити вогнеборців до спроб, спрямованих на налагодження цивільної гармонії після масових безладів у місті, а також допомогти перевантаженим офіцерам з нагляду за курсами пробації. Стратегії: Рада вогнеборців (пізніше отримала фінансування від Каліфорнійського комітету у справах молоді) рекрутувала вогнеборців, які добровільно бажали працювати з молодими людьми на пробації. Кожний волонтер пройшов курс навчання з програмної механіки, основ консультування та як встановити стосунки з молоддю, яка звертається до поліції. На першу зустріч молодь супроводжували батьки, потім вогнеборці надавали консультації та проводили заходи, які було засновані на їх власних інтересах, таких як туризм та спорт.
Цілі: зменшити випадки вандалізму, особливо ввечері на Хелоуїн. Стратегії: це подвійна програма: перший етап конкурс плакатів (постерів) серед дітей у початковій, середній, спеціалізованій, та старшій середній школах з призом у 50 доларів та грамотою для кожного класу. Молодіжна ресурсна комісія також профінансувала нагородження 1, 2 та 3 призерів для переможців серед старших класів, тому що ці плакати були не для показу молодшим школярам. Кращі плакати було розміщено по місту. Також, батькам поштою було відправлено пам’ятки про серйозність проблеми вандалізму та проханням до них посилити контроль за власними дітьми, особливо у ніч на Хелоуїн.
Цілі: поновити повагу суспільства до правоохоронних органів, уніфікувати програми профілактики злочинності та громадської освіти, а також забезпечити спрямування та мотивацію для дітей. Стратегії: відділ попередження злочинності Департаменту шерифа спочатку використав федеральний грант для рекрутування 25 цивільних спеціалістів з попередження злочинності, які пройшли навчання у 5-ти тижневій поліцейській академії, де акцент робили на безпеці домівок та бізнесу, попередженні пограбувань та основ кримінального права. До їх обов’язків входило перевірка безпеки домівок місцевих мешканців та маркування особистого майна. Підрозділ також започаткував програму для учнів шостого класу у школах округу з використанням лялькової постанови з 7 ляльок та записаного сценарію, а також платні лекційні матеріали для інших правоохоронних органів.
Цілі: забезпечити працевлаштування влітку для жорсткої молоді, представників меншин, яке також підвищує рівень громадської безпеки та налагодження психологічного контакту. Стратегії: протягом 15 років фінансувався компанією Істман Кодак, яка забезпечувала оплату праці протягом 25 годин на тиждень. Підлітковий патруль у кварталах, у місцях відпочинку, а також у центрі для відстаючих у розвитку та будинках для літніх людей. Незважаючи на початковий скептицизм поліцейських, програма довела власну успішність й кілька підлітків пізніше стали поліцейськими.
Цілі: зменшити кількість зниклих дітей та надання допомоги у ідентифікації зниклих або відсутніх дітей. Стратегії: тактика складалася з використання офіцерів поліції у 2-6 класах для презентації про домагання до дітей з акцентом на те, що з виду нормальні люди можуть ображати дітей. Другою частиною програми стала операція „Дитяча ідентифікація” для того, щоб навчити батьків тому, що вони можуть зробити. Поліцейські волонтери проводили масове дактилоскопірування, збір відбитків зубів та іншу необхідну фізичну інформацію, яку можна оновити у майбутньому. ПРОГРАМИ, ОРІЄНТОВАНІ НА ІНШІ ГРУПИ Програми, орієнтовані на літніх громадян.
Цілі: підвищити рівень безпеки літніх громадян. Стратегії: департамент поліції рекрутував 4 літніх громадян, які пройшли навчання для ознайомлення їх з місцевою поліцією та іншими департаментами для стимулювання робочих стосунків між міською владою та іншими громадськими групами. Головний акцент програми був на відвіданні літніх людей друг з другом у рамках програм „Ідентифікація” та програми домашньої безпеки. Літні люди провели кампанію „від дверей до дверей” для перевірки належності замків і та інш., для зміцнення домівок проти злочинів. Їх також залучили до перевірок безпеки комерційних компаній. По всім перевіреним об’єктам було складено файли безпеки. Волонтерам програми було також дозволено використовувати поліцейські автомобілі та обладнання для роботи.
Цілі: залучити літніх людей у роботу з попередження злочинності та знизити рівень віктимізації серед людей похилого віку. Стратегії: департамент поліції поставив завдання рекрутувати 600 літніх волонтерів. Протягом одноденної реєстрації волонтерами було встановлено 11 павільйонів по всьому місту. Це була перша спроба такого роду на даній території та було зареєстровано 2200 літніх людей. Усі літні – волонтери отримали свідоцтва про участь від Поліцейського товариства. Представники департаменту навчили волонтерів як шукати, описувати та доповідати про проблеми у поліцію. На усіх основних дорогах, які ведуть до міста було встановлено плакати з написами „Увага! Це місто охороняється програмою сусідська допомога літніх людей”. У рамках програми також були проведені спеціалізовані семінари для літніх людей та поліцейських з проблем попередження злочинності: проведення інспекцій домівок на предмет дотримання заходів безпеки; зниження рівня злочинності та шляхи підвищення обачливості.
Цілі: зробити домівки літніх людей більш безпечнішими. Стратегії: грант від Національної ради з питань старіння було використано для встановлення захисного обладнання проти квартирних злодіїв у домах літніх громадян, а також на навчання людей, як встановлювати це обладнання. Офіцери поліції провели перевірки безпечності домівок, після чого копії актів перевірок відправили у Офіс мера по роботі з літніми людьми. Співробітники Офісу відправляли у кожну домівку свого представника для складання кошторису витрат та підготовки до встановлення обладнання. Якщо кошторис погоджено, команда монтерів виконувала роботу. Персонал програми було також використано для підстригання газонів, фарбування та ремонту у деяких домівках 30 Центрів для літніх людей. Програма телефонної підтримки було запроваджено для тих, хто не виходить з своїх домівок (інваліди, хворі). Ще одна програма за співпрацею з пожежним департаментом займалася експертизою пожежної безпеки домівок літніх людей та встановлення детекторів диму.
Цілі: залучити громадян (в основному літніх) у волонтерські програми для зниження рівня злочинності. Стратегії: у рамках Інтегрованої програми з арешту злочинців, департамент поліції розмістив волонтерів у підрозділ криміногенного аналізу. Після чого рівень арештів злочинців збільшився на 27%. Волонтери також брали участь у роботі поліцейського резерву, громадських загонів, диспетчерських патрулів, мотоциклетних ескортів, кінної та морської поліції. До програми „без уніформи” також входили: опитування на предмет безпеки домівок, програма адвокатів потерпілих, консультаційне бюро для наркоспоживачів, а також Поліцейська атлетична ліга. Волонтерів також залучали для допомоги персоналу у відділі пограбувань, криміналістичній лабораторії, фотолабораторії, у відділку з розшуку безвісті пропалих, штурмових опре цій, відділку з питань мігрантів і та інш. Департамент проводив рекламну кампанію для заміщення різних посад, проводив співбесіди з кандидатами, а потім здійснював комп’ютеризовану перевірку кандидатів. Програми для громад, де мешкають бідні, меншини, або з високим рівнем злочинності
Цілі: попереджати злочини у бідних районах та надавати консультації й допомогу особам, які „стоять” на порозі скоєння злочину. Стратегії: визнаючи той факт, що 70% часу поліцейського витрачається на надання соціальних послуг, програмою було призначено поліцейського у центр сусідської допомоги „Економічні можливості Атланти”, які створили громадські комітети. Офіцери організовували загальні заходи (лекції, зустрічі) та спеціальні програми та функції, спрямовані на визначення районів, у яких найбільш вірогідно трапляться злочини та здійснити необхідні превентивні заходи.
Цілі: допомогти у забезпеченні індіанських громад офіцерами поліції з лав громади та змінити так звану соціальну систему обмежень американських індіанців. Стратегії: поліцейський департамент Скоттсдейла відібрав молодих індіанців у віці між 16 та 20 роками з резервацій для навчання у сфері правоохоронної діяльності та соціального обслуговування. Рекрути пройшли 10 –ти тижневе навчання з післянавчальною практикою. Програма також слугувала для втримання росту правопорушень.
Цілі: діяти у напрямку втримання злочинності та покращувати персональні контакти з громадянами. Стратегії: райони, які було обрано для пішого патрулювання було визначено шляхом відбору з самим високим рівнем злочинності, потім вивчення демографічної ситуації, оцінки економічних та культурних ресурсів, а також проектування настроїв населення та можливих рівнів злочинності. Було створено команди по двоє людей, до складу яких повинні обов’язково входити по одному представнику меншини того району, де провадиться патрулювання (наприклад, один білий офіцер й один чорний офіцер). Було відібрано 6 чоловік після набрання найбільшої кількості балів у опитуванні про ставлення, потім вони пройшли підготовку та їх направили служити у квартал. Під кінець року оцінювання засвідчило значне зменшення кількості злочинів Частини І (нетяжкі), при чому інші поліцейські практики змінено не було. Незалежний консультант також визначив схильне ставлення мешканців, так що програму було продовжено ще на рік та розширено ще на 3 додаткових райони.
Цілі: залучити чорних та іспаномовних громадян до попередження злочинності та зміцнити стосунки поліції та населення. Стратегії: департамент поліції Лос – Анжлесу залучив управлінський персонал крупних індустріальних компаній для формування нової Асоціації прихильників поліції у підрозділі патрульної служби Ньютона, тому що у цьому кварталі мешкали в основному чорні та латіноси, половина з яких була у віці до 18 років. Екіпіровка та персонал було пожертвувані. Разом із традиційними схемами патрулювання Лос – Анжелесу було сформовано Базову автомобільну атлетичну лігу з баскетбольними, футбольними та бейсбольними командами у складі. Окрім змагань, Національна баскетбольна асоціація організувала 3 святкових бенкети у найближчому коледжі для дітей та їх батьків. Інші проекти: 13 додаткових жіночих програм та програма літніх кінотеатрів разом з поліцейськими демонстрували кінофільми на гральних майданчиках. В зв’язку з тим, що іспаномовні мешканці не були залучені до програми в зв’язку з мовним бар’єром, для них було запроваджено суто іспаномовну програму з попередження злочинності.
Цілі: покращити стосунки населення з поліцією. Стратегії: спільна програма у районі Бель Хавен, де 95% мешканців чорні та бідні, потерпіла невдачу, при чому інші програми були цілком успішними у інших районах міста. Поліцейські опитували батьків з тим, щоб прояснити, що заважало їх участі. Вони з’ясували, що якщо у районі побачать чорного хлопця у поліцейському авто, то про нього подумають, що або „інформатор” або під арештом. Було внесено зміни, які дозволили 3 молодикам патрулювати разом з поліцейськими і департамент також прийняв на службу чорношкірого офіцера. Зміни у програмі призвели до успіху.
Цілі: звернутися до серйозних громадсько – поліцейських проблем. Стратегії: 15 співробітників (12 офіцерів й 3 сержанти керівники) було відібрано на підставі освітнього рівня, рівня виконавської дисципліни, ставлення до поліції, громадської служби, результатів співбесіди та психіатричного тестування. Потім вони пройшли спеціальну підготовку з чутливості, психічних захворювань, людських стосунків та кризового втручання у сім’ю. Персонал цього підрозділу працював з підлітками, з громадськими службами, а також з службою кризового сімейного втручання та й з іншими соціальними службами району.
Цілі: створити спеціальну телефонну гарячу лінію спеціально для повідомлення про проникнення у домівки, крадіжки та торгівлю наркотиками. Стратегії: за підтримки Янгстонської чорної радіомовної коаліції (об’єднання громадян організоване для розвитку та підтримки внеску чорних у розвиток мас - медіа), поліцейський департамент запровадив телефонну гарячу лінію, номер якої доповів від імені заступника шерифа через усі місцеві радіостанції. По гарячій лінії надійшло чимало „ниточок”, які призвели до розкриття тяжких злочинів. Не виправдалися очікування тих, хто думав, що дзвінки ні до чого не призведуть. Програми, спрямовані на підтримку потерпілих
Цілі: допомогти потерпілим від злочинів, які не можуть самі подолати цю проблему. Стратегії: отримавши грант на надання допомоги потерпілим від злочинів, поліція організувала спеціальний курс підготовки для кваліфікованого персоналу, яких призначено у департамент, які у подальшому будуть працювати як адвокати потерпілих та спеціалісти по роботі з громадою. Потерпілі, які постраждали емоційно, фізично, втратили власність у результаті злочину та які на можуть допомогти собі самі з внутрішніх ресурсів, через страхові виплати, допомогу друзів, родичів, колег по роботі чи інваліди можуть отримати допомогу. Окрім того, що вони діяли у якості помічників – зв’язних, адвокати також виступали у ролі посередників між мас – медіа та допомагали розмістити інформацію про родичів. Загальна реакція була позитивною.
|