І. Ф. Імена твої, Україно: Художньо-документальні оповідання. Луцьк: пвд «Твердиня», 2007. 300 с. (Сер. «Пантеон»). Книга
жүктеу/скачать 1.6 Mb.
|
|
Church of Canada during his sermon at the state funeral.
heritage on his sleeve – [and] enjoyed saying that he changed his name to Hnatyshyn to get elected in Saskatoon West».
Hnatyshyn considered his official visit to Ukraine – the first by a Western leader to newly independent Ukraine and which included a stop in his father’s birthplace, Vashkivtsi in the province of Bukovyna – «the most outstanding moment during his time in office». During that 1992 visit, thousands of people from Vashkivtsi and surrounding villages spent hours waiting for the arrival of «the King of America», as some of Mr. Hnatyshyn ‘s relatives referred to him, said Sen. Morin.
ascension to vice-regal status made him a hero to Ukrainian Canadians. But he never let that separate himself from the rest of them. For that reason he was as loved as much as he was admired». Copyright © The Ukrainian Weekly, December 29, 2002, No. 52, Vol. LXX. [117] Галі Крістофер. Колишній Губернатор Канади генерал Рамон Гнатишин помер у 68-річному віці «Однак, що б він не робив, «він ніколи не забував про своє походження, про свій народ», – сказав архієпископ Юрій Калінчук, голова Єпархії Торонто та Східної Єпархії Української православної церки в Канаді під час проповіді на державному похороні. «Коли інші приховували свою ідентичність та змінювали прізвища, щоб прилаштуватися, він написав про власне походження на рукаві – [і] любив казати, що він змінив своє ім’я на «Гнатишин», щоб бути обраним до Саскатун Вест».
Уайвеса Моріна, пан Гнатишин планував свій офіційний візит на Україну – перший візит західного лідера до України, яка щойно отримала незалежність, візит, який включив у себе зупинку на місці народження батька, у Вашківцях в провінції Буковина – «найвідоміший момент протягом його керування».
чекали приїзду «Короля Америки», як назвав Гнатишина один із його родичів», сказав Сен Морін.
Гнатишина до віце-королівського статусу зробив його героєм для українських 297
канадців. Але він ніколи не дозволяв відділити його від них. З цієї причини його і любили, і обожнювали. Авторське право © «Український тижневик» (The Ukrainian Weekly), 29 грудня, 2002, No. 52, том. LXX [118] http://www.parl.gc.ca/37/2/parlbus/chambus/senate/deb-e/032db_2003-02-05-E.htm? Language=E&Parl=37&Ses=2#1 Hon. A. Raynell Andreychuk
by the Right Honourable John Diefenbaker. His mother, Helen, contributed greatly to the acceleration of rights and opportunities for women through her varied associations and organizations, including the United Nations Organization. With that parental background, Mr. Hnatyshyn was quickly committed to a life of excellence in his profession and to public service, something which he did throughout his life. In his years of practice in Saskatoon, he was involved in many institutions and organizations, including many Ukrainian organizations». [118] А. Райнел Андрейчук «Батько Рамона Гнатишина був першим сенатором українського походження, призначеним Високоповажним Джоном Діфенбакером. Його мати Хелен через різні асоціації та організації, в тім числі й Організацію Об’єднаних Націй, зробила великий внесок у розширення прав та можливостей для жінок.
відрізнялося у його професії та в громадській діяльності – це було те, що він робив протягом життя. Під час роботи в Саскатуні він був членом багатьох інституцій та організацій, включаючи багато українських організацій». [119] http://www.artukraine.com/historical/hnatyshyn.htm «He was born Ramon John Hnatyshyn, but everybody called him Ray. His grandparents had been illiterate immigrant farmers, one of many Ukrainian families that settled on the Canadian prairies in the 19th century. «One of his proudest moments, he once said, was to return to his ancestral homeland as governor-general after Ukraine won independence when the Soviet Union collapsed». By JEFF SALLOTGlobe and Mail Toronto, CANADA Thursday, December 19, 2002 – Page A3. [119] «Його після народження нарекли Рамоном Джоном Гнатишиним, але всі називали його Реєм. Його дід та баба були неосвіченими емігрантами-фармерами, однією із багатьох українських сімей, які оселилися в канадських преріях у ХІХ столітті. За його словами, одним із тих моментів, якими він пишається, було повернення до батьківщини його предків, коли був генерал-губернатором, в час, коли Україна після розпаду Радянського союзу отримала Незалежність» Уривок зі статті Джефа Саллота, Глоуб енд Мейл, Торонто, Канада, Четвер, 19 лютого 2002 р. – С. A3. 298298
[120] http://www.encyclopedia.com/doc/1G1-13687844.html A worldly perspective. (Global ReLeaf International) (American Forests Today) From: American Forests | Date: 1/1/1993 | Author: Rice, Doyle S.
Ukraine. It was Hnatyshyn’s first official visit to his ancestral homeland, and while there he planted an oak tree. His wife, Herda, planted a Canadian maple. Attending the ceremony were Kyiv’s mayor, Ivan Saliy, and Lev Lukianenko, the Ukrainian ambassador to Canada. Lukianenko, who had been imprisoned for 15 years under the Brezhnev regime for his outspoken views on Ukrainian independence, planted a viburnum tree, long the symbol of an independent Ukraine.
November 1, Ecocentre staff, schoolchildren, and volunteers planted 1,000 trees on the banks of the Rubizh River near Kyiv».
сьогодні). Із: Американські ліси, Дата: 1 січня 1993 року, Автор: Дойль С. Ріс «У вересні Високоповажний Рамон Гнатишин здійснив візит в Україну. Це був перший офіційний візит Гнатишина на батьківщину його предків, і під час візиту він посадив дуба, його дружина Герда посадила канадський клен. Серед тих, хто відвідав церемонію, були мер Києва Іван Салій та Левко Лук’яненко, український посол в Канаді. Лук’яненко, який під час режиму Брєжнєва був 15 років ув’язнений за відверті погляди щодо незалежності України, посадив калину – символ незалежності України.
робочий колектив Екоцентру, школярі та волонтери посадили 1 000 дерев біля Києва на березі річки Рубіж».
дослівно зі стенограми Верховної Ради. Однак цього, звісно, замало, то ж узявся телефонувати у буковинські Вашківці, звідки ще немовлям простелилися у далекі світи дороги його діда. Слухавку підняв учитель історії. – Чи це ті Вашківці, звідки родина Гнатишинів? – перепитав для певності, бо ж у Чернівецькій області таку назву мають два населені пункти. – Так, це ті, – відказав педагог. – А може, ви маєте якісь матеріали про славетного земляка, про його перебування тут? – Та нема чогось такого... Він як був, то не в нашу школу заходив, в іншу, у Вашківцях же два середніх заклади. Я сторопів від учителевого тону, скидалося, що з Вашківців вийшов хіба з добрий десяток різних там президентів та генерал-губернаторів, подумаєш, що ж тут такого... Від нас і надалі відбиратимуть імена та рідну історію, допоки ота андерсенівська скалка льоду байдужості стирчатиме в нашому серці. Та, на щастя, крізь мліч століть, крізь ядучі минулі заборонно-цензорські тумани повертаються нарешті ці імена,
299
відкривається малознане і зовсім невідане. Є там прекрасні сторінки, є й полинногіркі, є сповнені величі духу, є на ницості густо замішані. Але якими вони б не були – то наші сторінки. Автор висловлює щиру вдячність за допомогу в перекладі першоджерел Ігорю Кузьмичу, Вікторії Жуковській, Мирославі Супрунюк, Ларисі Ніжегородцевій-Кириченко, Оксані Пікуль, Наталії Денисюк Відгуки про книгу та пропозиції авторові прохання надсилати на електронну адресу: korsak@simya.lutsk.ua Літературно-художнє видання Серія «Пантеон» Серію засновано 2006 року Іван Феодосійович КОРСАК
Редактор Петро Коробчук Художній редактор Володимир Камінський Комп’ютерна верстка Володимира Камінського Здано до набору 25.07.2006. Підписано до друку 11.09.2006. Формат 60х84 1/16. Папір офсетний. Гарнітура Baltica. Ум. друк. арк. 15,60. Обл.-вид. арк. 12,50. Наклад 1500 прим. Поліграфічно-видавничий дім «Твердиня» п/с-9, м. Луцьк-21, 43021 тел.: 8-050-2950250 tverdyna@ukr.net Свідоцтво Державного комітету телебачення і радіомовлення України ДК № 2030 від 14.12.2004 р. Друк МПП «Медіа» Просп. Волі, 27, м. Луцьк, 43010 Свідоцтво Держкомінформу України ДК № 416 від 12.04.2001 р. Корсак І. Ф., К 69 Імена твої, Україно: Художньо-документальні оповідання. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007. – 300 с. – (Сер. «Пантеон»). ISBN 978-966-2115-01-7 ISBN 978-966-8770-55-5 (серія) Книга відомого літератора з Волині Івана Корсака повертає нас обличчям до постатей української історії та культури, замовчуваних або забутих. УДК 821.161.2–32 ББК 84.4 УКР 6 жүктеу/скачать 1.6 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|