Ім. М.І. Пирогова
жүктеу/скачать 0.66 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Перша медична допомога
| Обсяг медичної допомоги - це сукупність лікувально-профілактичних заходів, які здійснюються пораненим і хворим на даному етапі медичної евакуації.
Обсяг медичної допомоги і терміни лікування поранених і хворих залежать від умов бойової, тилової і медичної обстановки і встановлюються: для військового польового пересувного госпіталю - начальником медичної служби армійського корпусу; для медичного пункту частини (медичної роти бригади) - старшим начальником медичної служби. При необхідності своєчасного надання медичної допомоги великій кількості поранених і хворих, які її потребують, та при інших особливих умовах обсяг медичної допомоги може бути скорочений рішенням начальника військового польового пересувного госпіталю, начальника медичної служби полку (бригади) або начальника медичного пункту полку (бригади) з терміновою доповіддю про це командирові медичної бригади армійського корпусу, командирові полку (бригади) і старшому начальнику медичної служби. Перша медична допомога спрямована на тимчасове усунення причин, які загрожують життю пораненого (хворого) у даний момент та попередження розвитку тяжких ускладнень. Вона включає: > витягування постраждалих з бойових машин, важкодоступних місць, осередків пожеж та з-під завалів тощо; > гасіння палаючого одягу і запалювальних сумішей, що попали на тіло; > надівання протигазу при знаходженні на зараженій місцевості; > тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі; > введення антидотів ураженим отруйними речовинами; > усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу, крові і можливих чужорідних предметів, фіксування язика при його западанні, введення повітропроводу; > введення знеболюючих засобів за допомогою шприц-тюбика; > накладання асептичної пов'язки на рану або опікову поверхню, а при відкритому пневмотораксі - окклюзивної пов'язки із використанням гумової обкладинки індивідуального перев'язувального пакету; > іммобілізацію пошкоджених ділянок із використанням табельних і підручних засобів; > часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри і дегазацію одягу, що прилягає до цих ділянок, за допомогою індивідуального протихімічного пакету; > вживання антибіотиків, протиблювотних та інших лікарських засобів. При наданні першої медичної допомоги в першу чергу використовуються індивідуальні засоби медичного захисту постраждалого і тільки після цього - індивідуальні засоби того, хто надає допомогу, а також засоби із сумки медичної військової чи сумки санітара. Своєчасне надання першої медичної допомоги має надзвичайно велике значення. Досвід Другої світової війни показав, що біля 20% всіх вбитих могли б вижити, якщо б їм своєчасно була надана допомога на полі бою, хоча б у порядку взаємодопомоги. Біля 40% всіх поранених, загиблих на полі бою, померли від шоку і крововтрати. До 13% поранених надходили на полковий медичний пункт у вкрай тяжкому стані з наявною артеріальною кровотечею, без накладених джгутів, а 50% - з переломами кісток без іммобілізації. У роки війни 1941-1945 рр. перша медична допомога надавалась у 5-9% випадків у порядку самодопомоги, у 32,3% - у порядку взаємодопомоги, у 53% - санітарами і санітарними інструкторами рот, у 2,6% - фельдшерами батальйонів, у 6,2% - лікарями частин. Тільки у 84,4% вона надавалась на полі бою. жүктеу/скачать 0.66 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|