Кременецьке медичне училище
ім.Арсенія Річинського
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТЕРМІНИ, УТВОРЕНІ НА ОСНОВІ
МЕТАФОРИ ТА МЕТОНІМІЇ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ВАРІАНТІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Про стилістичні тропи уже писали і українські, і зарубіжні мовознавці. Проте окремі аспекти таких понять, як метафора та метонім вимагають уточнення. Один і той же термін, скажімо, метафору розуміють і, відповідно, тлумачать по-різному. Приміром, І.Гальперин вважає, що у визначенні метафори важить не стільки такий чинник, як порівняння, скільки “здатність метафори одночасно реалізовувати (передавати) два лексичних значення” [6, с.140]. Крім цього, на думку вченого, справжні метафори (дуже незвичні й несподівані за формою та за змістом одиниці) належать до мовлення та пов’язуються із сучасністю, а так звані “стерті, скам’янілі метафори належать до мови, тобто вони закарбовані у свідомості мовців, функціонують у процесі спілкування і реєструються у тлумачних словниках віддавна” [6, с.141]. Головним змістом метафори І.Арнольд вважає приховане порівняння, що здійснюється череє порівняння, застосування одного предмета до іншого і котре так виокремлює якусь важливу відмінну ознаку того іншого предмета [2, с.146]. Більшість мовознавців сходиться на тому, що в основі визначення метафори лежить переносне значення за подібністю, аналогією тощо [21, 7, 3, 23, 22, 1].
Стосовно метонімії розбіжності думок у мовознавців практично немає – це троп, який ґрунтується на асоціації за суміжністю [2, 6, 21, 23, 3, 1, 22], суть якого полягає у перенесенні назви одного предмета на інший на основі внутрішніх чи зовнішніх зв’язків між цими предметами [7, с.127]. Однак Том Мак Артур вважає, що “Figures like antithesis, hyperbole, metonymy, simile are all species of metaphor” [34, с.653], а також, що “Metonymy is closely related to and sometimes hard to distinguish from metaphor” [34, с.656] (виділені курсивом слова наведені згідно з оригіналом – А.Я.).
Існує декілька причинтого, що вивчення явища метафоризації та метонімізації у новій суспільно-політичній лексиці американського варіанта англійської мови /НСПЛАВАМ/ є і сьогодні актуальним. По-перше, смислова структура слова - явище не константне, а динамічне, а через те “внаслідок різноманітності співвідношення смислової структури слова і живих взаємодій з іншими лексичними ланками мовної системи буває дуже важко розмежувати та передати усі значення і відтінки слова” [4, с.166}. По-друге, у різних контекстах окремі стилістичні прийоми “позбавлені конкретного змісту і матеріалізуються у висловлюванні з особливою емоційно-естетичною метою” [5, с.122]. По-третє, НСПЛАВАМ постійно оновлюється, у її середовищі часто з'являються власні імена, назви регіонів тощо, які маловідомі та позбавлені додаткових асоціацій навіть у носіїв мови. Виникає явище різночитання, або т. зв. “ефект смислових ножиць, який негативно впливає на взаєморозуміння між окремими особами, соціальними групами і врешті-решт - між людьми” [10, с.181]. По-четверте, метафори та метонімії двоїсті за своїм функціональним спрямуванням. З одного боку, вони сприяють експресивності і виразності мовлення, а з іншого - кодують судження і думки так, що доводиться їх декодувати, у повному і конкретному розумінні цього слова. У поезії та інших художніх творах метафори та метоніми сприяють емоційній експресивності, образності та смисловій виразності мовлення. У наукових та суспільно-політичних текстах використання метафор та метонімів також сприяє емоційній експресивності, але не завжди, на жаль, сприяє смисловій виразності. І якраз у таких випадках важко не погодитися з думкою Стівена Пінкера, американського вченого, про те, що “the metaphor is misleading” [36, с.230]. Він також вважає, що “most of our everyday expressions about language use a “conduit” metaphor that captures the parsing process. In this metaphor, ideas are objects, sentences are containers, and communication is sending. We “gather” our ideas to “put” them “into” words, and if our verbiage is not “empty” or “hollow”, we might “convey” or “get” these ideas “across” to a listener, who can “unpack” our words to “extract” their “content” [36, с.230] (спосіб виокремлення слів зберігається згідно з оригіналом - А.Я.). Гадаємо, що наведених вище чинників, які зумовлюють актуальність вивчення НСПЛАВАМ, утвореної метафоризацією та метонімізацією, цілком достатньо.
Відібрані метафори та метоніми у середовищі НСПЛАВАМ дають підстави виокремити такі їхні різновиди: когнітивні, образні, номінативні та генералізуючі метафори. Саме таку класифікацію метафор пропонує український мовознавець О.Мороховський [20, с.172-173]. Із загальної кількості (550) відібраних метафор та метонімів тільки 30 належать до когнітивних метафор. Такими вважали метафори, які виникли внаслідок зсуву сполучування ознакових слів та при зміні їхнього значення від більш конкретного до абстрактного [20, с.172], Сутність цього виду метафори – у набуванні певними об'єктами побічних ознак. Здебільшого когнітивні метафори є джерелом подальшого розвитку полісемії. Розгляньмо приміром, суспільно-політичний неологізм (СПН) – метафору crack n. Новітнє значення цього іменника, а саме: “a highly addictive crystalline form of cocaine made by heating а mixture of it with baking powder and water until it is hard, and breaking it into small pieces which are burnt and smoked for their stimulating effect” [35, с.75] значно відрізняється від звичного для носіїв мови. Як видно, ця метафора побудована на вживанні первинного значення дієслова to crack, тобто подрібнювати щось на менші частинки із характерними звуками хрускоту, тріску. Ще одними прикладом є СПН - метафора dragon n., який означає “any of (originally) four Asian countries, South Korea, Taiwan, Singapore, and Hong Kong, which developed booming economies based on high-technology exports” [35]. Іноді тaкi країни називають little dragons. Цікаво, що епітет little аж ніяк не знижує ступеня та не порушує стереотипу такої агресивності дракона, усталеного в уяві західноєвропейців та американців. У визначенні змісту цього СПН читаємо: “these are Asia's NICS (newly industrialized countries), nations which over the past couple of decades have progressed rapidly from largely agricultural economies to one capable of making an impression even on the commercial might of Japan” [28, с.120].
Значення CПH-метафори parachutist n. American, derogatory відрізняється від звичного: “an incompetent person who holds his or her job as a result of a favour” [28, с.282]. Із цим словом утворені й інші метафори, котрі належать до образних метафор. На думку О.Мороховського, в образній метафорі спостерігається “пошук образу, спосіб індивідуалізації, оцінки, пошук смислових нюансів” [20, с.І73]. СПН – метафора parachute candidate n. derogatory означає “a political candidate drafted in to stand for election in a place where he or she does not live” [28, с.282]. Образні метафори є джерелом синонімії. У цьому разі синонімічним метафоричним виразом, який звичний для носіїв мови, як у британському так і в американському варіанті англійської мови, є carpet-bagger. До своєрідного гнізда СПН - метафор із словом parachute слід віднести і СПН tin parachute, golden parachute, зміст яких такий: “salary and benefits guaranteed to non-management employees when the control of a business is transferred to new owners” [33, с.77]. Образні метафори складають більшість відібраних СПН - метафор (понад 400). До таких належать: basehead (Syn. drug addict), Colombian gold, Thai Stick (Syn. marijuana), comanagement (Syn. worker participation, cosupervision), ecofreak, econut (Syn. environmentalist), boot people (Syn. refugees), body count (Syn. kill ratio), brain box (Syn. computer), directed-energy weapon (Syn. beam weapon), cancer stick (Syn. cigarette), cattle show (Syn. gathering of presidential candidates), poverty datum line (Syn. poverty level), Silent Majority (Syn. Middle America), Joe Sixpack (Syn. blue-collar worker). Етимологічні витоки останнього із названих СПН - метафор наводяться такі: “Joe Six-pack is a name which supposedly evokes the average blue-collar men whose favourite drink comes in a six-pack of beer, and whose interest in intellectual, artistic and social matters is limited” [35, с.165]. Поміж оказіональних (ефемерних, одноразових, ad hос) висловів – образних метафор трапляються такі як Lewinsky lip trainer (Syn. bomb) (Newsweek, 1999, Dec. 28/Jan. 4, P.38); media mogul (Syn. a big shot, a very rich or influential person) (Newsweek, 2001, May 21, P.20); loose cannon (Syn. unpredictable politician). З макроконтексту дізнаємось, що “The daily Yomiuri Simbun has labeled Tanaka a “loose cannon”. Conservative Liberal Democratic Party politicians are angry that she’s trying to forge a more accommodating position with China over the content of Japanese history textbooks regarding atrocities during World War II” (Newsweek, 2001, June 11, P.53).
У системі класифікації метафор, яку запропонував О.Мороховський, так звані номінативні метафори, котрі є результатом заміни однієї назви іншою і є джерелом омонімії, представлені зовсім незначною кількістю прикладів. До таких належать, на наш погляд, СПН - метафори shakers (i.e. influential people) [28], dude (i.e. friend, buddy) [35] nugget (i.e. an item of interesting or instructive information) [28], steering (i.e. the practice of trying to ensure that non-white prospective tenants or house-purchasers do not move into all-white areas) [28], gridlock (i.e. a situation in which no progress can be made, a state of deadlock) [35].
Тільки поодинокі приклади генералізуючих метафор трапляються поміж НСПЛАВАМ. Це така ідентифікуюча лексика, яку використовують у назвах товарів, установ тощо, і котра стирає межу в лексичному значенні слова між логічними порядками і веде до виникнення логічної полісемії [20, с.173]. Від дієслова to taser (i.e. to immobilize with a laser (Tele- Active Shock Electronic Repulsion) утворено термін Taser, що означає “the trademark of a small gun-like device for firing electrified darts which temporarily immobilize a person” [35].
Іншими прикладами є toot (a type of cocaine), Sky-train (the trademark for a system of low-cost, no-frills, transatlantic flights with scheduled but unreserved one-class service) [38], Strine (Australian English), Stinger (a shoulder-fired artillery missile weapon with infrared homing) [31], Stealth (an air-craft coated with radar-absorbent material making it virtually invisible to radar) [31]. Слід зазначити, що саме у назвах різних видів військової техніки та озброєння спостерігається велика кількість подібних метафор.
Отже, як показує дослідження, у НСПЛАВАМ найбільш стилістично значущою серед названих чотирьох типів метафор є образна метафора, котра створює можливість індивідуального сприйняття та власної інтерпретації значення відображуваного денотата, тобто суспільно-політичного явища чи процесу.
Метонімами вважають такі слова, при вживанні яких “реалізується якийсь новий несподіваний зв'язок між двома об'єктами” [20, с.168]. Серед СПН трапляється невелика кількість метонімів, які відбивають різноманітні зв'язки між об'єктами, особами і явищами. Для прикладу, Emily's list означає “a group whose purpose is to further the political candidature of women” [35]. Укладачі словника “The Oxford Dictionary of New Words” вважають, що “Emily's list was launched in America in 1985, in a campaign to develop a political network for Democratic Women and fund prospective candidates” [3, с.102]. В іншому прикладі спостерігаємо, як окрема ознака створеного образу особи типізується і поширюється за умови перенесення цієї ознаки на інші особи. Створений 1991 року Річардом Лінклейтером образ так званих slackers у однойменному фільмі “to denote a former student who is unable to move beyond the student lifestyle and who has no apparent career aspirations” [35, с.280] невдовзі став узагальнювальним, що підтверджується значенням цього СПН, наведеним у словнику: “a person regarded as being one of a large group of people, especially the current generation of young adults, who are perceived to lack a sense of direction in life” [35, с.280]. І начеб набуваючи прав подальшого входження у мову та мовлення, з'являються такі нові словосполучення як slacker culture, slackerdom, slackerspeak, slackerbeat. Водночас із підтвердженням своєрідного вкорінення названого СПН у мовно-мовленнєву систему він ще є свідченням позамовних чинників, суспільно-політичного підґрунтя, котре зумовлює функціонально-стилістичні особливості подібних новоутворень.
Добре відомо, що вотергейтський скандал, як новий політичний термін, з'явився у АВАМ ще у 70-х роках минулого сторіччя, коли президентом США був Річард Ніксон. Ціла низка термінів із елементом -gate (деякі мовознавці навіть вважають цей словотворчий елемент суфіксом [14, с.30] та combining form) [38] з’явилась у 1980-х та 1990-х роках. Детальніше про приклади із словом Watergate йдеться у статті автора, яка була надрукована у журналі “Іноземна філологія” (№61 за 1981 рік, с.42). У контексті метонімії для нас цікавим є СПН Whitewatergate, який з'явився у 1990-х роках і пов'язаний із діяльністю екс-президента Білла Клінтона. Зміст цього СПН визначається так: “The name given to circumstances surrounding allegations of financial misconduct in Arkansas in the eighties, involving a commercial land development associated with Bill and Hillary Clinton” [35, с.348]. У цьому прикладі спостерігаємо метонімічне перенесення значення місця подій (назвімо умовно такий вид перенесення значення локальною екстраполяцією). Адже у цьому ж словнику читаємо: “Following President Clinton's first inauguration in January 1993, allegations of financial misconduct during his years in Arkansas began to surface, with particular attention being paid to the Whitewater land development involving the law firm with which Hillary Clinton was associated [35, с.348].
Наведені приклади підтверджують нашу думку про те, що метонімія теж є одним із активних способів образного віддзеркалення суспільно-політичних явищ у АВАМ.
Заслуговує на увагу ще один спосіб систематизації семантичного розвитку суспільно-політичної лексики шляхом метафоричного перенесення значення, який запропонував Ю.Зацний, відомий український мовознавець. Він виокремлює три головні напрями функціонально-семантичного розвитку лексики: 1) термінологізація, суть якої становить особлива спеціалізація слів та їхнє вузьке використання тільки у спеціальних значеннях; 2) перетермінологізація, особливістю якої є зміна значення у зв'язку з міграцією слів з однієї терміносистеми в іншу; 3) детермінологізація, тобто перехід термінів у слова загального вжитку [14, с.101]. Перетермінологізація посідає чільне місце серед названих способів метафоричного переносу значення НСПЛАВАМ, що підтверджується численними прикладами переосмислення спеціальних термінів із фізики, хімії, математики, медицини, космонавтики, церковної, спортивної та військової термінології і низки інших наук та галузей діяльності людини. Оскільки метою цієї статті не є детальний опис механізму перенесення значення за системою, яку запропонував Ю.Зацний, ми обмежимось лише окремими прикладами, які підтверджують правомірність такої систематизації. Наприклад, ми спостерігаємо метафоричне перенесення значення у НСПЛАВАМ, яка є результатом перетермінологізації медичних термінів: cleansing verbal noun — “the purging of undesired social or ethnic groups from a geographical area”[35:67], Monica mania (Newsweek, 1998, Dec.28, P.6), yellow flu, U.S. — “an organized absence of students from schools to which they are bused, on the pretext of sickness but actually as a protest against compulsory busing” [38, с.557], Europhoria (Newsweek, 1999, Jan. 18, P.2).
Прикладами термінологізації є такі СПН як canteen culture – “a derogatory term for an established set of attitudes within the police force, characterized by resistance to the introduction of modern managerial standards and practices, and at its most extreme associated with male chauvinist and racist views” [35, с.56], ecological footprint – “something which has had a permanent (and damaging) effect on the surrounding environment” [35, с.98], summit, v.i. – “to engage or participate in a summit meeting” [38, с.487].
Нечисленними виявилися приклади детермінологізації, а саме: U-turn worker – “a professional or skilled worker who returns from employment in a big city to work in a nonurban locality from which he or she came” [33, с.80]. Як відомо, автодорожній термін U-turn означає рух у діаметрально протилежному напрямку. В результаті перетермінологізації у суспільно-політичній лексиці цей термін набув значення різка зміна політичного курсу. А у СПН - метафорі U-turn worker помітне повернення до усталеного головного значення, яке формується в результаті детермінологізації та додаванні конотативного значення другого компонента цього терміна.
Поглиблене вивчення процесів термінологізації, перетермінологізації та детермінологізації щодо встановлення їхніх семантико-прагматичних та функціонально-стилістичних особливостей могло б, очевидно, стати предметом окремого дослідження.
Підсумовуючи наші спостереження за розвитком нової суспільно-політичної лексики АВАМ, зокрема за одиницями вторинної номінації, якими є метафори та метоніми, можна стверджувати, що 1) постійне оновлення та динамічний семантико-прагматичний розвиток нової суспільно-політичної лексики АВАМ зумовлює актуальність вивчення її функціонально-стилістичних відмінностей; 2) використання метафор та метонімів у НСПЛАВАМ сприяє, з одного боку, емоційній експресивності, але, з іншого боку, не завжди сприяє смисловій виразності, внаслідок чого доводиться здійснювати своєрідне декодування НСПЛАВАМ; 3) класифікація метафор на когнітивні, образні, номінативні та генералізуючі дає змогу наблизитися до таких корінних лінгвістичних процесів, як полісемія, синонімія та омонімія, а також простежити певні функціонально-стилістичні особливості соціально-політичних текстів; 4) вивчення різновидів метонімії теж сприяє глибшому розумінню прагматичних позамовних чинників, які спричиняють появу цих тропів поміж НСПЛАВАМ; 5) систематизація семантичного розвитку суспільно-політичної лексики, яка утворена внаслідок метафоричного та метонімічного перенесення значення за принципами термінологізації, перетермінологізації та детермінологізації, потребує подальших досліджень, щоб встановити лінгвістичний механізм формування семантико-прагматичних мотивів та внутрішньомовних функціонально-стилістичних особливосте й таких міжгалузевих і навіть міжнаукових переміщень термінів.
1. АнтрушинаГ.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка. М., 2000. 2. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). Л., 1973. 3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М., 1966. 4. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. М., 1977. 5. Гальперин И.Р. Информативность единиц языка. М., 1974. 6. Гальперин И.Р. Стилистика английского языка. М., 1977. 7. Ганич Д.І., Олійник C.I. Словник лінгвістичних термінів. К., 1985. 8. Гонта І.А. Структурні і семантичні особливості композит-метафор в американському сленгу: Автореф. дис. канд. філолог. наук. К., 2000. 9. Грин Джонатан. Словарь новых слов. М., 1996. 10. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. М., 1980. 11. Дьякова М.Л. Прагматическая направленность текстов публичных выступлений: (На материале текстов обращений американских президентов к Конгрессу): Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1993. 12. 3аботкина В.И. Семантика и прагматика нового слова: (На материале английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1991. 13. Зацний Ю.А. Неологізми англійської мови 80-90 років XX століття. Запоріжжя, 1997. 14. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя, 1998. 15. Казакова Т.А. Практические основы перевода. Санкт-Петербург, 2001. 16. Куликова В.И. Образование неологизмов в английском языке в результате семантического переосмысления//Вопросы романс-германской филологии. Калининград, 1976. 7. Лингвистический энциклопедический словарь. Главный редактор В.Н.Ярцева М., 1990. 18. Маноли И.З. К проблеме стилистического неологизма (на материале произведений французских писателей XX века): Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1972. 19. Мороховский А.Н. Слово и предложение в истории английского языка. К., 1979. 20. Мороховский А.Н., Воробьёва О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. Стилистика английского языка. К., 1984. 21. Мостовий M.I. Лексикологія англійської мови. Харків, 1993. 22. Раєвська Н.М. Курс лексикології англійської мови. К., 1974. 23. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. М., 1976. 24. Самадов Б.А. Словарь современного английского языка в действии: от понятия к слову и от слова к смыслу: Автореф. дис. докт. филол. наук. М., 1992. 25. Сескутова И.К. Национально-культурная специфика семантики американизмов - реалий социальной жизни США: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1993. 26. Сорокина М.В. Метонимия и её отражение в английской лексикографии: Автореф. дис. канд. филол. наук. Л., 1988. 27. Тарасова В.К. О метафорической номинации//Семантика слова и предложения на английском языке. Л., I960. 28. Дж. Эйто. Словарь новых слов английского языка. М., 1990. 29. Buckley, William F. The Lexicon, Harcourt Brace & Company. New York, 1998. 30. Green, David. Shaping Political Consciousness: The Language of Politics in America from Me Kinley to Reagan. Ithaca; London, 1987. 31. Mager Н.H., Mager S.K. The Morrow Book of New Words. New York, 1982. 32. Merriam Webster’s Vocabulary Builder. Merriam-Webster, Incorporated. Springfield; Massachusetts, 1994. 33. Neo-Words. A.Dicfionary of the Newest and Most Unusual Words of Our Times//By David K.Barnhart. New York, 1980. 34. The Oxford Companion to the English Language. Oxford; New York, 1992. 35. The Oxford Dictionary of New Words [edited by] Elizabeth Knowles with Julia Elliot. Oxford, 1997. 36. Steven Pinker. The Language Instinct. Harper Perennial. New York, 1995 37. A Supplement to Webster's Third New International Dicti onary “6.000 Words”. Springfield, 1976. 38. The Third Barnhart Dictionary of New English [edited by] Robert K.Barnhart, Sol Steinmetz with Clarence L.Barnhart. The H.W.Wilson Company, 1990. 39. Strunk William. The Elements of Style. New York, 1979. 40. Wesley Pippert. An Ethics of News. Georgetown University Press, 1989.
The functional and stylistic peculiarities of metaphors and metonymys have been considered in the article under review. An ever-growing and dynamic process of semantic development within the new word stock of social and political content determines the interest in their linguistic and pragmatic investigation. The use tropes, such as metaphors and metonymies, amplifies and strengthens the emotional perception of the words reflecting social and political phenomena, however it sometimes hinders and hampers understanding of their gist.
The suggested classification of the metaphors and metonymies provider a good chance to interpret such linguistic notions as polysemy, synonymy and homonymy. A continuous process of terminologization, reterminologization and determinologization has proved to be investigated but little and therefore needs to be further proceeded in some particular research attempts to come.
Ю.А.Завгороднєв, доц.,
О.І.Дуда, асп.,
Львівський університет
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ АНГЛІЙСЬКИХ
ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ АТРИБУТИВНОГО ТИПУ
У ПІДМОВІ КРЕДИТНО-БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
Основою спеціальних текстів різних підмов виступають терміни і термінологічні словосполученя (ТСС), котрі утворюються трьома способами: морфологічним (афіксна і безафіксна деривація, словоскладання, абревіація); синтаксичним (процес лексикалізації словосполучень); семантичним (процес переосмислення загальновживаної лексики на основі метафоричного і метонімічного перенесень). Оскільки морфологічний спосіб номінації не може повністю задовільнити потребу у мовних знаках для виразу нових понять і їх диференціації, у цьому процесі велику роль відіграє процес ускладнення вже існуючих мовних комплексів, тобто синтаксичний і семантичний способи термінотворення. Два останні лінгвісти відносять до активнодіючих мовних тенденцій.
На сучасному етапі розвитку галузевих термінологій поряд із термінами-словами все частіше з’являються терміни-словосполученя різних структурних типів, котрі утворюються у процесі синтаксичного способу термінотворення.
У термінознавстві існує багато суперечливих думок щодо місця терміна у системі мови, його специфіки, функції і щодо визначення терміна взагалі. У зв’язку з цим вихідним положенням цієї статті є наступне: “Під терміном ми розуміємо слово (чи словосполученя) спеціальної сфери вживання, котре є найменуванням наукового чи виробничо-технічного поняття і потребує дефініції” [6, c.15].
Загальну класифікацію термінів здійснюють, виходячи з їхньої морфолого-синтаксичної структури. Як правило, виділяють два основні типи термінів: 1) терміни-слова і 2) терміни-словосполучення.
У лінгвістичній літературі, окрім назви-словосполученя, існують інші: термінологічні словосполучення, складені терміни, термінологічні конструкції, термінологічні комплекси. Ми користуємось терміном термінологічні словосполученя (ТСС).
За морфологічним типом стрижневого слова ТСС у кредитно-банківській термінології (КБТ) можна поділити на: субстантивні (forward margin), ад’єктивні (free of delivery) і дієслівні (to set controls on expenditure).
Найпоширенішою моделлю субстантивного ТСС з атрибутивним зв’язком є n1+n2, де n1 може бути розширеною групою препозитивних атрибутивних іменників: farm mortgage bankers’ association (ассоціація компаній фермерського іпотечного кредита).
До субстантивних моделей з атрибутивним зв’язком належать також конструкції: PrI+n (PrI — lієприкметник): drawing account — поточний банківський рахунок; PrII+n: dishonored check — чек, не прийнятий до оплати банком; Adj+n: personal chattels — рухома власність. Атрибут у цій моделі може бути складним прикметником: long-term commitment — довготривала передача; short-term performance — короткотермінове здійснення.
Поряд із прикметниками та іменниками атрибутивний зв’язок з іменником у субстантивному ТСС можуть забезпечувати і прислівники, займенники, неповні речення: either-or choice — вибір “або-або”; away quotation — котирування, яке не відповідає існуючому рівню цін на ринку; tax-fre selfgenerated funds — новостворені фонди, звільнені від податків; a six months rent-free period — шестимісячний період, звільнений від орендної плати. У ролі означеня може виступати числівник: first line reserves — валютні резерви, які входять до складу грошових резервів центральних банків; third market — здійснення угод (у США) купівлі/продажу цінних паперів на позабіржевому ринку брокерами, які не є членами біржі.
Атрибутивні компоненти у моделях з атрибутивним зв’язком виконують визначальну, диференціюючу і класифікаційну функції. Атрибутивний зв’язок передбачає строге дотримання загальної субстантивної моделі: визначальна частина ТСС + означуваний іменник.
З двох існуючих у англійській мові видів атрибутивних субстантивних словосполучень — з атрибутом в препозиції і у постпозиції — продуктивнішим виявляє себе перший, оскільки саме у такій моделі простежуємо механізм мовної компресії. У результаті трансформації атрибутивної прийменникової конструкції отримуємо відповідні структурні моделі препозитивних атрибутивних словосполучень: n1+prep+n2: balance of trade — trade balance (торговий баланс); account of capital — capital account (рух капіталу (назва статті у балансі)).
Атрибутивна конструкція з прийменником with трансформується у компактніший препозитивний атрибут: ratio with acid test — acid test ratio (відношення суми ліквідних активів до суми боргових зобов’язань фірми).
Означальні підрядні речення у КБТ також є джерелом трансформації у атрибутивні словосполученя із препозитивним атрибутом: capital which was geared highly — highly geared capital (капітал, сформований за рахунок облігацій); capital which is convertible into cash — readily convertible capital (вільно оборотний капітал).
Згідно з вимогами лаконічності, економії мовних засобів конструкції із постпозитивними означенями, вираженними дієприкметниковими зворотами, мають тенденцію трансформуватися у атрибутивні групи у препозиції: property earned privately — self-earned private property (приватна власність, здобута власною працею); letter of credit adviced specially — adviced specially credit letter (авізований акредитив, виставлений банком на певного кореспондента). Атрибутивні ТСС можна вважати ефективним засобом мовної економії.
За своєю структурою ТСС можуть складатися з двох і більше компонентів. В залежності від кількості компонентів, що входять до складу ТСС, останні можуть бути дво-, три-, чотири-, п’яти- та шестичленні.
Найчисельнішою моделлю ТСС у КБТ є модель двочленного ТСС n1+n2: business bank — комерційний банк. Із виділених нами 1025 ТСС двочленні складають 568 одиниць. У двочленних ТСС визначальний компонент може бути складним іменником чи складним прикметником, а також обидва компоненти можуть бути складними за будовою: singleestablishment company — компанія, що володіє одним підприємством; extraordinary expenditures — надзвичайні витрати; bare-boat charterparty — чартер на судно, зафрахтоване без екіпажа, контракт, який може бути прийнятий банком як забезпечення платіжа по кредиту, наданому судновласнику.
Трикомпонентні ТСС за кількістю посідають друге місце (350 одиниць із 1025). Вони утворюються за різними моделями, основними серед яких є: Adj+ n1+n2: active trade balance — активний торговий баланс; unfavourable trade balance — пасивний торговий баланс; Adj1+Adj2+n: callable long-term capital — довгостроковий капітал, що може бути затребуваним; Adj+PartII+n: unilateral unrequited transfers — односторонні некомерційні перекази (платежі і поступлення); PartI+Adj+n: fitting current transactions — приведені у відповідність поточні розрахунки; n+eponym+n: marine Lloyds Register — судновий реєстр Ллойда. Модель епонімних ТСС є менш чисельною у КБТ. Епонімний компонент ТСС денотує політичного діяча, особу чи відомого магната. Структурні паралелі епонімних ТСС різняться лише в морфолого-синтаксичному аспекті, що не супроводжується семантичними чи стилістичними відмінностями. Наприклад: Markov renewal process — renewal process of Markov (Марковський процес відновлення); Maxwell Stamp’s composite currency unit — composit currency unit of Maxwell Stamp’s (складена валютна одиниця Максвелла Степма).
Якщо наявність автентичної синонімії свідчить про недостатню зорганізованість терміносистеми, то морфолого-синтаксичні паралелі епонімічних ТСС не протирічать головним вимогам до неї: однозначності, точності, стилістичної нейтральності. Спільність епоніма різнить морфолого-синтаксичні паралелі від так званих повних синонімів із характерним для останніх варіюванням лексичних засобів. Ці паралелі можна означити ще як морфолого-синтаксичні варіанти.
За своєю семантикою тричленні ТСС є складними фінансово-економічними поняттями, де визначальні компоненти уточнюють і виділяють важливі ознаки визначуваного терміна, роблять його однозначним для розуміння у економічному тексті, банківському документі.
Серед багатокомпонентних ТСС нам відомі і чотирьохкомпонентні терміни (92 одиниці), утворені в основному за рахунок розширення термінів більш простої структури в складну за різними моделями. Основними серед них є: Adj+ n1+n2+n3: central reserve city banks — банки, розташовані в центральних резервних містах; Adj+n+PartII+n — foreinh banks earmarked balances — заброньовані кошти на рахунках в іноземних банках; Adj1+Adj2+n1+n2 — international independent investment banking — міжнародна незалежна інвестиційно-засновницька діяльність банків; Adj1+Adj2+PartII+n: alternate derivative quaranteed deposit — сукупний похідний депозит, повернення якого гарантовано владою. Малочисельною серед аналізованих багатокомпонентних ТСС є група п’яти- і шестичленних термінололгічних словосполучень — відповідно 11 і 4 одиниці.
Слід відзначити, що із зростанням кількості приєднаних лівих атрибутів, термін стає громіздким і починає проявляти тенденцію перетворення у абревіатуру. Так, наприклад, атрибутивні ТСС Government National Mortage Association (GNMA) — державна національна асоціація іпотечного кредиту; Inter-American Development Bank (IADB) — міжамериканський банк розвитку зустрічаються в кредитно-банківській літературі як у розгорненій, так і в скороченій формах.
За ступенем смислової розкладності і за ступенем відображення в них системності понять певного термінологічного ряду атрибутивні ТСС можна поділити на два типи: 1) нерозкладні ТСС і 2) ТС, які зберігають самостійність кожного з компонентів. Наприклад: bear market — ринок, на якому спостерігається тенденція до пониження курсів і на якому переважають спекулянти, що грають на пониження; blue chips — найпопулярніші акції, котрі мають високий курс (як правило, акції ведучих компаній; blue sky laws — американські закони, які регулюють випуск і розміщення цінних паперів з метою запобігання випуску сумнівних паперів; currency basket — “кошик валют”, набір валют, середній курс яких береться за основу у встановленні розрахункової валютної одиниці (наприклад, екю). Спосіб творення цих ТСС — семантичний. Усі структури утворились внаслідок метафоризації. У результаті аналізу відібраного матеріалу (1025 ТСС) було виділено 84 термінологічні одиниці усталеного типу.
Значеня ТСС другого типу мотивується повністю чи частково значенням компонентів. ТСС цього типу утворені синтаксичним способом. Він є одним з основних (поряд з морфологічним) способів термінотворення і має високий ступінь продуктивності. ТСС другого типу зберігають самостійність кожного з компонентів: deficit financing — дефіцитне фінансування, bank deposit — банківський депозит, investment bank — інвестиційний банк.
Семантизація ТСС усталеного типу, ускладнених дещо ідіоматичним характером взаємовідносин між компонентами, сприяє оптимізації термінологічної компетентності, спрощує процес розуміння банківської термінології, оскільки дозволяє декодувати інформацію, основними носіями якої у КБТ є терміни і ТСС.
Словосполучення другого типу не фіксуються у спеціальних фінансово-економічних словниках як самостійні одиниці. Ці ТСС характеризуються широкою валентністю у межах КБТ, ясною семантичною структурою, значеня якої реалізується шляхом складання семантичних ознак окремих компонентів, можливістю переставлення складових частин чи самостійним поширенням одного з компонентів. Незалежно від кількісного складу багатокомпонентного ТСС, ядро у ньому визначає поняття, а залежні атрибути конкретизують це поняття. Вони називають відносні ознаки ядра атрибутивного словосполучення, тобто інші об’єкти, співвідносні із денотатом ядра. Семантичні відношення між компонентами атрибутивного ТСС відображають відношення денотатів у реальній дійсності. Останні дослідження виявили зрушення у вивченні ТСС атрибутивного типу в бік семантики цього мовного явища [4, c.9].
Особливості семантичних зв’язків між компонентами ТСС атрибутивного типу дозволили виявити наступні чотири класи семантичних відносин: 1) клас посесивних відносин; 2) клас локативних відносин; 3) клас темпоральних відносин і 4) клас суб’єктно-об’єктних відносин.
Виявлення даних семантичних зв’язків може здійснюватись трансформаційним прийомом аналізу значення словосполученя. Так, словосполученя balance sheet ratios (показники балансового звіту) трансформується у конструкцію ratios of balance seet з посесивними відношеннями між компонентами. Відношення посесивності, у значній мірі суміщені з відношеннями ініціативності, авторства, спостерігаються у назвах банків, фінансових компаній, корпорацій, різного роду бірж і асоціацій: Gen Saki market — ринок Ген Сакі; qroup of ten (G—10) — група десяти країн, що діє у рамках МВФ. Словосполучення the highest bidder (особа, що пропонує найвищу ціну на торгах) трансформується у конструкцію one who bids the highest price, тобто передає суб’єктно-об’єктні відношення між компонентами, а словосполученя Asian Currency Unit (азіатська валютна одиниця) передає локативні відношення, оскільки трансформується у currency unit used in Asia. Annual balance, трансформуючись у balance adjusted yearly, виражає темпоральний тип семантичного зв’язку.
Можливість атрибутивного вживання власних імен, а також числівників і термінологічних скорочень (“Z” ctrtificates — сертифікати “Z”, NSF check (not sufficient funds check) — чек, непокритий адекватним залишком на банківському рахунку) передбачає у отримувача інформації певну суму спеціальних фонових знань.
Таким чином, семантичні відношення між компонентами ТСС атрибутивного типу виражені імпліцитно і відповідають відношенням об’єктів у реальній дійсності.
Атрибутивні словосполучення у фінансових текстах, банківській документації відіграють велику роль у створенні такої стильової риси, як стандарт. Стандартизація мови — закономірний процес концентрації мовних засобів, пов’язаний з дією принципа економії. Він полягає у створенні штампів, кліше, готових моделей для використання в тексті. Завдяки регулярності використання атрибутивних словосполучень створюється передумова для сконденсованості, семантичної насиченості, номіналізації текстів фінансово-економічного змісту. “Стиснення” тексту викликається необхідністю подати якнайбільше інформації в обмежених рамках банківського документу, різних форм фінансової звітності, економічної статті. Отже, семантичне наповнення ТСС атрибутивного типу визначається типом міжкомпонентного семантичного зв’язку, а завдяки своїй сконденсованості й семантичній імпліцитності атрибутивні ТСС відіграють провідну роль у ре6алізації домінуючих стильових рис фінансово-економічного тексту: компресії, номінативності, стандарту.
Необхідно відзначити, що ТСС як одиниця, котра дає назву якомусь поняттю, явищу, процесу, якісно відрізняється від речення як одиниці. Структура ТСС позбавлена синтаксичних категорій модальності, інтонації особи, часу. Але разом з тим той факт, що атрибут може вироажати причини чи умови дії, свідчить про те, що ТСС атрибутивного типу є однією із форм вираження каузальних відношень у тексті.
У висловлюваннях каузальної семантики атрибут може означати: 1) причину події чи явища, наприклад: A number of top mutual fund companies... will lower or waive their minimum investments if you deposit a fixed amount each month or open a custodial account for a child; 2) умову, за якою можлива подія, явище чи дія: To keep your fund growing safely in these years, start to move toward a fifty-fifty mix of stocks and bonds; 3) символ події чи явища (знання одного факту є логічною передумовою для утвердження знання про інший факт): The first nearing bill will make you to shift your savings from stocks to short-term bonds and money funds.
Таким чином атрибутивне ТСС має властивість бути засобом передачі каузальної семантики у рамках вузького контексту висловлювання.
Проведений аналіз ТСС атрибутивного типу досліджуваної терміносистеми дає підстави для наступних висновків: 1) ТСС атрибутивного типу КБТ характерна різноманітність структурно-семантичних типів; 2) із зростанням кількості компонентнів на одну одиницю кількість багаточленних ТСС у текстах кредитно-банківської підмови значно зменшується. Із виділених нами 1025 одиниць ТСС двокомпонентні склали 568 одиниць, трикомпонентні 350 одиниць, чотири-, п’яти- і шестичленні — відповідно 92, 11 і 4 одиниці; 3) широке використання усталених ТСС нерозкладного типу можна розглядати як один із засобів розширення номінативних засобів мови; 4) у термінотворенні складених багатокомпонентних ТСС активну участь приймають прості однокомпонентні терміни; 5) розширяючи свою синтаксичну структуру, ТСС поглиблюють семантичне наповнення основного терміна, уточнюють його лексичне значення.
Аналіз семантичних відносин компонентів ТСС дав можливість виявити типи семантичних зв’язків всередині атрибутивного словосполучення, які відображають зв’язки денотатів у реальній дійсності. Завдяки сконденсованості атрибутивного зв’язку ТСС реалізують домінуючі стильові риси фінансових і банківських документів: компресія, номінативність, стандарт. Таким чином, усю різноманітність семантичних відносин, засобом вираження яких є ТСС, можна звести до набору певних структурно-семантичних моделей, які відображають предикативні відносини між предметом чи об’єктом опису і його властивостями чи характеристиками.
1. Англо-русский экономический словарь/Под ред. А.В.Аникина. М., 1972. 2. Бурлакова В.В. Основы структуры словосочетания в современном английском языке. Л., 1978. 3. Бурлакова В.В. Учение о словосочетании в трудах зарубежных лингвистов. М., 1971. 4. Волкова М.А. Атрибутивные словосочетания в семантической структуре текста//Единицы языка в функциональном аспекте. Тула, 1991. 5. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М., 1987. 6. Даниленко В.П. Русская терминология: опыт лингвистического описания. М., 1977. 7. Money College Guide. 1993. 8. The World Bank annual report. 1995.
The paper is an attempt to investigate the semantic and structural organisation of the attribute word-combinatins in the banking and credit term system. Alongside of common and specific peculiarities of the attributive productive models their semantic structure is considered in the paper. Semantic relations between the wordcombination components can be revealed through the transformational analysis of its structure. These relations fall into four groups represented on the syntactical level. The undertaken analysis gives grounds to conclude that atributive wordcombinations participate in the realisation of the main stylistic features of financial text — compression, nominativeness and standard.
Л.Р.Вовк,
Тернопільська академія
народного господарства
HІМЕЦЬКА ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА
ГАЛУЗІ БАНКІВСЬКОЇ ТА БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Однією з характерних ознак лінгвістики кінця ХХ і, мабуть, початку ХХІ сторіччя є її прагматичні орієнтації, екстраполяція у різні сфери науково-практичної діяльності людини. Це особливо стосується мови різних термінологічних систем (підмов), їхнього становлення і розвитку, дериваційних, семантичних та функціональних аспектів.
Розвиток торговельно-ринкових відносин України з іншими державами, зокрема Німеччиною, а також перехід до нової економічної системи – ринкової економіки –, спричинився до значних змін у лексичній системі, яка, будучи інструментом суспільної комунікації, швидко відреагувала на нові потреби суспільства.
Зміни в економіці помітно відбилися на лексичній системі мови, найчутливішій до змін навколишньої дійсності. Відповідним чином змінюється лексична система мови, особливої ж інтенсивності ці процеси набувають в економічній терміносистемі, адже саме вона обслуговує ті сфери економіки – банки, біржі, торгівлю та ін. –, що підлягають трансформації, реструктуризації, реформуванню.
У термінології банківської та біржової діяльності під впливом цих екстралінгвістичних факторів відбуваються бурхливі процеси, пов’язані з необхідністю корінного поновлення та змін у сфері номінації, деідеологізації та деполітизації деяких термінів, їхнього переорієнтування, а також екстраполяції в економічну діяльність України.
Важливою є актуалізація термінів, які сьогодні набувають поширення, як-от: Аktiengesellschaft (акціонерне товариство), Börse (біржа), Börsenhändler (біржовик), Makler (маклер). Спостерігається й посилення процесів запозичення нових слів і значень для номінації нових реалій і понять, особливо з англійської, французької, італійської та латинської мов: Jobber - англ. спекулянт на фондовій біржі, професійний біржовик, Broker - англ. біржовий маклер, Defаult - фр. дифолт, припинення виплати процентів на цінні папери, Сulissier - фр. куліс’є, “біржовий заєць”, Obligo - іт. сума загальної заборгованості за векселями; банківська книга, в якій фіксують заборгованість за векселями, Delkredere - іт. ризик, пов’язаний з наданням кредиту, Lizitant - лат. той, що пропонує ціну на торгах.
Багато з названих вище питань залишаються дискусійними, недостатньо вивченими. Це стосується дериваційних процесів у термінологічній системі банківської та біржової діяльності, семантики термінологічних структур, міграційних процесів, а також розпрацювань відповідних лексико-граматичних праць та джерел. Ці питання досліджуються у статті на базі німецькомовного фактологічного матеріалу (наукових праць, документації тощо), а також на основі аналізу окремих лексикографічних джерел та “Німецько-українського словника банків і бірж” (8000 термінів), що його ми уклали для практичного використання у навчальному процесі з німецької мови у вищих навчальних закладах та факультетах економічного профілю, а також працівників банків і бірж, бізнесменів, перекладачів, економістів. Ми керувалися при цьому певними концептуальними засадами, розробленими на підставі теоретичних роздумів щодо стану розпрацювання проблем термінології та термінографії, тенденціями і стратегією їхнього подальшого розвитку.
Назріла необхідність системного вивчення лексики банківської та біржової діяльності, використання результатів дослідження у практичних потребах, зокрема йдеться про укладання двомовних галузевих словників в Україні, оскільки важко уявити плідний розвиток економіки будь-якої держави без наукової міжмовної комунікації, наукової термінології. Важливо осмислити іншомовні фахові реалії, знайти адекватні еквіваленти на основі сучасних термінологічних концепцій.
Ще А.Лавуазьє, один із творців хімічної термінології, наголошував, що кожна наука обов‘язково складається з цілої низки фактів, що її створють, уявлень, що їх породжують, та слів, що їх передають. Слово повинно породжувати уявлення, а те, в свою чергу, - відображати факт: це три відбитки однієї й тієї ж печатки [4, с.10].
При укладанні двомовного галузевого словника, систематизуючи та упорядковуючи термінологію, ми так чи інакше стикаємося з проблемою визначення оптимального складу галузевої термінології, а також добору термінологічних одиниць. При цьому постає питання про зміст поняття “термін”, адже, лише враховуючи особливості цього поняття, можна виділити його з текстів, цілого потоку фахової лексики, відокремити термін від нетерміна.
У лінгвістичній літературі не існує єдиного чи однозначного визначення економічного терміна і тому завдання його визначення залишається одним із актуальних. Деякі дослідники економічної термінології прагнули адекватно визначити економічний термін, виділити його демаркаційні ознаки. Так, В.Любицька під економічним терміном розуміє слово чи словосполучення, що виражає економічне поняття, яке виникає разом із розвитком людської діяльності [6, c.62]. Д.Досмухамедов визначає економічний термін як слово чи словосполучення, що його вживають фахівці-економісти на позначеня спеціального поняття, виключаючи багатозначність та синонімію. Економічний термін, на думку дослідника, не має емоційного забарвлення [2, c.99].
З таким твердженням важко погодитися. Наші дослідження в галузі економічної термінології, зокрема аналіз термінології банків і бірж, дають підстави вважати, що далеко не завжди термін точно виражає спеціальне поняття, не завжди він однозначний і до того ж не завжди адекватно кваліфікує зміст поняття; його семантичні межі іноді відсутні, а сам термін має властивість вступати у складні семантичні відносини з іншими термінами.
Основною ознакою термінів банківської та біржової діяльності є те, що кожен з них співвідноситься з поняттями банк та біржа і вступає в системні відносини з іншими одиницями мови.
Вивчаючи цю проблему, ми провели аналіз банківської та біржової документації, періодики, спеціальної літератури, довідкових видань, підручників, зокрема: журналів “Finanzen” 1998-2000; інструкцій банку Hypo Vereinsbank Research “Fact Book”, Bloomberg, №№1-12, 1999, 2000; журналів “OSTinvest”, Hefte 23-62, 1997, 1998; “Unternehmensаnalyse”, HFBR, München, 1998-1999; “Lokalinfo/Börse”, Frankfurt/Main, №№1-12, 1999-2000; “Markt- navigator”, №2-4, 2000; “Kapitalmärkte”, München, 1998/2000; місячних звітів “Deutsche Bundesbank”, München, №№1-12, 1997-1999; газет “Markt”, 1997-2000, “Frankfurter Аllgemeine”, 1997-1999; “Handelsblatt”, 1998-2000; посібника “Bankbetriebslehre” von Martin Breyer, Wien, 1997; підручника “Kaufmännische Betriebswirtschafstlehre” von Gernot Kugler, Wuppertal, 1999 тощо, загальним обсягом понад 400 д.а.
Аналіз німецької біржової та банківської лексики в спеціальній літературі і документах виявив існування явищ синонімії та полісемії з тенденцією до дво- і багатозначності в системі економічних термінів: Kreditor-Gläubiger (кредитор), Spekulant-Schieber (спекулянт), Liquidität-Zahlungsfähigkeit (платоспроможність, ліквідність), Sorten-Devisen (іноземна валюта), Lohn-Gehalt-Einkommen (зарплата, прибуток), Zahlungsart-Zahlungsmodus (вид платежу), investieren-anlegen (інвестувати, вкладати, розміщувати), importieren-einführen (імпортувати, ввозити); Beteiligungsgesellschaft (1. акціонерне товариство; 2. комерційне товариство з фінансовою діяльністю підприємств), Anweisung (1. грошовий переказ; чек; 2. наказ; розпорядження; доручення; 3. інструкція; 4. ордер; 5. асигнування; відрахування; 6. надання, виділення); Debitorenziehungen (1. переказні векселі, що виставляються кредитною установою на дебітора; 2. соло-векселі дебітора, передані банкові; 3. трасування векселів банками на своїх кредиторів); Börsenschluss (1. закриття біржі; 2. кінець біржового дня; 3. мінімальна вартість цінних паперів, що допускаються до біржових операцій; 4. виграш від біржової операції).
У поданих прикладах спостерігаємо як відносини семантичної рівності денотативних значень, що мають місце при абсолютному збігові дефініцій, так і відносини семантичної близькості, що характеризуються неповним збігом компонентного складу денотативних значень. Можна відзначити й стилістичні відмінності між деякими терміноелементами досліджуваної підсистеми: Niveau-Ebene-Stand (рівень), Bankfirma-Bankgeschäft (банкірська контора).
Аналіз прикладів та причин стимуляції багатозначності термінів виявив, що багатозначні терміни виникають здебільшого шляхом фахової спеціалізації окремих загальновживаних слів: Mantel - 1. загальновж. пальто; 2. бірж. акція без купонного листка; Geld - 1. загальновж. гроші; 2. бірж. курс, ціна, що її пропонують покупці на біржі; Brief - 1. загальновж. лист; послання; документ; 2. бірж. курс продавців на біржі; 3. банк. чековий курс; 4. бірж. вексель; цінний папір.
Сучасні мовознавчі дослідження підтверджують думку про те, що "...якщо загальновживане слово набуває тільки одного нового значення, воно стає двозначним. Але нерідко одне таке слово вживається для вираження декількох спеціальних понять. В цьому випадку воно стає багатозначним" [7, c.452].
Головною особливістю терміна є його спеціальне, професійне функціювання і вживання. Сфера його поширення обмежена окремою галуззю знань. Викликає сумнів теза Н.Кузькіна, що ні за формою, ні за сутністю не можна знайти суттєвої різниці між словом неспеціальної загальновживаної лексики і словом лексики термінологічної. Якщо слово загальновживаної неспеціальної лексики співвідноситься із загальновідомим об‘єктом, то слово термінологічної лексики – з об‘єктом специфічним, відомим лише обмеженому колові фахівців. Жодної відмінності між цими типами слів не існує, вважає дослідник [3, c.145]. Різниця між терміном та нетерміном, на думку автора, полягає не у специфіці слова, а в особливостях об’єктів номінації. Більш об’єктивним, на наш погляд, є твердження А.Мойсеєва, що термін не перестає бути терміном, якщо він впізнається за межами кола спеціалістів [8, c.127].
Дослідник теоретичних основ сучасної термінології Д.Лотте ставив до терміна такі вимоги: системність. незалежність від контексту, однозначність (абсолютна і відносна), точність, стислість [5, c.72].
Саме системність, за нашими спостереженнями, має вирішальне значення для впорядкування економічної термінології, оскільки терміни тісно пов'язані із системою понять тієї чи іншої галузі. Термінологія із сфери бірж і банків, як і будь-яка інша, налічує тисячі лексичних одиниць, різних за своєю структурою, - словотворчою, морфологічною та семантичною. Вона поповнює словниковий запас спеціальної галузі банків і бірж різними шляхами, як-от: 1. Запозичення із загальновживаної мови, коли загальновживане слово стає терміном: Punkt - загальновж. 1. крапка; 2. бал, Punkt - бірж. 1. пункт, як одиниця котирування; 2. стаття угоди; 2. Запозичення або кальки з інших мов: італійської, французької, англійської та ін.: Kasse – іт. 1. каса; сейф; 2. ощадна каса; 3. готівка; Ultimo - іт. ультимо, останній біржовий день місяця; Damno - іт. 1. втрата; збиток; 2. дамно, втрата на курсі цінних паперів при їхній продажі нижче номінальної ціни; Rembours – фр. рамбурс, оплата купленого товару, покриття витрат; Remisier – фр. посередник між маклером і покупцем; Clearing - англ. 1. кліринг, клірингові розрахунки; 2. валютний кліринг, клірингова угода; 3. Вживання слів і словотвірних моделей грецького та латинського походження, а також з інших мов, наприклад, Рarität - лат. 1. паритет, рівність; 2. паритет (співвідношення між валютами різних країн)); Аktie - лат. акція, цінний папір; dekadenweise – подекадно (< гр.десяток, десятинний проміжок часу; Kux – чех. кукса, акція в гірничовидобувній промисловості; Tarif – араб. тариф.
Деякі з наведених термінів явно сприймаються як чужоземні. У зв‘язку з цим доречно згадати слова М.Ломоносова. Перекладаючи з латинської мови експериментальну фізику Х.Вольфа, він наголошував, що був змушений шукати слова для найменувань деяких фізичних інструментів, дій і натуральних речей. Нові слова на позначення понять, на думку М.Ломоносова, спершу здаються дивними, але згодом через вживання стають зрозумілішими (1748).
Щоб адекватно визначити термін конкретної галузі, який означає відповідні їй реалії, належить враховувати контекст, зміст якого не повинен значним чином виходити за межі досліджуваної галузі.
Фахові тексти та мова професіоналів є тим джерелом, з якого черпаються не тільки терміни, але й їхні тлумачення, дефініції. Термін у тій чи іншій ділянці найменувань повинен мати точне, конкретне значення. І саме на основі фахових текстів можна відпрацювати точне визначення для кожного терміна.
Відібраний термін повинен не тільки за змістом відповідати науковим реаліям, але й за мовною структурою та формою не суперечити особливостям наукового функціонального стилю.
Усна мова професіоналів у галузі банків і бірж є, зокрема, джерелом селекції термінів. Термінологічні слова в усній мові фахівців продиктовані виробничою необхідністю. Але спеціальна усна мова насичена багатьма розмовними і навіть жаргонними професіоналізмами, часто запозиченими з інших мов, наприклад з англійської: cats and dogs – “коти і собаки” (спекулятивні акції); bear – “ведмідь” (біржовий спекулянт, що грає на зниження); bull – “бик” (біржовий спекулянт, що грає на підвищення); golden handcuffs – “золоті наручники” (угода між брокерською фірмою і брокером). У розмовній мові професіоналів вживаються також нормативні, кодифіковані терміни, що обов'язково враховуються при систематизації вузькоспеціальної термінології.
Словники, довідники, енциклопедії та інша лексикографічна література - важливе достовірне джерело добору вузькоспеціальних термінів, оскільки її укладено з урахуванням основних вимог термінологічної лексикографії. Проте, як показав аналіз наявних лексокографічних джерел з банківської та біржової діяльності, значна частина термінів застаріла, деякі ж терміни, пов’язані з функціонуванням нових понять, відсутні. Так, наприклад, у "Німецько-російському економічному словнику", виданому 1977 року, трапляються банківські терміни, що вважаються застарілими: Arbeiterbank, Arbeitnehmerbank - робітничий банк [1, с.44], чи термін Weltbank [1, с.566], перекладений як Міжнародний Банк реконструкції та розвитку (МБРР), хоча насправді нові лексикографічні праці перекладають цей термін як "світовий банк" (Weltbank), і стверджують, що Міжнародний банк реконструкції та розвитку є тільки складовою частиною світового банку [11, с.20]; [9, c.636]; [10, c.19]. Зазначимо також, що в жодному із лексикографічних видань кінця 80-х рр. ХХст. не зафіксовано появи таких продуктивних термінів, як Area - валютна зона, Imargingmärkte – ринки з високою ціновою нестабільністю, Weckselkursbandbreite – валютний коридор.
При укладанні словників вузькоспеціальної термінології важливо орієнтуватися відповідно на нові контексти: монографії, підручники, наукові та реферативні статті у спеціальних збірниках та журналах. Саме цей матеріал є достовірним джерелом для добору вузькогалузевої термінології і подає її найповніше у кількісному відношенні.
Важливим є питання принципів побудови термінологічного словника, що виробляються з метою забезпечення системного характеру даної термінології: послідовно враховувати особливості термінів, їхні структурні типи і частотні параметри. У зв’язку з цим необхідно охоплювати у словнику терміни на одному граматичному та семантичному рівні, наприклад, враховувати різні предметні та абстрактні терміни-поняття, терміни дії та стану, не виходячи за межі термінології даної галузі.
У процесі роботи над фаховим термінологічним словником ми дійшли висновку, що одним з основних лексикографічних аспектів словниково-перекладацької діяльності є пошук еквівалентних різномовних термінологічних одиниць. За нашими спостереженнями, це здебільшого: буквальний переклад або переклад за допомогою еквівалента; переклад за допомогою синонімів, коли терміни мови-оригіналу перекладаються деякими відповідниками рідної мови; передавання значень терміна за допомогою кальок або запозичень; перекладанням значень терміна з німецької мови на українську шляхом тлумачення: Bankgeld - банківські гроші; Bankfonds - банківські фонди ; Geldequivalent - грошовий еквівалент; Akzept - акцепт, згода на оплату грошових і товарних документів; Kulisier - кулісьє; on call-Konto - онкольний рахунок; Сharter – чартер; Omnium - сукупність паперів, що використовується у позичкових операціях.
Трапляються й категорії термінів, реалії, що не підлягають перекладові: Bankplatz - банкпляц (місце знаходження філій центрального банку); Bankplatz – банкомат; Talon – талон купонного листка (акцій).
Аналіз теоретичних концепцій щодо понять "термін", "термінологічне словосполучення", "економічна лексика і термінологія банківської та біржової сфери", аналіз лексикографічних джерел та фактологічного матеріалу (наукової літератури, текстів, підручників, фінансових документів і угод тощо) дав нам можливість зробити такі висновки:
- німецька лексика з галузі банків і бірж перебуває в даний час у стані інтенсивного розвитку, поповнюється її лексичний склад, відбуваються різноманітні дериваційні та семантичні процеси;
- існує потреба у значному пожвавленні лексикографічної діяльності в галузі дослідження німецької економічної лексики, шляхів і тенденцій її подальшого розвитку. Особливо це стосується термінологічної підсистеми лексики біржової та банківської сфер, тлумачення відповідних понять, укладанням іншомовно-українських словників.
1. Блях И.С., Багма Л.Т. Немецко-русский экономический словарь. М., 1977. 2. Досмухамедов Д.Ю. О некоторых основных признаках английских экономических терминов // Научные записки. Ташкент, 1966. Вып.27. 3. Кузькин Н.П. К вопросу о сущности термина // Вестник Ленингр. гос. ун-та. 1982. №20. Вып4. 4. Лавуазье А. “Анналы химии”. Париж, 1789. 5. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии. М., 1961. 6. Любицька В.К. Деякі питання німецької економічної термінології та її перекладу // Іноземна філологія. Львів, 1973. №30. 7. Медведев А.Р. К вопросу о многозначности терминов // Семантические проблемы языков науки, терминологии и информатики // Изд. МГУ., 1981. Ч.ІІ. 8. Мойсеев А.И. О языковой природе термина // Лингвистические вопросы научно-техничнской терминологии. М., 1987. 9. Gabler Wirtschaftslexikon. Wiesbaden, 1988. B.1-7. 10. Neues deutsches Wörterbuch. Naumann und Göbel, Köln.1996. 11. Neues Wirtschaftswörterbuch. Gabler. M., 1988.
In diesem Artikel werden die Probleme der Funktionierung der ökonomischen Terminologie im theoretischen und im pragmatischen (lexikographischen) Aspekt vorgelegt. Im Mittelpunkt stehen die Termini aus den Bereichen der Banken und Börse – deren Kennzeichnung, Definition und Anwendungsbereiche. Auf Grund der Analyse wurde festgestellt, daß die lexikografhische Arbeit auf dem Gebiet der Fachlexik fortgesetzt werden muß, besonders in Verbindung mit der Untersuchung des konkreten faktologischen Materials, der sprachlichen Struktur von Monographien, wissenschaftlichen Beiträgen, fachlicher Lehrmaterialien, als auch der mündlichen Fachkommunikation.
Стаття надійшла до редколегії Статтю прийнято до друку
Віталіш Л.П., доц.,
Перунчак Т.І., асп.,
Львівський національний університет
імені І.Франка
Достарыңызбен бөлісу: |