Таблиця 1 Семантична характеристика іменних компонентів стійких дієслівно-субстантивних словосполучень

Таблиця 1

Семантична характеристика іменних компонентів стійких дієслівно-субстантивних словосполучень

Згідно з даними нашої вибірки з літератури найчастотнішими виявилися іменники-компоненти СДСС зі значенням результату дії: answer (35 реалізацій), advice (26), noise (21), order (17), impression (15), reply (14), movement (14), mistake (14), account (14), discovery (12), із значенням однократного вияву дії hold (35), look (35), step (16), glance (11), із значенням стану care (35), notice (20), attention (17), pleasure (10), із значенням каузатора дії-неістоти sign (15), із значенням періоду sleep (10), walk (10), непроцесуальної семантики seat (10).

Дієслівний компонент СДСС звільняється від вираження основного процесуального значення (цю функцію переймає на себе іменник) і виконує предикативні функції, проте може уточнювати різноманітні сторони процесу чи характеристики дії (визначає станове значення, може уточнювати видові, модальні, аспектуальні характеристики дії, стильовий регістр), напр.: to give a push – to get a push, to have a liking – to take a liking, to grant forgiveness – to forgive.

Таким чином, розчленування номінації процесу на два елементи – дієслівний та іменний (семантичне поєднання дієслів та абстрактних іменників у складі СДСС як номінативів розчленованого типу) створює широкі можливості виникнення додаткових семантичних значень. Розглянемо випадки часткової модифікації дієслівної семантики та ті випадки, коли СДСС має виразне додаткове семантичне навантаження.

Ч а с т к о в а м о д и ф і к а ц і я д і є с л і в н о ї с е м а н т и к и. Специфіка значної частини СДСС полягає у тому, що за їхньою допомогою передається цілеспрямованість чи зумисний характер дії, додатковий лексичний відтінок інтенсивності прояву дії, відтінок результативності дії, диференційованість вираження скерованості дії, емфаза тощо.

СДСС to take a run, to take a walk, to take an interest і под. передають додатковий лексичний відтінок цілеспрямованості виконання дії, підкреслюють зацікавленість чи активність суб’єкта у її виконанні [1, с.118], пор.: […] he used to slip out first thing in the morning and take a run across the frosty flat in his shirt (Lawson). – It was a day when men and women gossiped and children ran shouting between the tents and stalls (Marshall). СДСС to make a dart, to make a dash, to make a rush та ін. виражають значення виконуваної з напруженням дії з відтінком інтенсивності виконання [12, с.10], пор.: Near the rock it made a final dash to get away (Palmer). – Gwelnit dashed away through the scrub (Prichard). СДСС to make a decision, to make a translation, to make a cut, to make a scratch, іменний компонент яких виражає результат дії, вказують на досягнення мети внаслідок виконання якоїсь дії, означають дію, яка досягає результату, пор.: We could make scratches on bark (Golding). – The cat was scratching at the door (CDE).

СДСС to have a look – to take a look – to get a look – to give a look позначають однакову елементарну ситуацію (to look), різниця між ними полягає у різній скерованості дієслівних елементів. Їх лексико-семантичні відношення можна подати так: to give a look :: to take (have, get) a look – дія (процес) конкретизована об’єктна :: дія конкретизована суб’єктна [7, с.22], напр.: James gave him a sharp look (Galsworthy). – […] admitted Ted, raising his lantern as to get a look upwards (Becke). СДСС також застосовуються як засіб вираження емфатичності, коли іменний компонент вживається у множині чи заперечній формі [12, c.8], напр.: I have grave doubts whether she ought to be allowed to return to London in the present state of affairs (Galsworthy). I have no doubt it has weighed with him (Galsworthy).

В и р а з н е д о д а т к о в е г р а м а т и ч н е з н а ч е н н я. СДСС – засіб вираження таких аспектуальних характеристик дії як кратність, інхоативність, частковість, ітеративність.

СДСС реалізують певні граматичні категорії, які не виражаються формами парадигми сучасного англійського дієслова, а саме кратність [10, c.57]. Кратність – центральне значення СДСС моделі VvN, в яких субстантивний компонент (vN) представлений девербативними іменниками, утвореними за конверсією. В семантичній структурі таких іменників встановлюється сема процесуальності та кратності, що в словникових дефініціях має позначку ‘act of Ving’ [13, с.4]. Однина конвертованого іменника реалізує однократність: а) раптову одноразову дію (to make a jump, to give a cry, to give a look), чи б) разовий вияв дії, здебільшого нетривалої (to have a run, to have a swim). Множина субстантивного компонента виражає багатократність. Периферійне значення цієї моделі – результативність, яка реалізується в обох формах числа іменника і синонімічна із значенням перфектної форми [10, с.57]. Монолексемне дієслово і СДСС утворюють корелятивну пару, у якій нерезультативність/ некратність контрастує з результативністю/ кратністю, пор.: When he told me of these things Old Mac laughed in a tenderly reminiscent way (Davison). – He gave a short laugh (Galsworthy).

СДСС можуть вказувати на різні етапи виконання дії, зокрема на обмеженість у часі, часову визначеність. Так, СДСС to have (take) a nap, to have (take) a rest, to have a swim, to have a walk тощо передають значення обмеженої тривалості дії (‘period of Ving’), яке зосереджене в субстантивному компоненті. Означувані такими СДСС процеси можуть тривати лише якийсь час (поспати, поговорити). Корелятивне дієслово вказує на незавершеність процесу, пор.: I’m going to strip and have a swim before we go back (Palmer). – Can you swim? (OSDCE).

СДСС із зачинним значенням to take a liking (to), to take a dislike (to), to take (lay) hold (of), to take (get) possession (of) і под. вказують на початок дії – на те, що дія розпочалася і (може, ще й досі) триває, напр.: to take a dislike to him, begin to dislike him (OSDCE). Корелятивні дієслова не містять семи початку дії, пор.: For when he once took a dislike to anyone – as he had to his nephew – old Jolyon never got over it (Galsworthy) – She disliked me (Davison). […] I said to him and took hold of him and held him (Hemingway).

СДСС можуть виражати значення повторюваної дії. Ця додаткова сема усталюється тоді, коли іменний компонент сталого сполучення реалізується у формі множини, пор.: to make a movement – to make movements, to make a request – to make repeated and inconvenient requests. Напр.: He was a chief now in truth; and he made stabbing motions with his spear (Golding). – Тепер він справжній Ватаг; він кілька разів розітнув списом повітря (Перекл. С.Павличко). Введення у переклад супровідних слів кілька разів, що містять вказівку на повторне виконання дії, сприяє виявленню цього додаткового семантичного значення.

Поряд з аспектуальністю СДСС як номінативи розчленованого типу можуть виражати також станові відношення і відіграють важливу роль у поповненні та розширенні поля пасиву лексико-граматичними конституентами. Протиставлення активу/ пасиву має лексичне вираження, оскільки воно базується на протиставленні дієслівних компонентів СДСС. Коли позиція дієслівного компонента заповнена дієсловами give, do, make або їхніми синонімами вузького значення, стійка сполука має значення активного стану. Коли цю позицію заповнюють дієслова get, take, have або їхні синоніми вузького значення, модель є функціональним синонімом пасивного стану, напр.: to give (administer, impose, inflict) punishment – to take (receive, suffer) punishment. Розгорнуті номіналізації з пасивним значенням позначають результат дії, спрямованої на об’єкт, і співвідносяться з відповідними активними трансформами, напр.: I can give you a lift (Galsworthy). – I’ll try to get a lift (Golding).

Пари СДСС з пасивним та активним значенням кваліфікуються як словосполучення-конверсиви [11, с.143], оскільки різняться суб'єктно-об'єктною спрямованістю (позначають одну і ту саму ситуацію стосовно двох різних її учасників). Останнім часом у зв’язку з розвитком теорії актуального членування, що має безпосередній вихід у комунікативний синтаксис, висунуто ідею про комунікативну функцію конверсивів. Ю.Апресян говорить про можливість виражати актуальне членування речення за допомогою конверсивів поряд з такими “сильнішими” засобами як порядок слів та інтонація, а семантичне призначення лексичних конверсивів вбачає у передачі логічного акценту (виділенні, акцентуванні) [2, c.257]. Заміна вихідного дієслівного оператора СДСС його конверсивом супроводжується змінами в логічному акценті висловлювання, хоча ситуативне значення фрази залишається незмінним. Функціонування в англійській мові однотипних СДСС з пасивним та активним значенням дає змогу описати процес як зі сторони його об'єкта, так і з боку суб'єкта, в одному контексті перейти від нового до заданого, використати в ролі теми рему попереднього речення. Наслідком вживання таких одиниць в одному контексті є особливий лаконізм висловлювання [9, c.146]: Having given and received another hug, he mounted the window-seat (Galsworthy).

С т и л і с т и ч н і х а р а к т е р и с т и к и. Як одиниці вищого рангу СДСС відрізняються від корелятивної монолексеми не лише додатковими смисловими відтінками, але й стилістичними характеристиками та сферою вживання. СДСС та корелятивне дієслово часто належать до різних стильових рівнів. Зокрема, СДСС to grant forgiveness, to administer help, to inflict (administer) a defeat тощо використовуються переважно в писемній або підкреслено книжній чи офіційній мові, а їхні дієслівні відповідники належать до міжстильової чи розмовної лексики. Розмовно-побутовий розряд охоплює СДСС to have a look, to cast a glance, to give a hint, to give a cry, to catch hold, to put an end, to make love, to do harm, to take care, to have a walk тощо [15, c.93]. Вони особливо характерні для розмовної англійської мови, хоч окремі з них проникли в літературну норму і стали її невід’ємними компонентами. Існують СДСС, що вживаються в окремих підмовах, а є й такі, що вживаються в різних варіантах мови (канадському, американському, австралійському), напр.: to have a bath (BE) – to take a bath (AE), to make a decision (CE) – to make (reach/ take) a decision (BE) [18].

Д и с т р и б у ц і я. Значні потенції виявляють СДСС і в плані конструювання різноманітних структур речення. Синтаксичні особливості СДСС вмотивовані їхньою двокомпонентною структурою. Як аналітичні номіналізовані утворення, вони синтезують в собі синтагматичні властивості дієслова та іменника.

Узагальнюючи синтаксичні особливості СДСС у порівнянні з корелятивними монолексемними дієсловами, слід зазначити, що СДСС, де позиція додатка вже зайнята субстантивним компонентом, не потребує об’єктного розширення. Корелятивні дієслова у багатьох випадках можуть виступати лише у перехідному значенні (належать до так званих “відкритих” дієслів) і вимагають заповнення правосторонньої позиції, пор.: He […] purchased silk handkerchiefs and perfume and conversation-lollies at the store (Rudd). – You’ve made some nice purchases lately, they tell me (Galsworthy). СДСС, субстантивні компоненти яких дериваційно споріднені з перехідними дієсловами, відтворюють дію в її неперехідному значенні, створюючи тим самим можливість уникнути введення додатка, що є особливо доцільним у випадку його невизначеності, чи коли його наявність не є суттєвою для розуміння ситуації, яка описується, напр.: discoverer, person who has made a discovery (OSDCE). […] cried he, as if making a new discovery (E. Bronte). Елімінація об’єкта можлива і тоді, коли він уже згадувався в контексті раніше, або ж тільки буде згаданий, напр.: […] the discoveries he had made before (Fielding). Indeed, Mrs. Miller, I have made surprising discoveries, and you shall soon know them (Fielding).

З погляду економії мовних засобів у процесі комунікації при конструюванні різноманітних структур речення заслуговують на увагу і синтаксичні процеси заміщення, перестановки (пермутація), опущення (компресія) компонентів СДСС. Ці синтагматичні процеси зумовлені актуальним членуванням речення, вони дають змогу об’єднати два речення в одне, зберігаючи при цьому їхній семантичний об’єм, і забезпечуючи таким чином ємкість висловлювання [10, c.93]. Скажімо, можлива компресія субстантивного компонента, коли іменник функціонує як спільний елемент двох розгорнутих номіналізацій: He said it was a very common mistake that men made (Lawson). При компресії дієслівного компонента одне дієслово вживається з двома субстантивними компонентами як спільний елемент двох розгорнутих об’єктних номіналізацій, напр.: Dave […] made a dive and a grab for the dog (Lawson). Можлива й стилістично-експресивна реалізація цієї моделі, коли використовується ефективний прийом несподіваного поєднання іменних компонентів (зевгма), напр.: Mr. Stiggins […] took his hat and his leave (Dickens). I can only give sympathy and food sometimes (Galsworthy).

The present paper has is been mainly concerned with one type of lexical collocations, viz. verbo-nominal phrases correlated with monolexemic verbs (to have a look – to look, to make a suggestion – to suggest). Recurrent patterns of this kind are seen as the result of nominalization.

Verbo-nominal phrases of the type under study function as a single nominative unit denoting an action. In this article it is argued that the splitting of nomination into two components (verbal and nominal) is not arbitrary and serves a number of nominative and communicative functions. The analysis shows that the categorical semantics of the nominal components is not uniform. They may denote multiple or instantaneous actions, result, causative agent, period or interval of the action, state or condition, quality, power or ability. The extensive use of such verbo-nominal collocations can be accounted for by a number of reasons which become obvious when we compare these patterns with their correlating monolexemic verbs. Verbo-nominal phrases are described as having a wider range of functions. Their numerous advantages are identified and illustrated with respect to their semantics, stylistic and syntagmatic properties.

І.М.Теплий, доц.,

Львівський національний університет

імені Івана Франка